Чому Трамп діє таким чином? Схоже, що його "зловили на гачок", і стає зрозуміло, що росіяни активно впливають на нього. І роблять це досить інтенсивно. Інтерв'ю з Безсмертним.

За підсумками останньої телефонної розмови з диктатором РФ Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп зайняв максимально вигідну для Москви позицію. Він фактично підтримав російську формулу "спочатку переговори, а потім припинення вогню", відмовився посилити санкції проти Росії та підтвердив рішучість розвивати з нею "великомасштабну торгівлю". Розмови про здатність припинити війну в Україні за один день, мистецтво "великих угод" та "силу особистості" Дональда Трампа забуті.

У розмові з європейськими лідерами та президентом України Володимиром Зеленським після бесіди з Путіним Трамп не лише дав зрозуміти, що може відмовитися від своїх миротворчих зусиль, але й не має наміру чинити додатковий тиск на Москву щодо нових санкцій, поки тривають двосторонні переговори між Росією та Україною. Американський президент зазначив, що Путін представить "мирний меморандум" зі своїми умовами припинення вогню та закінчення війни, додавши, що він попросив його представити "щось, з чим люди можуть погодитися", а не пропозицію, яка буде негайно відхилена. За словами держсекретар США Рубіо, адміністрація сподівається, що Росія вже цього тижня надасть широкий перелік умов для припинення вогню.

В українському дипломати та політику Романа Безсмертного в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив свої думки стосовно цієї та інших важливих тем.

Останні дні ознаменувалися важливими новинами – розмовою між Трампом і Путіним, а також коментарями обох лідерів. Лише кілька днів тому Трамп, разом із західними керівниками, висловлював загрози щодо запровадження нових санкцій проти Росії, якщо країна не зупинить бойові дії. Проте тепер його позиція змінилася: він заявив, що війна в Україні його не стосується, і що Росія та Україна повинні самостійно вирішувати свої питання, без тиску з боку США.

На сьогоднішній день існує дві основні реакції на цю ситуацію: перша - "все пропало", друга - "чого ви очікували від цієї бесіди". З моєї точки зору, тут є кілька суттєвих моментів. По-перше, Дональд Трамп знову провалив цю розмову, як і всі попередні. Його недолік підготовленості для участі в таких переговорах є основною причиною цього провалу. По-друге, щоб Америка могла досягти успіху в цьому протистоянні і щоб Трамп зміг отримати політичні дивіденди, необхідний зовсім інший підхід до діалогу з Москвою. На жаль, такого плану у нього немає, і навіть базового розуміння того, як діяти, йому бракує.

Ось ще один цікавий аспект. Трамп заявляє: "Я вийду з переговорів", проте водночас підкреслює, що без його участі вирішення проблеми неможливе. Це дві абсолютно несумісні позиції. Це свідчить про відсутність чіткої стратегії. Такі висловлювання є фрагментарними, емоційними та імпульсивними реакціями. Якщо розглянути період переговорів, телефонних бесід, візитів Віткоффа, а також зустрічей у Парижі та Лондоні, можна зрозуміти, що нова американська адміністрація лише починає осягати ситуацію. Варто також зазначити, що хоча роль Трампа у зовнішній політиці США безперечно значна, вона не є вирішальною. Наприклад, у той час як Трамп висловлює одну думку, Сенат приймає резолюцію про повернення викрадених дітей. І найголовніше, у преамбулі акцентується на справедливому мирі, за яким прагне Україна, і цей документ отримав широку підтримку. Тож, як ми неодноразово підкреслювали, Україні варто зосередитися на співпраці з урядом США в цілому, а не лише з Трампом.

На завершення теми емоцій, рекомендую всім ознайомитися з аналізом Гідеона Рахмана, опублікованим у Financial Times. Це вражаючий розгляд актуальних подій як в Україні, так і в США. На його думку, стратегія Трампа є невдалою з точки зору як внутрішньої, так і зовнішньої політики. Європа, яка, як ми вже обговорювали, тривалий час залишалася без справжнього лідера, тепер демонструє зростання свого впливу. Дії канцлера Німеччини Фрідріха Мерца мають велике значення. Тому не слід впадати у відчай. Слова Трампа не завжди відображають реальність. Він буде продовжувати говорити, але нам потрібно вміти знаходити конструктивні ідеї в цій "говорильні" та діяти разом з Європою та урядом США.

Ви зазначили, що США, навіть під керівництвом Трампа, все ще потребують стратегії. Виглядає, що вони продовжують аналізувати ситуацію. Але як можна одночасно відступати у питаннях, пов'язаних з Росією, і відкрито підтримувати Путіна? Наприклад, США заперечують включення згадок про підтримку України в остаточній заяві G7 та проти формулювань, що характеризують дії Росії в Україні як "незаконні". Також варто згадати голосування в ООН, вихід з комісій, що займаються розслідуванням військових злочинів Росії, а також відмову підтримати Європу в питанні санкцій та інші дії.

Відсутність нової резолюції G7 не означає, що попередні втратили свою силу. Всі вони залишаються актуальними. Однак варто звернути увагу на те, що ані Трамп, ані європейські лідери, ані військово-політичне керівництво України не згадують про резолюції Генеральної Асамблеї ООН, ухвалені з осені 2022 року. Це документи, які підтримали 140 та 110 країн, і вони не належать до "сімки" чи "двадцятки". У цих резолюціях чітко викладено оцінку дій Росії, вимоги допомоги Україні, а також підтримку мирних формул, запропонованих президентом Зеленським. Про це мовчать, хоч ці документи є основою. Я не збираюся "виправдовувати" ані Трампа, ані США. Скоріше, підкреслюю те, що вже казав: Трамп продемонстрував свою безпорадність, він не здатен впливати на ситуацію. Навіть європейці детально пояснили йому, як поводитися з Путіним, але він не зміг цього зрозуміти. Під час розмови з Путіним, якщо вірити словам помічника російського диктатора Ушакова та іншим джерелам, Трамп виявився безсилим. Це не випадковість. В той же вечір у Європі заговорили про необхідність переговорів між Росією, США, Європою та Україною. Це відповідь Трампу: мовляв, ми все пояснили, але ти не зрозумів.

Ми ще не аналізували в деталях, чому Трамп поводиться саме так. Але ця тема ще постане. Особисто для мене вже очевидно: Росія має ниточки, за які тримає Трампа. І на кінцях тих ниточок - гачки. Саме за ці гачки смикають, не даючи йому вийти з цієї схеми. Він нікуди вже не дінеться. Він потрібен московському фюреру. Хто ще, як ви абсолютно влучно сказали, зможе так відкрито адвокатувати Путіна, як це робить Трамп? Ніхто. Бо всі чудово розуміють: Путін - це злочинець. А Трамп його винагороджує бізнесом. Ми навіть не можемо собі уявити, що відчувають зараз люди, які втратили дітей, рідних, близьких. Яких залишили без домівок. І раптом - цей "футболіст", як дотепно написали ЗМІ, дозволяє собі заявляти: "Ми будемо мати з тобою бізнес". З ким?! З убивцею! Це дає цілковиту відповідь, хто такий Путін і хто такий Трамп. Але попри все це, ми не можемо дозволити емоціям затьмарити головне - нам потрібно шукати вихід. Я вже звертав увагу на перше: це Сенат і Конгрес США, де ситуація кардинально інша. Уряди Європи готують санкції й готові їх впроваджувати. Але Трамп, з причин, які нам досі не до кінця зрозумілі, все це відкидає.

Далі на черзі – Європа. Я вважаю, що саме Європа повинна поступово брати на себе ініціативу щодо управління цим процесом. Саміт НАТО, запланований у Газі, може стати ключовою віхою в цій справі.

Я відчуваю, що нас чекає суттєва тріщина у відносинах між США і НАТО. Можливо, це намагатимуться замаскувати під дипломатичними фразами про "нове НАТО", але насправді проблема залишиться. Європа має зробити крок до реалізації ідеї, яку давно пропонують політики, такі як Макрон, Стармер і Мерц, — створення повністю незалежної системи оборони та безпеки. Це є другий важливий напрямок, який потрібно почати втілювати вже сьогодні.

Щодо Європи, знову лунають заклики до готовності. Чому ж досі немає належної підготовки? Чому, маючи значні фінансові ресурси на четвертому році війни в Європі, їхній військовий потенціал все ще поступається навіть російському? Чому Північна Корея постачає Росії в рази більше боєприпасів, ніж усі європейські країни разом – Україні? Чому вони знову виявляються в стані шоку після висловлювань Трампа про його розмови з Путіним, зокрема щодо прямих переговорів і можливого скасування санкцій?

По-перше, і це дуже важливо. Європа виконує свої зобов'язання. Фінансування вже виділено, підприємства активно зводяться, а деякі вже готові. Обсяги виробництва суттєво зросли, і це чітко відображається в даних, які обговорюються під час зустрічей з військово-політичним керівництвом України. Наприклад, 8 мільярдів доларів допомоги від Норвегії - це серйозна підтримка. Треба усвідомити, що європейці не поводитимуться так, як Дональд Трамп, і вже тим більше не повторять дії московського диктатора. Вони виконують свої зобов'язання, зокрема, беручи на себе значну частину допомоги Україні. Більш того, наразі стало очевидно, що Україні від США потрібен лише один аспект - розвіддані. Вся інша допомога вже знаходиться під контролем Європи, і вона справляється з цим досить успішно. Таким чином, ситуація розвивається позитивно - Європа реалізує свої обіцянки.

Чому ж Європа продовжує діалог із Дональдом Трампом? Бо для Європи важливий не Орбан, а угорець. Не Трамп, а американець. Ось заради чого все це відбувається. Тому, на мою думку, уряди таких країн, як Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, дедалі більше перебирають на себе управління процесами. І не випадково видання Axios так уважно проаналізувало діалоги європейських лідерів із Трампом. Зверніть увагу на здатність лідерки Італії Джорджі Мелоні відкрито й прямо говорити з Дональдом Трампом.

Навіть вона не змогла витримати те, що говорив Дональд Трамп після бесіди з Путіним...

Це їх не здивувало - вони були розчаровані, як і будь-яка нормальна людина. Адже йому все детально пояснили, продемонстрували, розклали по поличках. Але він все ж таки провалив цю розмову. Тому для них було важливо показати Трампу його безпорадність, нерішучість і недостатність навичок. Світ давно знає його як "генія переговорів", а в результаті він виявився безпорадним у спілкуванні з Путіним. У цьому контексті європейці готові до співпраці. Більше того, у них налагоджений тісний діалог з Конгресом США. І зараз, як і раніше, надзвичайно важливо, яку позицію займатиме Україна та її військово-політичне керівництво.

- Путін пропонує меморандум між Росією та Україною, до якого можуть увійти питання припинення вогню на певний час та принципи врегулювання, але тільки у разі досягнення відповідних домовленостей та усунення "першопричин кризи". Трамп вже анонсував, що Путін представить "мирний меморандум" зі своїми умовами припинення вогню та закінчення війни, додавши, що він попросив його представити "щось, з чим люди можуть погодитися", а не пропозицію, яка буде негайно відхилена.

- Щодо ось цього "меморандуму", то це "п'яте колесо до воза". Хочете меморандум - відкрийте ультиматуми, договори, які Росія надіслала США і НАТО в грудні 2021 року. Там усе написано. Хочете дізнатись про ставлення до України - візьміть будь-який документ, що його озвучує Москва, і побачите. У мене питання: на біса Дональду Трампу ще один "папірець", де все це знову буде перераховано, якщо він це вже знає?

- Напевне, що таким чином можна продати світу імітацію переговорного процесу.

Безумовно, це затягування часу. Суть проста: жодних переговорів, жодного припинення вогню - я обираю конфлікт. Таке заявляє московський лідер. Це очевидно з того, як європейські політики намагаються донести до Трампа: він вступить у війну! Ти не розумієш? Чому ти підтримуєш усе це? Ясно, що коли "гачок" вхоплюється, і його тягнуть - це завдає болю. І, очевидно, тягнуть. І тягнуть з усієї сили. Наприклад, судові справи щодо так званих "медових пасток" у Лондоні, де болгарська група підсовувала жінок до ліжок відомих особистостей, а потім шантажувала, викрадала та вбивала. Чому NBC транслювало Дональда Трампа, показуючи його серед красунь на конкурсах краси в Москві? Це сигнал. Інформація врешті-решт спливе. Я розумію, як працює західне телебачення. Якщо воно пов’язує ці факти, це свідчить про те, що у Трампа є якісь компрометуючі моменти, як кажуть. Цей "гачок", за який тягнуть з Кремля, - дійсно болісний.

- Тобто така поведінка саме через ймовірний компромат?

На мою думку, це справді так. Варто звернути увагу на слова Гідеона Рахмана, який стверджує, що сподіватися на відновлення бізнесу між США та Росією — це ілюзія для тих, хто не має раціонального мислення. Він – експерт у цій сфері і добре усвідомлює, що американський бізнес у Росії вже зазнав серйозних втрат: фастфуди, нафтові проєкти – все було націоналізовано. Чому ж повертатися туди? Це очевидно.

У контексті продовження мирних переговорів Трамп висунув ідею щодо можливого нового посередника для США - папи Лева XIV. Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтвердила, що понтифік готовий прийняти наступний раунд переговорів між Україною та Росією у Ватикані. Яка ймовірність того, що така платформа може стати реальною?

По-перше, Ватикан має потенціал зіграти ключову роль у сучасних міжнародних справах. Він може не тільки сприяти досягненню миру, а й стати важливим гравцем у створенні нового світового порядку. Лев XIV чітко висловлює свою позицію, яка відрізняється від підходу Франциска, що колись підписав Гаванську декларацію з Кирилом. Важливо зазначити, що в цьому документі не згадується УПЦ, а його дух нагадує Андрусівський договір. Ватикан є однією з найбільш розумних і стратегічних розвідувальних сил у світі, і Вашингтон це добре усвідомлює. Якщо всі сторони зможуть знайти спільну мову, статус Ватикану значно зросте, і я б дуже хотів бачити це. Можливо, це станеться, а може й ні, але така особа, як Джорджія Мелоні, може вплинути на Трампа. Проблема полягає в самому Трампі: чи дійсно він хоче відійти від цього процесу? Не вірте цьому. Він залишиться залученим, адже саме так налагоджує зв’язки з Путіним та Європою. Інакше з ним просто не розмовляли б. Україна готова до переговорів, навіть двосторонніх, адже має необхідні знання, ресурси та досвід. Але ця війна не тільки проти нас – це конфлікт із Європою та цивілізацією загалом. Тому за столом переговорів повинні бути: Україна, Європа (можливо, навіть Велика Британія окремо) та США. Більше того, якщо хтось не бажає участі в багатосторонній зустрічі, то має на увазі не мир, а можливість продовження війни, включаючи конфлікти з США. Це базові принципи. На мою думку, Дональд Трамп наразі готує Америку до серйозних наслідків – це вже очевидно.

Які виклики і можливості можуть постати перед Україною та Європою в майбутньому?

- Перше, я скажу не лише що може бути, а що потрібно робити. І з цього буде видно, як розвиватиметься ситуація. Кремль зараз малює меморандум. Поки його пише - тягне час, відкладає зустріч. І це може тягнутися безкінця. Як тільки Трамп дасть сигнал - Кремль викине текст. І цей текст поверне нас до грудня 2021 року. Знову те саме: нейтралітет України, відмова від НАТО, виведення військ США з Європи. І тоді в Вашингтоні стане зрозуміло, що це чергове "лайно-лайняче" від московського фюрера. Що має робити Європа? Продовжувати свою роботу: готувати 18-й пакет санкцій, зміцнювати обороноздатність та поглиблювати партнерство з Україною.

Україна разом з європейськими партнерами повинна донести до Трампа, чому йому потрібен ще один меморандум, якщо всі основні питання вже були викладені в 2021 році. Найважливіше - це узгодженість дій з європейськими лідерами. Не варто чекати, поки Трамп "захоче обговорити" ситуацію; потрібно сідати в літак і відправлятися до нього в Овальний кабінет. Європейські країни повинні активно діяти, адже за останні два тижні в інформаційному просторі з'явилося багато відомостей про підготовку Росії до операцій у Балтійському регіоні.

Отже, знову є надія, що Трамп та його команда врешті-решт усвідомлять ситуацію. А може, вони просто не бажають змінювати свої дії...

- Є два способи щось зрозуміти: усвідомити, що нічого не знаєш - і почати вчитися і коли тебе змушують це зробити. Так от, вчитися там вже нікому. І в 80 років цей "футболіст" навряд чи здатен чомусь учитися. А от змусити тиском у Конгресі, тиском наших партнерів - цілком можливо.