"Державні діти": як презентація розслідування "Слідства.Інфо" стала виставою на захист благодійної організації

Показ фільму-розслідування "Державні діти" від команди "Слідство.Інфо" викликав жваву дискусію та скандал, пов'язаний з порушенням прав дітей-сиріт під час їх евакуації до Туреччини.

28 листопада в столичному кінотеатрі "Жовтень" пройшов прем'єрний показ документального фільму-розслідування від команди "Слідство.Інфо" під назвою "Державні діти: що трапилося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини".

У розслідуванні йдеться про евакуацію на початку повномасштабного вторгнення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, разом з супроводжуючими з Дніпропетровщини до Туреччини. Евакуацією займався благодійний фонд Руслана Шостака. За словами Шостака, він вивіз до Туреччини 3,5 тисячі дітей, але журналісти провели розслідування стосовно тих 510 вихованців інтернатів, які пізніше попали у фокус уваги Омбудсмана. Фонд опікувався перевезенням, розселенням та утриманням дітей в готелях Анталії. Проєкт бізнесмена, власника мереж Varus та Eva, голови Групи з ритейлу та логістики в Раді бізнесу при президентові України Руслана Шостака, отримав назву "Дитинство без війни". Через два роки перебування у Туреччині до дітей приїхала перевірка з представників Офісу Омбудсмана України та інших українських та іноземних посадовців, які зафіксовали грубі порушення прав дітей -- психологічне та фізичне насильство, а двоє неповнолітніх дівчат повернулися додому вагітними від громадян Туреччини.

Діти провели три роки в цій країні, але у 2024 році проєкт був закритий, і вони повернулися до України. Правоохоронні органи розпочали розслідування зафіксованих порушень, проте жоден винуватець не поніс покарання. Ця ситуація отримала новий розвиток, коли звіт з результатами моніторингового візиту опинився в руках журналістів видання "Слідство.Інфо".

"Насправді, дуже давно хотіла підняти питання загалом фінансування інтернатів і інтернатної системи, скільки дійсно грошей доходить до дітей в цих закладах. Це було ще перед повномасштабним вторгненням, але потім з'явилися дуже нагальні питання пов'язані з війною. А саме за цю історію ми взялися, тому що отримали від нашої колеги з Чеського центру журналістських розслідувань документи цього моніторингового звіту, англомовні. І ми відштовхувалися від цих документів. Почали аналізувати, шукати свідків, шукати українську делегацію, звертатися, в принципі, до всіх залучених в цьому процесі", - розповіла "Детектору медіа" співавторка фільму Яніна Корнієнко.

Робота над розслідуванням тривала близько півроку, і протягом цього часу журналістам довелось зіштовхнутись з низкою труднощів. На початку, за словами Яніни Корнієнко, найскладнішим було "налагодити контакт з дітьми, точніше не помилитись в комунікації, бо вони є вразливими" і для цього звертались за консультаціями до психолога. Одразу зазначимо, що з 20 дорослих, до яких звертались журналісти, погодились поспілкуватись лише 7, в той же час дати свідчення погодились 7 з 9 дітей.

Згодом журналісти опинилися під тиском з боку зовнішніх сил. Кульмінаційний момент настало, коли співробітниця благодійного фонду Руслана Шостака, ймовірно, випадково передала журналістці документ, що містив план дій, схожий на кампанію, спрямовану на нейтралізацію наслідків розслідування "Слідства.Інфо".

"Дітям, з якими ми контактували, в принципі не надавали належної допомоги. І нам треба було, окрім журналістської роботи, ще робити волонтерську, тобто знаходити профільні громадські організації, які будуть підтримувати дітей, допомагати їм, надавати їм підтримку. Тобто це була така багатошарова робота", - розповіла Яніна Корнієнко.

Діти розповіли журналістці Яніні Корнієнко про те, що їх змушували зніматись в промороликах на підтримку Фонду, без їхньої згоди викладали відео в соцмережі. До розслідувачів потрапило і відео, де хлопчик плаче і кричить "не знімайте". Окрема увага у фільмі зосереджена на двох дівчатах, які завагітніли від працівників готелю, де вони перебували. Коли стало відомо про вагітність, дівчат відправили в Україну. Після народження дітей вони, по суті, залишились без будь-якої підтримки, а одну з них ще намагаються лишити батьківських прав. З розслідування стає очевидним, що факти порушення прав дітей є, а от знайти відповідальних за це - справа не проста. Принаймні, для правоохоронних органів.

Під час перегляду фільму "Державні діти: що сталося з дітьми-сиротами під час евакуації до Туреччини"

Прем'єрний показ документального фільму, що розслідує актуальні проблеми, зібрав переповнену залу глядачів. Серед них, як згодом виявилось, були й ті, хто, можливо, залучений до реалізації "антикризового плану дій". Навіть після того, як цей план став відомим, його організатори не відмовились від спроб втілити його в життя. Під час перегляду прозвучав сигнал повітряної тривоги, і глядачі почали рухатись до виходу. У цей момент одна жінка встала посеред залу, намагаючись привернути до себе увагу і закликала всіх вислухати її. Але більшість відверталась, і хтось з натовпу вигукнув: "Скільки ви отримали від Шостака?". Коли глядачі вийшли з залу, вони не квапились розходитись, сподіваючись на відбій тривоги. І, зрештою, через 20 хвилин показ відновився.

По закінченні показу, Анна Бабінець, редакторка та засновниця "Слідства. Інфо", презентувала команду фільму та запросила до виступу Яніну Корнієнко.

"Ми цим фільмом максимально показали, на мій погляд, те, що інтереси цих дітей далеко не пріоритет для низки дорослих. Немає кому захистити цих дітей, на жаль. Усі дорослі скидають із себе відповідальність, яку мали б брати. На жаль, кримінальна справа закрита. Я сподіваюся, що піднявши це питання, ми спонукатимемо до дискусії реформування інтернатної системи, як такої і до відповідальності. Хотілося б, щоб усі виконували свою роботу", - сказала після перегляду співавторка фільму Яніна Корнієнко.

Події, що розгорталися в залі, швидко набули характеру справжнього шоу, де деякі учасники намагалися будь-якою ціною привернути до себе увагу. Вони або ж виривали мікрофон, або ж намагалися перекричати тих, хто говорив. У середовищі глядачів були правозахисники, представники державних установ, а також активісти громадських організацій і фондів. Проте особливо вирізнялася група підтримки фонду Руслана Шостака, яка з великим ентузіазмом прагнула висловити всі свої думки. Важливо зазначити, що модераторка дискусії, Анна Бабінець, продемонструвала велику витримку та стійкість, щоб зберегти порядок і уникнути перетворення заходу на справжній хаос.

Серед тих, хто прийшов висловитись на захист фонду Руслана Шостака, була вихователька дитячого будинку сімейного типу, яка привела на показ дітей. Вона одразу заявила, що "те, що тут кажуть - це 50-70% неправди", хоч і не навела доказів, далі розповіла, що "діти їли фрукти і овочі в необмеженому кількості, побачили море та були в безпеці", а на завершення подякувала Руслану Шостаку за це все. До речі, залучення дітей- "учасників проєкту", передбачалося в антикризисному медійному плані, який випадково потрапив до журналістів "Слідства" від співробітниці фонду.

Вихователька з сімейного дитячого будинку, яка прийшла на захід разом із дітьми.

Потім виступила жінка, яка вже намагалася привернути увагу аудиторії під час "тривоги", представившись як "волонтерка, незалежна особа, яка ніколи не співпрацювала з фондом". За її словами, коли розпочалася війна, вона перебувала в Туреччині і прагнула допомогти, тому вирішила зайнятися волонтерством із дітьми. Як і попередня доповідачка, вона детально описувала всі позитивні аспекти перебування дітей у Туреччині, а на завершення додала: "щоб ви знали, що там було набагато більше хорошого".

"Волонтерка, що займалася роботою з дітьми в Туреччині"

Яніна Корнієнко у відповідь зауважила, що позитивні відгуки про роботу фонду Шостака не відміняють того, є діти, які постраждали. "Те, що комусь було дуже добре -- не відміняє того, що комусь було дуже погано в евакуації. Це факт. Є звіт, підписаний 11 посадовцями, давайте не знецінювати ті порушення, які відбулися. У нас є кримінальна справа. Просто для тих, хто не в курсі", - сказала Яніна Корнієнко.

Блогерка Наталя Холоденко, яка також підтримала фонд, намагалася отримати доступ до мікрофону. Проте, навіть без нього, вона постійно перебивала виступаючих і вигукувала свої думки. "Все, чого ви досягли, це те, що діти залишаються під обстрілами!" - вигукувала Холоденко, хоча журналісти не були причетні до закриття проєкту та повернення дітей. Варто зазначити, що "антикризисний план" передбачав залучення "контрольованого інфлюенсера".

Узявши мікрофон, правозахисниця та активістка Інна Мірошниченко висловила вдячність творцям фільму за їхню сміливість у порушенні "незручних" питань і за те, що вони стали голосом для тих, хто залишився без слова.

"Я пройшла через безліч інтернатів та дитячих будинків, виховуючи дітей, які там перебували. Я знайома з болем, про який йдеться, але все ж таки була вражена, адже мені хотілося плакати. Цей фільм ще раз підкреслює, наскільки система прогнила зсередини і як її бездіяльність створює нове покоління сиріт. Вона позбавляє дітей матерів, які прагнуть бути з ними. Найбільше мене вразило, скільки людей було поруч із цими дітьми, але ніхто не сказав: "Вибач, що це сталося з тобою". Проте це відповідальність кожного з нас, адже це українські діти. Ми сплачуємо податки, що підтримують цю систему, не висловлюємо свій протест і не вимагаємо змін. Я сподіваюся, що ми всі переглянемо це і зробимо висновки, щоб завтра не було жодних інтернатів, а всі діти росли в оточенні люблячих дорослих", - зазначила Інна Мірошниченко.

Керівниця наглядової ради Благодійного фонду "Голоси дітей", правозахисниця Ірина Суслова розповіла, що вони доклали усіх зусиль, щоб діти повернулись в Україну, проте їй прикро, що за те, що відбувалось з дітьми ніхто не поніс відповідальність.

Я відвідала ці заклади, включаючи той, де він перебував під час евакуації. Я бачила дітей і спілкувалася з ними. Спочатку мене вразило, коли ми прибули, і працівники Фонду привітали нас словами: "Добрий день, ласкаво просимо до нашого проєкту". Це змусило мене задуматися: "Що ж таке 'проєкт'?". Ми приїхали до дітей, за яких безпосередньо відповідає держава. Для одних це діти, а для інших – просто проєкт, можливість реалізувати якісь ідеї. Однак оцінку цьому повинні давати відповідні органи та структури, державні інституції, які, на жаль, не зробили належних висновків, як ми можемо бачити, - зазначила Ірина Суслова.

Фото 8 Ірина Суслова

На завершення дискусії виступив представник Офісу Омбудсмена Владислав Онищенко, який працює у моніторингу дотримання прав дитини, розповів про свій досвід відвідин дітей у Туреччині.

"Я спілкувався з дітьми, які повернулися з Туреччини, і написав кілька звітів на цю тему. Мене двічі залучали до моніторингової місії в цю країну. Це дійсно важлива тема, і я хотів би висловити вдячність творцям цього фільму за те, що вони звернули увагу на систему інституційного догляду та виховання. У цьому році Офіс Омбудсмена провів 600 моніторингових візитів, половина з яких стосувалася закладів інституційного догляду. Ми виявляємо випадки насильства та його приховання, порушуємо питання і повідомляємо правоохоронні органи. Ми готові стати комунікаційним містком для тих, хто прагне допомогти дітям, і завжди відкриті до співпраці", - зазначив Владислав Онищенко.

Співавторка документального фільму Анна Бабінець у коментарі для "Детектора медіа" зазначила, що під час створення стрічки команда неодноразово стикалася з тиском, включаючи "спроби делікатно досягти угоди".

Ми переконані, що деякі з тих, хто відвідав показ, мали на меті виконати пункти антикризового плану. Багато з них вели себе провокаційно, а іноді навіть агресивно. Вони блокували проходи, відмовлялися займати місця, прагнули одразу ж вийти на сцену для коментарів медіа ще до початку фільму. Дехто з них прийшов з поп-корном, хоча наші фільми не належать до розважального жанру. Протягом восьми років проведення показів ми сформували уявлення про свою інтелігентну аудиторію, яка зазвичай не проявляє такої поведінки. Незважаючи на викладені у фільмі факти про знущання над дітьми, ці специфічні глядачі стверджували, що в Туреччині все було добре, і дякували Руслану Шостаку за фрукти, овочі та море. У рамках антикризового плану такі особи були названі "лояльними учасниками проєкту".

Мені здається, що навіть історії про корупцію не створюють такого тиску, який був на Яніну і на мене. Ми бачили зареєстрованих учасників показу, знали, що тут теж будуть "ряжені", від "Стоп Корупції" та "Креатив ТБ", які переважно записували коментарі "лояльних учасників проєкту" навіть ще до того, як фільм закінчився. Дехто (як піарниця фонду) намагався прорватися на сцену та вихопити у мене мікрофон. Ми бачимо, які ресурси доводиться залучати тій стороні, яка відчуває відповідальність за цих дітей. Тобто залучення цих ресурсів говорить, на мою думку, про те, що вони не знають, як приховати свою відповідальність і використовують такі досить брудні методи. Те, що тут відбувалося, ми передбачали, і я готувалася два дні, ми розуміли, що так буде. Ці всі люди, які намагались вибігти, вирвати мікрофон - такого дикунства на жодному заході, який проводить "Слідство", не бачила. Це дикунство, мені здається, демонструє і всю систему. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність і використовують отакі методи за цим комунікаційним планом", - розповіла Анна Бабінець.

На її думку, план вирішили втілити, бо не змогли придумати інший план або вважали, що ніхто не помітить його реалізацію.

Однак спроба втілити задум, особливо залучення сиріт до цієї медіакампанії, привернула увагу журналістів і спричинила значний резонанс. Зокрема, комунікації фонду отримали критику від директора Інституту масової інформації Оксани Романюк, медіаекспертки Оксани Мороз, фахівчині з комунікацій Ярини Ключковської та голови правління Української мережі за права дитини Дар'ї Касьянової. Вони вважають, що залучення дітей фондом підкреслює ту ж проблему, яку висвітлює фільм "Слідства": проблеми дітей насправді є їхніми особистими труднощами, тоді як для держави та благодійних організацій вони часто виступають лише інструментами.

Проте, вважає Анна Бабінець, і фільм, і розголос може зробити добру справу - зокрема, призвести до поновлення розслідування. "Я вірю, що справу можуть відкрити знову, оскільки оприлюднено нові факти", - каже Анна в коментарі "Детектору медіа".