Микола Томенко: «Чим більше ми воюємо з Путіним, тим люди при владі стають багатшими»

Інтернетом крокує флешмоб, за умовами якого користувачі соціальних мереж публікують свої фото десятирічної давнини. За десять років змінилися й політики та їхні погляди і приналежність до політичних сил. Українці хочуть нових облич, але серед лідерів ми бачимо тих самих, які міняли політичні наміри. Що було тоді, а що зараз в українському політикумі, говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Миколою Томенком – політиком, лідером громадського руху «Рідна країна»:

«Думаю, проблема пов’язана із тим, що ми трішки не до кінця об’єктивні, коли кажемо, що люди хочуть нової якості, нових дій, інших результатів. Не завжди це пов’язано з тим, що десь з космосу з’явилась нова людина і почне це все робити. Хоча попит на людей, які ніколи не були в політиці, ми так само бачимо в опитуваннях, має місце. Тому, мені здається, тут такий симбіоз. З одного боку, хотілося б, щоб були інші люди, а з іншого боку, мова йде про іншу якість. Мається на увазі, що треба робити так, щоб в результаті ми побачили якість життя людини, діючі інститути. В мене тут стабільна ситуація. Тоді був в опозиції до Януковича, тепер до Порошенка. За десять років стабільний статус. Але трагедія країни полягає в тому, що інститути як не працювали, так і не працюють.

Візьміть сьогоднішню ситуацію. До вас в студію приходить якійсь депутат, він критикує владу, а між іншим він, наприклад, член парламентської коаліції, яка за духом і буквою Конституції мусить разом з урядом і президентом здійснювати виконавчу владу. В нас навіть не розписано, що таке коаліція, що таке опозиція, яка відповідальність цих людей і так далі. Сьогодні ж взагалі катастрофа. Тому безвідповідальність – ще одна константа за інститутами. І звичайно, я б сказав, така домінанта тактичних речей над стратегічними речами. Це ще два життя: одне життя на публіку, а друге для себе. Не може бути у політика два життя. Мусить бути одне. Якщо він декларує такі речі, то він повинен це робити. І ці два життя так само дають можливість різного маневру, і, з іншого боку, вони призводять до відповідного результату. Тому що можна говорити, що ви ненавидите Путіна, але знову-таки, як я кажу, дивна війна. Чим більше ми воюємо з Путіним, тим більше люди, які при владі, і їхні родичі і друзі стають багатшими. Люди стають біднішими і знервованішими, а ті, хто політично воює, якось набагато впевненіше фінансово себе почувають. Таких дивних речей, дивної війни, дивної поведінки не повинно бути. Якщо війна, то війна. Якщо ви ліберал, то ліберал. Якщо ви в опозиції, то ви в опозиції, а не голосуєте за бюджет.

У нас три великі біди в Україні: це Путін з війною, влада, яка підтримує корупцію і олігархат, бідність тіньової економіки. Тотальна бідність і відсутність правил гри це небезпека».

Прокрутити наверх
Натисніть Enter, щоб шукати, Esc - щоб вийти