Валерій Клочок: «Головна мета кожного кандидата в президенти – сподобатись виборцю, але більше нічого за обіцянками не стоїть»

Кандидати в президенти, які не мають шансів на високий результат, за даними соціологів, від самого початку кампанії почали дивувати. Зокрема, Юрій Кармазін пропонував зміну тексту гімну, а Аркадій Корнацький обіцяв перейменувати державу на Українську народну Республіку. Не обійшлося і без дивних економічних обіцянок. Гість студії «Доброго ранку, Країно!» Валерій Клочок – політолог.

Навіщо кандидати багато обіцяють? Це брехня?

Звичайно, це не брехня, тому що вони вам лише обіцяють, а чи дадуть… Брехнею це було б, якби вони не виконали свою обіцянку, якщо стануть президентами. Президентами вони не стануть, відтак вони вам, вибачте, і не брешуть. Звичайно, що це очевидні речі, які будь-яка розумна людина розуміє, що цього не станеться. Але є частина, яким подобаються такі обіцянки. Відтак, і головна мета кожного кандидата в президенти – сподобатись виборцю. Але більше нічого за цим не стоїть. Хоча деякі з меседжів кандидатів абсолютно реальні до виконання, але потребують неабияких зусиль. І звичайно, в нинішній політичній кон’юнктурі часто виконання їх абсолютно неможливе.

Ви аналізували, скільки з того, що говорять публічно, можна реалізувати?

Дивлячись, які кандидати. Якщо говорити про низку кандидатів другого ешелону, які намагаються сподобатися виборцю, вони не мають достатнього ресурсу, але беруть учать у виборах з тих чи інших причин. Багато причин може бути, навіть в якості технічного кандидата. То, звичайно, їхні програми в переважній більшості не мають нічого спільного з реальністю.

На сто відсотків?

Я кажу, в переважній більшості. Бо не можна закинути, що, наприклад, не можна внести зміни до чинного законодавства. Звичайно, що можна в якійсь певній частині. Такі пункти часто-густо присутні у програмах, і говорити, що стовідсотково програма нереальна, не можна. Але ключові тези мало імовірні до виконання.

Багато кандидатів кажуть про зменшення тарифів. Наскільки це реально?

Звичайно, в чотири рази чи доплачувати – це вже віддається якоюсь нещирістю або нерозумінням ситуації. Але що стосується зниження вдвічі – це теж забагато, але принаймні зменшення можливе. Якщо брати в частині субсидіювання комунальних коштів, це кошти, які потім перераховуються облгазам і далі йдуть НАК «Нафтогазу», то їх перерозподіл абсолютно може дати результат зменшення тарифів. Єдиний дуже суттєвий момент в цьому сенсі – Україна входить в Третій енергетичний пакет, ми входимо в Єдину енергетичну систему Європи, і в цій частині ми мусимо якимось чином домовлятися, пере домовлятися з Європою, чи в нас будуть ціни неєвропейські. Це суттєвий болючий момент, але я вважаю, що на даному етапі такі пересол вини можна було б вести і досягнути домовленості.

Прокрутити наверх
Натисніть Enter, щоб шукати, Esc - щоб вийти