Франція та країни Європи зміцнюють свої оборонні можливості завдяки партнерству з Україною.

Французька оборонна промисловість | фото AP

Франція посилює співпрацю з Україною в галузі оборони. Зокрема, це стосується створення систем протиповітряної та протиракетної оборони, виробництва ракет, ремонту військової техніки, випробування новітніх технологій, постачання комплектуючих і розробки нових моделей з урахуванням досвіду, отриманого під час війни.

Сторони підтверджують готовність у реалізації спільних виробничих проектів з локалізацією в Україні, фінансування спільних проектів, в тому числі через європейські механізми. Париж здійснює розширення ринків і виробничих можливостей. Для Франції отримання можливості локалізації виробництва або спільного виробництва в Україні знижує витрати, збільшує обсяги та гнучкість. Вже є відповідні приклади, як то спільне виробництво 155 мм снарядів за ліцензією французької фірми KNDS/Nexter в Україні.

Французькі оборонні компанії та стартапи отримують нові контракти та проекти, освоєння коштів, можливість вироблення більшого обсягу продукції. Також французькі фірми отримують доступ до українських виробничих ресурсів, трудових та матеріальних, до українського досвіду та розробок. Співпраця з Україною, яка в умовах війни з РФ є реальним бойовим "полігоном" для багатьох технологій, дає Франції можливість випробовувати, адаптувати, розробляти технології в реальних бойових умовах. Вигідна франко-українська співпраця в сфері розвитку оборонних технологій та оборонного виробництва забезпечує посилення обороноздатності Європи, знімає частину навантаження на оборонні підприємства з інших європейських країн.

Таким чином, Україна стала частиною Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу Європейського Союзу. В ЄС спостерігається зростання автономії у сфері озброєнь, що нині є одним із ключових напрямків європейської безпекової стратегії. Спільне виробництво техніки та її обслуговування, а також нові технології, розроблені в рамках співпраці, можуть бути інтегровані в європейські ланцюги постачання, що зміцнить оборонну промисловість ЄС. Для Франції та інших країн Європи така співпраця приносить значні переваги: вона відкриває нові ринки, зміцнює оборонні можливості, а також підвищує інтеграцію та безпеку в регіоні.

Франція розглядає Україну, яка вимушена вести активну війну з Росією, як платформу для отримання швидких відповідей щодо ефективності військових технологій та інновацій. Французькі компанії також проявляють інтерес до співпраці з українськими виробниками зброї, оскільки це дозволяє їм набути цінного досвіду та адаптувати рішення, які виявили свою ефективність у бойових умовах, що, в свою чергу, підвищує конкурентоспроможність французької військової продукції. Співпраця з Україною не лише зміцнює оборонну промисловість Франції, але й підвищує її автономність у виробництві озброєнь, що є особливо важливим у контексті нестабільної ситуації з постачаннями зі США.

Співпраця між французькими компаніями та українськими оборонними підприємствами в сфері інжинірингу та виробництва має позитивний вплив на економічний розвиток. Це відкриває нові можливості для французького бізнесу, зокрема у спільному виготовленні безпілотників, що дозволяє отримати доступ до інноваційних технологій та нових ринків. Проекти, пов’язані з ремонтом, виробництвом та технологічними розробками, забезпечують економічні вигоди, такі як створення робочих місць, розвиток відносин з підрядниками та залучення інвестицій. У стратегічному плані Франція та Європа отримують довгострокові переваги. Завдяки цій співпраці в військово-технічній галузі посилюється їхня власна безпека та оборонні можливості, а зміцнення України робить її надійним союзником, готовим підтримати у разі загрози агресії проти Франції та Європи в цілому.

Трансформація оборонних доктрин та роль дронів

При цьому телебачення FreeDom повідомляє, що після трьох років повномасштабної війни оборонні доктрини в Східній Європі переживають помітну трансформацію: масивні бронетанкові з'єднання відступають перед моделлю швидкої, технологічної мобільності. Український досвід -- масове застосування FPV та морських дронів -- дав практичну базу для відпрацювання тактик, логістики та контрзаходів проти гібридних атак. Польща та Литва вже інвестують у системи "дешевого стратегічного стримування" та спільні технологічні центри, бо такі рішення забезпечують швидке розгортання, менші витрати на утримання та більшу стійкість проти масових безпілотних ударів, ніж традиційні важкі сили.

Європа отримує не лише короткострокову вигоду, а й значний індустріальний та політичний вплив. Спільні центри досліджень і розробок, а також виробничі ланцюги сприяють створенню нових робочих місць, зменшують залежність від зовнішніх постачальників і трансформують військові інновації у цивільні продукти. Підвищення готовності східного флангу відбувається не просто на словах — воно ґрунтується на перевірених у бою рішеннях, які змушують Росію враховувати ризики гібридних атак і можливі логістичні втрати. Така співпраця перетворює ЄС із пасивного споживача безпеки на активного учасника у формуванні нової системи стримування.

Український бойовий досвід із широким застосуванням FPV-дронів, морських безпілотників та автономних систем суттєво скоротив час на випробування нових тактик. Технології, які були протестовані в умовах реального бою, дозволяють оперативно перевіряти концепції операцій та оптимізувати логістику в польових умовах, а не в умовах лабораторних симуляцій. Інтеграція подібних рішень у державні структури зменшує невизначеність у прийнятті рішень на рівні штабів і підвищує шанси на успішне реагування на локальні загрози.

Поєднання тактики та недорогих платформ створює ефективний набір інструментів для операцій низької інтенсивності та гібридної протидії. Індустріальна кооперація з Україною відкриває для європейських виробників шлях до створення конкурентоспроможних ланцюгів постачання в дроновому секторі. Об'єднані R&D-хаби та спільні виробничі лінії зменшують залежність від критичних імпортних компонентів і прискорюють масштабування розробок для цивільного та військового ринків. Відпрацьовані в бойових умовах рішення мають комерційний потенціал у секторах охорони кордонів, інфраструктури та екологічного моніторингу. Довгостроковий ефект -- зростання експорту технологій і робочих місць у регіонах, які інвестували в інтегровані виробничі проєкти.

Стратегічна логіка дешевих автономних систем базується на масштабуванні та швидкості розгортання, що змушує супротивника діяти в умовах постійної невизначеності. Потужні армійські формування втрачають частину стратегічної ваги там, де рої ударних дронів можуть зруйнувати логістику та завдати точкових уражень із мінімальними витратами. Система стримування, побудована на чисельних, швидко відновлюваних активах, підвищує ціну потенційної агресії без необхідності величезних бюджетних вливань. Перевага такого підходу -- комбінувати оборонні та превентивні можливості, зберігаючи мобільність і економічну ефективність.

Підтримка України має значний політичний вплив, оскільки сприяє зміцненню регіональної єдності та впровадженню нових стандартів у сфері оборонного співробітництва. Москва намагається внести розбрат між Києвом і європейськими союзниками через інформаційні кампанії, економічний тиск та використання внутрішніх розбіжностей серед партнерів. Спільні програми та прозорі механізми управління проектами допомагають зменшити вразливість до таких дій і підвищують стабільність партнерських відносин. Дипломатичні вигоди проявляються не лише в символі солідарності, але й у створенні практичного інструменту впливу, який ускладнює Москві зміну балансу сил через політичні маніпуляції. Реалізація моделі "економічного стримування" супроводжується певними ризиками, що вимагають системного підходу до управління та нормотворення.

Питання управління мережами, забезпечення безпеки ланцюгів постачання від терористичних атак, а також міжнародно-правові аспекти використання автономних систем у прикордонних та цивільних зонах залишаються актуальними. Інвестування в підготовку операторів, кібербезпеку та спільний контроль експорту допоможе уникнути перетворення технологічних переваг на нові загрози для партнерських держав.

Співпраця України з Латвією у виробництві дронів

Україна і Латвія активно співпрацюють у сфері спільного виробництва морських, далекобійних та FPV дронів, а також у обміні розвідувальними даними. Як повідомляє LSM, між державами було підписано Меморандум, який має на меті об'єднати зусилля для розвитку військово-технічної співпраці та спільного виробництва безпілотників. Угода передбачає обмін інформацією в галузі розвідки, розробками в ІТ для оборони та створення спільних підприємств з виготовлення дронів на території Латвії. До того ж, Латвія надає Україні бронетранспортери, боєприпаси, запасні частини та обладнання для ремонту. Латвійські компанії були обрані для постачання 12 000 безпілотників в Україну.

У рамках європейської ініціативи під назвою Коаліція Дронів, що була започаткована Латвією у співпраці з Великою Британією для захисту від агресії з боку Росії, загальні зобов'язання перевищили один мільярд євро. Латвія має значний досвід у розробці програмного забезпечення, необхідного для дронів, які використовуються в умовах сучасного збройного конфлікту. Розвиток технологій і виробництв відкриє можливості для експорту латвійських компаній. У європейському масштабі масове виробництво дронів у Латвії зміцнить бойову готовність Європи, яка змушена адаптуватися до викликів сучасної війни через загрозу з боку Росії, що має величезний арсенал різноманітних безпілотних літальних апаратів.

Співпраця між Україною та Латвією формує основу, яку можуть використовувати й інші європейські країни. Це виробництво виступає як стратегічна, економічна та технологічна інвестиція для Латвії та всього континенту. Латвійські підприємства отримують нові контракти, технології та досвід. Латвійська армія отримує доступ до сучасних видів озброєння. У свою чергу, Європа посилює свою промислову базу, розширює виробничі ланцюги та підвищує рівень безпеки.

Спільні проекти з Україною відкривають для латвійських підприємств можливості освоєння новітніх технологій, таких як FPV-дрони та автономні системи, а також отримання досвіду, який можна ефективно використовувати на європейському ринку. Це надає Латвії конкурентну перевагу в швидко зростаючій індустрії. Міцна оборонна промислова база сприяє зміцненню обороноздатності країни та її впливу в рамках НАТО та ЄС. Співпраця з Україною також сприяє розширенню експортних можливостей латвійських компаній та їх інтеграції в міжнародні ланцюги постачання, завдяки чому латвійські підприємства стають постачальниками для міжнародної Коаліції Дронів. Участь у виробництві дронів, які через Україну можуть виходити на інші ринки, підвищує конкурентоспроможність латвійської промисловості.

Розвиток військово-промислового комплексу Латвії стає потужним економічним каталізатором, активуючи процеси створення додаткової вартості. Контракти на десятки мільйонів євро забезпечують стабільний грошовий потік, нові робочі місця та сприяють росту суміжних секторів, таких як електроніка, програмне забезпечення та логістика. Інші європейські країни зможуть долучитися до виробництва дронів у Латвії, що призведе до формування нових виробничих та інженерних ланцюгів, стимулюючи економічне, продуктивне та соціальне зростання в багатьох регіонах ЄС. Для Європи це також означає значні стратегічні та безпекові переваги. Співпраця з Україною зміцнює регіональну стабільність, що в свою чергу знижує ризики для країн Балтії, оскільки зменшується ймовірність російських агресивних дій.