Олександр Лінчевський: «Гомеопатія – це не наука і не медицина»

В студії «Доброго ранку, Країно!» Олександр Лінчевський – заступник міністра охорони здоров’я та Олександр Мощіч – доктор медичних наук, директор Міжнародної державної школи класичної гомеопатії. Дискусія про те, що Міністерство охорони здоров’я проти народної медицини, і чому МОЗ звернув увагу на нетрадиційну медицину.

Олександр Лінчевський:

Це справа кожної людини, чим їй займатися – чи вживати тих бджіл і прополіс чи ні. Ми говоримо про те, що нетрадиційної медицини не має бути в українському законодавстві. Відповідна стаття має бути вилучена звідти.

Неефективність – це було б правильно сказано. Ми кажемо, що в українському законі існує стаття, котра каже: нетрадиційна медицина це є якісь там методи, які існують в культурі, народі і не мають ні доведення, ні акредитації, ні ліцензування. Ми кажемо, що так не має бути. Стаття закону відповідної постанови зобов’язує МОЗ видавати чаклунам спеціальні дозволи на заняття цією діяльністю. Я не можу оцінити і відрізнити одного екстрасенса від іншого. Ми тепер кажемо, що люди це не медицина. Ви можете радитись з цим екстрасенсом, ви можете пити цю траву, але це ваша справа. Це не є медицина, і ми не даємо дозвіл на це. Ми не забороняємо, але ми не даємо дозвіл на це.

Олександр Мощіч:

Я думаю, що завжди нам треба відділити зерна від полови. Коли шановний замміністра говорить про екстрасенсів, то це питання одне, а коли говоримо про фітотерапію – це абсолютно, це зовсім друге. А коли ми говоримо про гомеопатію, це зовсім третє. Кожен з цих напрямків терапії має свою історію. Найбільше мені б імпонувало, коли ми предметно знаємо, про що ми говоримо. Коли ми говоримо про медикаменти зареєстровані офіційно Державним експертним центром МОЗ, де стоїть підпис, печатка МОЗ, а я очолюю комісію по гомеопатичним лікарським засобам, які є фармакопейними препаратами і які входять в державну фармакопею України, то я думаю, трішки не треба мішати одне з другим. Це різні речі. Жоден гомеопатичний препарат лікарський, який присутній на всіх ринках Європи і присутній на ринку України не проходить і не реєструється без клінічних досліджень. Жоден препарат не проходить реєстрацію і не реєструється і не вводиться у використання в державі без відповідності цим документам. Тому мені трішки дивно слухати, коли мішається одне з другим. Тоді коли ми відрізняємо одне від другого, предметно можна говорити про кожен напрямок.

Олександр Лінчевський:

МОЗ не забороняє існування гомеопата чи гомеопатії. Це є течія. Це є думка, яка існує незалежно від МОЗ. МОЗ не видає спеціальний дозвіл на заняття. Відчуйте різницю. Міністерство не ручається за цього фахівця. Чим би він не займався – чи фітотерапією чи гомеопатією, чи він є чаклуном. Робота цього фахівця нетрадиційної медицини не може бути оцінена інструментами сучасної медицини і сучасної науки, а відповідно МОЗ не може дозволяти їм цим займатися. Ні гомеопатія, ні інші види нетрадиційної медицини на сьогодні не мають доказової бази. Це не є наука і це не є медицина. Гомеопатія наукою не є. Чи треба вивчати гомеопатію як якусь історичну течію? Звичайно, її треба вивчати.

Прокрутити наверх
Натисніть Enter, щоб шукати, Esc - щоб вийти