Без можливостей? Яка доля чекає на російських ухилянтів у Німеччині?

Для росіян можливість уникнути призову на службу в армію РФ шляхом отримання притулку в Німеччині може суттєво ускладнитися після нового судового прецеденту в Берліні. Цю ситуацію аналізували DW та tagesschau.de.

Безапеляційне рішення Вищого адміністративного суду Берліна-Бранденбурга може кардинально зруйнувати плани тисяч російських ухилянтів, які прагнуть здобути статус біженця в Німеччині.

Унікальне рішення, яке може стати важливим прецедентом, було прийнято під час розгляду апеляції щодо депортації 22-річного чеченського злочинця з Німеччини. Ця особа не має жодного зв’язку ані з війною Росії проти України, ані з військовою службою. Суд відхилив його доводи про можливий призов на військову службу та відправлення на фронт, детально пояснивши, що строковики в Росії не ризикують бути направленими в зону бойових дій. Це рішення було ухвалене наприкінці серпня 2024 року, але стало відомим журналістам лише зараз. У цій ситуації DW спільно з tagesschau.de, онлайн-версією провідної новинної програми першого німецького телеканалу, провела детальний аналіз.

Рішення Вищого адміністративного суду Берліна-Бранденбурга стосувалося не російського ухилянта, а 22-річного кримінальника чеченського походження, який намагався оскаржити рішення влади щодо його депортації з Німеччини. Цей громадянин Чечні проживав у Німеччині з 2012 року, неодноразово потрапляв у конфлікти з законом і був засуджений до двох років і дев'яти місяців позбавлення волі. Під час відбування покарання він вчинив ще один злочин, завдавши тілесних ушкоджень своєму співкамернику.

У 2023 році влада Берліна наказала йому покинути територію ФРН, проте чеченець опротестував це рішення в суді. Він аргументував свою апеляцію тим, що, по-перше, у нього не залишилося рідних у Чечні, оскільки всі родичі переїхали до Німеччини. А по-друге, що в разі повернення до Чечні його призвуть до армії і примусово відправлять воювати в Україну.

Суд відхилив цю апеляцію. Рішення, що складає 16 сторінок, написано дрібним шрифтом і містить численні посилання на десятки джерел, включаючи публікації міністерств і відомств країн ЄС, а також міжнародних урядових і неурядових організацій, німецьких і російських медіа. У документі детально розглядається ситуація з призовом на військову службу в Росії, формуванням військових підрозділів і ретельно аналізуються ризики, з якими можуть зіткнутися солдати-строковики в умовах бойових дій. За інформацією пресслужби суду, підготовка цього рішення зайняла кілька днів.

Суд визнає, що призовників із Чечні справді можуть відправити в зону бойових дій, яку в РФ називають "СВО" у складі "добровольчих батальйонів", але водночас вказує на те, що чеченець, якого депортують із Німеччини, зовсім не зобов'язаний оселятися в Чечні, а може обрати для проживання будь-який регіон Росії на свій розсуд.

Суд далі зазначає, що уродженців Чечні, які проживають за межами республіки, призивають до ЗС РФ на загальних підставах і не відправляють на війну. А військова служба в інших регіонах Росії не може вважатися "нелюдським поводженням" (загроза "нелюдського поводження" - це ще одна причина, передбачена законом, для надання притулку у ФРН). Таким чином загроза призову в армію в РФ не може бути причиною для перебування в Німеччині.

Також зверніть увагу: Українська громада в Німеччині виступає проти надання притулку російським дезертирам.

У Німеччині немає системи прецедентного права, як це реалізовано в США. Проте, оскільки мова йде про рішення суду вищого рівня, яке регулює діяльність державних установ у двох федеральних землях і не може бути оскаржене в апеляційному порядку, воно може слугувати прикладом для інших органів державної влади, створюючи таким чином певний аналог прецеденту.

За інформацією адвоката Мерсада Смаджича, який захищає інтереси 22-річного чеченця, подібна ситуація вже мала місце, і це рішення фактично стало прецедентом. Адміністративний суд у місті Галле (Саксонія-Ангальт) в аналогічній справі також прийняв рішення про висилку чеченця, детально посилаючись на постанову Вищого адміністративного суду в Берліні.

Керівник німецької некомерційної організації Connection, що допомагає ухилянтам, Руді Фрідріх (Rudi Friedrich) підтверджує: рішення Вищого адміністративного суду, по суті, має характер прецеденту, оскільки на нього мають орієнтуватися суди нижчої інстанції Берліна і Бранденбурга. Суди інших земель хоча й можуть вирішувати інакше, однак приклад із Саксонії-Ангальт показує, що вони вважали за краще дотримуватися вже наявних рішень.

Координатор уряду ФРН з питань співробітництва з Молдовою, країнами Південного Кавказу та Центральної Азії Робін Ваґенер (Robin Wagener) різко критикує рішення суду і каже, що воно в жодному разі не повинно створювати прецедент: "Я не розумію цього рішення. Є маса свідчень того, що на війну відправляють погано підготовлених строковиків. Той, хто ухиляється від служби в російській армії, повинен мати право на захист у Німеччині".

Правозахисники з Росії вказують на те, що це не перший випадок, коли німецький суд ухвалює рішення, грунтуючись на застарілій інформації про ситуацію в Росії. Артем Клига, керівник юридичного підрозділу Руху свідомих відмовників, підкреслює, що подібні судові рішення вже більше десяти разів були прийняті в різних куточках Німеччини.

"Правозастосовна практика в Німеччині, на жаль, сприймає з сильним запізненням те, що відбувається в Росії. Момент, коли можна було говорити про те, що строковикам не загрожує війна - у минулому. Адже після початку боїв у Курській області туди стали переводити строковиків з інших регіонів", - каже Артем Клига.

Олексій Козлов, правозахисник з організації Solidarus, що базується в Берліні, ділиться своїм досвідом, пояснюючи, як він та його команда намагаються відрадити призовників з Росії від наміру отримати притулок у Німеччині. "Це не найкращий вибір, - зазначає Козлов. - Ми рекомендуємо тим, хто звертається до нас, утриматися від цього кроку".

"У ухилянтів немає підстав для отримання міжнародного захисту, - зазначає Козлов. Він також додає, що російським ухилянтам не потрібно побоюватися депортації з Німеччини, оскільки влада в першу чергу висилає тих, хто скоїв кримінальні правопорушення."

Козлов каже, що можна уникнути призову, не залишаючи кордонів Росії. Головне - не жити за місцем реєстрації, ігнорувати повістки і не ходити до військкомату. "Якщо людина, перебуваючи в Росії, не хоче бути призваною в армію, то в 90 відсотках випадків їй це вдається", - стверджує правозахисник.

Рішення, ухвалене Вищим адміністративним судом Берліна-Бранденбурга, стало результатом зростаючої кількості депортацій громадян Росії з Німеччини. У перші вісім місяців 2024 року з країни було депортовано 32 особи, що в чотири рази більше, ніж у аналогічний період минулого року.

Згідно з документами Міністерства закордонних справ Німеччини, які потрапили в руки журналістів, російських громадян виганяють з ФРН через "треті країни". Німецькі правоохоронці супроводжують їх до аеропортів пересадки, де передають їх на руки службі безпеки авіакомпаній. У документах не вказані конкретні аеропорти, через які здійснюється депортація росіян. Можливо, йдеться про аеропорти в Белграді та Стамбулі, оскільки з цих локацій є можливість прямих рейсів до Росії з сербськими або двома турецькими авіалініями.

На кінець серпня 2024 року в Німеччині 5381 російський громадянин віком від 18 до 45 років подав заявки на отримання притулку. Лише у 57 випадках було ухвалено позитивне рішення. Близько половини всіх поданих заяв або були відкликані самими заявниками, або відхилені з формальних причин, таких як невідповідність вимогам Дублінської угоди, що вимагає подавати заявки на притулок в тій країні, через кордон якої особи в'їхали в ЄС.

Як стало відомо, у 2022 році, після оголошення в Росії про так звану "часткову мобілізацію", Міністерство внутрішніх справ Німеччини пообіцяло захищати тих, хто ухиляється від призову. У вересні того ж року, під час урядової конференції в Берліні, представник МВС Німеччини Максиміліан Калль у відповідь на запитання DW щодо можливостей отримання притулку для ухилянтів зазначив: "Ми переглянули нашу практику прийняття рішень в Федеральному відомстві у справах біженців. Дезертирство або відмова від служби в армії вважаються підставами для надання захисту". Проте, після завершення "часткової мобілізації", німецька влада майже не стала надавати статус біженця чоловікам із Росії, підкреслюючи, що існує різниця між ухиленням від мобілізації та уникненням звичайного військового призову.

22-річний чеченець, у справі про депортацію якого було ухвалено рішення з далекосяжними наслідками, як і раніше, перебуває в Німеччині. Його адвокат 18 жовтня - тобто через приблизно два місяці після постанови суду - подав скаргу на положення вироку про неприпустимість апеляції рішення, і повинен тепер у термін до 18 листопада надати суду обґрунтування своєї скарги. Після чого суд вирішить, допустити апеляцію чи ні.