А також основні висновки, які зробили представники медіа протягом цього року. Опитування, частина чотири.
"Детектор медіа" спитав у колег, які події в медіа та в житті для них були найважливішими у 2025 році. Ми попросили їх назвати три головні медіаподії року, три ключові медіатренди року та три персональні уроки року.
Публікуємо відповіді Максима Кривицького, Марії Фрей, Анни Бабінець, Сергія Карася, Альони Романюк, Олега Батуріна та Ніни Кур'яти.
Першу, другу та третю частину опитування читайте тут, тут і тут. Інші підсумки року 2025 читайте за посиланням.
Максим Кривицький, який очолює телевізійний напрямок компанії "1+1 media".
1. Серед найзначніших подій року на медіа-ринку варто відзначити повернення "Танців із зірками" у форматі благодійного спецвипуску, який відбудеться 28 грудня о 20:00 на телеканалі "1+1 Україна". Важливими подіями стали також оригінальні проєкти ОТТ-платформ, зокрема власні серіали "Київстар ТБ" та запуск масштабного шоу від Sweet.tv під назвою "Зрадники". Безумовно, варто згадати й рекордні рейтинги "Сніданку з 1+1" на "1+1 Україна", які підтвердили стабільний інтерес глядачів до якісного ранкового контенту.
2. Рік позначився фактичною зупинкою рекламного ринку, водночас -- стрімким зростанням OTT-платформ як основного майданчика споживання контенту: сьогодні їхня частка вже перевищує 50%. Паралельно спостерігаємо збільшення кількості українських кінопремʼєр, що свідчить про поступове відновлення індустрії. Ми з колегами та партнерами теж активно працюємо в цьому напрямі, в листопаді відбувався кінореліз стрічки "Вартові Різдва", а 8 січня на українців чекатиме премʼєра романтичної комедії "Випробувальний термін".
3. Лінійне телебачення продовжує залишатися найбільшим постачальником контенту, однак без систематичної співпраці з OTT-платформами забезпечити стабільність виробництва в майбутньому буде неможливо. Державна підтримка медіа-сектора є критично важливою. Однак без переосмислення підходів і системи оцінки споживання аудіовізуального контенту в Україні перспективи позитивних змін на рекламному ринку виглядають малоймовірними.
Марія Фрей, одна з членів правління Суспільного, займає посаду, що відповідає за новинний контент та регіональне мовлення.
Три ключові медійні події року:
Зниження довіри до інформаційних джерел разом із зростанням емоційної напруги. Війни, конфлікти, виборчі кампанії та кризи перетворили новини на безперервне джерело занепокоєння для громадськості, що стало серйозним викликом для медіа.
2. Масове проникнення генеративного ШІ в редакційні процеси. Це не експеримент, а інфраструктурна зміна: від автоматизації виробництва контенту до персоналізації дистрибуції.
3. Визначальна роль алгоритмів у формуванні контенту. Алгоритми сприяють поширенню емоційного та поляризованого контенту, що знижує соціальну значущість журналістики та змушує медіа шукати безпосередні способи взаємодії з аудиторією.
Три основні тенденції в медіа цього року:
1. Усвідомлення важливості зміни акценту з "максимального охоплення" на "якісний зв'язок". Якісні медіа вкладають ресурси у розвиток спільнот, нішевих форматів, пояснювальної журналістики та створення тривалих відносин з аудиторією, а не в досягнення вірусності.
2. Підвищення значення довіри як стратегічного ресурсу. Прозорість у редакційних процедурах, роз’яснення "як і чому ми це робимо", а також чітке позначення думок, фактів і технологій штучного інтелекту — все це поступово перетворюється на конкурентну перевагу.
3. Запит на контроль платформ. Австралія стала першою державою у світі, яка заборонила дітям до 16 років доступ до соціальних мереж. Це покладає початок новому тренду, який матиме значний вплив на взаємодію медіа з молодими аудиторіями в усьому світі.
Три індивідуальні заняття року:
1. Вплив визначається не обсягом контенту, а його якістю. Аудиторія не прагне до "більшої кількості новин" — їй важливо глибше зрозуміти навколишній світ. Медіа повинні серйозно реагувати на цю потребу, уникати збільшення інформаційного галасу.
2. Довіра формується поступово, але може зникнути в одну мить. Будь-яка помилка Суспільного в сприйнятті громадськості, яка вже тривалий час перебуває в умовах війни, має серйозні наслідки, здатні знищити прогрес усієї установи.
3. Лідерство в медіа -- це вміння витримувати тиск і не спрощувати реальність. Завдання лідерів -- не заспокоювати та повчати, а слухати та допомагати орієнтуватися.
Анна Бабінець, редакторка-засновниця "Слідства.info"
"Донбас-медіафорум" — це масштабна подія, що включає захоплюючі професійні обговорення.
2. Конференція GIJN у Куала-Лумпурі, де було багато українських журналістів, корисні знайомства, нові кооперації.
3. Премії медіаднів Гонгадзе - як у столиці, так і в інших містах. Чудовий формат, насичені обговорення з видатними експертами.
Основні тенденції в медіа:
1. Після того, як американське фінансування було втрачено, розвиток комʼюніті став практично неможливим для більшості незалежних медіа.
2. Оптимізація витрат і процесів, зменшення витрат там, де це можливо, в тому числі шляхом зменшення обсягу донорського фінансування.
3. Зосередьтеся на контенті для соціальних мереж — всі помічають, що кількість аудиторії медіапродуктів у соцмережах значно перевищує показники на традиційних платформах (таких як вебсайти, YouTube тощо). Тому важливо розглядати це як окрему категорію продуктів, що потребує спеціальної уваги.
Три персональні уроки:
1. Більшість працівників "Слідства.інфо" зараз -- це молоді люди віком до 30 років. І їхнє уявлення про баланс роботи й особистого часу, про комфорт на робочому місці зовсім інші. Я сприймаю це як нагоду краще збалансувати власне життя, приділити більше уваги атмосфері на роботі. Думаю, вищі вимоги роблять нас усіх кращими та щасливішими.
2. Хоч як важко це не звучить, завжди слід шукати шляхи для зростання. Як у професійній сфері, так і в особистому житті.
Цього року я знову усвідомила, наскільки важливо бути частиною глобальної медіа-спільноти. Це не лише можливість донести свою роботу до аудиторії по всьому світу, але й шанс у складні часи звернутися по підтримку. Саме міжнародні партнери допомогли "Слідству" швидко та майже безболісно подолати важкий період, пов'язаний з втратою фінансування з Америки.
Сергій Карась, репортер видання Pechera.info з Чернігова.
Три ключові медійні події року:
1. Збереження та навіть певне зростання розслідувальної журналістики в Україні, яскравим прикладом чого є дослідження "Української правди" щодо Тимура Міндіча.
2. "Шоу", яке я б охарактеризував як "Трамп завжди відступає", – це безперервні спроби старого-нового президента США змусити Україну капітулювати та висловити свою прихильність Путіну. "Шоу", яке на перший погляд може видаватися нецікавим, проте має вагомий вплив на долі українців, включаючи їхнє життя і смерть.
3. У 2025 році умови праці значно ускладнилися, адже навіть у порівнянні з попередніми роками повномасштабного вторгнення, доступ до електрики та зв'язку став більш обмеженим. Крім того, питання свободи слова та права залишатися журналістом стало ще більш актуальним та складним.
Три тренди:
1. Спроби українського уряду втілити модель "Росії в спрощеному варіанті" та посилення контролю досягли свого піку через голосування за ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Варто також згадати про ініціативи щодо закриття реєстрів та заборони на ототожнення адвокатів із їхніми підзахисними.
2. Тренд на безкарність і "згоду" з цим суспільства. Щодо безкарності, у першу чергу спадають на думку ті ж самі пани Міндіч і Цукерман, котрі під час масових відімкнень світла в Україні спокійно живуть в Ізраїлі; саме лише звільнення Галущенка, Єрмака та Чернишова тощо. Втім, для мене квінтесенцією цього тренду є баскетбольний клуб, який грає у третій за силою лізі чемпіонату України з баскетболу. Цей клуб зветься "КЗ ДОСФКСП ім.С.Бубки" та представляє місто Бахмут. І тут згадується розслідування команди Bihus.info про Сергія Бубку та торгівлю пов'язаних із ним фірм із Росією. Як бачимо, пройшло два роки, але пан Бубка досі є членом виконавчого комітету Національного олімпійського комітету, а клуб його імені представляє зруйнований росіянами Бахмут в українському чемпіонаті.
3. Прискорення занепаду регіональної друкованої преси: на початку цього року я вирішив провести невеликий експеримент і підписався на три місцеві газети з Чернігівщини. Результати виявилися ще гіршими, ніж я сподівався: переважно це були передруки матеріалів з більш оперативних "інтернет"-ресурсів та офіційних джерел, а оригінальних статей виявилося вкрай мало, і ті, що були, не викликали особливого інтересу. Хоча я все ще переконаний, що місцева друкована преса в умовах повномасштабної війни відіграє критично важливу роль і часто є єдиним джерелом інформації для громадян, мушу зазначити: здається, що існування локальних газет перебуває під загрозою, і їхнє вимирання може статися вже за кілька років.
Три персональних уроки:
1. Цей рік, як це не парадоксально, виявився дуже важким як у професійному, так і в особистісному плані. Нещодавно в Чернігові відбулася похоронна церемонія нашого колеги Івана Матвєєва — журналіста, з яким ми спільно працювали над проєктом, присвяченим районам Чернігова. Останній випуск, що стосувався території під назвою Холодний яр, вийшов зовсім нещодавно, восени. Іван був також відомим під псевдонімом репера Е1 і створив обкладинку для альбому "Нєформат" гурту ТНМК. Його відхід з життя знову нагадав нам про важливість пам'ятати про крихкість і швидкоплинність нашого буття, про що, здавалося б, не варто забувати тут, в Україні.
2. Цього року я став батьком у Чернігові. Однак ця щаслива подія була затьмарена не лише збільшенням обстрілів міста та відновленням тривалих відключень електрики, а й тим, що працівники ДРАЦС відмовилися внести моє по-батькові до документів мого сина. Хоча з юридичної точки зору я мав усі підстави, жодна з правозахисних організацій, до яких я звертався, а також запити до народного депутата та представниці Уповноваженого Верховної Ради з прав дитини не принесли результатів. Мій син отримав по-батькові, яке було прийнятним для працівників ДРАЦС, проте не відповідало бажанням його батьків. Більше того, всього через кілька тижнів після народження сина мій роботодавець вирішив звільнити мене. Знову ж таки, звернення до організацій, що підтримують медійників, не допомогли: я не зміг отримати потрібну допомогу, і все, що вдалося зробити, це перетворити звільнення "тут і зараз" на вимушену декретну відпустку з подальшим скороченням після мого повернення. Тож цей досвід навчив мене, що надія на справедливість – це марна справа, і покладатися варто лише на себе.
Цього року моя стаття про волейболіста з Чернігова Миколу Кушнарьова, який з лютого 2022 року знаходився в російському полоні, потрапила до довгого списку номінації Writing Best Colour Piece на конкурсі AIPS Sport Media Awards. Прізвище нашого регіонального журналіста опинилося поруч із іменами колег з L'Équipe, Frankfurter Allgemeine, La Gazzetta dello Sport, BBC та Marca. На День Незалежності України пан Микола нарешті повернувся додому після полону. І я сподіваюся, що є хоч якась частка заслуги в тій увазі, яку привернула моя стаття до його історії. Це доводить, що, незважаючи на всі труднощі, які супроводжують професію журналіста, і на те, що можливостей реалізувати свої таланти стає все менше, журналістика залишається необхідною.
Альона Романюк, медіаекспертка, головна редакторка фактчекінгового проєкту "НотаЄнота"
Перша подія — це конфлікт, що відбувся в Овальному кабінеті, який став знаковим як для засобів масової інформації, так і для соціальних мереж, а також для політичного середовища.
Друга -- це літні протести, які отримали умовну назву "Картонковий майдан", але по факту це протести під час війни, коли люди, переважно молодь, незгодні з політикою стосовно НАБУ та САП, вийшли й заявили про свою незгоду вголос. Ця медіаподія стала дуже показовою стосовно анонімних телеграм-каналів-мільйонників, які протягом шістьох годин "не бачили" цих протестів, не висвітлювали цю тему, а почали про неї писати лише тоді, коли люди пішли по домівках. Це показує, чому анонімні тг-канали -- це сміттєві здебільшого медіа, якщо їх можна так назвати. І чому журналісти й традиційні медіа важливі та потрібні, особливо в теперішній час.
Третя подія -- це Міндічгейт, розслідування і наступна хвиля публікацій стосовно корупції у найвищих ешелонах влади, на рівні міністрів та Офісу президента. Ця хвиля триває, і спостерігаємо, що буде далі. А завдяки медіа маємо висвітлення дуже цікавих аспектів цієї справи.
Я також хотіла б підкреслити вражаючу подію – припинення американської грантової підтримки для українських медіа. Це стало причиною великої тривоги для багатьох українських журналістів і медіа, адже до вже існуючих викликів, пов'язаних з війною, додалася повна невизначеність і нестабільність щодо реалізації важливих і якісних проєктів, які є необхідними у цей складний час.
Позитивною подією я б також назвала повернення публічності Верховної Ради, трансляцій пленарних засідань -- і це дуже важливо, щоб під час війни ВР була підзвітна українському народу. Щоб було зрозуміло, хто з депутатів як голосує, що говорить -- і медіа це висвітлювали.
І наостанок: як на мене, ще одна подія -- це шоу "Новий відлік" на Суспільному, яке показує, що навіть у період війни можна і треба вести дискусійні формати, з дотриманням журналістських стандартів. Це приклад того, що в Україні можуть бути якісні формати токшоу.
Основні тенденції:
1. Перший тренд полягає у прагненні до простіших і зручніших форматів. Багато медіа, реагуючи на попит та споживання рилзів і вертикальних відео, переходять на ці формати. Я переконаний, що в 2026 році цей тренд продовжить розвиватися, і медіа будуть активно адаптувати свій контент, перетворюючи складні матеріали на легкі та зрозумілі формати для соціальних мереж.
2. Другий тренд -- це поляризація у коментарях під дописами на сторінках медіа. Ми бачимо велику кількість хейту, мови ворожнечі, дуже різні думки, люди не керуються фактами, а лише своїми емоціями, навіть якщо медіа наводить дуже якісні факти та докази у своїх розслідуваннях. На превеликий жаль, це не завжди боти, і ми бачимо масовані атаки на журналістів, які порушують важливі та складні теми.
3. Третій тренд – інтеграція штучного інтелекту в редакційні процеси з метою спрощення роботи журналістів. Це включає все: від інструментів для транскрибування до комплексних ШІ-агентів. Редакції починають розробляти специфічні політики використання ШІ, щоб забезпечити спільний підхід до його застосування в команді. Крім того, зростання використання ШІ в різних сферах життя також призводить до зростання дезінформації. Створення фейкових новин та інформаційних кампаній за допомогою фальшивих повідомлень і згенерованих коментарів стало значно простішим. Тепер штучний інтелект може створювати контент українською мовою за запитом, що ускладнює виявлення ботів і полегшує поширення неправдивої інформації, включаючи дипфейки.
Індивідуальні заняття:
У 2025 році я вперше стала мамою, і моє сприйняття інформації зазнало значних змін. Відтак, перший важливий урок, який я засвоїла, полягає в тому, що під час роботи варто проводити інформаційний детокс. Світ не зупиняється, навіть якщо ви на десять годин вийдете з соцмереж. Але те, що відбувається за ці години, сприймається зовсім інакше, адже у вас з'являється можливість проаналізувати інформацію, зрозуміти її контекст, а також відстежити, як розвивалися події та хто їх коментує. Тому періодичне відключення від зв'язку 24/7 може виявитися корисним і допомогти побачити ситуацію з нової перспективи.
Другий персональний урок -- важливо розвивати власні спільноти, й у вибудовуванні спільнот свого медіа, свого проєкту, своєї ініціативи полягає наша сила і наша підтримка. Тому що люди, які поділяють наші цінності, доповнюють і стають тим стрижнем, який допомагає зберігати наш проєкт. Так само це допомагає побудувати фінансову незалежність. Спільноти -- це важливо.
І третій урок -- це тримати руку на пульсі інновацій, основного, що відбувається у світі технологій, через те, що це впливає і на наше майбутнє, і майбутнє медіасередовища. Треба розуміти, куди рухається технологічний прогрес, тому я кожен день приділяю 10 -- 20 хвилин тому, щоб прочитати, що нового у сфері ШІ, технологій, інновацій, у світових медіа. Це дозволяє зрозуміти, як нам вибудовувати свої проєкти надалі.
Олег Батурін – репортер Центру журналістських розслідувань у Херсоні.
Основні медіа-інциденти року:
1. Тривалість конфлікту, активні бойові дії, безперервна окупація українських земель Росією, можливість виїзду молоді за межі країни тільки на четвертому році масштабної війни, операція "Павутина" та наші удари на російській території.
2. Вивільнення з полону, захоплених російськими загарбниками, Дмитра Хилюка, Владислава Єсипенка та інших журналістів, а також цивільних осіб і військових, які потрапили в полон.
3. Безумовно, антикорупційний Майдан-2025 вказує на запізнілі спроби влади реагувати на актуальні потреби суспільства. Це викликало сподівання, що чинна влада врешті-решт буде змушена визнати свої помилки минулих років. Одне з основних питань, яке мене турбує, полягає в тому, чому досі немає жодної відповідальності для тих посадовців, які сприяли призначенню зрадників на важливі керівні посади, які, в свою чергу, сприяли швидкій окупації Росією Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей у лютому та навесні 2022 року. З численних публікацій і книжок, присвячених початку повномасштабної війни у 2022 році, можна зрозуміти, що керівництво нашої країни охоче ділиться цими питаннями з іноземними журналістами та авторами, тоді як з українцями говорить значно менш відкрито.
Три основні тенденції в медіа цього року:
1. Раптове зупинення фінансової підтримки з боку США для українських медіа та громадських організацій стало причиною скорочення і ліквідації медіаініціатив, а також змусило деяких журналістів працювати безкоштовно.
2. Антикорупційні розслідування в Україні та знову ж таки, антикорупційний Майдан із картонками. Систематичні й нахабні, в стилі росіян і часів Януковича переслідування представниками влади медійників і представників громадського сектору. Тотальне ігнорування представниками місцевої влади -- саме з боку президентської вертикалі -- потреб людей, яке вони пояснюють так: "Війна все спише".
3. Як було зазначено в двох попередніх пунктах, це, безсумнівно, сприяло зростанню впливу регіональних медіа та журналістів. Додатково, я спостерігаю, що зросла важливість тих журналістів, які документують і інформують Україну та світ про військові злочини.
Три індивідуальні заняття року:
1. Вірогідно, пережитий досвід життя під час значних економічних криз 1990-х років та спроби розпочати нове життя з нуля стали важливими факторами, які допомогли мені витримати 2025 рік. Проте, великою мірою це стало можливим завдяки підтримці моїх рідних і колег. Я знову відчув, наскільки сильним, дружнім і вражаючим є медійне середовище в Херсонській області.
2. Спостерігаю зараз за занепадом колись крутого локального медіа і вкотре переконуюся, що повага до своєї аудиторії, чесність перед нею, відкритість і вміння вести з нею діалог -- основні запоруки успіху. Далеко не всі здатні засвоїти цей урок.
Днями мене глибоко вразила історія знайомої, яка вирішила покінчити з життям. На перший погляд, вона була оптимістичною особистістю, здавалося, що насолоджується життям і мала сім'ю. Проте вона не витримала туги за рідним містом у Херсонщині та за домом, що залишився під російською окупацією. Хоча ця молода жінка не була безпосередньою жертвою російської агресії проти України, її смерть тісно пов'язана з цією трагедією. Ця історія змусила мене задуматися над тим, скільки людей навколо нас також переживають травми війни і що ми можемо зробити, щоб запобігти цим стражданням, не допустивши їх до непоправних наслідків.
Ніна Кур'ята – експертка в галузі медіа, редакторка The Observer, що спеціалізується на темах України та оборони.
Три ключові медійні події року:
1. Зупинка фінансування з боку USAID призвела до перетворення редакцій та медійних громадських організацій, які були сфокусовані на отриманні цих грантів. Це також сприяло появі нових європейських грантодавців у нашому медіапейзажі та спонукало багатьох редакцій задуматися над розробкою більш ефективних моделей діяльності та пошуком альтернативних джерел фінансування, окрім грантів.
2. Відновлення прямих трансляцій засідань Верховної Ради є важливим кроком, оскільки під час війни не вся інформація повинна залишатися закритою. Інколи питання, що стосуються законодавства, є надзвичайно важливими для загального відома. Як парламентсько-президентська республіка, Україна потребує прямих трансляцій засідань парламенту, адже це є однією з основних гарантій демократичних процесів.
3. Не можу не згадати липневі акції протесту з плакатами, які не лише продемонстрували західним союзникам, що українці виступають проти корупції, але й виявили, які медіа та телеграм-канали не висвітлювали ці події.
Основні тенденції в медіа:
1. Штучний інтелект, який колись здавався чимось абсолютно новим і незнайомим, перетворився на різноманітний набір інструментів, що активно використовуються людьми для пошуку та створення контенту. У світі пошукового трафіку ШІ стає дедалі важливішим джерелом інформації. Щодо процесу створення контенту, на мою думку, важливо бути відвертим щодо участі ШІ в кінцевому результаті. І ще одне: авторський стиль завжди помітний, так само як і тексти, згенеровані штучним інтелектом.
2. Усе більше інформації загальна аудиторія отримує з телеграм-каналів, а журналісти -- з закритих чатів. Тут цікаво, що станеться з "традиційними" медіа (включно з вебсайтами), бо все більше і більше працює модель "журналіст прочитав у чаті й написав у телеграм-каналі".
3. Головним джерелом інформації залишається телеграм (52%), тоді як телемарафон "Єдині новини" переглядає стільки ж респондентів, як і вайбер-чати (25%). Також телемарафон має найбільший показник недовіри (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).
Індивідуальні заняття 2025:
У мене є особливе життєве правило: коли стикаюся з незрозумілими чи складними ситуаціями, завжди шукаю можливість навчитися чомусь новому. Цього року я закінчила навчання на коуча, і вважаю це одним із найзначніших рішень у своєму житті, тому моє правило знову підтвердило свою ефективність.
2. Якщо тобі здається, що ситуація неясна, спробуй розглянути її з альтернативного кута зору. Це може допомогти виявити те, що раніше залишалося поза увагою, або відкрити нові можливості для розуміння.
3. Твої близькі завжди залишаться поруч, незалежно від того, де ти знаходишся. Цього року я особливо відчула підтримку своїх подруг, і відстань абсолютно не має значення.
#Українці #Соціальна мережа #Медіа (комунікація) #Телебачення #Україна #Чернігів #Володимир Путін #Росія #Київстар #Журналістика #Суспільство #Херсонська область #Київ #Журналіст #Штучний інтелект #Ізраїль #Чернігівська область #Аудиторія #Віктор Янукович #Військова окупація #Австралія #Миколаївська область #Алгоритм #Херсон #Бахмут #Експеримент #Права людини #Георгій Гонгадзе #Баскетбол #Національне антикорупційне бюро України #Овальний кабінет #Сергій Бубка #Бабінець Анна Володимирівна #Америка #Емоція #Вміст (медіа) #Спеціалізована прокуратура з питань боротьби з корупцією #Холодна річка #Медіагрупа «1+1» #Куала-Лумпур #Британська телерадіомовна корпорація
