facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Добрий сусід краще родича, але не за рахунок національних інтересів України. Аргументи від Олега Ляшка (+текст)

21.11.2017

Є така приказка: Добрий сусід краще родича, - Олег Ляшко, народний депутат України, лідер Радикальної партії

про те, Як будувати добрі стосунки з західними партнерами та чому важлива Енергонезалежність

І як уникати провокацій в умовах гібридної війни, а також виводити на перший план питання, які нас не роз’єднують, а об’єднують:  

Те, що сьогодні відбувається навколо нас, з нашими сусідами – це наслідки слабкості України. Вони дозволяють собі подібні заяви: диктат, шантаж, виставляння умов... Коли вони бачать, що Україна тимчасово слабка, у них не вистачає розуму усвідомити просту річ, що це тимчасова слабкість...

Білше про зусилля, які потрібні докласти для того, щоб у нас із сусідами були чудові відносини та чому ці чудові відносини не будуть за рахунок національних інтересів України

 

 

Наш гість – Олег Ляшко, лідер Радикальної партії. Що сьогодні відбувається навколо України?

 

На моє палке переконання, те, що сьогодні відбувається навколо нас з нашими сусідами, це наслідки слабкості України. Вони дозволяють собі подібні заяви, диктат, шантаж, виставляння умов. Коли віце-прем’єр Угорщини приїжджає в Закарпаття і робить заяву про автономію, коли віце-прем’єр румунський приїздить і розказує про автономію для румун, я це пояснюю тільки одним – обнагліли. Чому? Тому що ми слабкі. Тому що коли вони бачать, що Україна тимчасово слабка, в них не вистачає розуму зрозуміти одну просту річ, що це тимчасова слабкість. Ми назавжди запам’ятаємо тих, хто був з нами, а хто був проти нас. Ми – це Україна. Чому слабкий президент? Чому немає міжнародної політики відповідної? Тому що ми їм дозволяємо бути такими. Я не дозволю нікому, щоб Україні диктували за кордоном і щоб говорили з нами мовою сили і мовою диктату. Тим більше хто? Наші шановні сусіди. Я докладу всіх зусиль, щоб у нас із сусідами були чудові відносини. Але ці чудові відносини не будуть за рахунок національних інтересів України. Ніхто із сусідів не буде диктувати нам, якою мовою говорити, якою мовою навчати дітей в школах, який територіальний устрій і лад. Те, що сьогодні відбувається, так ми можемо пред’являти претензії для сусідів, що в них не вистачає розуму, в них не вистачає витримки, у них не вистачає розуміння. Тільки сильні духом мають терпіння і навпаки допомагають. Я хочу подякувати всім, хто нам допомагає. Я хочу попередити всіх, хто сьогодні, користуючись слабкістю України, диктує нам претензії: хлопці, зупиніться, Україна – це велика європейська могутня країна. І ми нікому не дозволимо диктувати нам ззовні умови. Більше того, ми не злопам’ятні, але ми запам’ятаємо. Для того, щоб припинити всю цю вакханалію на українських кордонах, треба бути сильними. Це те, що пропонує Радикальна партія. А коли ми будемо сильними, нікому в голову думки не прийде диктувати нам умови. Так, це гібридна війна, і я тут вбачаю руку Москви. Потрібно на перший план виводити не питання, які нас роз’єднують, а те, що нас об’єднує. На превеликий жаль, на ці провокації ведуться влади сусідніх країн. Якщо Польща, Румунія, Угорщина, Білорусія хочуть бути сильними, то вони повинні дружити з Україною. Тому що лише разом, спільно об’єднавши зусилля, ми можемо знайти своє місце в світі. Ми можемо кооперуватися в економічному плані. Це нові ринки. Це нові можливості. Це треба шукати те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує. Тому що те, що нас роз’єднує, вони все одно не отримають від України те, що вони хочуть. Ми їм не дамо це зробити. І ми це показали, протидіючи російській агресії. Але сварячись з Україною, наші сусіди багато втратять, більше, ніж ми. Тому я закликаю до їхнього розуму. До усвідомлення того, що з Україною і з українцями треба дружити.

 

Але нам потрібно якось рятувати своїх громадян.

 

Я вважаю, що політика, яку проводить нинішня українська влада, це політика, яка робить Україну слабшою. Чому в Білорусії затримують наших громадян? Чому Польща забороняє в’їзд наших громадян? Чому наших громадян затримують в інших країнах? Попробуйте затримати громадян США чи Ізраїлю. Вони кидають всі свої сили держави на порятунок власних громадян. А у нас затримують, і всім байдуже, крім заяв пустих, які нічого не значать. Я знаю, що бацька Лукашенко з великою симпатією ставиться до мене. Мені не один раз передавали від нього вітання. Я хочу звернутися до Олександра Лукашенка. Я хочу, щоб його заяви про дружбу з Україною, про те, що з території Білорусії не буде агресії проти України, щоб його заяви відповідали їхнім діям. Політика моя і моєї команди, щоб відродити міць України і зробити її знову великою. Знову шанованою в світі. Зробити її такою, щоб наші вороги нас  боялися. А наші друзі і союзники нас поважали.

 

Очевидно, такі поняття, як сміливість, воля, сила духу, вони не купуються?

 

Цю сміливість сьогодні демонструють наші воїни, захищаючи нашу країну. Цю волю демонструють наші люди, які, незважаючи на труднощі, які є в країні, вірять в свою рідну країну. Надзвичайно важливо вірити в свою рідну країну. І не забувати одну дуже просту річ: у нас велика країна, і ми себе недооцінюємо. Ми себе принижуємо. Ми себе робимо меншовартісними. Якщо ми самі себе не поважаємо, то нас ніхто не буде поважати  Тому в першу чергу треба поважати себе. В першу чергу треба вірити в свою рідну країну. Вірити в свої сили. Усвідомлювати просту  істину: труднощі, які є, ми здолаємо, якщо ми згуртуємося, якщо ми не будемо займатися братовбивчою війною і взаємопоборюванням. Якщо ми зрозуміємо, що ніхто нам не допоможе, поки ми самі собі не допоможемо. Це головні висновки з річниці революції гідності, яку ми зараз будемо відзначати. Коли люди вийшли на Майдан, мільйони людей проти банди, проти всевладдя, проти диктатури, чому вони перемогли? Здавалося б, за умов, коли неможлива перемога. Вони перемогли тому що ці герої, які вийшли на Майдан, вони вірили в себе, в свою країну і в свої сили. Найбільший злочин, найбільшу антиукраїнську дію, яку робить нинішня українська влада, вона заставляє українців не вірити в себе і в свою країну. І це найбільша катастрофа, коли мільйони молоді хочуть виїхати з країни, не убачивши майбутнього, коли мільйони пенсіонерів побираються по смітникам, щоб вижити. Я хочу, щоб українці почули мене, щоб вони повірили в себе, повірили в те, що ми можемо змінити. Але це не просто причитання. У нас є абсолютно чіткий конкретний план дій, як зробити Україну великою. Я хочу, щоб українці мене почули. Ми всі труднощі здолаємо. Ми знову станемо великими. Нас знову будуть поважати. Але починати треба із себе. Не чекати, що хтось приїде і щось за нас зробить. Ніхто нічого не дасть, якщо ми не дамо самі собі. І треба стояти не в чергах за подачками, за субсидіями чи за хлібом, чи за 300 грн. на виборах голосувати, а треба ключове – створювати робочі місця. Відновлювати економіку. Відновлювати економічну могуть нашу. Торгувати не сировиною, а готовою продукцією. Не побиратись за кредитами, а самим заробляти. І тоді все буде добре.

 

Боляче чути слова українців про те, що до революції було краще жити.

 

Ще древні казали, що революцію задумують мрійники, роблять ідеалісти, а користуються негідники. Черговим результатом революції в нас скористалися негідники, які прийшли до влади. Чи даремна була революція? Безумовно, ні. Незважаючи на величезні втрати, на величезну біль, на величезні проблеми, ми нарешті почали будувати реальну незалежну українську державу. Нарешті в Україні є дух українства, а не меншовартості, пристосуванства і совдепівщіни. Рано чи пізно, не відбулася б ця революція зараз, відбулася б пізніше. Якби не відбулася, не було б держави. Тобто стояв вибір, бути Україні чи ні. Головне досягнення революції, що Україна як незалежна держава реально незалежна. Не формально, а реально незалежна держава нарешті народилась. Це головний результат революції гідності. Народилося громадянське суспільство, яке стає потужніше. Народилася незалежна держава. Народився суб’єкт міжнародних відносин. Це головне досягнення революції гідності.

 

А чому полякам це швидше вдалося?

 

А тому, що в 1989 році, коли в Польщі, Чехії відбулися революції, вони не законсервували комуністичний режим. А у нас в 90-х роках комуністи перефарбувалися, але ті самі залишилися при владі. Роздеребанили через приватизацію народне майно, і сьогодні нам в парламенті ставлять за приклад, як авторитет Віктора Пинзеника. Та його треба за ноги підвісити на Хрещатику, тому що він посібник олігархізації України. А його авторитетом у нас ставлять. І Польща, Чехія, і інші країни колишнього соцтабору просто відірвалися від цього радянського минулого і пішли вперед. А ми законсервували це радянське минуле і зробили ще гірше, олігархічним зробили. І тому сьогодні ми робимо те, що поляки зробили 20 років тому. Нам треба радикально рішуче рухатися вперед. Це те, що пропоную я і моя команда. Досить топтатися на місці. Сьогодні Китай – перша економіка в світі. Вони вже перегнали Америку. Сьогодні Китай за рахунок модернізації і за рахунок промислової революції, за рахунок економічного розвитку надзвичайно потужна №1 економіка. Ми хочемо, щоб Україна така була. І тому ті законопроекти, ті пропозиції, ті ідеї, які ми даємо, спрямовані на те, щоб Україна стала другим Китаєм. Інший приклад – Турція. Турція колись була, як ми сьогодні, у боргах як в шовках. Після політики Ердогана, яку він почав проводити, в них сьогодні немає ні одного долара заборгованості МВФ. Третій приклад – Польща. Нещодавно відмовилася від 10 млрд. дол. кредиту МВФ. Тому що економічна ситуація їм дозволяє не брати ці кредити. А ми беремо 50 млн. в Угорщини для того, щоб дорогу добудувати. Я вважаю це приниження для українців. А чому ми беремо кредити? Тому, що ми сировиною торгуємо. Тому, що Єврокомісія від нас вимагає: дайте необроблений ліс, дайте металолом замість готової продукції. А коли ми з Віктором Галасюком добивалися, щоб втричі підняти мито на металолом, Єврокомісія нам встановила по 60 євро 100 неготової металопродукції мита, щоб витиснути нашу готову продукцію з Європи. Тобто металолом, будь ласка. А готову продукцію ні. І ліс той самий. Вони хочуть і далі отримувати від нас сировину замість того, щоб брати від нас продукцію. Ми противники цієї політики. Тому що якщо ми будемо торгувати сировиною, а не продукцією, ми ніколи не будемо сильною державою. Українці будуть робочої сили постачальники, як в Польщі. Всі, хто виступає проти нашого законопроекту, півтора мільйони вже заробітчан українських. Це наш інтелект. Це наші знання. Це наші робочі руки. Навіть якщо ми створимо все для відродження економіки, а де робочі руки взяти? Хто буде працювати? Треба вкладати ресурси у відновлення трудового потенціалу. Замість цього забирають державне фінансування закладів профтехосвіти. Дебілізація нації. Перетворення на дешеву робочу силу. Замість інтелекту. Замість нових технологій. Замість виробничого потенціалу.

 

Законопроект «купуй українське, плати українцям».

 

Всі хто виступає проти нашого законопроекту «купуй українське, плати українцям», вони виступають проти з однієї причини – тому, що вони звикли торгувати національними інтересами і сировиною. А ми хочемо, щоб заробляли українці. І щоб ми торгували продукцією, а не сировиною. Наш законопроект пропонує крім ціни враховувати і давати перевагу тому, хто виготовляє цю продукцію в Україні. І це не має жодної дискримінаційної складової щодо іноземних компаній. Приводьте сюди виробництво в Україну. Створюйте в Україні робочі місця. Давайте роботу українцям. Платіть зарплату українцям. Платіть податки до українського бюджету, і у вас буде перевага, ви ту саму продукцію зможете продати, якщо вона виготовлена в Україні. А вони до нас завозять імпорт, а з України вивозять мільярди доларів, а ми потім ходимо кредити побираємося. Ми за цей рік заплатили майже 3 млрд. дол. за російське вугілля. Ми заплатили 2 млрд. грн. за польські трамваї. І коли ми пропонуємо, щоб купувати українську продукцію, виготовлену в Україні, вони нам розказують, що це зрада і про якихось СОТ і всього іншого. Кожна країна захищає свій ринок. Подивіться, як ведуть себе американці. Подивіться, як ведуть себе китайці. Ми добиваємося, щоб українську продукцію більше купували. Це робочі місця для українців. Це податки. Це зарплати. Це нові технології. Це економічний розвиток. Чому ми маємо вимивати гроші з України? Наші люди повинні мати роботу і зарплату. На це спрямований наш законопроект. Чому не всі виступають проти? Тому що вони грантожери. Тому що вони привикли і довели країну до ручки, розвалили економіку.

 

Противники цього законопроекту наголошують на складній формулі та нових довідках від учасників.

 

Мені байдуже, що вони пишуть. Вони, всі ті, хто пишуть, хай би вони за 26 років щось корисне для країни зробили. Хай би вони запропонували формулу, яка б дала можливість кожному українцю мати в рідній країні роботу і зарплату. А не 5 млн. людей виїхало за кордон, а мільйон молоді прагнуть виїхати за кордон, а вони мені розказують, що в мене формули неправильні. Хай дадуть правильну формулу. Ми вміємо чути. А коли я читаю дебільних експертів, які пишуть, що Ляшко найнеефективніший депутат парламенту, то це робиться на замовлення влади. Тому, що ми єдина команда, яка відстоює національні інтереси і економічні інтереси країни. Нас ніхто не зупинить. Тому що для нас головний пріоритет – це національні інтереси України і робочі місця для українців. Згадайте, всі ці експерти нам розказували: не можна приймати заборону на вивезення лісу-кругляку, тому що це протирічить зобов’язанням України перед СОТ, перед ЄС. А для чого брати зобов’язання, які перетворюють Україну на сировинний придаток? Так не беріть таких зобов’язань. Тому коли я прийду до влади, ми скасуємо всі ці угоди. І ми будемо підписувати тільки ті угоди, які дають можливість українцям заробляти і працювати, а не жебракувати. Тому вони за мораторій на ліс розказували, що це неправильно. А час показав, що це правильно. Вони нам розказували, що треба дозволяти металолом вивозити з України. А я вважаю, що коли вивозять металолом, а потім металурги Запоріжжя, Маріуполя залишаються декілька місяців без роботи, тому що не хватає сировини. Для чого нам такі зобов’язання? Вони нам не потрібні.

 

Бюджетна історія-2018.

 

Пріоритети бюджету-2018 нашої команди: перше – це подолання бідності. Єдина можливість викорінити бідність це піднімати доходи людей через економічні стимули, через зростання зарплат і пенсій. Уряд запропонував на наступний рік мінімальну зарплату 3720 грн. Ми добиваємося встановлення мінімальної зарплати 5000 грн. Це дасть зростання середньої зарплати по Україні. Плюс доходи до Пенсійного фонду, що дасть можливість знову піднімати пенсії. Другий наш пріоритет – енергомодернізація. В бюджеті наступного року майже 60 млрд. грн. на субсидії і всього 400 млн. грн. на енергоефективність. Це консервація бідності і енергозалежності. Ми пропонуємо як мінімум 10% від суми субсидій спрямовувати на енергомодернізацію. На масштабну заміну по всій країні котелень, вікон, теплотрас, труб, дверей для того, щоб модернізувати житлово-комунальне господарство. Це дасть можливість як мінімум вдвічі знизити споживання енергоносіїв і вартість тарифів. Третій наш пріоритет ключовий – це енергонезалежність. Збільшення видобутку власного газу, власного вугілля. Ми пропонуємо знизити рентні ставки по видобутку вугілля, по видобутку газу для того, щоб менше купувати імпортного газу, вугілля. Четвертий пріоритет – це підтримка села. Це нові робочі місця на селі через відновлення тваринництва, через дотації. Четвертий наш пріоритет – це освіта і охорона здоров’я. Уряд скорочує видатки на освіту і на охорону здоров’я, а ми вимагаємо їхнього збільшення. Окреме питання – переселенці. 2 млн. людей в Україні через російську агресію втратили свій рідний дім на Донбасі, і вони нікому не треба. Ми пропонуємо передбачити в бюджеті кошти на тисячі будівель, закинутих в Україні. А недобудови? Поставте вікна і двері. Поставте батареї. Дайте людям можливість там жити. Таким чином допоможемо хоча б частково вирішити проблему переселенців, поки не звільнили Крим і Донбас. І ключове – це питання оборони. Самі маємо фінансувати свою армію. Бо хто не годує свою армію, буде годувати чужу. Для того, щоб була можливість годувати свою армію, треба відновлювати економіку. Створювати нові робочі місця і платити податки. А потім спрямовувати на оборону.