Азербайджан рішуче відповідає на операцію в Єкатеринбурзі та зменшення російського впливу.

Ільхам Алієв та Володимир Путін | зображення AP

Упродовж кількох днів на азербайджанському телебаченні активно обговорюється резонансна подія, пов'язана з рейдом на азербайджанську діаспору в російському місті Єкатеринбург. 27 червня російські поліцейські затримали 50 осіб, стверджуючи, що вони перевіряють їхню можливу причетність до вбивств, які мали місце в період з 2001 по 2011 роки. На жаль, двоє з затриманих, брати Гусейн і Зіяддін Сафарови, загинули, а у багатьох інших виявлено сліди побиття. Як наслідок, Азербайджан вимагає детального розслідування інциденту і у відповідь скасував запланований візит парламентської делегації до Росії. 29 червня 2025 року Міністерство культури Азербайджану оголосило про скасування всіх культурних заходів, які організовуються російськими державними та приватними установами, включаючи концерти, фестивалі, вистави, виставки та інші події.

Ескалація конфлікту та реакція Баку

Росія продовжує втрачати вплив на Закавказзі, яскравим проявом чого є новий виток конфлікту з Азербайджаном. Одним із головних каталізаторів нинішнього загострення стали події в Єкатеринбурзі, де в ході операції російських силовиків загинули двоє азербайджанців, дев'ятьох було заарештовано, а кількох поранено. У Баку це викликало різку реакцію. Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало представника російського посольства та висловило рішучий протест. В азербайджанському парламенті (Міллі Меджлісі) подію назвали "грубим порушенням прав людини". Депутат Нагіф Гамзаєв заявив, що дії силовиків були непропорційно жорсткими, а до одного із затриманих застосовувалися тортури.

На думку представників Азербайджану, інцидент у Єкатеринбурзі відображає більш широку тенденцію систематичного тиску на азербайджанську спільноту в Росії, що викликає серйозні труднощі у двосторонніх відносинах. Крім того, конфлікт стосовно збитого літака AZAL (Азербайджанських авіаліній) досі залишається невирішеним, і Баку продовжує чекати офіційної відповіді від Москви, яка все більше втрачає свій статус "старшого брата" у регіоні Закавказзя. Час, коли Баку, подібно до Єревана та Тбілісі, стримано реагував на Москву, вже минув.

Зовнішня політика Росії в Закавказзі є яскравим прикладом стратегічних помилок Кремля, який намагається зберегти залишки свого колишнього впливу, не звертаючи уваги на реальні зміни в регіоні. Кремль продовжує покладатися на тактику залякування та демонстрації сили, що стало основною причиною нового міжнародного скандалу, в результаті якого загинули азербайджанці. Це ще раз підкреслило наявність серйозних міжетнічних проблем на території Росії. Ця ситуація не можна вважати лише внутрішньою операцією, як намагаються подати її російські медіа; це стало образою для всього азербайджанського народу, яка не могла залишитися непоміченою. Складно уявити, щоб у Баку відбувалися аналогічні затримання росіян.

Стратегічна переорієнтація Азербайджану

Сигнали з Баку стають все більш очевидними: відмова Ільхама Алієва від участі у параді 9 травня в Москві, протестні заяви Міністерства закордонних справ, висловлення думок у парламенті та бойкот російських культурних подій — але Москва, схоже, не помічає або не бажає їх враховувати. У Кремлі продовжують існувати в ілюзорному світі, де Азербайджан сприймається як молодший партнер, якого можна ігнорувати. Проте, насправді, Росія своєю політичною лінією швидко втрачає вплив у відносинах з Баку, а також з Єреваном і, можливо, навіть з Тбілісі. Сьогодні Азербайджан вже став елементом турецького плану щодо формування "Великого Турану", заповнюючи вакуум, що виник у зв’язку з відходом "ослабленого старшого брата".

Спільні військові навчання між Туреччиною та Азербайджаном, політична співпраця, а також газові та інфраструктурні проекти свідчать про те, що Росія більше не є важливим гравцем у цьому контексті. Москва вже не здатна запропонувати Азербайджану ні економічні вигоди, ні військові гарантії, що помічає всі, крім самої Росії. Інцидент у Єкатеринбурзі став свого роду індикатором ставлення російської влади до етнічних меншин. Офіційний Баку висловлює занепокоєння щодо тортур, надмірної жорстокості та системного тиску на своїх співгромадян, і це відбувається в країні, яка не так давно вважалася "другом" азербайджанського народу.

Втрата репутації Росії та нові кроки Азербайджану

Непродумані кроки Кремля призвели до значної втрати репутації Росії. Від інциденту зі збитим літаком AZAL пройшло достатньо часу, і, хоча очевидно, що повітряне судно було уражене ракетою на території Чечні, російська сторона досі не надала жодної офіційної реакції, вибачень чи обіцянки провести всебічне розслідування. Таку поведінку не можна назвати характерною для союзників, і ця мовчанка вражає Баку.

Крім того, Росія не сприймає Азербайджан на рівні рівноправного партнера, і це усвідомлюють у Баку. Заборона на проведення російських культурних заходів може здатися символічною, проте вона є ефективним кроком. Азербайджан демонструє, що "російський світ" тут більше не має авторитету. Це не просто реакція на вбивство в Єкатеринбурзі, а відображення загального розчарування в російській політиці, яка проявляє зневагу до партнерських відносин і нехтує повагою до інших. Культура, яку Москва традиційно використовувала як засіб "м'якої сили", тепер працює проти неї, адже в Росії, окрім силових структур та пропаганди, більше нічого не залишилося.

У лютому 2025 року в Баку було оголошено про суттєве скорочення штату прокремлівського медіа "Sputnik Азербайджан". 30 червня того ж року в ході операції в офісі інформаційного агентства "Sputnik Азербайджан" були затримані двоє осіб, яких вивезли з території агентства на спеціалізованих автомобілях. Згідно з інформацією, наданою Vesti.az з посиланням на джерела в державних органах, в результаті дій Міністерства внутрішніх справ Азербайджану були затримані два працівники Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), які працювали в зазначеному агентстві.

Ще в лютому 2025 року офіційний Баку ухвалив рішення про зупинення діяльності агентства "Sputnik Азербайджан" у відповідь на агресивну інформаційну політику РФ, що стосується нібито помилково збитого над Чечнею пасажирського літака з Азербайджану. На формальному рівні рішення про затримання двох співробітників російського агентства було прийнято з метою забезпечення паритету між державною азербайджанською пресою за кордоном та діяльністю іноземних журналістів на території країни. Проте редакція "Sputnik Азербайджан" не виконала цієї вимоги і продовжила роботу в попередньому режимі, не зупиняючи діяльність офісу. Росія, як ні в чому не бувало, продовжує вважати себе "вищою інстанцією" для керівництва колишніх радянських республік, проте послідовно зазнає невдач -- спочатку в Україні, потім у Молдові, тепер в Азербайджані.

На пострадянських теренах уважно спостерігають за "досягненнями" Росії у так званій Спеціальній військовій операції та роблять відповідні висновки. Очевидно, що РФ опинилася в глибокій пастці в Україні та не має достатніх ресурсів для відновлення свого впливу на Південному Кавказі. Росія продовжує жити ілюзіями минулого, вважаючи себе новим СРСР і не визнаючи суверенітету та незалежності країн, що виникли після розпаду Радянського Союзу. Проте її вплив на ці країни безперечно зменшується, і ця тенденція тільки посилюватиметься. Конфлікт між РФ та Азербайджаном яскраво ілюструє провал кремлівської стратегії "м'якої сили" та ефективності "Россотрудничества".

Мир і стабільність на Південному Кавказі можливі тільки за умови визнання права народів, які там проживають, на самостійне визначення свого майбутнього без зовнішнього тиску і конфліктів. Ігнорування права на суб'єктність окремих народів веде до війн без кінця, у яких і Росія може опинитися серед переможених. Головна проблема полягає в тому, що Кремль продовжує вважати, що може самостійно вирішувати, як саме мають жити сусідні країни.