Успіх партії Андрея Бабіша на виборах у Чехії відзначає новий етап у політичному ландшафті, що може мати наслідки і для України. Колишній прем'єр, мільярдер та популіст знову стане на чолі уряду, і його зовнішньополітичні ідеї все частіше стають предметом обговорень у Європі.
На парламентських виборах у Чехії, які проходили 3-4 жовтня, партія ANO ("Так!") під керівництвом Андрея Бабіша отримала значну перемогу, зібравши 34,5% голосів виборців. Хоча ANO не змогла досягти конституційної більшості (80 мандатів з 200), це створює умови для складних коаліційних переговорів, ймовірно, з правопопулістськими угрупуваннями. Для України ця ситуація може стати важливим етапом: Бабіш пообіцяв зменшити військову допомогу Києву, скасувати ключову ініціативу щодо постачання боєприпасів і зосередитися на внутрішніх викликах Чехії.
Бабіша називають прагматиком, популістом і навіть "чеським Трампом". Чи стане Чехія новим головним болем для України через відверто проросійські погляди Бабіша, детальніше розповість Еспресо.
Андрій Бабіш з'явився на світ 2 вересня 1954 року в Братиславі, яка в той час була частиною Чехословаччини. Його батько, Штефан Бабіш, працював інженером і дипломатом, також був членом комуністичної партії. Мати Андрія, Адріана, мала корені серед карпатських німців з Ясіні, що нині розташована в Закарпатській області України.
Сім'я мала привілейоване становище в комуністичному суспільстві, що дозволило Андрею отримати якісну освіту. Він навчався в гімназії в Братиславі, а згодом у Женеві, де його батько працював у торговельному представництві Чехословаччини при ООН. У 1978 році Бабіш закінчив Університет економіки в Братиславі, здобувши ступінь із міжнародної торгівлі.
У 1980-х роках Андрій Бабіш працював у зовнішньоторговельній компанії Petrimex, яка спеціалізувалася на експорті та імпорті хімічної продукції. Його діяльність проходила в Марокко, де, згідно з архівами чехословацької таємної поліції (StB), він був зареєстрований як агент під псевдонімом "Бурек". Однак сам Бабіш рішуче заперечує будь-яку співпрацю з StB, стверджуючи, що ці звинувачення мають політичне підґрунтя. Словацький Інститут пам'яті нації підтверджує наявність відповідних документів. Судові розгляди Бабіша щодо цих обвинувачень досі не призвели до остаточного рішення.
Після "Оксамитової революції" 1989 року та поділу Чехословаччини Андрій Бабіш скористався новими можливостями, які відкрила ринкова економіка. У 1993 році він заснував компанію Agrofert, яка спочатку займалася торгівлею добривами, але незабаром перетворилася на великий конгломерат з понад 250 підприємств, що працюють у сферах сільського господарства, харчової промисловості, хімічної промисловості та медіа. Agrofert отримував значні дотації від Європейського Союзу, які, за оцінками, у 2010-х роках перевищували 20 мільярдів крон (близько 800 мільйонів євро). Придбання медіаактивів, зокрема відомих газет Lidové noviny та Mladá fronta DNES, зміцнило його вплив у суспільстві, викликавши порівняння з італійським політиком Сільвіо Берлусконі.
Статки Бабіша оцінюються в 4,3 мільярда доларів, що робить його одним із найбагатших людей Центральної Європи (також входить у список топ-1000 найбагатших людей світу).
протести проти уряду Бабіша у 2019 році, фото: Вікіпедія
Політичний шлях Андрея Бабіша розпочався у 2011 році, коли він створив рух ANO ("Дія незадоволених громадян"), який був представлений як антикорупційна ініціатива, спрямована проти "корумпованих еліт".
У 2013 році ANO здобула 18,65% на парламентських виборах, а Бабіш став міністром фінансів (2014-2017). У 2017 році партія перемогла з 29,64%, і він передав Agrofert у траст (критики назвали це косметичним кроком), щоб обійняти посаду прем'єр-міністра, ставши найбагатшим главою уряду Чехії.
Його уряд опинився в центрі скандалів, зокрема, через обвинувачення у шахрайстві з європейськими субсидіями в справі "Hnízdo čápa" (Гніздо лелеки). Цей інцидент став одним із найбільш резонансних політичних і правових епізодів у Чехії за останні десять років.
Всё почалося в 2007-2008 роках, коли екологічний та рекреаційний комплекс "Гніздо лелеки" — ферма з готельними послугами та конференц-залом, розташований на березі озера Славніч, приблизно за 60 км від Праги — отримав субсидію від Європейського Союзу у розмірі близько 50 мільйонів чеських крон (близько 2 мільйонів євро). Ці фінанси були виділені в рамках програми підтримки малих і середніх підприємств у менш розвинених регіонах ЄС. Однак існувала проблема: на той момент комплекс належав Agrofert — величезному конгломерату, заснованому Бабішем, який явно не відповідав вимогам "малої компанії".
Щоб обійти це, Бабіш тимчасово передав активи родичам (дружині, дітям та партнеру), створивши окрему компанію, яка подала заявку на грант. Після отримання субсидії "Гніздо лелеки" повернулося під контроль Agrofert через дочірню фірму IMOBA. Поліція та Європейське бюро з протидії шахрайству (OLAF) згодом визнали це маніпуляцією, тобто приховуванням реального власника для незаконного отримання коштів.
Розслідування набрало обертів у період 2015-2017 років. У січні 2018 року OLAF опублікував звіт, в якому закликав Брюссель вжити "усіх необхідних заходів" для боротьби з шахрайством. У свою чергу, чеська прокуратура висунула обвинувачення проти Андрея Бабіша та ще десяти осіб за шахрайство з субсидіями. Бабіш заперечував будь-які правопорушення, стверджуючи, що активи належать його дітям, а не йому особисто. Проте він не надав документи, які б підтвердили його слова.
Скандал досяг свого апогею в листопаді 2018 року, коли з'явилося інтерв'ю з Андрієм Бабішем-молодшим, сином прем'єр-міністра Бабіша, який на той момент жив у Швейцарії. Андрій, який страждає на проблеми з психічним здоров'ям і був пов'язаний з власністю на комплекс, стверджував, що його "викрали" та утримували проти його волі в Криму (який був анексований Росією), Калінінграді, Москві та навіть в українському Кривому Розі, щоб завадити йому давати свідчення проти батька.
За його словами, це організував Петр Протопопов, водій з Agrofert і чоловік психіатра Діти Протопопової, яка лікувала Андрея-молодшого в Празі. Бабіш-старший відкинув звинувачення, сказавши, що син має шизофренію і стверджуючи, що той сам поїхав на "відпустку". Ця історія спричинила політичний шторм в країні і опозиція вимагала відставки. Однак колишній комуніст і експрезидент Мілош Земан, союзник Бабіша, захищав його, обіцяючи призначити назад у разі падіння уряду.
У країні періодично ставалися масові протести. Зокрема, у 2019 році у центрі Праги зібралося 250 тисяч людей - найбільший мітинг з часів Оксамитової революції 1989 року.
Уряд Бабіша зазнав катастрофічних наслідків. Скандал навколо "Гнізда лелеки", разом із загальним розчаруванням через пандемію COVID-19 та іншими звинуваченнями, серйозно підривали довіру з боку виборців. На парламентських виборах у жовтні 2021 року партія ANO отримала лише 27,12% голосів і поступилася опозиційній коаліції.
Бабіш пішов у відставку 17 листопада 2021-го, а прем'єром став Петр Фіала. Натомість судовий фінал справи виявився неоднозначним. У січні 2023 року суд першої інстанції виправдав Бабіша, визнавши, що сторона обвинувачення не надала достатньо доказів навмисного шахрайства. Прокуратура оскаржила рішення, але цей вердикт дозволив Бабішу заявити про свою "невинуватість" і використати це політично, формуючи імідж "переслідуваного системою" реформатора. Саме на цьому тлі він почав політичне повернення, яке завершилося перемогою його партії на виборах цього року.
На початку, Бабіш представляв ANO як середню, проєвропейську політичну силу. Протягом 2014-2017 років, виконуючи обов’язки міністра фінансів, він виступав на підтримку євроінтеграції, реформ та запровадження антиросійських санкцій у відповідь на анексію Криму. Він навіть ідентифікував себе як "європейця", критикуючи вихід Великої Британії з ЄС.
З 2017 року, після низки скандалів, його риторика стала більш радикальною. Він почав активно висловлюватися проти іммігрантів, а також критикувати "брюссельську бюрократію" та "зелену політику". Бабіш спочатку приєднався до групи Renew у Європейському парламенті, але у 2024 році вийшов з її складу, заснувавши "Патріотів Європи" разом із Віктором Орбаном та Гербертом Кіклем (FPÖ Австрії). Цей альянс правих сил акцентує увагу на питаннях суверенітету, антимігрантських ініціативах та кліматичному скептицизмі.
Фактично ця еволюція пов'язана з виборцями. ANO "краде" голоси у правих і лівих, граючи на суспільному незадоволенні. Бабіш також називає себе "трампістом" і хвалить повернення Дональда Трампа. Як відзначає CNN, Бабіш також обіцяє "зробити Чехію великою знову", роздаючи, як і Трамп, бейсболки "Сильна Чехія", натхненні гаслом MAGA.
На думку Андрія Бабіша, Чехія має в першу чергу зосереджуватися на власних інтересах. Його медіаімперія сприяє поширенню цього популістичного підходу.
"Наша мета - перетворити Чеську Республіку на найпривабливіше місце для проживання в Європейському Союзі, і ми готові зробити все можливе для досягнення цієї мети," - зазначив він своїм прихильникам після успішного завершення парламентських виборів.
Андрій Бабіш і Володимир Путін, зображення: колаж, створений на основі відкритих джерел.
Мітка "проросійський" виникла внаслідок очевидної підтримки Бабіша угорського лідера Орбана та словацького прем'єра Фіцо в контексті українських питань. Вони виступають за пошук дипломатичних шляхів у вирішенні конфлікту, відмовляючись надавати Україні військову допомогу та блокуючи її європейські амбіції. Це насправді відповідає інтересам Кремля, який прагне зменшити західну підтримку Україні, аби посилити свої позиції завдяки ресурсній перевазі.
Зокрема, після виборчої перемоги Бабіш висловив думку, що Україна "ще не готова" до членства в Європейському Союзі, а поставками боєприпасів для Києва повинно займатися НАТО, а не Чехія.
"Спочатку необхідно завершити конфлікт, і ми готові співпрацювати з Україною, однак наразі ви не готові до вступу в Євросоюз. Війна не повинна приносити прибуток, тому постачання боєприпасів має бути відкритим, а цим процесом повинно керувати НАТО," - висловив свою думку політик.
Тобто Бабіш може скасувати важливу чеську ініціативу з постачання снарядів, яка з 2024 року постачає Україні близько 1,5 млн артилерійських снарядів щорічно за кошти донорів НАТО. А це може швидко відобразитися на ситуації на фронті, коли "снарядний голод" ЗСУ може дозволити росіянам просунутися.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавський ще у квітні заявив Politico, що Бабіш поширює "російські наративи" в Європі та є "кошмаром для європейської безпеки".
"Бабіш постійно грається з російськими наративами. Він великий друг Орбана, і він хотів би втягнути нас у таку політику. Бабіш сказав, що зупинить ініціативу щодо боєприпасів, а а також не зміг сказати на громадському телебаченні, що зобов'яжеться дотримуватися статті 5, якщо Польща буде атакована ворогом, він був дуже невпевнений у цьому питанні", - відзначив Ліпавський.
Одночасно, сам Бабіш не виступає як відкритий прихильник тісної дружби з Кремлем - він частіше акцентує увагу на "національних інтересах", єврооптимізації та необхідності "збалансувати" зовнішню політику. Проте, на практиці, його однобокі заклики до зменшення військової допомоги та скептичне ставлення до санкцій створили враження, що він може відвести Чехію від активної підтримки України.
Однак справжня сила Бабіша буде визначатися коаліційною ситуацією в Празі, міжнародними впливами, а також внутрішніми правовими та інституційними бар'єрами, які можуть обмежувати різкі дії, ймовірно, нового старого прем'єра.
Для того щоб стати прем'єр-міністром, Бабішу потрібно буде подолати ряд викликів, зокрема закони, що стосуються конфлікту інтересів, оскільки він є власником великої бізнес-імперії у сферах хімії та харчування. Крім того, його підозрюють у шахрайських діях, пов'язаних із "Гніздом Лелеки", про що повідомляє Reuters.
"Європейські патріоти". Зліва направо: Андрей Бабіш, Герберт Кікль та Віктор Орбан. Джерело зображення: соціальна мережа Віктора Орбана.
У виданні The Economist зазначається, що Бабіш є практиком, який діє з комерційними інтересами на думці. Це спонукає його звертатися до виборців з важливими питаннями економіки та соціальної політики, але він може бути готовим пом'якшити свої зовнішньополітичні погляди, щоб уникнути напруженості з партнерами в Європейському Союзі. Водночас, автори статті застерігають, що його успіх може підсилити тенденцію в Центральній Європі до зменшення підтримки Україні. Таким чином, до проросійських позицій Угорщини та Словаччини може приєднатися й Чехія.
"Експерти висловлюють занепокоєння, що в разі повернення до влади правого мільярдера, Чеська Республіка може перетворитися на ще один 'об'єкт неприязні' для ЄС, поруч із Угорщиною Віктора Орбана та Словаччиною Роберта Фіцо", - зазначає видання Politico.
Atlantic Council у своєму аналітичному матеріалі вказує, що хоча Бабіш має історію евроскептичної риторики, він часто демонстрував "прагматичний" підхід.
Зокрема, чеський політолог Йозеф Млейнек відзначив, що фундаментальних змін у зовнішній політиці від уряду Бабіша не очікується через потребу утримати владу, зважувати коаліційні компроміси і не відштовхувати Захід.
Натомість науковий співробітник Дослідницького центру "Асоціація міжнародних справ" Павел Гавлічек сказав Суспільному, що насправді Бабіш не є проросійським політиком.
"Безумовно, він є популістом у світі політики. Його стосунки з Володимиром Зеленським були дуже позитивними та коректними, коли Бабіш ще обіймав владні позиції. Це сталося у 2019 році. ... Бабіш є практиком, і у нього є певні інтереси, що стосуються України. Андрей Бабіш добре знайомий з ультралівими та крайніми лівими політиками в Чехії. Щоб створити з ними коаліцію, йому, звичайно, доведеться заплатити певну ціну," - зазначив Гавлічек.
У контексті порівняння з Орбаном, Бабіш поки що не дотягує до такого рівня впливу. Орбан систематично укріпив контроль над інституціями, засобами масової інформації та судовою системою, фактично підпорядкувавши собі політичну структуру Угорщини. Тому термін "другий Орбан" слід розглядати скоріше як попереджувальну метафору, а не як точне передбачення майбутнього Бабіша і Чехії.
У Reuters зазначають, що популістські обіцянки Андрея Бабіша, зокрема підвищення зарплат та зниження податків, можуть суттєво вплинути на бюджет країни. Аналітики застерігають, що передбачене збільшення витрат може призвести до розширення дефіциту та державного боргу Чехії, що, в свою чергу, ускладнить економічну ситуацію для чехів.
Отже, остаточне рішення щодо майбутнього нового уряду Чехії та можливого призначення Бабіша на пост прем'єра стане відомим у найближчі кілька днів. Наразі проводяться активні переговори між партіями, які отримали місця в парламенті.
#Дональд Трамп #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #НАТО #Росія #Європейський Союз #Європа #Москва #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Зеленський #Євро #Київ #Роберт Фіко #Словаччина #Прем'єр-міністр #Політик #Крим #Чеська Республіка #Економіка #Поліція. #Шторм #Боєприпаси #CNN #Організація Об'єднаних Націй #Європейський парламент #Експрес-телебачення #Женева #Угорщина #Прокуратура #Центральна Європа #Калінінград #Віктор Орбан #Братислава #Андрій Бабіш #Кривий Ріг #Закарпатська область #Чехословаччина #Брюссель #Прага #Оболонка (снаряд) #Австрійська партія свободи #Популізм #Комуністична партія Радянського Союзу #Сільвіо Берлусконі #Хімічна промисловість #Чеська крона #АНО (політична партія) #Білий лелека #Агроферт #Оксамитова революція #Харчова промисловість #Розпад Чехословаччини #Мілош Земан #Ясіня
