Китай не виявляє бажання терміново підтримувати Іран у конфлікті, незважаючи на позитивні економічні зв'язки, згідно з інформацією Bloomberg.

На даний момент справжнє військове втручання з боку Китаю не є предметом обговорення.

У Китаї оперативно висловили осуд на адресу Ізраїлю після його атаки на Іран. Проте президент Сі Цзіньпін не поспішає надавати Тегерану військову допомогу чи іншу підтримку, яка могла б допомогти йому у протистоянні зі своїм ворогом. Цю інформацію повідомляє Bloomberg.

Відомо, що Пекін не один раз застерігав від ескалації конфлікту, а у четвер вчергове закликав США та інші країни до діалогу та "запобігання погіршенню ситуації в регіоні".

Незважаючи на це, Китай досі не надав жодної підтримки Ірану, обмежуючись лише продовженням торгових зв'язків із цією країною. Такий самий курс було обрано КНР і щодо Росії.

Окрім цього, Пекін виступив з закликом до зниження напруженості на тлі бойових дій між Пакистаном і Індією.

Китай може забезпечувати Іран економічною підтримкою та висловлювати риторику на його користь, проте реальне військове втручання поки що не є предметом обговорення. Пекін не прагне опинитися в ситуації, коли його втягнуть у конфлікт між Іраном та Ізраїлем, за яким стоїть адміністрація Трампа, - зазначив Вен-Ті Сун, нерезидентний дослідник Глобального центру Китаю Атлантичної ради.

Хоча Сполучені Штати мають історію участі у затяжних військових конфліктах, для політики Сі Цзіньпіна характерна обережність Китаю щодо втручання в міжнародні суперечки.

"Цей принцип невтручання дозволив Пекіну виділитися серед Вашингтона в країнах Глобального Півдня, де він налагоджував зв'язки, в першу чергу, пропонуючи позики та допомогу в розвитку, утримуючись від закликів до політичних змін", - пояснили в Bloomberg.

У публікації акцентується на тому, що спосіб, яким Пекін взаємодіє з Іраном, відображає його позицію стосовно Росії.

У той же час, говорячи про економічні відносини між державами, слід зазначити, що вони значно переважують на користь Пекіна. Згідно з даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, приблизно одна третина іранської торговельної діяльності припадає на Китай, в той час як частка Ірану в китайському імпорті становить менше 1%. Незважаючи на те, що Пекін імпортує близько 90% іранської нафти, Ісламська Республіка в кінцевому підсумку виступає лише як замінний енергетичний партнер для Китаю.

"У надзвичайно малоймовірному сценарії, при якому Іран втрачає весь свій експорт, ця нестача може бути компенсована резервними потужностями країн ОПЕК+", - зазначили експерти агентства Fitch Ratings.

У Bloomberg зазначили, що Іран, який веде боротьбу проти домінуючих ізраїльських сил, ймовірно, потребуватиме сучасних систем протиповітряної оборони та винищувачів. Проте, існує мало шансів, що така допомога надійде від Китаю.

"З 2005 року Китай офіційно припинив продаж основних систем озброєння Тегерану, хоча на початку цього року США наклали санкції на шість компаній з Гонконгу та Китаю за нібито допомогу Ірану в постачанні деталей для безпілотників", - нагадали у матеріалі.

У свою чергу, існує можливість пропозиції посередництва. Однак навіть у разі, якщо Сі виявить готовність до цього, залишається під питанням, чи зможе хоча б одна зі сторін прийняти його участь.

"Він висловив бажання надати підтримку. Проте, які кроки можуть вжити він або Китай? Посередницька роль є досить складною і вимагає участі інших важливих учасників, зокрема Сполучених Штатів", – підкреслив професор політичних наук і міжнародних відносин в Університеті Бакнелла Чжіцюнь Чжу.

Згідно з думкою Ніла Томаса, наукового співробітника з китайської політики в Центрі аналізу Китаю Азіатського інституту політики, Пекін врешті-решт надає пріоритет стабільності у своїх міжнародних зв'язках і рідко виступає на підтримку насильницької зміни влади в інших країнах.

"Китайська стратегія на Близькому Сході спрямована на налагодження позитивних стосунків з усіма країнами регіону, що дозволяє їй збільшувати свої економічні вигоди та посилювати геополітичний вплив," - зазначив він.

Як писав УНІАН, Іран ударив по одній з найбільших ізраїльських лікарень. Крім того, від атак постраждав багатоквартирний житловий будинок у Тель-Авіві та інші об'єкти в центральному Ізраїлі. Як повідомили в ізраїльській рятувальній службі, поранення отримали щонайменше 40 людей.

Згідно з інформацією, наданою ізраїльською службою порятунку Magen David Adom, не менше 40 людей отримали поранення.

Водночас Ізраїль атакував іранський ядерний реактор, що знаходиться на відстані 250 кілометрів на північний захід від Тегерана. Представники ізраїльського державного телебачення запевнили, що внаслідок обстрілу "жодної радіаційної загрози не існує".

Американські конгресмени прагнуть запобігти можливому військовому втручанню Трампа в Іран. З цією метою вони внесли до Конгресу резолюцію, що забороняє "Збройним силам США проводити несхвалені бойові дії на території Ісламської Республіки Іран".

"Конституція не дозволяє виконавчій владі в односторонньому порядку вчиняти військові дії проти суверенної держави, яка не напала на Сполучені Штати. Конгрес має виключне право оголошувати війну Ірану. Триваюча війна між Ізраїлем та Іраном не є нашою війною", - підкреслив республіканський конгресмен Палати представників Томас Массі.