А також дискусії між Бужанським і Железняком та Джеймі Ланністером у Києві.
Якщо в понеділок ви переглядаєте знімки крокодила у пентхаусі, якому володіє особа, замішана у справі про розкрадання коштів з бюджету під час зведення захисних споруд на енергетичних об'єктах Київської області, не поспішайте стверджувати, що це край. По-перше, у кожного "кінця" є своє "дно", а по-друге, поняття дна взагалі може бути ілюзією.
Зокрема, у вівторок шановане видання The Economist повідомило, що американські посередники пропонують змінити адміністративні межі Донецької області, щоб Путін міг урочисто оголосити про свій повний контроль над цим регіоном. Вони пропонують вивести Слов'янськ і Краматорськ з під юрисдикції Донеччини, і таким чином, питання територіальних претензій диктатора виявляться вирішеними. Розумні українські користувачі соціальних мереж, звичайно, запитують: чому б тоді не створити для Путіна на карті окрему Україну десь поблизу його резиденції на Валдаї, щоб він міг там господарювати (а іноді й обстрілювати). Але, здається, Стівен Віткофф і Джаред Кушнер не знають про ці обговорення в українських соцмережах. Отже, шанси на реалізацію цього плану виглядають досить низькими.
Наприкінці тижня ситуація стала досить напруженою, ніби дно під ногами ось-ось провалиться. Блогер Василь Тимошенко, який раніше здобув популярність завдяки розважальним інтерв'ю зі зірками шоу-бізнесу та телебачення (зокрема, не раз спілкувався з "відьмою" Марією Тихою), у п'ятницю випустив інтерв'ю з Єгором Буркіним. Останній фігурує у справі НАБУ "Карфаген" і підозрюється в ряді інших кримінальних правопорушень. Наразі він перебуває у міжнародному розшуку і, за чутками, переховується у Мексиці, отримавши прізвисько "Мексиканець". Людина з таким минулим навряд чи може викликати довіру як співрозмовник. Крім того, гість Тимошенка жодного разу не з'являвся на екрані, тож ніхто не може бути впевненим, чи дійсно це був Буркін, а чи просто штучний інтелект, що його імітує. Але це не єдина проблема цього "інтерв'ю", яке насправді більше нагадувало монолог. Запитання були досить передбачуваними і зручними для співрозмовника. Крім того, ніхто не провів фактчекінг стосовно слів Буркіна-Левченка, що призвело до того, що соцмережі, інші блогери та навіть деякі серйозні медіа почали цитувати "Мексиканця" і створювати новини на основі його заяв, ніби це найнадійніше джерело інформації у світі.
За два дні це інтерв'ю подивилися 1 мільйон 440 тисяч глядачів.
Проте, безумовно, питання автентичності інтерв'ю з "Мексиканцем" не знімає з порядку денного реальність операції "Карфаген". Значна частина відео на YouTube була присвячена аналізу подій та їхньому впливу на майбутнє як керівництва країни, так і самої держави.
Очікувано, що серед провідних коментаторів платформи з'явився Роман Червінський — контррозвідник, полковник СБУ, офіцер Сил спеціальних операцій та колишній працівник ГУР МО. Він славиться своєю критикою високопосадовців СБУ та президента України з його Офісом. Дивно, що черговий сплеск активності Червінського не відбувся тиждень тому, коли НАБУ оприлюднило другу частину "Карфагену".
Я натрапила на чотири проєкти за участю Червинського, і цей перелік, можливо, не повний. Зокрема, полковник поспілкувався із Яніною Соколовою на ProUA, шеф-редакторкою новин "Громадського радіо" Іриною Сампан на її каналі "На лінії вогню", а також з'явився на 24 каналі в етері у Сергія Смальчука, який потім виклав інтерв'ю на своєму каналі Sуб'єктивний Sмальчук, та на каналі "Бутусов +" у випуску Ірини Ромалійської. На понеділок ще анонсована його зустріч з Олександром Близнюком на каналі "Близнюк НАЖИВО". Одним словом, вибір багатий.
Розмова Червинського з Іриною Сампан здобула вражаючі 495 тисяч переглядів за тиждень. У цьому інтерв'ю він висловив свої міркування про те, чи могли вищі чини СБУ бути не в курсі діяльності своїх підлеглих, пов'язаної з оборудками.
На мою думку, найвищі посадовці Служби безпеки України не могли залишитися осторонь цієї ситуації. Адже в рамках СБУ існує підрозділ внутрішньої безпеки, який здійснює контроль за всіма процесами і має доступ до інформації. Коли оперативник починає переходити певні межі, особливо якщо це відбувається систематично, про це негайно доповідають на найвищому рівні, -- зазначив він.
Червинський без коливань називав прізвища колишнього та чинного керівників СБУ та колишнього очільника ГУР та нескінченно ставив риторичні питання, які мали б довести, що вони чи то пов'язані з криміналітетом, чи то з Росією, чи то одночасно і з тим, і з тим. Все це поки що залишається на рівні розмов, і таким чином глядачам самотужки доводиться вирішувати, кому вірити. Хоча такого вибору всередині країни під час великої війни не має бути.
Однак, з огляду на активність Червинського в медіа, вибір цього тижня став ще більш складним.
"Українська правда" пішла іншим, але теж зрозумілим шляхом та покликала на інтерв'ю до журналістки Тетяни Даниленко колишнього міністра внутрішніх справ України, ексгенпрокурора і депутата Верховної Ради трьох скликань Юрія Луценка. Тут справа "Карфаген" була лише дрібною деталлю в ширшій розмові про правоохоронну систему України, корупцію, підготовку до російського вторгнення тощо. Згадали також про резонансні справи минулого аж до вбивств народних депутатів Вадима Гетьмана і Євгена Щербаня наприкінці 1990-х.
-- Всі резонансні "висяки", які турбують суспільство по-справжньому, як правило, ведуть в Росію. На території якої в нас ніколи не було ніякої можливості проводити хоч якісь слідчі дії. І навіть негласно збирати якусь інформацію практично було неможливо. Я не збираюся покривати наявність зрадників у цій системі, але справи, які були неросійськими, як правило, хоч частково розслідувалися. Справи, які замовлялися у вигляді "активних меропріятій ФСБ", думаю, що не можуть розкрити не тільки ми, а й наші західні колеги, -- сказав Луценко.
Зрозуміло. У найближчому майбутньому не варто очікувати новин щодо висновків розслідувань резонансних злочинів минулого.
Загалом, інтерв'ю вийшло дуже захоплюючим, не лише завдяки певним інсайдам від Луценка, а й завдяки формату бесіди. Відсутність часових обмежень дозволила ведучій не переривати гостя, не відчувати напруги і не намагатися втиснути всі запитання в обмежений час, як це часто буває в програмах з жорстким графіком. Хоча це може здатися тривіальним, цього разу різниця була помітною. Навіть знайшлося місце для жарту.
— Ви жартівник, що здобув популярність в українській політиці, якщо не враховувати Зеленського, — запитала Даниленко.
— Він отримує готові тексти, а в мене вони виникають самі по собі, — миттєво відгукнувся Луценко, після чого розсміявся над власним жартом.
-- Путін на зустрічі з Віткоффом і Кушнером дуже несмішно розповів анекдот про українського корупціонера та гроші з тумбочки. Якби у вас була можливість відповісти анекдотом на анекдот Володимиру Путіну, щоб це був за анекдот?
Якщо б я мав можливість відповісти Путіну, я б почав із жарту, який чув про нього. Один раз я розповідав цей анекдот міністру внутрішніх справ Росії в присутності інших міністрів СНД. Анекдот був таким: "У перший день Путіна в Кремлі. Маленький, лисий. Його ведуть по розкішних залах. Усе блищить, золото, бюсти. Поруч з ним двоє великих охоронців. Він обертається і запитує: 'Вибачте, будь ласка, де тут можна відвідати вбиральню?' На це йому відповідають: 'Для вас - скрізь'".
І цей тип вирішив, що його дії впливають на всю планету. Поки він там, він буде заважати всім навколо. Але скільки б часу він не витрачав на свої витівки, рано чи пізно його чекає кінець у всіх сенсах цього слова.
— Амінь, — підсумувала свою бесіду Даниленко.
Протягом доби відео переглянули 178,1 тисячі осіб.
Про те, що не так у правоохоронній системі України, в ютубі цього тижня говорили не лише у форматі інтерв'ю, а й на дебатах. Медіа "Шелтер" продовжило свою практику та після бою (на словах) Мар'яни Безуглої та Олексія Гончаренка покликало на дискусію народних депутатів Максима Бужанського та Ярослава Железняка. Модераторкою знову була політична оглядачка Юлія Забєліна, яку точно треба нагородити принаймні призом глядацьких симпатій за сміливість, адже за концепцією дебати відбуваються у прямому етері, а гостями стають носії дуже різних поглядів.
Вже з перших хвилин склалося враження, що депутати встигли обмінятися думками до включення -- обидва сиділи з таким виразом на обличчях, з яким зазвичай опиняються двоє задир у кабинеті директорки школи. Перші слова підтвердили здогадку.
-- Питання перше таке. Чому не вдалося реформувати правоохоронну систему за останні 7 років? Чи, можливо, її не треба було би реформувати? Давайте розпочнемо, Максиме, з вас, -- звернулася до гостей Юлія Забєліна.
— Мабуть, варто почати з реформатора, адже саме він у нас реформатор, а я — консерватор, — зазначив Бужанський.
Приблизно на третій частині дебатів відбулася проблема зі звуковим супроводом - він час від часу трясся і навіть зникав, що ускладнювало сприйняття виступів гостей. Через деякий час технічні збої були усунені, і голоси почали звучати більш-менш ясно.
Ми знайомі вже вісім років, і жодного разу не було так, щоб я сказав тобі: "Чи не можна цього не саджати?" Я завжди відповідаю, що слід саджати всіх. У мене немає нікого, про кого я міг би сказати: всіх, окрім нього. Хоча, якщо ви плануєте пересадити весь Офіс, Кабмін і Раду, то чому б і ні? Якщо є обґрунтовані причини та можливості. Але наразі я не бачу жодної особи з Офісу, яка б опинилася за ґратами, -- зазначив Бужанський, звертаючись до Железняка.
— Як ти вважаєш, хто є Вова з "Династії?" — запитав він, в свою чергу, коротко.
Я не маю жодних думок з цього приводу. Мене цікавить, щоб усі, хто має причини для перебування у в'язниці, туди потрапили. Якщо йдеться про прізвище Зеленський, хай буде Зеленський. Також Єрмак, Буданов, Арахамія, Железняк... Якщо існує кримінальна справа, я наполегливо вимагаю, щоб її розслідували. І щоб вона була передана до суду в найкоротші терміни. Не як ти пропонуєш, розслідувати вічно. Не можна постійно тримати питання про те, хто такий Вова, під шантажем. Я хочу знати, хто винен. Якщо я винен, нехай будуть відповідні вироки, -- відповів суперник.
За чотири дні відео подивилися 8,7 тисячі глядачів.
Переговори в Абу-Дабі, поїздка Віткоффа та Кушнера до Москви, а також оприлюднені західними медіа таємні вимоги Росії щодо "нової архітектури безпеки Європи" стали другою найобговорюванішою темою на YouTube цього тижня. Основна концепція вже давно відома: Росія загрожує Європі і прагне змінити світовий порядок, в той час як Україна виступає лише на другому плані. Однак цього тижня відзначається особливий акцент на фатальності прогнозів. Ймовірність майбутньої агресії проти країни НАТО в Європі (або навіть кількох країн) обговорюється як щось неминуче.
Не можу утриматися від того, щоб не навести цитату Віталія Портникова з проєкту "Контексти Руно" на Апостроф ТБ.
Я вважаю, що в наступному році ми можемо стати свідками війни в Європі. Як часто кажуть російські спецслужбовці, "і до бабки не ходи". Саме так вони зазвичай обґрунтовують свої прогнози. Отже, "і до бабки не ходи". Бомбардування європейських військових виробництв, аеродромів та інших об'єктів, які допомагають Україні, в наступному році майже неминучі. Вірогідно, ми зіткнемося з ескалацією конфлікту. Це усвідомлює і Путін, і Трамп. Чому він доручає своїм посередникам? Вести переговори про безпеку в Європі. Зараз вони досягають угод з Путіним, але Європа не готова до компромісу. Всі пропозиції, що розробляються такими людьми, як Путін, Дмитрієв, Віткоф, Кушнер та їхня компанія, не знаходять підтримки. І коли почнуться перші бомбардування та атаки безпілотників, Трамп навряд чи відреагує. Він скаже, що намагався знайти рішення для європейської безпеки, але ці невдячні європейці не визнали проблеми. Отже, чому ми повинні втручатися в конфлікт на відстані тисяч кілометрів? Головне, щоб росіяни не завдавали ударів по нашим військовим об'єктам у Європі. Це стане умовою. А далі нехай роблять, що хочуть.
Ці твердження учасника дискусії були обґрунтованими, тому варто переглянути всю бесіду.
Відео на Апострофі набрало 119,5 тисяч переглядів за чотири дні, тоді як на каналі Портникова, де також було опубліковано інтерв'ю, кількість переглядів становила 338,7 тисяч за три дні.
Згадала Портникова і Яніна Соколова на початку свого чергового інтерв'ю на проєкті "Рандеву". В гостях у неї був правник, військовослужбовець Національної гвардії України, співзасновник і президент Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко. Яніна поставила уривок з відео Порникова, де він різко критикує позицію Друзенка (в них давня нелюбов). Нагадаю, останній відноситься до умовної партії "голубів миру" та наполягає на пошуках компромісу з Путіним.
Я хотіла б повернутись до нашої попередньої бесіди. Ми обговорювали її під час зустрічі з Віталієм Портниковим, який висловив чимало критики на вашу адресу. Він об'єднав вас і Олексія Гончаренка в одне поняття, назвавши вас популістами, які поширюють ідеї про можливість мирного процесу та компромісів. За його словами, реальна ситуація виглядає досить безнадійно, -- зазначила Яніна.
— Перш за все, навіщо мені бути популістом? Я, на відміну від нього, не отримую прибутків від емоційних виступів, постів у соціальних мережах чи популярних платформ. Я виконую свою службу, і вже рік заробляю на життя як солдат Національної гвардії України, — сказав гість.
— Але ви можете висловити те ж саме і стосовно мене. Це наша діяльність, і вона має величезне значення. І внесок Портнікова також є надзвичайно важливим, — з обуренням зазначила Яніна.
Я завжди відповідаю на свої запитання. Ось уже 12 років я так чи інакше займаюся фронтовою медициною. Вона навчила мене, що іноді, щоб врятувати життя пацієнта, потрібно вдаватись до крайніх заходів, як-от ампутація ноги. Жити без ноги важко, так само як і без руки, але іноді це єдиний спосіб зберегти те, що ще можна врятувати. Коли я слухаю пана Віталія та його табір, які говорять про війну до остаточної перемоги і запевняють, що знають, що у Путіна в голові, я відразу заявляю, що не маю жодного уявлення і, на жаль, підозрюю, що й вони теж цього не знають, -- зауважив Друзенко.
Щоправда, згодом з'ясувалося, що і Друзенко все ж не проти поколупатися у голові російського тирана.
Якщо ми вважаємо, що НАТО є лише приводом, я переконаний, що це насправді є основною причиною. Він сприймає Україну як інструмент у руках колективного Заходу, що має завдати стратегічного удару Росії, -- зазначив він.
Назагал гість послідовно виклав своє бачення ситуації із посиланням на історичні та наукові дані, але як саме має виглядати угода із Путіним, він не сказав.
— Що ж, у чому тоді полягає сенс цієї угоди? Які елементи вона повинна включати? — запитала ведуча.
-- Цю угоду має укладати президент Зеленський. Тому що він має повноту інформації. Я не знаю про його домовленості, скільки європейці його будуть підтримувати, які є у нас позиції в Штатах.
Друзенко також не впевнений, чи можливо досягти яких-небудь угод з Путіним.
-- Чи можна домовитись з Путіним? Я не знаю. Але те, що треба спробувати домовитись -- для мене фінські і грузинські приклади кажуть, що це можливо, -- вважає він.
Схоже на те, що президенту варто переглянути програму "Рандеву з Яніною Соколовою". Без цього не обійтися.
Протягом двох днів відео набрало 93,4 тисячі переглядів.
До речі про мир та війну. Останні десять днів в майора ЗСУ Надії Савченко стався бенефіс -- і навіть не один (у майора відпустка, так що є вільний час на інтерв'ю): спочатку вона сходила до Наталії Влащенко, щоб поговорити, як все згорить у вогні війни, про жінок на фронті та Борщагівку. Потім завітала на подкаст до ведучої Тетяни Гончарової, а потім -- на проєкт "Хід Тузова". Ведучий Дмитро Тузов теж піддався спокусі трохи поворожити на майбутнє. Можливо, згодом пошкодував, але цитата вже пішла гуляти в народ.
Яким ви уявляєте закінчення цього конфлікту?
Ця війна закінчиться тоді, коли перетвориться на Третю світову, яка стане серйозною перешкодою для багатьох. Або ж, можливо, раніше настане усвідомлення, що вона неминуче призведе до глобального конфлікту, і що наслідки цього будуть майже незворотними через прогрес нових технологій.
Для України процес був би значно легшим і швидшим, якби ситуація нарешті досягла того рівня, до якого вона прагне, а саме – Третьої світової війни. У мене немає співчуття, розуміння чи, як це правильно назвати, терпимості чи милосердя. Я висловлююся як військова особа, акцентуючи на прагматичних аспектах, які підтверджені історією і ще не раз будуть підтверджені в майбутньому, – зазначила Савченко.
Протягом трьох днів інтерв'ю переглянуло 96,1 тисячі осіб.
Але закінчувати тиждень світовою війною не дуже хочеться, тому наостанок згадаю інтерв'ю Марічки Падалки з актором Ніколаєм Костером-Вальдау, яке вийшло на її каналі. Нещодавно "Джеймі Ланністер" з серіалу "Гра престолів" відвідував Київ.
-- Я вже 10 років посол доброї волі програми розвитку ООН. Хотів приїхати сюди від самого початку цієї війни. Бо дуже важливо про неї розповідати. Зараз, коли попереду вже четверта, п'ята зима, потреба в допомозі і підтримці розвитку більша, ніж будь-коли. І про це треба говорити далі. Можливо, у світі цю історію чули вже багато разів, тож треба знаходити нові способи її розповісти. Бо українцям потрібна допомога, -- сказав гість.
Серед усіх подій, що відбулися на YouTube на цьому тижні, ці слова виділилися як ключові.
Протягом чотирьох днів інтерв'ю переглянули 71,6 тисячі разів.
#Збройні сили України #Донецька область #Київська область #Телебачення #Україна #Володимир Путін #НАТО #Росія #Корупція #Європа #Москва #Грузія (країна) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Зеленський #Національна гвардія України #Київ #Блог #Мексика #Слов'янськ #Служба безпеки України #Краматорськ #Головне управління розвідки Міністерства оборони України #Організація Об'єднаних Націй #Фінляндія #Федеральна служба безпеки #Уряд України #Абу-Дабі #24 (телеканал) #Юрій Луценко #Ярослав Мудрий #Національне антикорупційне бюро України #Міністр внутрішніх справ України #Російські анекдоти #Карфаген #Контррозвідка #Реформація #Джаред Кушнер #Іоанніна #Америка #Диктатор #Полковник #«Українська правда» #Ймовірна причина #«Громадське радіо» #Надія Савченко #Віталій Портников #Президент (урядова посада) #Вадим Гетман #«Економіст» #Микола Пірогів #Джеймі Ланністер