За результатами дослідження, 99% медіа-фахівців здатні розрізняти правдиву інформацію та маніпуляції.

Дослідження, здійснене громадською організацією "Детектор медіа" у співпраці з ЮНЕСКО та за фінансової підтримки Японії, виявило, що 99% працівників медіа в Україні мають високий рівень медіаграмотності.

Деталі можна описати як елементи або складові частини, які визначають особливості або характеристики чогось.

Згідно з проведеним дослідженням, 99% учасників медіаіндустрії виявили значні знання у галузі медіаграмотності: 41% з них мають високий рівень, а 58% — вище середнього. Для порівняння, серед усіх українців віком від 18 до 65 років лише 7% демонструють високий рівень медіаграмотності, тоді як 28% мають низький або підсередній індекс.

Найвищий рівень медіаграмотності зафіксовано серед працівників онлайн-медіа -- 48% із них мають високий показник. Для порівняння, у друкованих медіа таких 31%, на телебаченні -- 36%, на радіо -- 34%. Також виявлено вікову тенденцію: серед молодших журналістів (18-35 років) 53% мають високий рівень, у групі 46-55 років -- 37%.

62% медійників проявляють значну чутливість до дезінформації та маніпуляцій, що є вдвічі вищим показником у порівнянні зі звичайними українцями (31%).

Працівники ЗМІ краще орієнтуються в ролі медіа в суспільстві, розумінні впливу контенту на аудиторію (45% проти 27%) та в питаннях цифрової безпеки й використання ШІ (29% проти 4%).

Майже половина представників медіа (47%) критично ставиться до формату телемарафону "Єдині новини" навіть в умовах війни, тоді як серед загальної аудиторії таких -- 29%.

59% людей використовують спеціалізовані інструменти для фактчекінгу, такі як Google Search by Image, Deep Fake O-Meter та ChatGPT, тоді як 41% не мають звички їх застосовувати. Серед медіапрофесіоналів половина пройшла навчання з медіаграмотності, у той час як лише 7% загального населення має подібний досвід.

Лише 13% медіаекспертів не змогли назвати жодної ініціативи, що перевіряє точність контенту (для порівняння, серед населення -- 63%). Найчастіше згадувалися "Детектор медіа" (68%) та StopFake (59%).

Метою цього дослідження є вивчити рівень орієнтації медіа-фахівців у сучасному інформаційному просторі та знайти шляхи для підвищення їхньої професійної майстерності. Це дослідження є важливим для забезпечення населення достовірною та якісною інформацією.

Обговорення медіаграмотності є звичною практикою в редакціях: 53% обговорюють її регулярно, 37% -- час від часу, 10% -- ніколи.

Раніше ми писали про те, що Укрзалізниця знайшла спосіб встановити кондиціонери там, де їх ніколи не було.

#Медіа (комунікація) #Телебачення #Суспільство #Google #Журналіст #Штучний інтелект #Дезінформація #Медіаграмотність #Детектор медіа #Станція радіозв'язку #Знання #ЮНЕСКО #StopFake #Навчання

Читайте також

Найпопулярніше
Ситник про розмови із журналістами оф рекордс: Не розголошував. Ні державної таємниці, ні таємниці слідства
Вчені назвали найкращий час для вживання калорійної їжі
На сьогодні Майдан не завершений — учасник Революції Гідності та АТО (+текст)
Актуальне
Вечірній перегляд: які новинки чекають на вас на Netflix?
Європейський Союз ввів обмежувальні заходи проти кількох російських пропагандистів.
Європейський Союз ввів обмежувальні заходи проти Катерини Андреєвої, Павла Зарубіна та низки інших осіб, які займаються пропагандою.
Теги