Чому аптечні заклади в Україні знаходяться на порозі закриття?

В Україні жартують, що наша держава стала прикладом для Америки з впровадження простих рішень щодо складних питань. Спочатку українська влада вийшла з ініціативою урядового регулювання цін на ліки, а після цього наскок на місцевий фармринок здійснив Білий дім. Проте на відміну від американців українці вже зараз відчувають наслідки директивного втручання в механізми ринкової економіки.

Днями президент США Дональд Трамп підписав указ, спрямований на зниження високих цін на рецептурні ліки. Він назвав цей крок одним із найважливіших в американській історії, стверджуючи, що ціни впадуть "майже миттєво на 30-80%". Річ у тім, що свого часу Бухгалтерське управління уряду США провело порівняльний аналіз цін з Австралією, Канадою і Францією та виявило, що ліки в Америці в середньому в два-чотири рази дорожчі.

"Великі фармацевтичні корпорації або самостійно запропонують медикаменти американським споживачам за найнижчими цінами, або ж ми застосуємо можливості федерального уряду для того, щоб гарантувати справедливу компенсацію", - підкреслив Трамп.

На даний момент не зовсім ясно, яким чином адміністрація Білого дому планує спонукати виробників до зниження цін. Проте варто зазначити, що як Дональд Трамп під час свого першого терміну, так і Джо Байден, 46-й президент США, намагалися знайти рішення для цієї проблеми, що існує вже тривалий час. Однак, ймовірно, обидва вони не врахували силу лобістів американських фармацевтичних компаній.

Кілька місяців перед цими подіями українська влада також стурбовано спостерігала за зростанням цін на медикаменти. Проте, на відміну від американських урядовців, у нас вирішили не починати з контролю виробників, а зосередити увагу на останньому етапі фармацевтичного ринку — аптеках.

Маркетинг під забороною можна перефразувати як "Просування під обмеженням".

З 1 березня 2025 року в Україні державою було запроваджено більш суворе регулювання цін на лікарські засоби. Зокрема, маркетингові виплати аптечним мережам стали забороненими до моменту впровадження механізму реферування оптових цін та визначення чітких правил ведення маркетингової діяльності. Крім того, було встановлено обмеження на максимальні націнки для дистриб'юторів (не більше 8%) та аптек (не більше 35%).

Однією з найбільш суперечливих новацій стала заборона на укладання маркетингових угод між аптечними установами та виробниками медикаментів. Це стосується угод, за якими виробник або дистриб'ютор надавав фінансові винагороди аптекам за рекламування своєї продукції, зокрема за вигідне розміщення товару на полицях, включення препаратів до акційних каталогів, а також рекомендації з боку провізорів.

У заочній дискусії на сторінках "Економічної правди" Катерина Загорій, представниця фармацевтичної компанії "Дарниця", вказала, що скасування маркетингових платежів є ключовим пунктом конфлікту. Вона зазначила, що частка витрат на маркетинг для препаратів "Дарниці" становить до 68% від роздрібної ціни, тобто з кожних 100 гривень, які сплачує споживач, 68 гривень йдуть на оплату прав аптек на продаж. Загорій також висловила впевненість, що аптеки не відчувають нестачі фінансів, адже у 2024 році п'ять найбільших аптечних мереж відкривали по 90 нових точок щомісяця. В Україні функціонує 18 400 аптек, і якщо раніше 5 тисяч покупців користувалися послугами однієї аптеки, то зараз вони відвідують три аптеки, які знаходяться в одному будинку. Аптеки продовжують наймати працівників, оплачувати електроенергію, купувати меблі та встановлювати генератори, однак обсяги продажу ліків залишаються незмінними.

Тарас Коляда, виконавчий директор найбільшої аптечної мережі України "Подорожник", висловив свою точку зору на ситуацію в галузі, зазначивши, що війна призвела до закриття 4 тисяч аптек. Він вважає, що наявність кількох конкурентних аптек у пішій доступності є позитивним аспектом, оскільки це дозволяє споживачам знаходити необхідні препарати за вигіднішими цінами. Крім того, Коляда підкреслив, що їхня мережа активно працює над забезпеченням доступності фармацевтичних послуг, відкриваючи нові аптеки у віддалених містах і селах — близько 600 з них розташовані поза обласними центрами. Незважаючи на те, що в цих регіонах менше населення і люди мають обмежені фінансові можливості для покупки ліків, велика мережа здатна підтримувати роботу аптек, які функціонують на межі беззбитковості.

Коляда також зазначив, що загальна дохідність мережі "Подорожник" за угодою з компанією "Дарниця" залишилася незмінною протягом останніх кількох років, хоча ціни на продукцію виробника зросли на 120%. Що стосується формування вартості, то відповідно до дослідження, проведеного компаніями Proxima Research та IQVIA, 72% вартості препарату складає ціна від виробника. Він також підкреслив, що ніхто не ставить під сумнів, скільки витрачають споживачі на рекламу фармацевтичних компаній на телебаченні чи на утримання зовнішніх медичних представників, які регулярно відвідують лікарів і аптеки.

Український економіст Борис Кушнірук висловив сумніви щодо ефективності обраної урядом моделі регулювання фармацевтичного ринку. Він акцентує увагу на тому, що основа всього лежить у ціні, яку встановлюють виробники ліків, і зазначає, що запроваджені обмеження для аптек не приведуть до зниження цін на препарати.

Ідея заборонити маркетингові угоди викликає значні сумніви. Завдяки їхньому існуванню аптекам не було потреби перекладати свої витрати на кінцеву вартість ліків для споживачів, адже основні доходи вони отримували з інших джерел. Тому звинувачувати аптеки у підвищенні цін на медичні препарати є абсурдним і маніпулятивним кроком. Безумовно, аптеки є бізнесом, але функціонують у надзвичайно конкурентному середовищі. На ринку фармацевтичного роздрібу немає ознак картельної змови, принаймні, цьому немає жодних підтверджень. Саме тому ціни на ліки в різних аптеках можуть суттєво варіюватися, і завжди є можливість знайти препарати за нижчою ціною. Наразі ж аптеки залишилися лише з одним джерелом доходу — торговельною націнкою, внаслідок чого ціни на лікарські засоби, ймовірно, продовжать зростати, — зазначив Кушнірук.

Ціни та дефіцит

У лютому українські виробники лікарських засобів уклали спільну угоду, в якій висловили намір зменшити та стабілізувати ціни на медикаменти. Вони домовилися про зниження оптових цін на 30% для ста найбільш затребуваних українських ліків, починаючи з 1 березня. Серед цих 100 найпопулярніших препаратів є ліки, що використовуються для лікування кашлю та застуд, антигістамінні, протизапальні та протиревматичні засоби, вітаміни та мікроелементи, медикаменти для контролю тиску, противиразкові препарати, заспокійливі, очні краплі, назальні спреї та інші.

"Фактично ця ситуація перетворилася на комедію. В дійсності зниження цін стосувалося переважно вже й так дешевих лікарських засобів та вітамінів. Це жодним чином не впливає на ціни на медикаменти (наприклад, для людей з хронічними захворюваннями), які необхідно вживати щодня," -- зазначив Борис Кушнірук.

Керівниця ГО "ВОМФА "Фармрада"" Олена Прудникова зазначила, що після задекларованого фармвиробниками скорочення вартості низки препаратів ціни дійсно знизилися на 10-30%, але інші ліки, які не потрапили до цього переліку, подорожчали до 30%. "Наприклад, "Евказолін" коштував 164 грн, зараз ціну на нього знизили до 115 грн. А "Фармазолін" цього ж виробника, схожий за складом, раніше продавали за 115 грн, а тепер його вартість становить 184 грн", -- розповіла Прудникова.

Співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC) Павло Ковтонюк одразу після того, як на ринку почалися цінові обмеження, прогнозував, що вартість на певний перелік недорогих препаратів тимчасово знизиться, але зросте на дорожчі, особливо імпортні ліки. Він вважає, що повна інформація щодо ринку, якщо її оприлюднить уряд, підтвердить його думку.

"Дешевші ліки споживають люди, які не мають серйозних захворювань. Це препарати від нескладних рутинних хвороб, які не несуть сильного навантаження на гаманець. Тоді як ліки для хронічно хворих, як правило літніх людей, внаслідок цих регуляцій опинилися в зоні ризику. Боюся, ситуація погіршується. Нічого райдужного від такої політики уряду я не очікую", -- зазначив Ковтонюк.

Також співзасновник Українського центру охорони здоров'я вважає, що ліки для хронічних хворих можуть стати дефіцитними. "Я роблю такі висновки, розуміючи базові правила роботи ринків. Будь-яка спроба уряду регулювати ціну завжди призводить до непередбачуваних викривлень, які дуже важко передбачити та майже неможливо контролювати", -- підкреслив він.

Олена Прудникова розповіла, що дефіцит ліків уже відчувається. Наприклад, днями у постачальників зникли "Небуфлюзон" і "Небутамол" -- препарати для інгаляцій при гострому бронхіті, при запаленні легень.

"Відкриваєш tabletki.ua, переглядаєш певний медикамент, який, здавалося б, доступний у 136 аптеках. Але в кожній з них під назвою препарату видно червоним: доступно під замовлення через два-три дні. А що робити, якщо ліки потрібні терміново? Багато дорогих препаратів наразі можна отримати лише за попереднім замовленням. Це тільки початок", -- зазначила вона.

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, зазначив, що список дефіцитних медикаментів може значно розширитися в найближчий час. "Фармацевтичні спеціалісти повідомляють, що під загрозою опинилися такі популярні препарати, як "Фервекс", "Дипреліф", "Фортеза", "Проспан", "Німесил", "Дексалгин" та багато інших", -- додав він.

Соціальна інфраструктура може бути описана як система, що забезпечує основні умови для розвитку суспільства, включаючи установи та послуги, які сприяють добробуту населення.

Скасування маркетингових платежів, фіксування націнок і подальше обмеження рентабельності аптечних закладів може призвести не лише фактичного дефіциту ліків, але й до фізичної недоступності фармакологічних препаратів через масове закриття аптек.

Сьогодні багато говорять про надмірну кількість аптек, особливо у великих містах, але крокова доступність закладів дуже важлива насамперед для малорухливих категорій населення -- пенсіонерів і людей з інвалідністю. Про значення аптек у маленьких містечках і селах годі й говорити -- щоразу їхати по ліки в районний (або й в обласний) центр люди не завжди мають можливість.

Після 2022 року аптечна система України зазнала суттєвих змін і набула нових функцій у контексті війни, економічних викликів та реформи охорони здоров'я. Аптеки стали невід'ємною частиною медичної інфраструктури, особливо в зонах, що межують з фронтом, а також у звільнених територіях, де традиційні медичні заклади зазнали руйнувань. Провізори взяли на себе більшу відповідальність, адже через нестачу лікарів, зокрема для внутрішньо переміщених осіб та в небезпечних районах, вони все частіше надають консультації та рекомендують препарати. Деякі аптеки також почали співпрацювати з телемедичними платформами, щоб забезпечити дистанційні консультації, -- зазначив Віталій Кулик.

У обласних центрах криза поки що не є надто помітною, проте в регіонах ситуація виглядає досить трагічно. "Ми вже почали закривати аптеки, оскільки при таких рівнях маржинальності не маємо змоги утримувати збиткові заклади. З початку нових регуляцій ми закрили дев'ять аптек, а незабаром закриємо ще п'ять", - зазначив директор мережі "Подорожник" Тарас Коляда.

Борис Кушнірук гадає, що масового закриття великих мережевих аптек все ж не відбудеться. Однак у маленьких населених пунктах немережеві аптеки можуть стати повністю неконкурентними.

Олена Прудникова впевнена, що великі аптечні мережі в обласних центрах можуть витримати цей тиск, але маленькі аптеки в містах та селах не зможуть вижити в такій ситуації. За її інформацією, з початку повномасштабної війни вже закрилися більше ніж 1,5 тисячі незалежних аптек.

"Залишаться лише ті аптеки в селах, де власники-фармацевти мають ще додатковий бізнес, наприклад продовольчий магазин та аптеку в одній будівлі. Коли власник має можливість з прибутків магазину утримувати ще й аптеку. Такі фармацевти можуть навіть ще до кінця не розуміти, що вони вже у збитках", -- каже вона.

Згідно з інформацією, наданою Прудниковою, учасники її громадської організації "Фармрада" вже в квітні зазнали збитків у розмірі 20-30 тисяч гривень, хоча раніше їхній щомісячний чистий прибуток становив лише 10-15 тисяч гривень.

"Безумовно, якщо держава не вжити термінових заходів, ці установи закриються. При всій повазі, Укрпошта не зможе повноцінно виконати функцію аптеки в селах. По-перше, поштові відділення працюють лише три дні на тиждень. По-друге, ліки доставляються лише за попереднім замовленням, а з medication часто потрібні терміново. По-третє, на відміну від фармацевта, листоноша не надасть консультації пацієнту", – зазначила Олена Прудникова.

Експертна точка зору

Юрій Терентьєв — партнер та співкерівник практики конкурентного права в юридичній компанії Redcliffe Partners, колишній голова Антимонопольного комітету України.

Щодо характеристик монополії на фармацевтичному ринку України

"Ринок виробництва лікарських засобів в Україні є загалом конкурентним -- особливо у сегменті безрецептурних препаратів і генериків. Водночас у певних вузьких сегментах, таких як препарати для онкології, орфанні ліки або складні біологічні продукти, може виникати ситуація фактичної монополії або залежного становища для аптек і дистриб'юторів. Такі випадки вимагають індивідуального аналізу з точки зору ринкової влади.

На рівні аптечного ритейлу ситуація є динамічнішою. Посилення конкуренції змушує аптечні мережі постійно адаптуватися, підтримуючи привабливість для споживача. Вони розвиваються як органічно -- шляхом відкриття нових точок, так і через угоди про злиття та поглинання. Цей процес призводить до посилення концентрації, яка однак не завжди є ознакою порушення, якщо супроводжується ефективною конкуренцією на локальному рівні.

Важливо розуміти, що аптечні мережі діють у подвійному статусі: з одного боку, як покупці лікарських засобів і логістичних послуг, а з іншого -- як роздрібні продавці, присутні на локальних ринках. Через це їхнє ринкове становище має оцінюватися не лише за загальнонаціональною часткою, а й з урахуванням географічного розміщення аптечних точок. У разі коли одна мережа має суттєву частку аптек у конкретному місті чи районі, за відсутності ефективних альтернатив це може свідчити про локальне домінування.

У цьому контексті дії АМКУ, зокрема у 2025 році, мають стати підґрунтям для подальшого моніторингу вертикальної інтеграції та умов доступу до споживача, зокрема у частині формування асортименту, цінової політики та співпраці з виробниками. Важливо, щоб конкуренція залишалася ефективною не лише на папері, а й у кожному регіоні, де працює аптечна інфраструктура".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.