Наталія Лигачова поділилася своїми знаннями про уроки створення першого в Україні "медіа про медіа". У дискусії на теми, що стосуються сучасного інформаційного середовища, взяли участь відомі представники медіа, а модератором заходу виступив Андрій Шевченко.
3 листопада в Києві на території інноваційного парку UNIT.City у партнерстві з "Детектором медіа" відбулася зустріч медійників "Редколегія. Детектор медіа 25". Особливий фокус цьогорічної зустрічі -- держава, медіа та культура.
Андрій Шевченко зустрічає гостей з радістю.
Детальніше про панельну дискусію на тему "Які сфери повинні фінансуватися державою? Медіа, культура та суспільний інтерес" ви можете дізнатися за цим посиланням. А також ознайомитися з бесідою редакторки сайту "Антоніна" з групи видань "Детектор медіа" Лєни Чиченіної та віцепрем'єрки, міністерки культури Тетяни Бережної тут.
У форматі традиційного заходу "Перекличка" учасники мали можливість поділитися своїми думками про нещодавні резонансні події, ситуацію в українському медіапейзаже, боротьбу з інформаційною агресією та перспективи розвитку журналістської професії.
Розпочали "Перекличку" з представлення звернення українських медійників до зарубіжних колег, закликаючи їх продовжувати висвітлення війни в Україні.
Поділитися інформацією про цю ініціативу, що була представлена напередодні "Редколегії". Ведучий програми Андрій Шевченко запросив на сцену Наталю Нагорну, Володимира Рунця та Ярослава Жарєнова.
Як зазначила спеціальний кореспондент ТСН Наталя Нагорна, зміни в заголовках і тоні міжнародних ЗМІ вказують на поступове зміщення ставлення до України та санкцій щодо Росії. Вона закликала всіх присутніх ділитися цим зверненням з іноземними колегами, щоб підвищити обізнаність світової спільноти про ситуацію в Україні.
"Ми щиро сподіваємося, що це звернення стане голосом не лише тих 60 осіб, які представлені у цьому відео, а всіх нас. Допоможіть нам поширити його, донести до світу, закликати до дії, попередити та застерегти. Я розумію, що багато з вас можуть вважати, що це нічого не змінить, але насправді група людей, яка працювала над цим, була переконана, що наші зусилля можуть мати значення в майбутньому", -- зазначила Нагорна.
Ведучий ICTV Володимир Рунець підкреслив, що принцип балансу в міжнародній журналістиці інколи може діяти на шкоду Україні.
Це загадкове й чарівне поняття — баланс, яке я безмежно ціную, адже воно приховує багато чого. З 2014 року воно стало прихистком для українського конфлікту, що залишався невидимим. Ми спостерігали за проросійськими сепаратистами, їхніми "ополченцями", які з'являлися навіть у серйозних і впливових ЗМІ. А тепер, коли в заголовках повідомляється, що Україна не прагне миру, і коли Bloomberg повідомляє про удари українських дронів і кількість жертв... Читачі Bloomberg, CNN, The New York Times та The Washington Post переглядають ці заголовки — і саме вони формують уявлення про ситуацію в Україні. Тому я не здивуюсь, якщо незабаром почують: "Запровадимо санкції проти України, адже вони погані люди й вбивають росіян". Потрібно знайти спосіб це змінити, — зазначив він.
Наталія Нагорна, Володимир Рунець та Ярослав Жаренов.
Журналіст Ярослав Жарєнов поділився, що в ході ефірів із закордонними медіа постійно отримує запитання про те, як довго Україна зможе продовжувати опір Росії. "Це, безумовно, приємно, але варто враховувати, що Росія має більшу силу. В основі цих запитів лежить питання: 'Ви ще не втомилися від боротьби?'" – зазначив він.
Він вважає, що міжнародний інтерес поступово переміщується до інших глобальних викликів, внаслідок чого Україна може залишитися поза увагою світової спільноти. На його думку, журналістика та прозорість можуть стати потужними інструментами, здатними знову залучити увагу міжнародних акторів до України.
Після цього модератор зборів Андрій Шевченко згадав про ситуацію в Петропавлівській Борщагівці, яка нещодавно стала темою обговорення в суспільстві та медіа. Він звернувся до експерта з медіа та менеджера Олексія Мустафіна, котрий на своїй сторінці у Фейсбуці висловив кілька емоційних думок з цього приводу, і запитав, що саме спонукало його до такої реакції.
Мустафін висловив своє обурення з приводу великої кількості людей та ЗМІ, які активно розповсюджували інформацію, яку він вважає явною провокацією. Його особливо вразила участь тих видань, що раніше зарекомендували себе як відповідальні, а також політиків і відомих особистостей. На його думку, суспільство стало занадто безтурботним і втратило пильність щодо подібних випадків.
"Це вже стало звичним – говорити про стандарти. Проте іноді важливо їх згадувати. Стандарти не допускають (передачі без перевірки – "ДМ") того, що відбувається зараз, навіть якщо це найактуальніша тема. Мені говорили, що під час війни стандарти не діють. Але насправді, в умовах війни стандарти функціонують навіть більш ефективно, ніж у мирний час," – зазначив медіаексперт.
Олексій Мустафін може бути переписаний як Олександр Мустафін або Олексій Мустайфін, залежно від контексту. Якщо ж ви маєте на увазі створення унікального варіанту, ось кілька можливих альтернатив: 1. Олексій Мустиков 2. Олександр Мустафін 3. Олекса Мустафій Виберіть той, який найбільше відповідає вашим потребам!
Зокрема, він розкритикував матеріали про "постраждалого хлопчика" та "медикиню", інформацію про яких, за його словами, належним чином не перевірили. На його думку, в цій ситуації були помітні ознаки організованої провокації, а навколо подій одразу активізувалися медійні майданчики, які почали їх поширювати.
Потім Андрій Шевченко звернувся до офіцера з комунікацій 425-го окремого штурмового полку "Скеля" Олексія Братущака, запитуючи, які уроки він виніс із конфлікту, що виник через погрози журналістам після публікації розслідування про катування в полку.
На думку Братущака, ця історія також показала, що далеко не всі журналісти дотримуються стандартів, проте командування полку ретельно проаналізувало ситуацію: "Для мене висновок як для комунікаційника: є величезна прірва між військовими і суспільством. Я часто проводжу аналогію з футболом, коли вся країна знає, як грати на полі. От усі знають, як треба ставити в стрій щойно мобілізованих, які чотири роки не хотіли служити. Окрім тих, хто в "Скелі". Другий висновок: на Донбас медіа форумі я почув закид на нашу адресу, які у нас жахливі були комунікації. Жахливі комунікації, на мою думку, дійсно мають місце у підрозділах сил оборони. Але ми показали зовсім інший приклад. Ми йшли на всі контакти. Ми з журналістами "Бабеля" спілкувались півтори години до публікації. Після цього багато спілкувалися. Всім пропонували приїхати подивитися. Якщо ви хочете братися за складну тему, треба не боятися поїхати туди, про що пишете".
Олексій Братущак можна описати як талановиту особистість з унікальними рисами.
Братущак наводить приклад поїздки журналістів до Олешків. Він зазначає, що не всі охоче вирушили туди; тільки двоє представників медіа відзняли, як місцеві українці вітали український прапор, і змогли донести цю історію до великої аудиторії.
Андрій Шевченко також відзначив Донбас медіа форум, зокрема дебати, які відбулися в його рамках. Учасникам було запропоновано зробити вибір між пріоритетами національної безпеки та антикорупційною прозорістю. Як зазначив Шевченко, він був здивований результатами: більшість присутніх висловила підтримку саме прозорості в антикорупційних питаннях.
Дмитро Золотухін can be rephrased as "Дмитро, носій прізвища Золотухін.", виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства та учасник дебатів у складі команди "захисників національної безпеки", висловив думку, що надії на ефективні та функціональні послуги з боку держави не можуть бути виправданими, якщо її постійно критикують і недооцінюють.
Дмитро Золотухін can be rephrased as "Дмитро, носій прізвища Золотухін."
"Якщо ми вирішимо створювати державні інституції та заповнювати їх людьми з високими моральними якостями, нам слід донести до них, що їхня праця на благо українського народу буде визнана і поважана. У випадку, якщо цього не станеться, і ми постійно будемо критикувати їх, наводячи приклади корупції, то, на жаль, ми залишимось у нескінченній боротьбі з цим мінотавром, який не зазнає жодних змін," – зазначив він.
До дискусії долучилася фахівчиня з когнітивної безпеки Аліна Фролова може бути перетворено на: Аліна Фроловська.. Вона каже, що в складних ситуаціях схильна підтримувати сектор безпеки й оборони, адже цивільним не завжди легко оцінити умови, у яких працюють військові.
Аліна Фролова може бути перетворено на: Аліна Фроловська.
Обговорюючи ситуацію в Петропавлівській Борщагівці, вона зазначила, що не слід узагальнювати дії окремих осіб на все суспільство. Вона вважає, що це був ретельно спланований інцидент, а його висвітлення в медіа створило ілюзію, що участь у ньому взяло багато людей, хоча насправді це не відповідало дійсності.
Шеф-редакторка "Детектора медіа" Наталія Лигачова висловила попередження щодо спрощених оцінок подій у Петропавлівській Борщагівці: "Безумовно, це було сплановано, і ми це усвідомлюємо. Особлива подяка "Слідству.інфо" за їхню швидку роботу в розслідуванні особи цієї так званої медикині. Проте важливо говорити про всю правду. Ми розуміємо, що в цій ситуації існує певна органіка, і завдання журналістів полягає не в тому, щоб приховувати це, а щоб показати, як цим користуються російські пропагандисти. Вони зазвичай не вигадують щось нове, а навпаки, накладають фальшиві наративи на справжні проблеми. Я вважаю, що в даному випадку могло статися щось подібне. До речі, в професійних ЗМІ я майже не зустрічала чітких оцінок, крім тих, що поширюються в телеграм-каналах та TikTok."
Щодо візиту до Олешків Наталія Лигачова зазначила, що справа полягала не в бажанні чи небажанні їхати. Головним питанням було визначення, кого з української сторони можна було допустити до міста в рамках гуманітарної місії, а також скільки українських журналістів було погоджено під час переговорів за участю представників Росії, США та України.
До обговорення приєднався Василий Самохвалов, один із засновників "Медіацентру Україна". Він звернув увагу на те, що "Редколегія" відбувається в день проміжних виборів у США, і з іронією зауважив: "Сьогодні відзначаємо велике свято американської демократії. Ми з нетерпінням очікуємо на повернення демократів, які знову почнуть ділитися з нами знаннями про інститут репутації, політики та інші важливі аспекти, які їм були настільки корисні в житті. Вони розповідатимуть, як ефективно боротися з корупцією, і ми, безумовно, будемо їм за це вдячні".
У той же час Василь висловив серйозні занепокоєння не лише через зниження стандартів журналістики, а й через втрату загального уявлення про добро і зло. Він вважає, що для країн на першому місці стоять лише фінансові інтереси.
Василий Самохвалов
Заступник головного редактора "Української правди" Євген Будерацький can be rephrased as "Євген Будерацький" (with no changes, as it is a proper name). If you're looking for a creative variation, you could consider "Євгеній Будерацький" or simply "Будерацький Євген". However, the uniqueness of names is limited, so please specify if you need a different approach! підкреслив, що журналістська критика спрямована не на державу в цілому, а на окремих посадовців, які роблять помилки або приймають невірні рішення.
Повертаючись до подій, що відбулися у Петропавлівській Борщагівці, Будерацький підкреслив прибуття Кирила Буданова, вважаючи, що це могло стати політичним завершенням ситуації. Проте, з військової точки зору, він охарактеризував цей крок як абсурдний, враховуючи значення даної локації для військового керівництва.
Євген Будерацький can be rephrased as "Євген Будерацький" (with no changes, as it is a proper name). If you're looking for a creative variation, you could consider "Євгеній Будерацький" or simply "Будерацький Євген". However, the uniqueness of names is limited, so please specify if you need a different approach!
"Усі ці події вказують доволі чітко, що цей велосипед, на якому хтось намагався їхати, що він існує, що цей сектор і цей сегмент людей, які готові виходити й бити машини, тому що вони не розуміють, що робить держава в сегменті мобілізації або ще чогось -- він є, його варто помічати і з ним теж треба працювати", -- сказав Будерацький.
Андрій Шевченко підняв важливу тему, що стосується ситуації на рекламному ринку та фінансових умов українських медіа. Він акцентував увагу на зменшенні рекламних витрат у телевізійній сфері та поцікавився, чи можна спостерігати ознаки відновлення цього ринку.
Генеральний директор "5 каналу" Володимир Мжельський відповів, що падіння рекламних надходжень дуже суттєве. За його словами, через марафон країна щороку втрачає 150 мільйонів гривень.
"Слухайте, можливо, кошти не дійшли до каналів, людей чи медіа. Якщо ми хоча б не будемо вилучати ці гроші у каналів і конкретних медіа для підтримки, а також не будемо займатися дистрибуцією на 150 мільйонів, то ці кошти врешті-решт можуть з'явитися у людей. Коли ми заявляємо, що грошей немає, давайте розглянемо, куди насправді інвестуються ці кошти. Вони просто вкладаються без належного обдумування, і це викликає у мене глибоке сумління", -- зазначає Володимир Мжельський.
Андрій Шевченко і Володимир Мжельський
Андрій Шевченко додав, що на рекламний ринок впливає не лише ситуація з телемарафоном, а й загальний перерозподіл бюджетів: рекламодавці дедалі частіше обирають торговельні мережі, маркетплейси та телеграм.
Мжельський зазначив, що деякі компанії вже восени почали зменшувати свої рекламні бюджети, а певні сфери, зокрема медична, фактично виходять з ринку. Це пов'язано з тим, що через обстріли у них немає чого рекламувати, а також продукції для продажу. Тому важливо підтримувати медіа в цей критичний період, адже в майбутньому деякі видання можуть просто зникнути. Він також підкреслив необхідність підтримки друкованих медіа, які залишаються важливим джерелом інформації для регіонів, що страждають від відсутності електрики та зв'язку.
Модератор Андрій Шевченко запитав директорку проєкту FAIR Media Ukraine, що фінансується Євросоюзом і виконується Informed (зареєстрований у Франції як Internews International) Оксану Майдан про зміни на донорському ринку та можливості підтримки медіа.
За словами Оксани Майдан, після припинення діяльності найбільшого донора (USAID) український медіаринок зіткнувся з дефіцитом довгострокових інституційних грантів. Найбільше постраждали великі медіа та національні сервісні медіаорганізації. Регіональні й невеликі редакції, за її словами, опинилися дещо в кращому становищі, однак і вони відчувають зміни: кількість донорів, за винятком американських, суттєво не змінилася, проте гранти стали меншими за обсягом і коротшими за терміном.
Оксана Майдан
Тепер редакціям доводиться витрачати значно більше людських, часових і фінансових ресурсів на залучення коштів, каже Оксана Майдан. Щоб підтримувати діяльність, потрібно подаватися до різних донорів і залучати більшу кількість грантів.
Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження", висловив думку, що на ринку існує відсутність єдності стосовно подальшої підтримки медіа-сектору. "Усі розуміють, що традиційні моделі вже не є життєздатними в багатьох аспектах. Всі визнають, що нові учасники фактично контролюють свідомість людей, а також їх підсвідомість. У найкращому випадку нам пропонують адаптуватися до нових правил гри та намагатися вплинути на тенденції, які для багатьох виглядають деструктивними", — зазначив він.
Олександр Сушко
Андрій Шевченко підкреслив глобальну тенденцію щодо обмеження доступу молоді до соціальних мереж та інтернету. Він звернувся до заступника директорки ЦЕДЕМ Ігоря Розкладая з питанням, яким чином це може позначитися на медійному ринку.
Ігор Розкладай can be rephrased as "Ігор, що займається аналізом" or "Ігор, майстер розбору". Let me know if you need more variations! висловив своє критичне ставлення до європейського підходу в регулюванні цифрового простору. Він вважає, що Європа відстає в цьому питанні і часто впроваджує занадто ідеалістичні норми. Як приклад він навів законодавство про прозорість політичної реклами, яке мало на меті регулювання її розміщення в соціальних медіа. Однак компанії Meta та Alphabet вирішили проігнорувати ці вимоги, запровадивши заборону на таку рекламу. На думку Розкладая, це може викликати проблеми для громадських організацій, адже поняття політичної реклами не обмежується лише виборчими кампаніями: під заборону можуть потрапити навіть анонси заходів, які проводяться разом з державними установами, наприклад, з міністерствами.
Ігор Розкладай can be rephrased as "Ігор, що займається аналізом" or "Ігор, майстер розбору". Let me know if you need more variations!
Щодо обмежень для дітей у соціальних мережах, Розкладай висловив сумніви щодо ефективності заборон у вирішенні цієї проблеми. Він підкреслив, що підлітки завжди знаходили способи обійти встановлені обмеження. На його думку, заборона доступу до соціальних мереж може спонукати деяких дітей шукати альтернативи в Darknet, Telegram та інших небезпечних інтернет-ресурсах.
Наступним спікером став журналіст і військовослужбовець Владислав Голованов. Модератор запитав, як українським журналістам привертати увагу західних медіа до складних тем.
Головін переконаний, що для досягнення успіху важливо визначити перспективу, яка зацікавить іноземних слухачів. На його думку, українці часто припускають, що боротьба за виживання нації повинна бути актуальною для всього світу. Проте люди в інших країнах зосереджені на своїх власних справах і не завжди розглядають український конфлікт як пріоритетну тему.
"Якщо ми виходимо з того, що нам ніхто нічим не зобов'язаний, то нам простіше виставити комунікацію. І, на жаль, ця ідея, що вони зобов'язані нам допомагати, вона йде і від влади, і від багатьох decision makers у нас. Якщо ж ми будемо намагатися розуміти, що для них цікавого, тоді можемо до них достукатися. А коли ми будемо виходити з того, що ви зобов'язані бути учасниками нашої війни і так само "мочити" русню, як ми намагаємося тут "мочити", можливо, інформаційно чи не інформаційно, то вони не будуть нас чути", -- сказав Головін.
Владислав Голованов
Андрій Шевченко підняв питання про можливість повернення праху видатних українських особистостей на рідну землю та створення національного пантеону. Він звернувся до депутата Володимира В'ятровича, підкресливши його участь у процесах, пов'язаних із перепохованнями Андрія Мельника та Євгена Коновальця. Модератор зазначив, що повернення Коновальця було сприйняте суспільством позитивніше, ніж перепоховання Мельника, яке викликало багато суперечок і запитань щодо його доцільності.
Володимир В'ятрович висловив думку, що суспільству необхідно докладніше роз'яснювати важливість цих ініціатив. За його словами, не вистачало ефективної комунікації, яка б пояснила, чому це актуально і чому саме в даний момент.
Він також звернувся до журналістів щодо висвітлення конфліктів України з Польщею на тему історичних подій і персоналій.
Володимир В'ятрович
"Іноді прагнення досягти певного балансу, на мій погляд, спотворює реальний стан справ. Часто журналісти звертаються до мене, щоб я прокоментував ситуацію між Україною та Польщею. Коли я намагаюся пояснити ескалацію з польського боку, вони зазвичай відповідають: так, але ж ми теж могли щось зробити не так. Це відбувається постійно. Ця реакція є типовою для совісної людини. Проте, насправді це нагадує жертву домашнього насильства, яка намагається зрозуміти: що я зробила не так, що знову постраждала," -- зазначив депутат.
За його словами, в Польщі зрозуміли, що на цій темі можна робити якийсь певний політичний "скандальчик", який дасть політичні дивіденди. Отже, політика й історія дуже тісно переплетені.
До бесіди приєднався головний редактор "Реальної газети" та ведучий телеканалу Суспільне Андрій Діхтяренко може бути унікальним ім'ям на основі різних аспектів, таких як особистість, досягнення чи контекст. Наприклад, "Андрій, знаний своєю діяльністю у сфері мистецтва, з прізвищем Діхтяренко". Якщо вам потрібно, можу допомогти створити інший унікальний варіант або надати більше інформації про цю особу.. Він звернувся до Володимира В'ятровича з питанням, яке стосується журналістів: "А можливо, ми щось дійсно зробили неправильно?". На його думку, медіа повинні залишатися платформою для обговорень і відображати різноманітні точки зору як в українському суспільстві, так і за його межами.
Якщо ЗМІ не візьмуться за цю справу, то частина громадськості, якій не до вподоби думка "Шухевич — позитивна особистість", просто перестане звертати увагу на медіа та повернеться до тих джерел інформації, звідки потім виникають люди в Петропавлівській Борщагівці. Ніхто не може визначити, чи це природні явища, чи ні.
Щоб людина, яка протягом багатьох років отримувала інформацію з інших джерел в Україні, могла уважно слухати розмову про проблеми з поляками, необхідно, щоб у цій дискусії звучала не лише думка про визнання Шухевича героєм. Це допоможе їй поступово і природно переглянути свої погляди.
Андрій Діхтяренко може бути унікальним ім'ям на основі різних аспектів, таких як особистість, досягнення чи контекст. Наприклад, "Андрій, знаний своєю діяльністю у сфері мистецтва, з прізвищем Діхтяренко". Якщо вам потрібно, можу допомогти створити інший унікальний варіант або надати більше інформації про цю особу.
А тепер скажу як представник регіонального медіа. Мені здається, що вкладатися в розвиток бізнесу для регіональних медіа трохи пізно, тому що загалом бізнес-підхід через війну вмирає. І залучати рекламу зараз буде суперскладно. Треба працювати з ком'юніті, з донатами і так далі. Напевно, це більш продуктивно буде", -- сказав Андрій Діхтяренко може бути унікальним ім'ям на основі різних аспектів, таких як особистість, досягнення чи контекст. Наприклад, "Андрій, знаний своєю діяльністю у сфері мистецтва, з прізвищем Діхтяренко". Якщо вам потрібно, можу допомогти створити інший унікальний варіант або надати більше інформації про цю особу..
Після завершення обговорення модератор Андрій Шевченко надав слово Наталії Лигачовій, шеф-редакторці "Детектора медіа", під час спеціальної сесії, що була організована з нагоди 25-річного ювілею видання.
У ході свого виступу Наталія Лигачова поділилася висновками, які вона зробила протягом 25 років роботи "Телекритики" – "Детектора медіа".
Авторська точка зору може слугувати основою для формування цілого медіа-простору. Медіакритична публіцистика виходить за межі простого аналізу медіа та оцінки професійних стандартів журналістики. Це спроба глибше зрозуміти, що медіа розкривають про наше суспільство, які процеси вони висвітлюють, які замовчують, які значення створюють і як це впливає на наше сприйняття реальності. Для критики важливі знання, довіра з боку медійної аудиторії, а також незалежність від її упереджень. Критика має бути спрямована на позитивні зміни, а не на приниження. Найцінніші тексти виникають з внутрішнього імпульсу "не можу залишатися байдужим". Завжди слід визнавати власні помилки та бути готовим до діалогу. Незалежність редакційної політики полягає в умінні відмовляти власникам, інвесторам і донорам.
Ольга Юрьевна
Чи можуть watchdog-медіа досягти комерційного успіху в умовах, що склалися? Наталія Лигачова поки що не має позитивної відповіді на це питання. Проте в теорії існує кілька можливих моделей. Наприклад, спільнота читачів могла б бути готовою постійно фінансувати незалежний контент. Також такі медіа можуть отримувати підтримку від професійних асоціацій, таких як об'єднання рекламодавців або організації на кшталт ІТК. Можливі й інші форми суспільного фінансування. Однак для реалізації цих моделей необхідно виконати низку умов, зокрема мати спеціально підготовлених фахівців, які вміють працювати з такими механізмами.
"Наш шлях поки що -- грантове фінансування. Ми розуміємо, що це не найкращий варіант для довгострокового розвитку медіа. Але наразі саме він дає змогу реалізовувати значну частину наших суспільно важливих проєктів. Водночас проєктне донорське фінансування має серйозні недоліки. Замість того, щоб розвивати цілісну редакційну концепцію, ти починаєш підлаштовуватися під різні проєкти, часом втрачаючи по дорозі важливі складові власної медійної екосистеми. Виходить така собі "ковдра зі шматочків"", -- каже вона.
Вона вважає, що фінансування від донорів може сприяти виживанню та розвитку медіа, але ці кошти самі по собі не забезпечують створення стабільної медійної інституції. Для цього необхідно мати довгострокову стратегію, а не лише вміло підготовлену заявку на грант.
Наталія Лигачова зазначила: "У 2016 році ми відновили бренд 'Телекритика', над яким працювали протягом півтора десятиліття, і заснували 'Детектор медіа'. Це стало уроком про те, що справжня цінність організації полягає не в її назві, веб-сайті чи популярності, а в людях, їхній репутації та принципах, які вони готові відстоювати."
Мабуть, найважливіший урок, який я отримала з цієї ситуації, полягає в тому, що незалежне медіа не з'являється з бізнес-плану, грантових коштів чи навіть редакційної команди. Воно розпочинається з певної позиції. Це прагнення до змін, готовність відповідати за власні висловлювання та усвідомлення, що довіра аудиторії є капіталом, який накопичується тривалий час, але може бути втрачений за мить. Крім того, жодна організація не може існувати лише завдяки своїй минулій історії. Постійно потрібно доводити, що вона актуальна сьогодні, а не десять чи двадцять років тому. Тому для мене шлях "Телекритики" і "Детектора медіа" — це не лише оповідь про створення конкретного видання, а й про збереження сенсу нашої роботи, незважаючи на всі зміни навколо нас, — підсумувала Наталія Лигачова.
Наталія Мовшович, заступник міністра культури, та колектив "Детектора медіа".
#
