Без можливості замовлення товарів онлайн та з єдиним поліцейським для всієї громади: як відбувається життя на найвіддаленішому острові планети.

Трістан-да-Кунья — це острів, розташований в Атлантичному океані, на якому мешкає близько 300 осіб.

В можете відчувати себе самотнім, навіть живучи у місті-мільйоннику. Але деяким людям навпаки добре, коли на сотні кілометрів навколо майже нікого немає. Про досвід життя в одному з найбільш ізольованих куточків світу розповідає DailyMail.

Острів Трістан-да-Кунья, що належить Великій Британії, розташований у південній Атлантиці і вважається найбільш віддаленим населеним островом у світі. До найближчого материка (Африки) звідси майже 2800 кілометрів. На архіпелазі проживає менше 300 осіб, тож сюди не літають літаки, а кораблі з материка приходять раз на кілька тижнів.

Не зважаючи на те, що острів Келлі Грін відокремлений від решти світу, його мешканка стверджує, що життя там її цілком влаштовує. Хоча на острові є лише один правоохоронець і невеличка поліцейська станція, місцеві жителі почуваються абсолютно в безпеці.

"Зараз я працюю, а мій будинок залишився незамкненим. Я не відчуваю страху, що можуть статися крадіжки чи щось подібне. Хоча в місті трапляються незначні правопорушення, в Трістані ніколи не було випадків вбивства. Не пригадую, щоб когось затримували в ізоляторі з моменту мого приїзду", - ділиться вона.

Келлі не народилася на архіпелазі Трістан-да-Кунья. Вона переїхала туди з Великої Британії у 2013 році, і цей переїзд виявився досить складним. Корабель до Кейптауна здійснює рейси всього 9 разів на рік, що означає, що між рейсами проходить близько 40 днів, і його місткість обмежена лише 12 пасажирами. До того ж, на острові немає повноцінного аеропорту.

Специфічну загрозу для жителів острова становить той факт, що він є активним вулканом, який востаннє вивергався у 1961 році. Тоді всіх мешканців довелося терміново евакуювати до Великої Британії.

"Вони були відсутні пару років, і більшість із них повернулися. Вони не дуже любили Англію", - каже Келлі і додає, що дехто з молодих острів'ян взагалі ніколи не залишав архіпелаг.

Віддалене розташування острова означає, що 236 жителів Трістан-да-Кунья змушені покладатися переважно на власні запаси продовольства.

"Як фермерська та рибальська спільнота, ми повністю самодостатні, адже вирощуємо більшість нашого м'яса, яєць і овочів. Проте для таких продуктів, як чай, кава, солодощі та борошно, ми залежимо від постачань з Кейптауна. Коли виникає необхідність щось полагодити або побудувати, або ж коли ваш автомобіль потребує запчастини, можуть виникнути затримки, які тривають місяцями. Це може бути досить неприємно, адже тут немає Amazon Prime", - ділиться жінка, зазначаючи, що імпорт часто обходиться в досить велику суму.

Іншою складністю є "екстремальні" погодні умови на острові. Взимку тут спостерігаються ураганні вітри, що змушує місцевих архітекторів адаптувати будівлі до цих викликів.

В цілому, життя на острові виглядає цілком "звичайним". Як зазначає Келлі, місцеві жителі люблять насолоджуватися телевізійними програмами та кінофільмами, відвідувати паб і пропонувати одне одному різноманітні вакансії.

"Безліч людей насолоджується шашликами. Влітку діти із задоволенням купаються в одному із басейнів. Також багато хто відвідує пляж, а ми часто вирушаємо в гори," - ділиться своїми враженнями жінка.

Нещодавно острів отримав надійний доступ до Інтернету завдяки супутниковій службі Starlink. Тепер жителі мають можливість насолоджуватися не лише телепередачами, а й сервісом Netflix.

Хоча на острові немає ресторану, тут можна знайти магазин і паб "The Albatross Bar", який у вихідні дні переповнений місцевими жителями.

Оскільки мешканці острова переважно є економічно незалежними, оплата за найману працю тут досить низька. Як зазначила Келлі, максимальний рівень заробітної плати на острові приблизно дорівнює половині мінімальної зарплати, встановленої у Великій Британії.

Келлі, яка працює в туристичному офісі острова, пояснює: "У нас є всілякі роботи -- усе, що, на вашу думку, потрібно мати громаді, щоб вона працювала. Вчителі, медсестри, банківські працівники, теслі, електрики та сантехніки".

Проте існує одна суттєва різниця. Головним джерелом доходів цього острова є експорт місцевих омарів, яким займається кожен його мешканець — як видобутком, так і переробкою.

"Зазвичай люди працюють у державному секторі, а потім переходять на рибну фабрику або пробують себе в риболовлі хоча б на один день. Мій чоловік – тесляр, але в день риболовлі він стає рибалкою. Я виконую свої звичні обов'язки, а коли човни повернуться ввечері, вирушу обробляти улов," – ділиться жінка.

Дивовижно, але місцеві жителі не мають багато вільного часу. Вранці вони вирушають на державну службу, а по завершенню робочого дня займаються своїм господарством, піклуючись про домашню худобу та город, наповнений овочами.

"Життя тут справді сповнене дружелюбності, адже всі знайомі один з одним," - ділиться Келлі своїми враженнями про атмосферу на острові.

Іноземні працівники є єдиними сторонніми особами, які живуть на острові, включаючи лікарів, які обслуговують єдину лікарню.

"Ця лікарня дійсно приваблива та зручна для пацієнтів. Хоча вона досить сучасна, у нас немає потужних комп'ютерних томографів чи МРТ, тому лікарі здатні виконувати лише незначні хірургічні втручання, такі як видалення апендициту або лікування деяких видів гриж. Якщо виникне необхідність у більш складних процедурах, нас доведеться перевести до Кейптауна," - зазначає Келлі. Щороку на острів також приїжджає стоматолог, а місцевий гігієніст має відповідну підготовку.

Обговорюючи найпривабливіший бік життя на Трістані, жінка знову підкреслює відчуття захищеності і свободи.

"Просто знаю, що мої діти в безпеці і можуть просто вибігти на вулицю. Приємне відчуття - мати це", - сказала вона.

Згідно з інформацією УНІАН, Ла-Ринконада вважається найвищим містом на планеті, розташованим на висоті понад 5000 метрів. Умови життя тут настільки суворі, що туристам важко навіть залишитися на кілька днів — відразу ж виникає ризик розвитку "гірської хвороби".

Ми також поділилися трагічною історією острова Науру, де проживає "найтовстіша нація" на планеті. Уряд цього невеликого острова вичерпав всі доступні ресурси, що призвело до серйозних наслідків для його мешканців.