Інформаційна стратегія Кремля: як Москва намагається посіяти розбрат між Києвом і Варшавою.

З початком російсько-української війни у 2014 році, Польща взялася активно підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. Окрім військової співпраці, Варшава стала одним із яскраво виражених представників Києва на європейській арені, тим самим створивши перешкоди для РФ в намаганнях дестабілізувати і окупувати нашу державу. Зі свого боку Росія активно намагається вплинути на ситуацію через інформаційні кампанії, які своєчасно запускає в залежності від інфоприводу, події чи резонансних заяв можновладців.

Протягом більше ніж 15 років Російська Федерація активно формувала осередки для розповсюдження пропаганди в Польщі, включаючи антиукраїнські наративи. За словами експерта з комунікацій Дельфіни Ертановської з Університету інформаційних технологій та менеджменту в Жешуві, нині спостерігається сплеск дезінформації, фальшивих новин і ненависті. Російські медіа намагаються створити негативний імідж українських біженців у Польщі, поширюючи думку, що українські мігранти нібито забирають робочі місця у місцевих жителів і призводять до зниження заробітків, що сприяє зростанню соціально-економічної напруги.

Кремль також маніпулює питанням українізації Польщі, поширюючи ідею, що країна ризикує втратити свою ідентичність через великий наплив українських біженців. Водночас, російська пропаганда зображує українців як потенційних злочинців, навіюючи фальшиві наративи про високий рівень злочинності серед них. Біженців намагаються представити в образі "екстремістів", що нібито загрожують внутрішній безпеці Польщі.

На фоні цього все більше поширюється інший наратив - втома від біженців. У своїх зусиллях дискредитувати Україну як жертву агресії, пропагандисти активно поширюють "повідомлення", що наша країна нібито сама винна у війні через некомпетентність своїх політиків. Часто Росія використовує й історичні конфлікти, щоб посіяти розбрат між українцями та поляками. Ці наративи створені для розпалювання ворожнечі між українським та польським народами, зниження підтримки України в польському суспільстві та підриву солідарності, необхідної для спільного протистояння РФ. Загалом, російська пропаганда вражає своєю гнучкістю і вміло адаптується до будь-яких інформаційних обставин.

Російська пропаганда в Польщі активно експлуатує вже знайомі канали інформаційного впливу, адаптуючи їх до місцевих умов. Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter та Telegram, стають майданчиком для розповсюдження фальшивих новин, маніпулятивних відеороликів і дезінформаційних мемів. Використання підроблених акаунтів та ботів, що видають себе за місцевих жителів, значно посилює вплив цих маніпуляцій.

На відміну від України, в Польщі Facebook залишається найбільш вживаною платформою для розповсюдження дезінформації, хоча Telegram швидко набирає популярність. Як зазначила Дельфіна Ертановська у коментарі для Gazeta.ua, це пов'язано з тим, що компанія Meta, яка управляє Facebook і Instagram, почала активно блокувати фейки та неправдиву інформацію, в той час як Telegram дозволяє публікувати практично будь-які матеріали без обмежень. Крім того, експертка зазначила, що російська пропаганда також активно використовує YouTube, де дезінформація поширюється через блогерів, псевдонауковців і шарлатанів, які стверджують, що володіють надзвичайними здібностями.

У Польщі функціонують проросійські інтернет-ресурси, які розповсюджують антиукраїнські наративи та ставлять під загрозу національні та європейські цінності. Наприклад, Польща є однією з щонайменше 19 країн ЄС, де діє мережа російської дезінформації під назвою Pravda. Всі сайти цієї кремлівської мережі покладаються на однакові джерела, зокрема, на російські державні або контрольовані медіа, такі як ТАСС, РІА Новини, Лента.Ру, Царьград та інші. Також використовуються Telegram-канали російською мовою, які автоматично перекладаються на місцеві мови; зрідка – авторитетні джерела, якщо інформація може бути подана в сприятливому світлі.

Ще одним джерелом дезінформації в Польщі є політичні сили. Однією з партій, що чітко транслює ідеї Росії є "Конфедерація свободи і незалежності". До прикладу, її люблінський представник Рафал Меклер активно брав участь у лютневих антиукраїнських фермерських протестах, роздавав коментарі, поширював фото і відео.

Дельфіна Ертановська зазначила, що за антиукраїнськими протестами часто ховаються регіональні та місцеві (сільські) політики.

"Ці політики організовують зустрічі у невеликих містах і селах, використовуючи місцеві культурні центри. На таких заходах обговорюються теми патріотизму, історії, а також питання віри і цінностей," - підкреслила експертка.

Інший представник партії "Конфедерація свободи і незалежності" — Гжегож Браун. Він також висловлює підтримку Росії та закликає суспільство до встановлення тісних партнерських зв'язків з цією країною. У червні 2024 року Браун опублікував відео, на якому невідомі знімали український прапор з кургану Костюшка в Кракові. Пізніше він виклав пост із обіцянкою доставити прапор до українського консульства. Варто зазначити, що в своєму дописі Гжегож Браун використав кілька хештегів: "зупиніть українізацію Польщі", "дружина Брауна", "щоб Польща залишалася Польщею".

Серед найвідоміших польських політиків, які підтримують кремлівську пропаганду, виділяється колишній депутат Європейського парламенту Януш Корвін-Мікке. За інформацією, наданою OSINT-агенцією Molfar у реєстрі іноземних пропагандистів терористичного режиму Росії, він дотримується переконання, що повалення режиму Януковича стало наслідком втручання США, а не Росії, і виправдовує анексію Криму. Після 24 лютого 2022 року він публікував у соціальних мережах твердження про те, що Україна є ініціатором війни, звинувачуючи її у вбивствах людей, а також поширював дезінформацію та фальшиві новини. Крім того, Януш Корвін-Мікке вільно спілкується російською мовою і навіть брав участь у передачах російського телебачення.

Ще одним проросійським "інфлюенсером" з Польщі є Адам Сміх, який обіймає посаду головного редактора інтернет-видання "Jednodniowka Narodowa" і керує бібліотекою славістики в філологічному факультеті Лодзького університету. Він звинувачує Україну в аварії малайзійського літака "Boeing 777-200" і критикує українське керівництво за героїзацію "злочинців" ОУН-УПА у своїх статтях. Ці дії є частиною більш широкої антиукраїнської кампанії, що активно підтримується прихильниками Кремля в Польщі.

Росія стала звикати використовувати церкву як інструмент для розповсюдження антиукраїнських наративів. На думку експерта Дельфіни Ертановської, найбільш підданими впливу російської пропаганди в Польщі є релігійні особи, самотні люди, а також молодь у віці від 18 до 35 років, яка не має вищої освіти, не перебуває в шлюбі та має фінансові труднощі.

В Польщі спостерігається зростання кількості кібератак з боку російських та білоруських диверсантів. За даними експертів, щодня фіксується не менше ніж 10 таких інцидентів, що вражають різноманітні організації. Однією з найпомітніших була атака на Академію військового мистецтва Польщі в липні 2023 року, яка відбулася напередодні Саміту НАТО у Вільнюсі. Під час цього інциденту була викрадена значна кількість інформації, що включала особисті дані військових чиновників.

Точка відліку нового етапу відносин може бути визначена протестами польських фермерів, які виступали проти імпорту аграрної продукції з України на початку року. Хоча невдоволення польських аграріїв щодо ввезення зерна мало під собою реальні економічні причини, російська пропаганда активно скористалася ситуацією для загострення напруження між державами. У лютому аграрні протести перетворилися на політичну кампанію, яка відкрито демонструвала антик українські настрої.

Фермери використовували символіку радянської епохи, антиукраїнські гасла, а також розмістили плакат із закликом до російського президента Володимира Путіна "вжити заходів" щодо України, що є відкритим виправданням агресії з боку Кремля (в даний час з цього питання тривають судові розгляди - ред.). Тоді ж колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підкреслив, що ескалація напруженості серед польських протестувальників щодо України є результатом діяльності російських спецслужб.

Згодом Росія вдавалася до маніпуляцій на темі збиття російських об'єктів, що зайшли в повітряний простір Польщі.

"Кремлівська пропаганда також з'являлася у контексті порушення польського повітряного простору російською ракетою X-55 та дроном Shahed. В медіа активно просувалися тези про те, що ці інциденти відбуваються внаслідок підтримки Польщею України, зокрема через постачання зброї. Таким чином, Росія прагне розділити польське суспільство та викликати внутрішні конфлікти", - зазначила Ертановська.

Останнім часом російська пропаганда активно експлуатує Волинську трагедію, використовуючи її як засіб для загострення відносин між Польщею та Україною. Маніпуляція цією історичною подією дозволяє пропагандистам підживлювати націоналістичні настрої, викликати недовіру та знижувати рівень підтримки України серед польського населення. У мережі активно поширюються фейкові інформації та дезінформація, а прокремлівські діячі не упускають шансів маніпулювати цим чутливим питанням. На думку Дельфіни Ертановської, це лише елемент інформаційної війни, що ведеться проти України. Часто тему Волинської трагедії підіймають радикально налаштовані групи, зокрема, прихильники праворадикальних політичних сил.

ОЗНАЙОМТЕСЬ ТАКОЖ: Національна гвардія віддає перевагу найдорожчим пропозиціям на тендерах: правоохоронці відкидають варіанти, які могли б суттєво заощадити кошти.

Наразі на Волинську трагедію спрямовано значну кількість пропаганди. Влада, своєю чергою, регулярно піднімає це питання в медіа, адже опинилася в ситуації, де події мають значення в контексті президентських виборів у Польщі, які відбудуться у 2025 році. Я вважаю, що такі дискусії, ймовірно, триватимуть до виборів, але вони не матимуть відношення до головування Польщі в ЄС та майбутнього вступу України до цього об'єднання, - зазначила Дельфіна Ертановська.

Використовуючи подібні інформаційні кампанії, Росія активно формує негативне ставлення польського суспільства до України, що може мати серйозні наслідки не лише для двосторонніх відносин, а й для оборонної спроможності нашої країни. У середині вересня міністр оборони України Рустем Умєров та міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провели переговори щодо ролі Польщі у розвитку української оборонної промисловості, зокрема обговорювали потенційні можливості залучення європейських ресурсів.

Хоча з бізнесової та економічної перспективи ця ініціатива могла б принести значні вигоди обом країнам, Дельфіна Ертановська вважає, що реакція населення буде цілком очікуваною.

"Польське суспільство піддається значному впливу російської пропаганди та інформаційних атак. Інформація про цю співпрацю може призвести до хвилі ненависті, критики та ворожих висловлювань. Наразі в Польщі існує чимала група людей, які усвідомлюють реальну загрозу з боку Росії, але варто зазначити, що з часом їхня кількість поступово зменшується," - зазначила експертка раніше.

У зв'язку з цим Україні слід вжити термінових заходів, щоб запобігти російському впливу на думку громадян Польщі. Важливо розробити ефективну інформаційну стратегію, яка дозволить оперативно реагувати на пропагандистські активності, спростовуючи недостовірні повідомлення та фейки. Крім того, необхідні освітні кампанії, які розкриватимуть реальний внесок України в польську економіку та сприятимуть формуванню більш об’єктивного сприйняття ситуації в суспільстві.

Співпраця з польськими медіа стане важливим кроком для поширення достовірної інформації про Україну та зміцнення зв’язків між Польщею та Україною. Україна має можливість організувати обмін досвідом між журналістами з обох країн. Крім того, залучення української діаспори є істотним чинником у боротьбі з дезінформацією. Українці, які мешкають та працюють у Польщі, здатні донести до польського суспільства справжні причини та наслідки війни, зменшити напругу та розвінчати поширені міфи.