facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Ольга Василевська-Смаглюк: «Закон про банки він спрямований на виправдання дій та бездіяльності колишнього і нинішнього менеджменту НБУ»

08.04.2020

Абсолютний рекорд за всю історію існування парламенту – у законопроект про банки або, як його ще охрестили, «антиколомойський» внесли більше 16 тис. правок до другого читання. Один із депутатів тільки від себе запропонував 6 тис. змін. Гості студії «Доброго ранку, Країно!»Роксолана Підласа – народний депутат, фракція «Слуга народу», та Леся Василенко – народний депутат, фракція «Голос», та скапом до розмови долучається Ольга Василевська-Смаглюк – народний депутат, фракція «Слуга народу».

Вам не здається, що така кількість правок переходить межі?

Роксолана Підласа: Ви знаєте, ми навіть порахували, що якщо пан Антон Поляков, який подав 6 тис. поправок, одразу після голосування за ринок землі пішов писати поправки, то він писав одну поправку в дві хвилини і при цьому не їв, не спав і нічого більше не робив. Для того, щоб написати таку кількість поправок, використовуючи 8-годинний робочий день, йому потрібно дев’ятеро помічників як мінімум. Це якщо вони використовують чотири хвилини на поправку. Але я сподіваюсь, що народний депутат і його помічники хоч трішки думають про те, що вони пишуть, і на одну поправку потрібно набагато більше часу, ніж чотири хвилини, якщо це якісна поправка. Тоді виникає питання, а що там за 6 тис. поправок? Про що вони? Про коми? Про слова? Про букви? Зокрема, хочеться звернути увагу на те, що взагалі в 9-му скликанні за сім місяців роботи пан Антон Поляков подав сто поправок до різних законопроектів. Я дуже сумніваюсь, що саме цей банківський законопроект, а сам пан Поляков працює в антикорупційному комітеті, відноситься до сфери його інтересів, що це той закон, якого він чекав вісім місяців для того, щоб нарешті попрацювати над ним.

Розкажіть про свої правки і що о вам не подобається в цьому законі?

Ольга Василевська-Смаглюк: Я хочу вам нагадати, що я подавала альтернативний законопроект, в якому виправляла ті позиції, які можуть бути потім оскаржені в КС, і тоді президент змушений буде ветувати цей закон як антиконституційний. Тому, зважаючи на те, що мій законопроект як альтернативний взагалі не був розглянутий на засіданні комітету ВР, я вирішила подати правками. Правки мої відображають те, що цей законопроект, якщо стане законом, може суперечити ст. 58 Конституції України, Європейській конвенції з прав людини на володіння майном, а також на справедливий судовий розгляд. Також Господарському кодексу, Цивільному кодексу, Кодексу адміністративного судочинства. Там є ряд технічних правок, і є ряд суттєвих. Я наполягатиму тільки на суттєвих. Я буду наполягати на тих, які порушують права людини і порушують статті Конституції.

Що саме вам не подобається в цьому законі по відношенню до Конституції?

Ольга Василевська-Смаглюк: При всій повазі, але не можна казати, що подобається, а що не подобається. Є те, що суперечить Конституції та іншим кодексам, які я перерахувала, є те, що не суперечить. Те, що суперечить, мені не подобається, тому що потім це введе в дисонанс з іншими кодексами. Як приклад я вам можу навести суперечливість з 58 ст. Конституції про те, що закон не має зворотної сили, якщо не йдеться про поліпшення прав громадян. Тобто якщо вже, наприклад, почався судовий розгляд в якійсь справі, то його не можна зупинити прийняттям іншого закону. Я вам можу нагадати 2014-2017 роки, коли в нас замість майже 200 банків їх стало 70. Тобто кудись поділися більше 90 банків, вони були виведені з ринку. Тоді не отримали компенсації люди на 135 млрд. грн. – це стільки коштів лежало в цих ліквідованих банках. Вони отримали лише копійки з Фонду гарантування вкладів. І оці вкладники не зможуть продовжувати свої судові справи, які вони розпочали проти Нацбанку. Я можу говорити про 35 тис. банківських працівників, які в цей час вийшли з ринку і залишилися без роботи, які теж оскаржують дії НБУ в судах України. Вони не матимуть права на справедливий розгляд. Тому коли ми говоримо, що цей закон «антиколомойський», то він не «антиколомойський», він направлений на виправдання дій та бездіяльності колишнього і нинішнього менеджменту Національного банку.

Леся Василенко: Дійсно законопроект, який був поданий в первинній редакції, він вимагав певного доопрацювання. Але вибачте, не з 16 тис. поправок, які подали народні депутати. Це таке українське ноу-хау якесь. Тому що в практиці інших країн я не зустрічала такого підходу, коли поправками просто збиваються закони чи затягується законотворча діяльність парламенту. Тобто це українське ноу-хау, яке придумали наші депутати для того, щоб фактично блокувати роботу парламенту. Якби ми йшли по загальноприйнятій процедурі і розглядали кожну поправку, на кожну поправку автору дається по одній хвилині на доповідь і плюс ще має бути реакція голови профільного комітету, то ми б напевно на рік заблокували будь-яку іншу роботу парламенту і будь-який розгляд інших законопроектів, які також є важливими. Особливо в тих умовах, в яких ми живемо. У нас криза, спричинена російською агресією, криза економічна, яка ще почалася в 2019 році, яка продовжилася і посилилася завдяки коронавірусній інфекції. В нас ще маса проблем і питань, які залишаються невирішеними. Тому так, треба змінювати шляхом подання поправок ті речі, які були недосконалі в першій редакції законопроекту про банки, але не затягувати.

А навіщо це робиться?

Леся Василенко:Я гадаю, що є одна конкретна людина, для якої це вигідно – Ігор Валерійович Коломойський, я не соромлюсь називати його прізвище. І відповідно ми бачимо, що є певна кількість народних депутатів. Вона не така велика, як це спочатку розказували а багатьох ЗМІ, що в нього є підтримка і у 20, і у 50 народних депутатів. Ні, їх всього-на-всього сім, як виявилося. Які на замовлення, швидше за все з командою своїх помічників, цілою великою командою юристів підготували відповідні поправки – технічні і по суті і подали їх задля того, щоб а) заблокувати роботу одного з ключових комітетів парламенту і б) заблокувати роботу самого парламенту, щоб до розгляду цього законопроекту руки ніколи не дійшли.