Кібератаки та пропаганда вербування: як уберегтися від інформаційних загроз супротивника.

#Технологія

Зображення: Зоряна Стельмах. У представленні беруть участь: представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна та керівниця проєкту «Факти тижня» Оксана Соколова. Російська Федерація посилює свої дії в кіберпросторі та активізує процеси вербування.

Загроза з боку Росії в кіберпросторі залишається невід'ємною частиною сучасної реальності. Держава-агресор постійно працює над зміцненням своїх кіберздатностей та розвитку відповідних інструментів, зазначає Євгеній Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Крім того, Росія не зупиняється на досягнутому і продовжує активізувати свої зусилля щодо розширення агентурної мережі та створення так званих "фабрик тролів" для ведення підривної діяльності в інтернеті, додає він.

Це стає особливо помітно, коли противник не досягає значних успіхів на полі бою. У такому випадку, як зазначає Євгеній Єрін, він починає зосереджувати зусилля на інших "фронтах".

"Безумовно, кібератаки з боку Росії можуть нанести значні збитки. Проте наші кіберексперти та фахівці з інших відділів невтомно працюють над забезпеченням безпеки критичної кіберінфраструктури України та постійно покращують її", -- підкреслив Євгеній Єрін.

Зображення: Зоряна Стельмах Євгеній Єрін, spokesperson for the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of Ukraine.

Активізація ворога з метою вербування українців для здійснення, підпалів, терактів, диверсій спостерігається з 2023 року - відколи президент Росії Володимир Путін затвердив відповідний план "Диверсійний шум", розповіла радниця т.в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна.

За її словами, в цій діяльності противник зосередив увагу на двох основних групах населення: перша – це особи з залежностями, такими як наркотики, алкоголь або азартні ігри, тобто ті, хто прагне швидкого збагачення; друга – неповнолітні особи та літні люди.

Зазвичай вербування відбувається через інтернет: на платформах для пошуку роботи, на сайтах знайомств, у Telegram, Instagram та інших соціальних мережах. Люди, які можуть бути незнайомими, можуть звернутися до підлітків віком 14-16 років та запропонувати їм гроші за, здавалося б, прості завдання. Наприклад, це може бути прохання сфотографувати певний об'єкт або перенести невідомий пакунок з одного місця в інше, в якому насправді може бути СВП (саморобний вибуховий пристрій - Ред.), - підкреслює Семикіна.

Зображення: LB.ua радниця виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Олена Семикіна (на правому боці)

За інформацією радниці тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України, на Франківщині трапився вражаючий інцидент.

Два підлітки віком 15 і 17 років несли саморобний вибуховий пристрій. Коли куратор, спостерігаючи через телекомунікаційні мітки, зрозумів, що вони досягли вокзалу, він наказав підірвати їх разом з пакетом. Один хлопець загинув на місці, а інший залишився без ніг. Це надзвичайно цинічна ситуація, адже ці діти, молоді люди або наркозалежні, фактично використовуються як терористи-смертники, — зазначає Семикіна.

Вона також зазначила, що чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, розроблений СБУ в рамках заходів з протидії вербуванню громадян, отримав вже 18 000 запитів.

(За даними поліції, нагадаємо 26 % розкритих злочинів, повʼязані з терактами, скоєні неповнолітніми).

З 2025 року, за словами Олени Семикіної, противник також розпочав набір людей старшого віку - ці дії відомі як операції "під чужим стягом".

"Контакт людини похилого віку беруть з бази аптек, наприклад, дзвонять і кажуть: "Добрий день, вас турбує співробітник СБУ. Ви нам потрібні, ви маєте виконати надзвичайно важливу місію. Ось цей військовий працює на ворога. Ваша задача -- відстежувати його місцезнаходження або просто підкласти пакет під його машину в 5:00 ранку, коли ми скажемо", - розповідає Семикіна. - І люди похилого віку (в основному, 70+), хто жив під час Радянського Союзу, коли їм представляються співробітником СБУ чи будь-якого правоохоронного органу, довіряють цьому стовідсотково, навіть не припускаючи, що це може бути неправдою".

Зображення: Зоряна Стельмах У кадрі: представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця тимчасово виконуючої обов'язки Голови Служби безпеки України Олена Семикіна та керівниця проєкту 'Факти тижня' Оксана Соколова.

Радниця т.в.о. очільника СБУ додає: Служба безпеки вже стикалася з випадками, коли під загрозою опинилися життя відомих волонтерів, військових абощо.

"Військовий пенсіонер був упевнений, що працює на СБУ. І коли його затримали, він не міг повірити, що старався не для своєї держави", -- навела приклад Олена Семикіна.

Яке значення має Telegram у ворожих інформаційних кампаніях?

Народний депутат і голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що Telegram служить засобом вербування, що підтримується Росією. Він зазначає, що під час розслідувань, які стосуються контактів та мереж, через які діють куратори, часто виявляється, що вони використовують саме цю платформу. Telegram надає можливість абсолютно анонімного спілкування, що робить його ідеальним для таких цілей.

На сьогоднішній день Росія та Китай формують дворівневу інформаційну структуру, де TikTok та Telegram функціонують виключно для міжнародної аудиторії, - зазначає Юрчишин. - Ви, напевно, в курсі, що в Китаї TikTok недоступний. Там існує внутрішня платформа Douyin. У свою чергу, TikTok призначений тільки для зовнішніх користувачів. Наразі Росія реалізує аналогічну модель. Telegram залишається для міжнародних користувачів, в той час як з квітня росіяни почнуть використовувати Max, що повністю відповідає китайському Douyin, виключно для внутрішнього спілкування. І для цього потрібні будуть досить жорсткі заходи.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, посилаючись на керівника Цифрового бюро Румунії, поділився інформацією про те, як Telegram намагався маніпулювати виборчими результатами. Зокрема, в день голосування кожен користувач отримав повідомлення від Павла Дурова.

"То це платформа? Ні, це конкретно зброя. І тому тут потрібні жорсткіші рамки. Я дякую і Головному управлінню розвідки, і Службі безпеки, які займають чітку позицію, що нам він не треба. Як не треба були "ВКонтакте" і "Одноклассники"", - наголошує Юрчишин.

Снимок: Зоряна Стельмах Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР зі свободи слова

Директор НАБУ Семен Кривонос у свою чергу підкреслив важливість Telegram у контексті атак на Бюро, що спрямовані на тиск щодо розслідувань у справах топ-корупції.

"На початку 2025 року ми стикнулися з хвилею інформаційних атак, що виходили з анонімних Telegram-каналів. Хоча насправді вони вже не такі анонімні. Для тих, хто цікавиться, рекомендую ознайомитися з розслідуванням Ярослава Железняка. Ці особи мають значні фінансові ресурси, їхні імена відомі та знамениті. Все розпочалося з підготовчого етапу, далі відбулася сама атака, після чого на деякий час вони замовкли. Наразі ж їхня активність знову зростає," - зазначив Кривонос.

Изображение: Зоряна Стельмах Семен Кривонос, руководитель Национального антикоррупционного бюро.

Ярослав Юрчишин при цьому додав, що, Telegram, який не сплачує податків в Україні (іноземні компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги українцям, повинні сплачувати до державного бюджету податок на Google у розмірі 20% з доходу від продажу ПЗ, ігор, фільмів, реклами, хмарних сховищ тощо. - Ред.), перетворився й на легалізований black market, де є доступ до нелегального обігу наркотиків, трафіку зброї абощо.

Тож, резюмує нардеп, Telegram в Україні потрібно заборонити. Однак такий крок потребує рішення Ради Національної безпеки і оборони і відповідного указу президента.

Що скажете про інші платформи соціальних мереж?

Хоча російські куратори використовують і інші соціальні мережі, нардеп Ярослав Юрчишин вважає, що вони є менш небезпечними, оскільки можуть підлягати певному регулюванню.

"Instagram та інші сервіси Meta функціонують як платформи, які, принаймні, взаємодіють з демократичними суспільствами і підпорядковуються нормам Європейського Союзу, зокрема регламенту DSA (Digital Service Act), що встановлює загальні правила для онлайн-платформ і інтернет-посередників. Після впровадження DSA в Україні, що є нашим обов'язком і рано чи пізно станеться, ми зможемо знайти способи для співпраці з ними," - підкреслює Юрчишин.

Снимок: Зоряна Стельмах Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін, голова Комітету ВР зі свободи слова Ярослав Юрчишин, радниця т.в.о. Голови Служби СБУ Олена Семикіна і Оксана Соколова, керівниця проєкту 'Факти тижня'

На думку експерта, Telegram не підпадає під дію DSA і вживає всіх можливих заходів, щоб уникнути цього, оскільки прагне зберегти анонімність користувачів і уникнути взаємодії з державними структурами.

"Коли наші спецслужби або Міністерство цифрової трансформації звертаються з проханням: 'Зверніть увагу, це маніпуляція', Telegram відповідає: 'Ми не можемо нічого зробити, адже це інтернет - простір свободи'. Дійсно, лише через платформи, на яких функціонує Telegram, можна здійснити тиск або заблокувати їх. Проте, в такому випадку вони знищують наші офіційні чат-боти. Цікаво, чому в країні, що розробила 'Дію', російські мережі мають офіційні чат-боти?" - підкреслив Юрчишин.

Керівниця проєкту "Факти тижня" на ICTV Оксана Соколова зазначає, що соціальні мережі несуть ще одну загрозу. Зростаюча тенденція переходу великих аудиторій на платформи як Viber, YouTube, Telegram та TikTok, яка спостерігається в останні роки, призводить до того, що люди звикають до споживання короткого контенту і втрачають здатність сприймати серйозну аналітику, а також критичне мислення.

Зображення: Зоряна Стельмах Оксана Соколова, директорка проєкту "Факти тижня" на ICTV.

Ви повинні усвідомити, що якщо людина звикла вживати фастфуд з додаванням підсолоджувачів і покращувачів смаку, повернутися до здорового харчування, навіть знаючи про шкоду для організму і що печінка вже страждає, може бути надзвичайно складно.

Ми усвідомлюємо, що нейронні зв'язки в мозку, які не отримують активного використання, поступово «обрізаються». Водночас споживання короткого контенту справді впливає на мозкову діяльність. Додайте до цього емоційний аспект: алгоритми точно знають, чому людина звертає увагу на емоційні матеріали. На це й робиться ставка. Можу впевнено стверджувати: навіть найякісніший аналітичний контент з провідними експертами поступається клікбейтним заголовкам на всі 100%. На жаль, - зазначила телеведуча.

Крім того, Оксана Соколова зазначає, що з прогресом штучного інтелекту соціальні мережі переповнені неправдивими даними, які видаються за істину.

Кілька років тому ми обговорювали проблему діпфейків, а сьогодні вже зосереджуємося на викликах, пов'язаних із синтетичною реальністю. Адже ботам стало під силу впливати на громадську думку, створюючи ілюзії подій, які насправді не відбулися. Політики, зображені у діпфейках, вимовляють фрази, яких ніколи не звучало з їхніх уст.

"Вже існують підроблені трансляції, які на світовій арені негативно впливають на ринок криптовалют. У зв'язку з цим у мене виникає важливе питання: наскільки ми, як засоби масової інформації, здатні протистояти АІ-дезінформації в цю епоху штучного інтелекту?" - наголосила Соколова.

Снимок: Зоряна Стельмах

Телеведуча зазначила, що сучасний український порядок денний також починає спиратися на алгоритми.

Схоже, що алгоритми набирають все більше впливу, адже медіа все частіше покладаються на них, а також державні структури та органи влади. Проте варто пам’ятати, що алгоритми не володіють поняттям національної безпеки; їхнє завдання — утримувати увагу.

"Увага людей – це найкращий спосіб підсилити найсильніші емоції: страх, відчай, безпорадність, гнів. І це справді чудовий інструмент для супротивника, чи не так?" – зазначила телеведуча.

На її думку, через алгоритми відбувається атака на емоційний стан держави, на довіру, на кшталт кібератак чи фізичних.

"Довіра є основою державної системи. Вона формується між людьми, а також стосується медіа та органів влади. Коли довіра відсутня, кожна новина сприймається з недовірою, а будь-яке рішення викликає сумніви. Це може призвести до серйозних кризових ситуацій. Яскравим прикладом цього є наша ситуація з ТЦК", - підкреслює Оксана Соколова.

Зображення: Зоряна Стельмах Оксана Соколова, директорка проєкту "Факти тижня" на ICTV.

Отже, я переконана, що як держава, так і бізнес мають вкласти кошти в розробку якісної аналітики, медіаосвіти та соціальних медіа.

Як уберегти інформаційний простір від агресора

Передусім, як зазначає Євгеній Єрін, представник пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ГУР відповідає ворогу його ж методами. Кіберфахівці провели ряд успішних операцій проти Російської Федерації, зокрема, націлених на її підприємства в сфері військово-промислового комплексу. В рамках цих кібероперацій розвідники отримали важливу інформацію про військові розробки противника, а також про стан і можливості цих підприємств.

"Ця боротьба і зусилля продовжуються. Вважаю, що в цій сфері ми також можемо дати гідну відповідь нашому противнику. ...За 2025 рік, якщо не помиляюся, ми здійснили близько 10 успішних кібератак. Переважно на об'єкти оборонної промисловості, банківського сектора та державні компанії, включаючи "РЖД", яке є одним із основних логістичних вузлів для російських окупантів — всі ці цілі є законними для наших кіберекспертів", — підкреслив представник ГУР.

Зображення: Зоряна Стельмах Євгеній Єрін, spokesperson for the Main Intelligence Directorate of the Ministry of Defense of Ukraine.

Дійсно, як зазначає Євгеній Єрін, наразі йдеться лише про локальне реагування, і говорити про алгоритми для масштабної боротьби поки що передчасно.

"Особливо коли контент камуфлюють під начебто розважальний. Окрім загроз, які породжує використання технологій ШІ в інформаційній війні, я б звернув увагу також і на усіляких провокаторів-блогерів та анонімні канали в телеграмі, які грають на емоціях, маніпулюють інформацією, підіграють російській пропаганді", -- сказав Євгеній Єрін.

Радниця тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України Олена Семикіна зазначила, що у боротьбі з вербуванням українців ворожими спецслужбами, СБУ прагне діяти проактивно. Саме з цією метою було ініційовано багатоформатний проєкт під назвою "Спали ФСБшника".

"Його мета - регулярно попереджати українців про небезпеку вербування. Ми реалізували всеукраїнську кампанію зовнішньої реклами, співпрацюємо з інфлюенсерами, випускаємо соціальні ролики на ТБ, проводимо онлайн- та офлайн-уроки серед школярів і студентів тощо. Ми також розробили однойменний чат-бот t.me/spaly_fsb_bot, через який людина може швидко повідомити про спробу її завербувати", - розповіла Семикіна.

Зображення: LB.ua радниця в.о. Голови Служби безпеки України Олена Семикіна.

Вона також зазначила, що ведеться інтенсивна діяльність щодо просвітницької роботи серед учнів та молоді.

"Просто інформування дитини не працює. Думати, що вона дивиться "Єдиний марафон" чи читає інформаційні портали -- ілюзія. В неї інше коло спілкування, інші лідери суспільної думки, вона має інші канали комунікації.

Отже, спільно з Національною поліцією, ювенальною поліцією, Міністерством освіти та регіональними підрозділами Служби безпеки, ми вирушили в навчальні заклади. У кожному регіоні було вибрано певну кількість шкіл і вищих навчальних закладів, які ми розподілили на різні категорії. Наші підготовлені співробітники, разом із представниками ювенальної поліції, проводили лекції для дітей, під час яких демонстрували презентації та відеоматеріали, відповідали на запитання учнів і роздавали флаєри з контактними номерами телефонів. Це дозволяло дітям звертатися до офіцерів у будь-який час доби, якщо вони отримують небажані пропозиції, - поділилася Олена Семикіна.

Цей метод, як підкреслює представниця СБУ, дійсно дав позитивний результат. Зокрема, в Тернопільській області, через кілька днів після проведення такої зустрічі, ювенальному поліцейському звернулася учениця, яку ворог намагався залучити до співпраці. Завдяки її повідомленню вдалося запобігти злочину та виявити куратора.

Та, констатує Семикіна, багато залежить від постійного інформування населення, від підвищення цифрової грамотності та пильності наших громадян, розвитку в них критичного мислення.

Снимок: Зоряна Стельмах Представник пресслужби ГУР МОУ Євгеній Єрін і експертка зі стратегічних комунікацій Марія Авдєєва Чи справді можна обмежити соцмережі?

За словами головного експерта з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, наразі Україна не має підґрунтя для імплементації тієї ж DSA, про яку йшлося раніше, аж доки не стане членом Євросоюзу.

Проведу порівняння. Уявіть, що ви купуєте банани в таких супермаркетах, як "Сільпо", "Новус" або "Велмарт". Якщо ці банани виявляються неякісними, що ви зробите? Правильно, звернетеся до Держспоживслужби, щоб поскаржитися на магазин. Але ж ми не прямуємо до виробника бананів, який знаходиться в Африці, і не намагаємося з України впливати на його бізнес. З соціальними мережами ситуація схожа.

Розповім секрет: відповідний законопроєкт є, але поки ми не будемо в Євросоюзі, говорити про імплементацію DSA не має сенсу. Бо Digital Service Act - це акт, який регулює поняття інтернет-посередників. А це - від умовного "Київстара" чи "Ланета" і до власне онлайн-платформ і VLOPів (VeryLargeOnlinePlatform). Але вся ця інфраструктура зав'язана під Єврокомісію. Тобто регулятора для платформ, які сидять в Європі, в основному - в Дубліні, найближчий до нас офіс - Варшава. Там сидить TikTok, Meta, Google, Netflix, HBO тощо. Але регулятор у них - Єврокомісія.

Отже, навіть якщо ми приймемо закон в даний момент, це не матиме значного впливу. Справа в тому, що ми не маємо юрисдикції. У нас є лише один вибір - чи дозволити імпорт бананів, чи заборонити його. Ми можемо лише вжити заходів, подібно до того, як це було зроблено з "ВКонтакте" та "Однокласниками", - прокоментував Ігор Розкладай.

Снимок: Зоряна Стельмах Головний експерт з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай Чи робиться щось на рівні державної політики?

Журналіст і теперішній офіцер Збройних Сил України Єгор Чечеринда переконаний, що ефективність протидії інформаційним атакам безпосередньо пов'язана з готовністю держави та суспільства. Він зазначає, що Індія показала, як можна зменшити загрози, пов'язані зі штучним інтелектом, пропонуючи певні рішення.

"Незабаром парламент Індії прийме законопроєкт, що вимагатиме маркування всіх матеріалів — будь-то відео, текст або аудіозаписи — щодо їхнього походження, якщо створення відбулося за допомогою штучного інтелекту. Всі матеріали, які не мають відповідної позначки або містять помилки в маркуванні, підлягатимуть забороні та можуть призвести до штрафів або кримінальної відповідальності. Варто зазначити, що Індія перебуває у стані фактичного постійного конфлікту з сусідньою країною", — зазначив Чечеринда.

Але проблема України, за його словами, у тому, що Міністерство інформації роками трансформується у різні відомства і служби, фактично не виконуючи під час війни жодних вкрай потрібних функцій.

Снимок: Зоряна Стельмах Журналіст, офіцер ЗСУ Єгор Чечеринда

Наразі питання інформаційної політики обробляє один з департаментів Міністерства культури. Проте, кому саме слід звертатися за роз'ясненнями – це залишається незрозумілим. Щоб протистояти загрозам, ми повинні самостійно створювати наративи та впроваджувати їх у інформаційний простір. Але хто відповідальний за цю діяльність? Можливо, нам необхідна окрема організація, яка не лише виявлятиме дезінформацію, як це робить Центр боротьби з дезінформацією, а й активно формуватиме та просуватиме українські наративи. Ці меседжі мали б бути адресовані не лише нашому суспільству, а й європейській та американській аудиторії: що ми прагнемо досягти, які наші цілі і яким шляхом ми плануємо їх реалізувати, - підкреслив Єгор Чечеринда.

Голова комітету Верховної Ради з питань захисту свободи Ярослав Юрчишин висловив підтримку думці, що в Україні на сьогоднішній день відсутнє чітке бачення державної стратегії комунікації.

Це справді серйозне завдання. Перш ніж рухатися далі, важливо з’ясувати, що саме ми пропонуємо. Наприклад, шолом українського олімпійця в певний момент суттєво сприяв нашим стратегічним комунікаціям.

Сьогодні ми відзначаємо річницю повномасштабного вторгнення (розмова відбулася незадовго до 24 лютого. - Ред.). Чи маємо ми стратегію, як це комунікувати? Я не вірю в концепцію "одного голосу" в Україні. Натомість, я бачу це як хорову співпрацю: громадськість висловлює свої думки, держава формує свої наративи, медіа подають інформацію у своєму стилі, а бізнес діє через свої канали. Ідеальний варіант - це стратегічний хор у комунікаціях. Чи можливо це в реальності, чи це лише уява? Фіни стверджують, що це реально, якщо між учасниками існує довіра. Я повністю підтримую цю думку, - поділився своїми міркуваннями Юрчишин.

Снимок: Зоряна Стельмах Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВР зі свободи слова

При цьому він підкреслив, що у стратегічних комунікаціях наразі не так важлива інституція, як те, хто їх транслюватиме - а́ктори (учасники соціально-політичних процесів), медіа, лідери громадських думок.

З тезою про необхідність персонального лідерства погоджується й радниця т.в.о. голови СБУ Олена Семикіна.

На мою думку, нині велике значення має індивідуальне лідерство та ефективна комунікація. Якщо є особа, яка заявляє: "Я беру на себе відповідальність за цей напрямок і доведу його до успішного завершення", це дійсно працює. У нашій організації особисте лідерство дало відчутні результати. Якщо в 2019 році рівень довіри до СБУ становив 25%, то в 2025 році вже досягнув 75%, - навела статистику Семикіна. - Таке лідерство необхідне в кожній сфері та на кожній посаді.

Однак це не знімає потребу в особистій відповідальності при споживанні інформації. Як зазначає голова комітету з захисту свободи слова Ярослав Юрчишин, справжнім щитом проти фейкових та маніпулятивних повідомлень для суспільства повинні стати надійні та перевірені медіа.

Снимок: Зоряна Стельмах шеф-редакторка LB.ua Cоня Кошкіна

Це медіа, що мають свою репутацію і дотримуються збалансованої редакційної політики. Вони слугують однією з головних основ, на які ми можемо спиратися, особливо у взаємодії зі старшою аудиторією. Адже звички молоді часто формуються через наслідування поведінки старших. Можу з упевненістю стверджувати: якщо дорослі використовують Telegram вдома, діти також його обиратимуть.

Якщо дорослі переглядають програми "Суспільне", "Єдиний марафон" чи "П'ятий канал", діти також почнуть їх дивитися і довіряти цим джерелам. Чому шведи звертаються до суспільного мовлення, коли стикаються з емоційно насиченою інформацією? Це стало для них звичкою, яка сформувалася за багато років. Мої старші діти, коли натрапляють на підозрілу інформацію в інтернеті, знають, що слід звернутися, наприклад, до "Лівого берега" і перевірити, чи є там такі відомості. Якщо їх там немає, вони не поширюють цю інформацію. Це вже звичка, яка справді допомагає уникати дезінформації, - поділився Ярослав Юрчишин.

Фіни, відзначає, нардеп, виховують медіаграмотність у дітей з 6 місяців - починаючи з роботи з батьками. "Тому це комплексне питання. Нам треба боротися зі злом, не маскуючи, що це не зло. Все російське - це зло", - резюмував нардеп.

Насамкінець, СЕО EFI Group Ольга Батова нагадала про ще одного великого стейкхолдера, який може підставити плече у боротьбі з інформаційними атаками та кіберзагрозами - бізнес.

Снимок: Зоряна Стельмах Ольга Батова, СЕО EFI Group

Перед цим заходом я провела опитування в бізнес-клубі серед компаній. Зокрема, я запитала, чи має хтось із них під час випробувального терміну структуру навчання з кібербезпеки. Виявилося, що лише 2% відповіли ствердно. А ось щодо навчання, яке б пояснювало, як співробітникам діяти під час обшуку, відсоток виявився значно більшим.

Під час проходження випробувального терміну в одній з великих міжнародних компаній я була зобов'язана пройти навчання, зокрема, в галузі кібербезпеки. Наприклад, необхідно знати, які електронні листи можна відкривати, а які краще ігнорувати. Важливо вміти розпізнавати неправдиву інформацію та знати, куди не слід завантажувати контракти. Запитайте своїх колег, як вони використовують Chat GPT. Я впевнена, що багато юристів завантажують свої документи в цю систему. Але що далі відбувається з цією інформацією? Куди вона йде? Тому подібне навчання є критично важливим не лише для компаній, а й для забезпечення безпеки держави, - зазначає Ольга Батова.

Вона вважає, що співпраця з бізнесом може стати важливим елементом у боротьбі з інформаційними загрозами. Завдяки роботодавцям можливо охопити значну аудиторію, а через батьків, які працюють у компаніях, можна дістатися до численних дітей.