Діти під увагою.

Обговоримо, які елементи варто видалити з вітрин, прилавків і стелажів українських магазинів, а також чому вони можуть становити небезпеку для дітей.

Застосовуючи все більш хитромудрі та невидимі методи реклами, тютюнова індустрія асоціює свої товари з успіхом, розвагами та гламуром. Останніми десятиліттями до цього додалася ще й тематика цифрових технологій.

У різних куточках планети існує безліч рекламних форм, які формують хибне уявлення про тютюн як про звичайний товар, а не про небезпечний продукт, що може призвести до смерті кожного другого споживача.

Історія маркетингу тютюнових виробів демонструє, як підприємства адаптували свої рекламні стратегії протягом багатьох років. Цей шлях охоплює різноманітні підходи: від реклами тютюнових виробів у нью-йоркських газетах та спортивних колекційних картках до "визволення" молодих жінок, освоєння телебачення та прихованої реклами в соціальних мережах.

Проте основи вибору маркетингових стратегій залишаються незмінними:

збільшена привабливість для молодшого сегмента, застосування яскравих візуальних елементів, незабутніх слоганів та сюрпризів у вигляді подарунків.

Проведені дослідження в Сполучених Штатах Америки підтверджують, що демонстрація тютюнових виробів у місцях продажу підвищує обсяги реалізації такої продукції на 12-28 %.

Отже, маркетингові стратегії тютюнової галузі продовжують розширювати свої кордони, переходячи від традиційних рекламних каналів до цифрових платформ. Це постійне вдосконалення методів реклами ставить нові виклики для існуючих норм регулювання в різних сферах суспільних відносин.

Згідно з аналітичним звітом КМІС, 73 % молоді стикаються з рекламою тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання, електронних сигарет та нікотинових снюсів.

Згідно з результатами соціологічного дослідження ВООЗ, приблизно один із трьох українців протягом останнього місяця натрапляв на рекламу, що має на меті просування електронних сигарет, пристроїв та рідин (такі як "IQOS", "glo", "ELF BAR", "JUUL" тощо). Це відбувається, незважаючи на існуючі законодавчі заборони та обмеження.

Наразі третина країн світу (включно з Україною), що становить чверть населення Землі, повністю заборонила всі форми реклами цієї отрути.

Проте як демонструють дані аналітичного дослідження ЦЕДЕМ у 2024 році в Україні:

Усі торгові точки без винятку мають рекламу тютюнових виробів.

У 45% випадків використовують метод розташування рекламних носіїв на "дитячому" рівні, що не перевищує 1 метра.

Кожне четверте зафіксоване правопорушення залишається без покарання через суперечності в законодавстві.

Саме упаковка (пристрій) виступає в ролі одного з видів реклами та способу активізації продажів.

Коли торгові точки виставляють на своїх полицях та у вітринах пачки тютюну чи пристрої для куріння, цей процес називається мерчандайзингом.

Понад 50 держав, включаючи Нову Зеландію, Ірландію, Шотландію, Австралію та Канаду, запровадили заборону на викладку сигарет.

Наприклад, у Фінляндії після запровадження заборони спостерігалося суттєве зниження кількості підлітків, які звертають увагу на тютюнові вироби в магазинах: з більше ніж 80% до всього лише 5,6%.

Водночас у країнах, де заборонено виставлення тютюнових виробів, не спостерігалося зростання нелегальної торгівлі внаслідок введення цього регулювання.

У парламенті вже зареєстровано законопроєкт № 12091, котрий має на меті запровадження міжнародного досвіду успішних країн, а також забезпечення захисту українських дітей від впливу маркетингових стратегій індустрії.