facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Галина Янченко: «Закон про НАБУ 2015 року є неякісним»

28.04.2020

Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності розгляне сьогодні законопроект, який дозволить звільнити директора НАБУ Артема Ситника. Ініціатори законопроекту пропонують додати пункт про те, що директора НАБУ можуть звільнити, якщо суд визнає його винним і притягне до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Про це і не лише говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Ярославом Железняком –народним депутатом, фракція «Голос», та Галиною Янченко – народним депутатом, фракція «Слуга народу».

Для чого нам окремий законопроект для того, щоб звільнити Артема Ситника?

Галина Янченко: Взагалі цьому законопроекту вже місяці чотири щонайменше. Можливо, і п’ять. Первинно цей законопроект, я, до речі, підтримую таку його ініціативу, він був направлений на те, щоб закрити фактично дірку в законодавстві. На сьогоднішній день, якщо взагалі за законом, якщо чиновник отримав адміністративний протокол, пов’язаний з корупційною діяльністю, він автоматично вилітає з державної служби. Будь-який чиновник в Україні. Окрім одного. Тому що в законі про НАБУ ця підстава для звільнення чомусь не прописана. Тобто фактично закон про НАБУ, який писався і приймався в 2015 році, він є просто неякісним. Там спеціально або через непрофесіоналізм тих, хто писав цей законопроект, випущена взагалі така норма. Таким чином будь-який чиновник буде автоматом звільнений, але директора НАБУ на даний момент ця норма не стосується. І в принципі, ніхто на неї не звертав увагу, аж поки дійсно директор НАБУ не отримав таке стягнення.

Що змінює безпосередньо цей законопроект, який сьогодні розглядатиме комітет?

Галина Янченко: Там є кілька законопроектів з різними варіаціями. Найперший, який був поданий ще п’ять місяців тому, лише додає підстави звільнення, для того щоб закрити цю дірку в законодавстві. Тобто перелік підстав для звільнення фактично буде поданий. Але загалом яку велику проблему ми виявили, проводячи, так би мовити, аудит цього антикорупційного законодавства – що практично керівників антикорупційних органів, а це, вже я точно знаю, було зроблено цілеспрямовано окремими активістами, які свого часу лобіювали створення цих антикорупційних органів, законодавство було прописано таким чином, щоб звільнити керівників антикорупційних органів було практично неможливо. НАБУ напевно єдине, де є хоч якійсь інструмент, який полягає в аудиті. Але знову ж таки активісти весь час існування НАБУ активно блокували проведення такого аудиту. До чого це призвело? До того, що ці керівники, розуміючи свою абсолютну безкарність, частину органів взагалі запустили. В результаті парламенту цього скликання довелося фактично прописувати в законі звільнення цих керівників.

За п’ять років існування НАБУ все чогось не вистачало. В результаті антикорупційні органи, на які країна витрачає мільярди, з 1-й квартал 2020 року повернули до держбюджету аж 14 тис. грн. Можливо, дійсно через те, що, зокрема, Артем Ситник відчуває, що його не можна звільнити за діючим законодавством?

Ярослав Железняк: Мені точно здається, що у нас чогось не вистачає, але давайте скажемо відверто: не вистачає або розуміння влади, як боротися з корупцією, або політичної волі. У нас, по-перше, окрім Артема Ситника, є ще СБУ, ГПУ, ДБР і багато інших абревіатур. У нас є судова система, яку обіцяв пан Зеленський реформувати. І знаєте, якось в комплексі виглядає, що немає у нас бажання. Чомусь виникають плівки, які пов’язані з керівником Офісу президента, і всі мовчать, ніхто нічого не робить. Виникають різні скандали, які вже і записані, і що? Від того, як будуть переставляти керівників антикорупційних органів, як призначати нових, не має жодної різниці, якщо немає чесної судової системи і політичної волі.