Чи матимуть санкції, накладені на Порошенка, Коломойського та Жеваго, вплив на діяльність телеканалів "1+1", "Еспресо", 5-й та "Прямий"?

Санкції були введені, проте їхні основи, результативність та навіть законність викликають сумніви.

13 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти низки українських бізнесменів і народних депутатів. Відповідний указ №81/2025 оприлюднили на сайті Офісу президента.

До списку санкцій потрапили колишній президент України та народний депутат Петро Порошенко, бізнесмен і співзасновник "ПриватБанку" Ігор Коломойський, його партнер по заснуванню банку Геннадій Боголюбов, колишній нардеп і власник фінансової групи "Фінанси і кредит" Костянтин Жеваго, а також екснардеп Віктор Медведчук, якого звинувачують у державній зраді.

Інформація про запровадження санкцій проти Петра Порошенка з посиланням на анонімні джерела з'явилась у медіа ще вчора одразу після засідання РНБО. Порошенко ще до публікації рішення РНБО назвав його "антиконституційним" і "політично мотивованим". Депутати "Європейської солідарності" 13 лютого заблокували трибуну Верховної Ради та вийшли з плакатами "Україна -- не Росія" та "Ні -- політичним репресіям". Як повідомила пресслужба СБУ, РНБО запровадила економічні безстрокові санкції до "п'яти громадян" з огляду на "загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України", а також "створення перешкод для сталого економічного розвитку".

Особливість санкцій і медіаактиви, які належать підсанкційним особам

Санкції були накладені безпосередньо на індивідів, проте не стосуються компаній, включаючи медіа-ресурси, що належать їм.

Це рішення суттєво відрізняється від інших санкційних рішень РНБО щодо медіавласників. Наприклад, рішення РНБОУ "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 2 лютого 2021 року передбачало запровадження санкцій проти народного депутата України Тараса Козака та компаній, які володіли ліцензіями телеканалів "групи Медведчука". І в рішенні подавали повний перелік компаній -- "112 Україна", NewsOne і ZIK (ТОВ "ТБ Вибір", ТОВ "ТРК 112-ТВ", ТОВ "Лідер ТВ", ТОВ "Новини 24 години", ТОВ "ТРК Нові комунікації"). Так само було і з каналами UkrLive і "Перший незалежний", які придбав Нестор Шуфрич (юридичні особи ТОВ "Медіахолдинг Новини", ТОВ "Тайм Медіа" та ТОВ "Телепростір") і каналами Євгена Мураєва "Наш" і "Максі ТВ"(юридичні особи ТОВ "Наша Прага", ТОВ "Наш 24", ТОВ "Наш 365").

Абсолютно інша картина спостерігається у цих п’яти. Отже, основне запитання полягає в тому, як ухвалене рішення позначиться на функціонуванні каналів, що безпосередньо або опосередковано пов'язані з особами під санкціями.

Серед усіх осіб, що підпадають під санкції, єдиним бенефіціаром телеканалів виступає Ігор Коломойський. Разом із партнерами він володіє трьома каналами групи "1+1": це "1+1 марафон" (ТОВ ТРК "Студія 1+1"), а також ТЕТ і "2+2" (ПрАТ "Телекомпанія "ТЕТ" і ТОВ "Рєал Істейт-ТВ").

Власником юридичної особи каналу "Еспресо" ТОВ "Голтберрі" є Іван Жеваго (але санкції запроваджені проти його батька Костянтина).

Бенефіціарною власницею Прямого каналу є Світлана Глуховська (ТОВ "Телеканал Прямий"), також їй належить одна з юридичних осіб 5-го каналу ТОВ ТРК "Еспрес-інформ".

5 листопада 2021 року група медійників, журналістів, активістів та депутатів заснувала новий медіахолдинг під назвою "Вільні медіа". Цей холдинг придбав 100% корпоративних прав на канали "Прямий" та 5-й канал, які раніше належали Петру Порошенку. Ініціативу створення медіахолдингу було пов'язано з новим антиолігархічним законом, підписаним президентом Володимиром Зеленським у той самий день. Проте на медіа-ринку продовжують асоціювати ці канали з Порошенком, вважаючи його непрямим власником, незважаючи на його численні заперечення цього факту.

Чи підпадають канали під ризик?

Оскільки у самому рішенні РНБО не зазначені конкретні юридичні особи медіа, санкції, накладені на власника, фактично не мають юридичних наслідків для каналів. Проте, варто звернути увагу на дві особливості цих санкцій, які можуть стосуватися сфери телебачення та радіомовлення:

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення).

Якби ці санкції були накладені на юридичні особи медіа-каналів, це могло б призвести до анулювання ліцензії компанії. Проте в даній ситуації все набагато складніше. У цих положеннях йдеться як про "заборону", так і про "обмеження чи припинення". На жаль, закон не надає чітких вказівок щодо реалізації цих норм на практиці. Таким чином, такі формулювання створюють певний простір для інтерпретації у застосуванні цієї санкції, -- зазначає членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан у бесіді з "Детектором медіа". -- Це означає, що медійний регулятор, Нацрада, може звертатися до телеканалів і, можливо, вживати певні обмежувальні заходи. Наприклад, для запобігання впливу особи, що підпадає під санкції, на політику і діяльність каналу. Однак закон не надає конкретних вказівок у цьому відношенні.

Як Нацрада може контролювати дотримання цих пунктів, невідомо. Тому що, за словами Щербан, механізм у законодавстві не прописаний: "Обов'язок Нацради, зафіксований у законі, -- припинити роботу компанії, якщо санкції застосовані до власника ліцензії, а це найчастіше сама компанія. Інших обов'язків щодо санкцій у Нацради немає. Думаю, що це обмежиться приписами або листами телеканалам. Можливо, вони нададуть рекомендації, що потрібно зробити каналу, щоб позбутися впливу підсанкційної особи. Але прямо санкція не має наслідком припинення ліцензії".

Олександр Бурмагін, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, в інтерв'ю "Детектору медіа" зазначив, що правові наслідки для телеканалів виникають лише в тому випадку, якщо санкції застосовуються до юридичної особи каналів, а не до кінцевого бенефіціара.

Законодавство "Про медіа" передбачає юридичні наслідки у випадках, коли санкції накладаються на ліцензіата, а не на кінцевого бенефіціара або особу, що має суттєву частку. Наприклад, блокування діяльності пулу Медведчука сталося, коли до списку санкцій потрапили вісім підприємств. У цьому контексті санкції безпосередньо стосуються Коломойського та Жеваго, які особисто не мають права використовувати радіочастотний спектр, -- зазначив Олександр Бурмагін.

Також питання, як трактувати у формулюванні рішення РНБО поняття "радіочастотного спектру". Стаття 2, пункт 102 закону "Про електронні комунікації" дає таке визначення: "Радіочастотний спектр (радіочастотний ресурс) -- радіохвилі, частоти яких нижчі за 3000 ГГц, що придатні для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіообладнанням, випромінювальними пристроями, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення та якими можна користуватися на території України та за її межами відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях".

Олександр Бурмагін висловлює своє занепокоєння щодо того, як можна заборонити конкретній особі користуватися радіочастотним ресурсом, і запитує, про який саме "радіочастотний спектр" йдеться (чи це мобільний зв'язок, радіо чи телебачення). Він зазначає, що ця норма може бути інтерпретована настільки буквально, що фактично означатиме заборону на користування мобільним телефоном.

Олена Щербан зазначає, що дане обмеження стосується виключно використання електрокомунікаційних мереж та спектру для певних видів діяльності. Це не означає, що існує заборона на особисте використання зв'язку.

Що заборонено робити з активами осіб, які підпадають під санкції?

Згідно з рішенням РНБО, накладене тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких людина може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) розпоряджатися ними.

"Санкції були введені проти осіб, які колись неформально вважалися олігархами. Блокування активів охоплює досить широкий спектр. Це означає, що існує заборона на будь-які дії щодо управління активами. Використання санкцій у формі блокування активів ускладнює вплив на активи, які не належать безпосередньо підсанкційній особі, але підпорядковані їй. Однак, якщо санкції, такі як блокування активів, пов’язані з підтримкою країни-агресора, закон дозволяє застосувати додаткові санкції у вигляді конфіскації активів", — зазначає Олена Щербан.

Після блокування, за її словами активи можна стягнути, якщо є підстави вважати, що особа, яка під санкціями, сприяла російській агресії. Ця підстава дає можливості забрати актив взагалі. Такий механізм може застосувати лише Антикорупційний суд за зверненням Мінюсту, якщо будуть доведені підстави і сприяння агресору.

Склад цього санкційного списку виглядає для мене досить незвично. В Україні важко накладати санкції на осіб, які мають українське громадянство, оскільки основна ідея полягає в тому, що громадяни України підлягають кримінальній відповідальності. Санкції, в свою чергу, в основному спрямовані на іноземців. Проте санкції можуть бути застосовані до українських громадян лише в тих випадках, коли вони брали участь у терористичній діяльності. Коломойський, наприклад, має ізраїльський паспорт. Щодо Медведчука, його злочини, безумовно, свідчать про державну зраду. Що стосується інших осіб, то їх провину потрібно буде доводити, адже в іншому випадку накладені санкції можуть бути оскаржені, - зазначає Олена. Варто також відзначити, що рішення РНБО щодо Медведчука виглядає найбільш очевидним і зрозумілим, адже Верховна Рада позбавила його громадянства України ще у 2023 році.

Підстави щодо введення санкції мало б пояснити СБУ, коментар якої розповсюдили одразу після оприлюднення указу про введення в дію санкцій. У ньому називають причину цих санкцій, але достатньо загально - "загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України" "Більшість із вказаних підсанкційних осіб наразі вже є фігурантами кримінальних проваджень, досудовим розслідуванням яких займається Служба безпеки України чи інші правоохоронні чи антикорупційні органи", -- зазначили в СБУ.

Зокрема, Коломойському було пред'явлено звинувачення у легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, а також у привласненні чужого майна. Раніше Порошенко та Медведчук отримали повідомлення про підозру у державній зраді, сприянні терористичним організаціям та за іншими статтями Кримінального кодексу України. Відповідно до слідства, під час свого президентства Петро Порошенко "змушував Україну залежати від енергетичних ресурсів з РФ та підконтрольних їй лідерів псевдореспубліки", що, зокрема, стосується закупівлі вугілля з окупованих територій. Щодо інших трьох осіб, інформації про причини введення проти них санкцій поки немає — прес-служба СБУ повідомила на запит Детектора медіа, що "вся інформація, дозволена для публікації, вже була оприлюднена".

Чи матимуть санкції вплив на діяльність медіа, які формально або неформально пов'язані з особами, щодо яких були введені ці обмеження? Варто зазначити, що відповідно до рішень РНБО, особи, що потрапили під санкції, втрачають право на використання та управління своїми активами, а також активами, на які вони можуть впливати непрямо.

"Детектор медіа" звернувся до пресслужби "1+1", оскільки Ігор Коломойський є безпосереднім власником трьох телеканалів. Також були запитані канали "Еспресо", 5-й та Прямий, які асоціюються з Костянтином Жеваго та Петром Порошенком.

Генеральна продюсерка телеканалу Прямий, Світлана Орловська, в інтерв'ю "Детектор медіа" зазначила, що Петро Порошенко не володіє корпоративними правами на цей канал з 2021 року: "Отже, запровадження незаконних персональних санкцій проти Порошенка не могло ніяк вплинути на функціонування телеканалу. Ми сподіваємося, що в майбутньому також не будуть вжиті жодні незаконні або абсурдні дії щодо нашого каналу, як це сталося в квітні 2022 року, коли Прямий був виключений з ефіру T2".

Директор 5 каналу Володимир Мжельський здивувався питанню "Детектор медіа" про те чи вплинуть санкції Порошенка на роботу 5-го каналу: "А 5 канал яким чином належить Порошенку?" і порадив "вивчити питання". Пресслужба каналу "Еспресо" не надіслала відповідь на момент публікації цього матеріалу.

Цікаво, але можливості стягнути актив у непрямих власників також існують. "Якщо ж особа прямо не володіє медіа, але правоохоронні органи мають докази, що вона впливає та керує медіа, і доведуть це, а також сприяння агресору - тоді можна йти шляхом стягнення активу. Але наголошою, що потрібні вагомі докази ", - розказує Олена Щербан.

Проте, враховуючи попередній досвід, телеканали в Україні можуть функціонувати без труднощів, навіть якщо їхні власники підпадають під санкції або зазнають арешту. Наприклад, 25 червня 2024 року Президент України Володимир Зеленський продовжив санкції проти українського бізнесмена Дмитра Фірташа, одного з співвласників каналу "Інтер", ще на 10 років. Лише через три дні стало відомо, що його медіагрупа запускає новий телеканал "Інтер Україна", в який планує вкласти до семи мільйонів доларів. У рішенні про санкції проти Фірташа також міститься заборона на використання своїх активів, але не зазначено заборону на користування радіочастотним спектром України.

Також діяльність медіагрупи "1+1" не була порушена підозрою у державній зраді, яка була висунута Порошенку у 2021 році. Лише 4 квітня 2022 року Концерн РРТ прийняв рішення про відключення "Еспресо", Прямого та 5 каналу від цифрового мовлення. Проте це рішення не було безпосередньо пов'язано з колишнім власником і сталося незважаючи на дійсну ліцензію Національної ради на мовлення та виконання всіх узгоджених зобов'язань перед Концерном.

"Якщо говорити не про юридичний, а політичний аспект цих санкцій, то їх введення може бути пов'язано з бажанням впливати на медіа олігархів. Це актуально у зв'язку з чутками про майбутні вибори. А через те, що законодавстві є прогалини та й сама санкція прописана з можливими варіаціями, то це дає можливості ручного впливу на діяльність цих каналів, пов'язаних із підсанкційними особами", - вважає Олена Щербан.

Максим Дворовий, медіаюрист та керівник напряму "Цифрові права" в громадській організації "Лабораторія цифрової безпеки", висловлює сумніви щодо законності санкцій, які Україна запровадила в останні роки, зокрема й нових. Він підкреслює, що ці заходи викликають питання з точки зору українського законодавства та норм міжнародного права, оскільки їм бракує чітко визначених підстав і термінів дії, адже нині вони введені без обмежень у часі.

Колаж: Микола Шиманський