Згідно з дослідженням Delo.ua, у 2025 році зросла частка молодих людей, які не мають наміру повертатися до України.

У 2025 році значно збільшилася частка української молоді за межами країни, яка не має наміру повертатися назад.

Згідно з інформацією, опублікованою Delo.ua, результати соціологічного опитування, яке провела група "Рейтинг" за сприяння Програми розвитку ООН (UNDP), вказують на це серед молоді України, як в країні, так і за її межами.

Багато молодих мігрантів стикаються з розривом соціальних зв'язків і розлукою з родиною. Попри це, більшість молоді загалом не хотіла б залишати Україну.

Серед тих, хто все ж розглядає еміграцію, головною причиною називають економічні можливості та вищі доходи.

На даний момент приблизно третина української молоді, що знаходиться за межами країни, ще не прийняла рішення щодо повернення додому. Соціологічні дослідження свідчать про цікаву тенденцію: з продовженням війни зростає кількість молодих людей, які не мають наміру повертатися в Україну.

Соціологи провели дослідження щодо готовності молоді приєднатися до Збройних сил України та їхньої позиції стосовно потенційних умов мирної угоди з Росією. Зокрема, вони вивчали, чи вважають опитані різні варіанти компромісів прийнятною ціною для досягнення миру.

Незважаючи на війну, більшість молоді в Україні залишається сповненою надії на своє майбутнє. Водночас, молоді українці, які мешкають в рідній країні, виявляють значно більший оптимізм у порівнянні з тими, хто живе за межами держави.

Одночасно велика кількість молодих людей як в Україні, так і поза її межами, зазнала травматичних досвідів, включаючи втрату друзів або близьких родичів.

Однією з найзначніших викликів для молоді стало питання психічного здоров'я, особливо це стосується тих, хто виїхав за межі країни.

Згідно з результатами опитування, молодь все частіше обирає українську мову в повсякденному спілкуванні, на роботі та серед друзів. Соціологи акцентують увагу на тому, що ця мовна тенденція свідчить про зростаючу українізацію в різних аспектах комунікації.

Одночасно з цим, підтримка абсолютної заборони на російський культурний контент, включаючи музику, кіно, літературу, блоги та телебачення, знизилася. Найбільший вплив на це явище мали підлітки у віці 14-19 років: якщо рік тому за таку заборону виступало 52%, то тепер їхня підтримка склала лише 28%.

Одночасно в Україні спостерігається зростання інтересу молоді до українського контенту, продукції та національної спадщини.

Молодь України також поділилася своїми думками про те, що визначає успіх на ринку праці. Вони вважають, що ключовими є не тільки професійні вміння, але й "м'які навички", а також готовність до безперервного самовдосконалення.

Найважливішими навичками молодь називає стресостійкість і цифрову грамотність, а найбажанішою професією вважає підприємництво.

Соціологічна група "Рейтинг" за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP) оприлюднила масштабне дослідження про те, як повномасштабна війна вплинула на українську молодь. Опитування охопило людей віком 14-35 років, які живуть як в Україні, так і за кордоном.

В Україні проведене дослідження включало жителів прикордонних зон, сільських районів, внутрішньо переміщених осіб, а також ветеранів чоловічої та жіночої статі. Проте, учасниками не стали ті, хто в даний час перебуває на службі в оборонних силах.

У період з 10 по 21 вересня 2025 року в Україні було проведено кількісне опитування за допомогою методу CAPI. Загалом опитали 2050 молодих осіб, які проживають на територіях, підконтрольних Україні. Вибірка формувалася випадковим, стратифікованим та багатоступеневим способом, а статистична похибка дослідження становить не більше 2,2%.

Соціологи провели опитування серед 600 українців, які перебувають за межами країни, в 24 різних державах. Найбільша кількість учасників опитування проживає в Німеччині, Польщі, Чехії, Словаччині та Іспанії, тоді як найменше українців зареєстровано в Угорщині, Фінляндії та Греції.

Дослідження включало питання, що стосуються психічного здоров'я, професійних компетенцій, національної самосвідомості, ставлення до призову, еміграційних процесів і потенційного повернення до України.

Нагадаємо, що Україна потрапила до десятки країн з найбільшими втратами людських та інтелектуальних ресурсів, зайнявши 7-у позицію у світовому рейтингу, який аналізує масштаби еміграції населення та "витік мізків".