Чорновіл, радіомовлення та парламент: 35 років з моменту рішення, що дозволило відчути зародження нової демократії.

35 років тому новообраний парламент Радянської України вперше звернувся до радіослухачів — саме в цей момент країна стала свідком народження нової демократії в реальному часі.

"Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі!" -- ці слова 35 років тому почали лунати з зали засідань Верховної Ради. З цього моменту парламент став не лише політичною, а й медійною трибуною нового часу.

Вчора ми відзначали День вишиванки та стежили за фіналом Євробачення, але не можна забувати про ще одну важливу подію, яка сталася в цей день. 15 травня 1990 року розпочало свою діяльність 12-те скликання Верховної Ради УРСР — саме ця Рада згодом проголосить суверенітет, а пізніше й Незалежність України. Цей парламент був сформований на основі перших демократичних виборів, його склад зазнав значних змін, адже оновлення склало 90%. Засідання стали регулярними, а пряма трансляція з сесійної зали відкрила нову еру — влада більше не залишалась у тіні.

Саме Українське радіо відкрило людям можливість спостерігати за процесом народження демократії — в реальному часі, з усіма емоційними випробуваннями, запальними виступами та важливими ухвалами.

Відповіді на ці питання можна знайти у виданні "Українське радіо: історія буремного століття". Наразі ми пропонуємо вам фрагмент з розділу "Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі!", де йдеться про те, чому В'ячеслав Чорновіл виступав за радіотрансляції засідань Верховної Ради та хто намагався цьому завадити.

Першу пряму трансляцію з залу парламенту Українське радіо здійснило 15 травня 1990 року, за кілька місяців до оголошення Незалежності України. Перший пленарний захід новообраної Верховної Ради, яка тоді носила назву Верховна Рада УРСР 12-го скликання, справив неабияке враження на громадськість і викликав великий інтерес серед населення.

Україна активно прагнула до незалежності. Популярний раніше загальнодемократичний порядок, який українці уважно слідкували через трансляції з Москви під час першого з'їзду обраних народних депутатів СРСР у 1989 році, поступово змінювався національно-державницьким курсом. Люди почали більше цікавитися радіотрансляціями засідань Верховної Ради, відволікаючись від московських новин, і не помилилися у своєму виборі: тут було набагато цікавіше. Важливу роль у цьому процесі відіграло Українське радіо.

Зі стенограми першого засідання новообраної Верховної Ради видно, наскільки жвавою була дискусія щодо трансляції засідань, що свідчила про запит на відкритість і прозорість діяльності державних інститутів в умовах нових політичних реалій. У своїх виступах депутати Дмитро Павличко, Віталій Карпенко та В'ячеслав Чорновіл закликали до прямої трансляції обговорень у залі, щоб громадяни мали можливість отримувати інформацію. Карпенко підкреслював, що це є важливим кроком до розвитку демократії, пропонуючи щоденну трансляцію записів засідань починаючи з 19:00, тоді як Чорновіл виступав за проведення прямих ефірів. Павличко, у свою чергу, наголошував на важливості живого ефіру, заявляючи, що "трансляція не повинна бути редагованою, а сесія повинна звучати в прямому ефірі щодня!"

Зала засідань Верховної Ради. У ніші над президією розташована статуя Леніна, а над його головою висить герб СРСР. Над "урядовою" ложою можна побачити герб УРСР, який значно менший за розмірами. Джерело: Focus.ua.

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Микола Охмакевич поділився інформацією про технічні виклики, зокрема про труднощі, що виникають під час запису звуку в залі. Він запропонував, щоб трансляція на Радіо Промінь розпочиналася з ранку, в той час як телевізійний показ відбувався б ввечері. Однак він зауважив: "Випуск сесій на всіх каналах - це занадто. Слід врахувати інтереси глядачів!". Врешті-решт, більшість депутатів підтримала рішення про радіотрансляцію, що викликало бурхливі оплески в залі. Телебачення ж вирішило демонструвати запис з 18:00, з перервами на інший контент.

В'ячеслав Чорновіл у день початку роботи новообраної Верховної Ради був скептично налаштований до здатності парламенту ухвалювати рішення на користь України. Однак початок радіотрансляції засідань уважав зрушенням надзвичайної ваги: "Перші години роботи мене задовольняють. Ми ухвалили рішення про постійну трансляцію Верховної Ради по радіо. Корисні для України рішення тут ухвалити буде складно, якщо взагалі можливо. Але радіотрансляції для нас -- це колосальна перемога, бо тепер український народ почує, кого він обрав до парламенту", -- згадує слова Чорновола його колега по парламенту Ярослав Кендзьор. Завдяки Українському радіо голоси опозиціонерів до комуністичної влади чула вся Україна.

У 90-х роках минулого століття український парламент мав надзвичайно великі повноваження. Фактично всі доленосні проблеми країни обговорювали, розв'язували й ухвалювали в прямому ефірі. Трансляції засідань Верховної Ради чулися звідусіль: із сільських хат, заводських цехів, владних кабінетів. "Тоді по Хрещатику можна було йти і бачити людей із приймачами біля вуха, слухали, що відбувається у Верховній Раді", -- згадує радіоведуча Галина Бабій атмосферу на вулицях Києва під час трансляцій парламентських засідань, на яких вирішували долю незалежної України.

"Шановні депутати! Доброго дня, радіослухачі!" – так звучав типовий початок багатьох парламентських виступів у перші роки незалежності України. Найяскравіші народні обранці стали справжніми зірками ефіру, отримавши популярність, що перевершувала навіть артистів. Їхні імена обговорювалися у всіх куточках країни, а найвлучніші висловлювання здобували статус крилатих фраз. Саме Українське радіо вперше дало голос молодому прем'єру Леоніду Кучмі, який висловлював своє обурення щодо невизначеності між парламентом та президентом у питанні майбутнього країни. На радіохвилях також прозвучали знамениті висловлювання спікера Івана Плюща: "Депутате Заєць! Не скакайте по залу! Ви ж не в лісі!", "Депутате Хмара, не нависайте!", "Увімкніть мікрофон у задньому проході!", "Вони намагаються втиснути невтисне. То чому ж його тиснути, якщо воно не лізе?" та багато інших.

Іван Плющ (ліворуч) разом із Леонідом Кравчуком, який стане президентом України, у президії Верховної Ради — можливо, це ще ВР УРСР або вже Верховна Рада незалежної України. Знімок зроблено у 1990-91 роках. Джерело: Укрінформ.

"Радіо кінця 80-х -- початку 90-х років минулого століття виконувало функцію засобу просвіти, освіти, національного відродження. Тоді була така хвиля національного відродження в Україні, яка привела до утворення української державності. І це можна було бачити на багатьох прикладах. Наприклад, радіо працювало як засіб передачі політичної інформації", -- говорить Іван Заєць, народний депутат Верховної Ради України І, ІІ, III, IV та VI скликань, у коментарі проєкту "Життя в ефірі".

У редакції Українського радіо для трансляцій Верховної Ради був свій набір "тривожних кнопок" на випадок непередбачуваних ситуацій. Одна з найвідоміших заготовок звучала так: "У сесійній залі розпочалася бійка. Ми продовжимо трансляцію найближчим часом". Коли депутати починали сваритися або навіть битися, це пояснення лунало в ефірі. Такі моменти ставали майже передбачуваними, наче частина парламентського шоу. У студії тоді працювали парламентський оглядач Віталій Науменко й старша редакторка політичного мовлення Ніна Гончарук.

15 травня 1990 року відбулося перше засідання Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання. Інформація взята з "Голосу України".

Інша кумедна ситуація часто виникала, коли депутати в запалі починали обмінюватися образами. Якщо нецензурна лексика потрапляла в прямий ефір, ведучому доводилося вибачатися перед слухачами за ненормативну лексіку обранців, намагаючись зберегти серйозний вигляд. У той же час, в редакції панувала атмосфера стриманого сміху.

У 1999 році напруженість між Верховною Радою та президентом Леонідом Кучмою досягла критичної точки, і п'ятого травня трансляції були зупинені. [...]

Хто став на перешкоді трансляціям під час політичної кризи? Яку роль у цьому відіграють Кучма та "Канівська четвірка"? І як депутати намагалися відновити ефіри — всі ці питання розкриваються далі у главі книги.

Нагадаю, що спеціальна ціна на передзамовлення книжки діє лише до офіційного релізу видання наприкінці травня, знижка доступна при купівлі на сайті видавництва "Лабораторія". Серед усіх, хто оформить передзамовлення, п'ятеро щасливців отримають у подарунок один із колекційних призів -- платівку, марку чи пам'ятні монети.