Як сучасні технології перетворюють пропаганду на потужний інструмент впливу на суспільну свідомість.
У сучасній епохи цифрових технологій пропаганда трансформувалася з простих друкованих матеріалів у комплексні мультимедійні стратегії, які глибоко впливають на свідомість людей. Дослідження, проведене вченими Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталією Бєлоусовою та Златою Ціось, висвітлює механізми впливу цифрового мистецтва на формування громадської думки.
Інтернет і цифрові технології сформували абсолютно нову комунікаційну середу, у якій пропаганда набуває вельми складних і витончених форм. Традиційні медіа, такі як газети і телебачення, поступаються місцем соціальним мережам, відеоіграм, мемам та штучному інтелекту. Основною рисою сучасної пропаганди є її емоційна спрямованість та швидка адаптивність до різних цільових груп.
Меми стали окремим потужним інструментом впливу. Вони швидко поширюються, провокують творчість користувачів і здатні формувати цілі світоглядні парадигми. Політичні меми, наприклад, можуть миттєво транслювати складні політичні меседжі через гумор та іронію. Дослідники виділяють кілька ключових механізмів впливу мемів: віральність, емоційність та здатність до миттєвої трансформації.
Відеоігри також перетворилися на потужний канал пропаганди. Вони занурюють користувача в альтернативну реальність, де він стає активним учасником подій. Прикладом слугує українська гра "Defend Ukraine", яка формує патріотичні настрої через безпосередню участь гравця у захисті держави.
Штучний інтелект відкрив абсолютно нові горизонти для пропагандистських технологій. Генеративні моделі здатні створювати надреалістичні зображення та відео, які практично неможливо відрізнити від реальності. Політичні кампанії активно використовують ШІ для створення діпфейків, які маніпулюють суспільною думкою.
Технології віртуальної та доповненої реальності (VR/AR) відкривають нові горизонти занурення у віртуальні світи. Проект "The Enemy", розроблений в MIT, ілюструє, як VR може сприяти розвитку емпатії та взаєморозуміння між протилежними сторонами, перетворюючи пропаганду на механізм для досягнення миру.
Важливо розуміти, що пропаганда -- не завжди негативне явище. Існує так звана "позитивна пропаганда", спрямована на консолідацію суспільства, формування патріотизму та стійкості. Українські документальні фільми про війну є яскравим прикладом такого підходу.
Емоційно-комунікативний вимір сучасної пропаганди характеризується її здатністю впливати на підсвідомість. Візуальні елементи здатні викликати спонтанні емоційні реакції, обминаючи процес раціонального осмислення. Це формує особливий простір для маніпуляцій.
Дослідження показують, що людська психіка не здатна витримувати потужний інформаційний тиск сучасних пропагандистських технологій. Постійна емоційна залученість руйнує критичне мислення, перетворюючи людину на слухняний інструмент впливу.
Науковці підкреслюють, що цифрова пропаганда перетворилася з простого одностороннього розповсюдження інформації на активний процес, в якому аудиторія відіграє роль співтворця контенту. Кожен користувач соціальних мереж може виступати в ролі маленького пропагандиста.
Отже, можна зазначити, що цифрове мистецтво стало потужним засобом впливу на суспільну свідомість. Завдяки технологіям з'явилася можливість маніпулювати емоціями, формувати уявлення про світ та направляти колективні думки з неймовірною точністю і ефективністю, якої раніше не існувало.
#Соціальна мережа #Громадська думка #Україна #Реклама #Українська мова #Інтернет #Емоції #Гумор #Штучний інтелект #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Іронія. #Комунікація #Відеогра #Мем #Світогляд #Свідомість #Реальність #Патріотизм #Мультимедіа #Массачусетський технологічний інститут #Адаптація #Суспільна свідомість #Цифрове мистецтво
