Сфера медіа продовжує залишатися домінованою жінками, за даними дослідження "Гендерний профіль українських медіа". Відсоткове співвідношення працівників складає 58% жінок і 42% чоловіків.
Цю інформацію озвучили фахівці під час презентації дослідження, яка відбулася в агентстві Укрінформ.
"Ми вже бачимо, наскільки гендерний баланс серед співробітників медіа впливає на контент і наскільки впливає на позитивні зміни", - зазначила відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко.
Водночас вона зазначила, що в сфері реклами спостерігаються суттєві поліпшення, оскільки вже не спостерігається значний рівень гендерної дискримінації.
"Запровадження гендерної рівності, як і будь-які інші демократичні зміни, є тривалим процесом. Наша багаторічна діяльність свідчить про те, що на цьому шляху ми вже досягли певних успіхів... Дослідження "Гендерний профіль українських медіа" є цінним інструментом, який надає нам конкретні дані про існуючий стан справ, на яких ми можемо базувати нашу подальшу роботу для вдосконалення," - зазначила Катерина Левченко, уповноважена уряду з питань гендерної політики України.
Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відзначив, що у державі порушуються питання гендерної рівності не тому, що це міжнародний тренд та вимога європейських партнерів. "Це логічний етап розвитку нашого суспільства", - сказав він.
"Я впевнений, що ми зможемо досягти спільного розуміння щодо шляхів поліпшення гендерного балансу, вдосконалення механізмів забезпечення рівності в різних галузях, зокрема в політиці батьківства, соціальній політиці та інших сферах", - підкреслив депутат.
Він також відзначив, що у молодшого покоління українців набагато кращі гендерні баланси та розуміння важливості гендерної рівності.
Юрчишин підтвердив, що якщо виникне потреба в залученні парламенту до розробки та прийняття відповідних ініціатив з питання гендерної рівності, цей процес буде здійснено.
"Для досягнення рівності необхідні постійні вдосконалення. Рівні можливості вимагають безперервного розвитку. Нам слід не лише оберігати те, що маємо сьогодні, але й активно працювати над удосконаленням... Якщо за 11 років війни, і на четвертий рік після початку повномасштабного вторгнення, ми можемо обговорювати потреби у розвитку гендерного балансу в наших медіа, це свідчить про те, що наша демократія має певну цінність", - відзначив політик.
"Сфера медіа продовжує залишатися домінованою жінками, адже серед опитаних редакцій 58% складають жінки, а 42% - чоловіки. У порівнянні з минулим роком, відсоток жінок навіть зріс. Варто зауважити, що цьогорічна вибірка для опитування є більшою", - зазначила аналітикиня дослідження та членкиня ГО "Жінки в медіа" Зоя Красовська.
За словами експертки, серед топкерівників українських медіа - 51% жінок і 49% чоловіків. Також жінки переважають у професійній ролі керівників підрозділів (64%), ведучих (69%), журналістів (75%), а чоловіки - як працівники, що забезпечують програмну службу (53%) та технічні працівники (56%).
Водночас Красовська зауважила, що чим молодша вікова група працівників, то тим більше там жінок.
Серед молодих жінок найбільше працюють у таких сферах: журналістика – 81% жінок проти 19% чоловіків, ведучі – 75% жінок і 25% чоловіків, а фріланс – 71% жінок у порівнянні з 29% чоловіків.
Водночас аналітикиня зауважила, що найчастіше гнучкі політики щодо соціального захисту, батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям та роботою застосовується щодо жінок.
"Цей індикатор повинен спрямовувати увагу медіа-менеджерів на важливість чіткого визначення та формулювання цих політик, забезпечуючи доступ до них для всіх співробітників медіа," - зазначила вона.
У анкеті також було поставлено ряд запитань щодо того, чи підтримує медіа чинних або колишніх військових, ветеранів та їх сім'ї.
"72% редакцій зазначили, що таких дій не здійснюється, або таких серед працівників випадків немає. Водночас 20% зазначили, що мають практики лікування поранених військових та надають підтримку їхнім родинам або родинам загиблих. Також ми запитали, чи підтримує медіа працевлаштованих ветеранів бойових дій. 70% відповіли, що такі практики не здійснюється, або ветеранів серед колективу немає, і лише 8% зазначили, що ветерани мають певні преференції при працевлаштуванні", - підкреслила Красовська.
Експерт підкреслила, що подібні політики в рамках медіа повинні бути розроблені та реалізовані.
В результаті дослідження було проаналізовано 492 анкети від медіа-організацій, в яких працює більше 8900 працівників.
У 2024 році дослідження включило не лише телевізійні та радіоефірні медіа, а також друковані та інтернет-ресурси, що сприяло формуванню більш комплексного уявлення про гендерну рівновагу в українському медіа-середовищі.
Захід проводиться в рамках проєкту "Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик", що виконується Українським жіночим фондом за підтримки Європейського Союзу.
#Українці #Медіа (комунікація) #Телебачення #Україна #Радіо #Демократія #Європейський Союз #Суспільство #Укрінформ #Журналіст #Політик #Парламент #Стать #Інформація #Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення #Сексизм #Гендерна рівність #Вибірка (статистика) #Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики #Гендерна політика #Адвокація
