facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Віталій Безгін: «Ми працюємо в шаленому темпі, але, попри це, ми будуємо лише фундамент для змін»

26.11.2019

Після парламентських виборів українці змінили своє ставлення до непрофесійних політиків. Про це свідчать дані останнього соцопитування від фонду «Демократичні ініціативи». Понад 40% заявили: негативно сприймають політиків без досвіду, у серпні ця цифра сягала лише 25%. Цю тему обговорюватимемо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Віталієм Безгіним – народним депутатом, фракція «Слуга народу», Сергієм Шаховим – народним депутатом, позафракційним, та Андрієм Золотарьовим – політтехнологом.

Яке ваше особисте ставлення до того, що люди перестають довіряти так званим «новим обличчям»?

Віталій Безгін: Я думаю, що ставлення достатньо спокійне, тому що тут зумовлені показники саме не віком і досвідом, а тим, що був високий кредит довіри. Очевидно, що люди хочуть дуже швидких змін. Я думаю, що ми працюємо в шаленому темпі, але, попри це, ми будуємо лише фундамент для змін, а люди все ж таки хочуть проснутися і побачити набагато вищу зарплату, умови життя і т. і. А це неможливо досягнути в такий короткий час. Відповідно підтримка парламенту і власне фракції більшості може похитнутися і падати. Це природній процес.

Але ж і президент, і партія обіцяли швидкі зміни, і вже пройшло півроку.

Віталій Безгін: Швидкі зміни відбуваються, але тут питання, коли ти закладаєш фундамент, коли країна жила без реформ велику кількість років, і тепер треба все це наздоганяти. А люди хочуть відчути. Люди хочуть не ухвалення законопроектів, а люди хочуть безпосередньо імплементації на місцях. Люди хочуть новий рівень життя відчути на собі, відчути гаманцем, відчути холодильником. А це забезпечити за три місяці, скільки працює парламент, вкрай складно. Давайте зайдемо хоча б у 2020 рік. Ми навіть маємо бюджет 2020 року, який я би вважав трохи перехідним, оскільки уряд вже наш формував його в тому числі на основі бюджету і показників, над якими працював ще уряд Гройсмана. Тут питання в тому, який саме результат хоче отримати виборець. Якщо він хоче отримати очищення і перезавантаження, то я думаю, що ми зробимо це в найближчий час. Якщо він хоче отримати суттєве зростання своїх статків, то, звісно, на це треба більше року навіть, роки. Це ж природній процес. Нічого не робиться вкрай швидко.

Сергій Шахов: Политика дело тонкое, Петруха. Хто може сьогодні з пересічних громадян прийти до лікаря, наприклад, до стоматолога, і сісти просто до практиканта, який може залишити якийсь інструмент у тебе в роті? Або до хірурга, який може тобі залишити скальпеля в животі? Ніхто. Політика це справа неможливого. Політика це управління державою, поза державою. І, до речі, треба вчитися. Я хотів би сказати, що багато моментів, які є невідкладними для молодих політиків, треба вчитися, вчитися, вчитися. Люди готові чогось чекати, тому що 28 років держава руйнувалася, руйнувався повністю склад чиновничий. У чиновників в голові не людські проблеми, а в голові тільки, як набити кишені грошима і втекти. Можна було б зробити багато чого. 21 квітня закінчилися вибори президентські, три місяці вже працює парламент, можна було б їхати на місця, працювати мажоритарникам. 131 мажоритарник пройшов від «Слуги народу». Ми бачимо по статистиці, що люди не знають свого мажоритарника. А мажоритарний округ постійно чекає людну, яка буде приїжджати дивитися людям в очі, відчувати все на своїй шкурі.

67% українців не знають своїх мажоритарників. Як ви це прокоментуєте?

Андрій Золотарьов: Собственно, т депутатам очень тяжело идти на прямой контакт с людьми. Потому что на местах это клубки проблем – очень острых проблем. Чего греха таить, не так уж много в ВР депутатов, которые работают с людьми в прямом и непосредственном контакте. Дело в том, что депутата-мажоритарщика, несмотря на высокий процент запроса на новые лица, все равно продолжают рассматривать как своего рода хозяина округа. Человека, который отвечает за положение дел и происходящее на своем мажоритарном округе. Но когда людям говоришь, что мы переходим к пропорциональной системе, люди очень боятся, что своего депутата они больше никогда не увидят. Как так, люди в недоумении. Это парадокс, но с таким постоянно сталкиваешься.