Ігор Айзенберг: Яким чином визначити можливість укладення миру з Путіним -- Блоги | OBOZ.UA

Слава героям України та всім, хто стоїть на захисті сучасної цивілізації!

Новини з Америки. Основні події до завершення тижня. Субота, 29 листопада 2025 року.

Сьогодні в програмі:

Що слід врахувати, щоб оцінити можливість досягнення миру з путіним?

* Українська делегація на чолі з Рустемом Умеровим вирушила до Флориди, де на неї чекають переговори з Марко Рубіо, Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.

Склад американської делегації відображає політичний стиль Трампа. В цьому контексті навіть цікаво, що до переговорів разом із другом, бізнес-партнером і товаришем по гольфу 47-го президента Віткоффом та його зятем Кушнером долучиться справжній професіонал - державний секретар Рубіо. Отже, з американської сторони в переговорах братиме участь лише одна доросла особа. Однак йому потрібно буде діяти обережно, аби зять не висловив претензії своєму тестю.

Реальність полягає в тому, що Віткофф і Кушнер намагатимуться переконати Україну прийняти якнайбільше російських умов (а краще, на їхню думку - всі 28), а українські представники мають ввічливо наполягати на своєму, висловлюючи через кожну фразу подяку 47-му президенту за його видатні зусилля.

Справжня суть ситуації в тому, що війна може завершитися лише одним із двох варіантів: або Україна прийме всі вимоги Росії, що фактично означатиме капітуляцію (на що сподіваються Віткофф і Кушнер), або ж Росія опиниться в ситуації, коли їй бракуватиме ресурсів для продовження конфлікту, враховуючи руйнівний стан економіки та відсутність фінансових засобів.

Ті, хто шукають щось посередині між цими двома варіантами, можуть знайти там тільки той чи інший варіант ганебної мюнхенської змови 30 вересня 1938 року, що відчинила ворота в пекло Другої світової війни.

Те, що Путін вважає єдино прийнятним варіантом для себе, він підтвердив нещодавно під час свого виступу в Бішкеку. Це, в принципі, вже давно зрозуміло. Знищення України та відновлення російської імперії стали його життєвими амбіціями.

Наведу кілька цитат.

"Ми поставили перед собою кілька цілей. Я коротко викладу в ключових словах те, що було досягнуто за ці кілька місяців, щоб ви знали: Першою метою було забезпечення нашої переваги на Чорному морі та остаточне звільнення Кримського півострова. Цій меті послужили дві битви: Керченська і Севастопольська. Зауважу, що якби наші вороги домоглися хоча б одного успіху за ці три роки війни, то з ними, мабуть, взагалі неможливо було б розмовляти, бо вони вже не ширяли б тут, на землі, а ширяли б у хмарах, роздуті зарозумілістю".

"Після цього ми встали в стрій для нашого власного великого наступу. Першою метою було відібрати у ворога його останню житницю; другою - вибити з-під нього останнє вугілля, яке можна було б використовувати як паливо".

"Ми знаємо, яка доля на нас чекає в разі перемоги зовнішнього світу. Оскільки ми прекрасно знаємо цю долю, тут немає й думки про компроміс. Якщо ці добродії час від часу кажуть, що від нас на підході чергова мирна пропозиція, то вони вигадують це лише для того, щоб надати трохи мужності своєму народові

Від нас не буде більше жодних мирних пропозицій".

Коли я вживаю слово "повільно", маю на увазі не своїх опонентів, а наших військових. Адже швидкість, з якою вони просуваються новими територіями, вражає. Те, що було досягнуто цього року, є видатним і неперевершеним у нашій історії.

Я не завжди дію відповідно до бажань оточуючих. Так, я намагаюсь зрозуміти, які у них можуть бути думки, а потім свідомо обираю протилежний шлях.

Нам закидали, чому ми так затрималися з взяттям Севастополя. Справа в тому, що я не хотів провокувати масштабну бойню в цьому місті. Проте Севастополь належить нам, як і Крим, і ми досягали своїх цілей одну за одною завдяки нашій рішучості та наполегливості. Якщо ворог зараз готується до свого наступу, не варто вважати, що я маю намір випередити його. Ми можемо дати йому можливість атакувати, якщо він цього бажає, адже оборона завжди є більш економічною стратегією. Нехай наступає, ми знаємо, як витримати ці напади.

Мабуть, цього вже достатньо. Як ви вважаєте, з яких джерел походять ці висловлювання? З промови Путіна в Бішкеку? Чи, можливо, з одного з його нещодавніх виступів?

Ні, ці слова не належать Путіну. Це витяги з двох промов Гітлера. Перші дві цитати походять з його виступу 30 вересня 1942 року в берлінському спортивному палаці, а решта три — з промови, виголошеної 9 листопада 1942 року в Мюнхені. Ці цитати були двічі перекладені з американського академічного видання, яке містить переклад англійською мовою усіх промов цього безумного фюрера та його офіційних листів, написаних у період з 1922 по 1945 рік.

Як кажуть, путін знає німецьку. За свідченнями його німецьких співрозмовників це дійсно так. Чомусь немає сумнівів, що він усе це читав в оригіналі. І слухав те, що доступно. Бо сам часто звучить настільки схоже на свого таємного ідейного кумира, що ймовірність випадкового збігу можна виключити як нехтувано малу величину.

Щоб краще зрозуміти наміри Путіна та його можливе бажання до миру (що, за словами Віткоффа і іноді Трампа, є справжнім), йому слід ознайомитися з цим твором в англійському варіанті. Проте, як відомо, 47-й президент, за чутками, зовсім не читає. У своїй книзі "Війна" Боб Вудворд згадує Кіта Келлогга, який стверджує, що у Трампа бракує терпіння і фокусу, щоб осилити документ, що перевищує чотири сторінки. Але варто зазначити, що "Війна" була опублікована лише в 2024 році. Нещодавно Вашингтон Пост в статті про те, як формувався "мирний план Трампа", зазначив, що тепер він взагалі не читає письмових матеріалів, покладаючись виключно на усні звіти своїх радників.

Однак ті, хто отримує інформацію про події в світі, а також ті, хто, за своєю посадою, працює в аналітичних підрозділах Держдепартаменту, Раді Національної Безпеки або у російському відділі американської розвідки, повинні донести до керівництва актуальну картину світової ситуації. Важливо, щоб вони звернули увагу на паралелі, збіги в словах, поглядах і стилі мислення безумного фюрера та основного воєнного злочинця XXI століття.

Адже лише глибше пізнаючи його міркування, можна осягнути, чого він насправді прагне.

І коли в ефірі американського ТБ Леон Панетта, колишній директор ЦРУ, колишній міністр оборони в адміністрації Обами каже, що якби Україна відмовилася від членства в НАТО, то це сприяло б закінченню війни, стає не по собі. Панетта, звісно, давно пенсіонер і давно ні на що не впливає. Але він очолював ЦРУ у 2009-2011 роках. путін на той час був при владі вже 11 років. Він уже розв'язав війну проти Грузії. Він уже виголосив свою мюнхенську промову. А Леон Панетта так і не захотів розібратися у витоках поглядів путіна і його політики. А не по собі стає, бо замислюєшся, чи є зараз у ЦРУ, в Офісі Директора Національної Розвідки, у Раді Національної Безпеки, у Держдепартаменті люди, які розуміють "who is Mr. putin"?

Треба сказати, що чинні американські політики з обох партій набагато краще, ніж Леон Панетта, усвідомлюють, хто такий путін і в чому його цілі. Але в оточенні 47-го президента така людина, якщо вона є, то тільки одна - держсекретар Рубіо. Мета якого - триматися на посаді і використовувати її як трамплін для того, щоб поборотися за Овальний кабінет. Що він говорить своєму босові, залишається за лаштунками політичного театру. Або поки він сам не напише мемуари, або поки чергову книжку, тепер про 47-го президента, не напише Боб Вудворд. Не знаю, чи є в нього такі плани. Але якщо є, то ми дізнаємося багато чого з цієї закулісної політичної кухні.

З моменту публікації книги "Страх: Трамп у Білому Домі" (с) Боба Вудворда, що вийшла у 2018 році, минуло вже 1148 днів до завершення цієї історії.

Дякую всім, хто ознайомився з цим. Піклуйтеся про себе і своїх рідних. Турбуйтеся один про одного, підтримуйте один одного. Бажаю всім міцного здоров'я.

Зрештою те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи робимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро.

Ми не повинні допустити того, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.

Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.

Україна існує і буде існувати вічно.

Зло обов'язково буде подолане і покаране. Це неминуче.