Нічого особливого для нас, а також для поляків у Польщі не відбувається, якщо не враховувати пропагандистські кліше. Ось стислий виклад подій, які розпочалися ще в 2015 році.
Політична криза в Польщі: протистояння навколо Конституційного трибуналу досягло кульмінації.
У Польщі спостерігається загострення політичної та конституційної кризи. Генеральний прокурор розпочав процес скасування суддівського імунітету для голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Суддя Анна Корвін-Пьотровська оголосила про тимчасове відсторонення цих осіб від виконання їхніх обов'язків і взяла на себе організацію діяльності Трибуналу.
Президент Кароль Навроцький перервав офіційну поїздку до Сенегалу та повернувся до Варшави. У Президентському палаці він проводить консультації з Богданом Свєнчковським та першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським.
Події п'ятниці, 30 жовтня, стали кульмінацією багатомісячного протистояння між урядом Дональда Туска та політичними силами, пов'язаними з партією "Право і справедливість" (PiS).
Туск: "Відновлення правопорядку – це наша відповідальність."
"Відновлення верховенства права є нашим обов'язком. Після багатьох років беззаконня з боку ПіС, цей процес виявляється складним і іноді болісним, вимагаючи від нас рішучих кроків. Іншого виходу немає," — зазначив прем'єр-міністр Дональд Туск у своїй публікації в соціальній мережі X. Так він прокоментував ситуацію, що склалася навколо Конституційного трибуналу.
Для коаліції, що при владі, відновлення повноцінної діяльності цього органу вважається одним з основних політичних пріоритетів. За рік до виборів до парламенту вирішення конституційної кризи повинно підтвердити можливість уряду виконувати свої зобов'язання щодо відновлення верховенства права.
Водночас стало очевидно, що опозиційна партія "Право і справедливість" не збирається поступатися. Після обрання Кароля Навроцького президентом Польщі PiS отримала потужну політичну підтримку в Президентському палаці.
Навроцький фактично став на захист діючого керівництва Конституційного трибуналу. Конфлікт загострився внаслідок питань щодо легітимності суддів, обраних парламентом, а також процедури їх присяги.
Поліція біля Конституційного трибуналу
Протягом кількох тижнів біля будівлі Конституційного трибуналу розташувалися підтримуючі PiS та учасники клубів Gazeta Polska, які створили безперервний протестний намет.
Увечері 30 жовтня, напередодні вихідних із нагоди Дня всіх святих, ситуація різко загострилася.
Поліцейські в захисному спорядженні встановили бар'єри навколо будівлі Трибуналу. Телеканал TV Republika, який підтримує праву опозицію, розпочав спеціальний прямий ефір із місця подій.
В інформації, поширеній телеканалом, зазначалося, що правоохоронці потрапили на територію закладу через задні ворота, тоді як невідомі особи, за чутками, зайшли в будівлі і почали шукати документи.
Незабаром встановили, що відомості про вхід поліції в будівлю виявились неправдивими. Правоохоронці лише зайшли на територію Конституційного трибуналу і залишилися неподалік від воріт.
Поліція наголосила, що не втручається в діяльність судової установи, а виконує завдання із забезпечення громадського порядку та безпеки.
Зняття керівництва з посади Трибуналу
Важливу роль у unfolding подій зіграли міністр юстиції, генеральний прокурор Вальдемар Журек, а також суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Пьотровська.
Корвін-Пьотровська є однією з суддів, обраних Сеймом у цьому скликанні. Вона стала однією з трьох суддів, які прийняли присягу перед президентом Каролем Навроцьким.
Ще п'ятеро обраних суддів склали присягу в Сеймі, оскільки президент не прийняв її особисто. Богдан Свєнчковський, який очолював Конституційний трибунал, відмовлявся допустити їх до виконання обов'язків.
Унаслідок цього законно обрані, за позицією уряду, судді не могли повноцінно працювати: вони приходили до будівлі Трибуналу, але залишалися у вестибюлі.
У п'ятницю ввечері Анна Корвін-Пьотровська оголосила про відсторонення Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського від виконання обов'язків на один місяць.
Підставою стало, зокрема, блокування проведення Загальних зборів суддів Конституційного трибуналу.
Ці збори мали затвердити бюджет установи та передати його до Сейму. Без відповідного рішення виникала загроза фінансуванню діяльності Трибуналу.
Крім того, Свєнчковському закидають маніпуляції зі складом суддівських колегій та перешкоджання роботі новообраних суддів. Частину цих обставин уже розслідує прокуратура.
Анна Корвін-Пьотровська повідомила про проведення Загальних зборів суддів Конституційного трибуналу, запланованих на 3 листопада.
Семеро суддів, які знаходилися в приміщенні ввечері 30 жовтня, підтвердили свою готовність залишатися там доти, поки це буде потрібно.
У той же час Богдан Свєнчковський відмовився визнати рішення про своє усунення. Він охарактеризував Корвін-Пьотровську як узурпаторку та назвав її дії беззаконними.
За його словами, саме він залишається законним головою Конституційного трибуналу та має повноваження управляти установою.
Генеральна прокуратура готує звинувачення
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек організував спеціальну пресконференцію, що стосувалася ситуації навколо Конституційного трибуналу.
Він зазначив, що Трибунал отримав п'ять запитів на зняття суддівського імунітету. Документи, що підтверджують обвинувачення, представлені на 224 аркушах.
Прокуратура планує висунути обвинувачення проти Богдана Свєнчковського та Бартломея Соханського.
Журек підкреслив, що держава Польща має обов'язок забезпечити виконання рішень Європейського суду з прав людини та створити умови для ефективної діяльності законно обраних суддів.
"Протягом останніх кількох місяців ми стали свідками безпрецедентної ситуації для демократичної правової держави: судді Конституційного трибуналу, обрані законним шляхом, не мають можливості виконувати свої функції," — зазначив міністр.
Він також звернув увагу на позицію Венеціанської комісії стосовно можливості альтернативного складання присяги у Верховній Раді, якщо президент відмовляється її прийняти.
На переконання Журека, виконавча влада має обов'язок забезпечити функціонування державних інституцій та захист суддів, які зазнають погроз.
Качинський звинуватив уряд у вчиненні державних злочинів.
Ситуація, що склалася навколо Конституційного трибуналу, спровокувала сильну відповідь з боку опозиційних сил.
Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський завітав до приміщення Трибуналу, де виступив перед натовпом протестувальників.
Він назвав дії уряду Дональда Туска нападом на Конституційний трибунал і тяжким злочином проти держави.
На думку Качинського, відповідальність за ці дії несуть як політики, які ухвалювали рішення, так і представники правоохоронних органів, які їх виконували.
Він провів аналогію між сучасними подіями та раніше ухваленими урядовими рішеннями, зокрема змінами в управлінні польським суспільним телебаченням TVP.
Качинський заявив, що винних необхідно притягнути до відповідальності.
Його мова була вкрай жорсткою. Лідер PiS навіть нагадав про Нюрнберзькі принципи, які стосуються відповідальності за злочини, хоча і вказав, що сучасні події не слід безпосередньо ставити в один ряд із нацистськими злочинами.
Одночасно він висловив занепокоєння щодо ймовірного загострення ситуації, зазначивши: "Ми можемо стати свідками злочинів і вбивств".
Качинський закликав своїх прихильників продовжувати захищати Конституційний трибунал та звернувся до польських патріотів із проханням приїхати до Варшави.
До акцій протесту приєдналися також інші представники правих політичних рухів.
Серед учасників заходу можна було помітити колишню очільницю Конституційного трибуналу Юлію Пшилембську, екс-прем'єра Матеуша Моравецького, а також делегатів праворадикальних груп.
На цій території спалахували конфлікти навіть між різними угрупуваннями правих політиків.
Зокрема, виникли повідомлення про суперечку між депутатом від PiS Маріушем Госеком і Гжегожем Брауном.
Прихильники опозиційних сил вигукували гасла проти влади, серед яких були фрази на кшталт "Геть комунізм!" та "Ярославе! Ярославе!".
Правоохоронці оголосили про арешт трьох людей, які намагалися перетнути огорожу Конституційного трибуналу.
Президент Навроцький повертається до Варшави
Рішення президента Кароля Навроцького достроково завершити офіційний візит до Сенегалу стало ще одним свідченням масштабу політичної кризи.
Дізнавшись про ситуацію у Варшаві, президент прийняв рішення змінити курс літака і терміново повернутися до Польщі.
Навроцький висловив думку, що в цей crucial момент він має бути в рідній країні.
Кароль Навроцький виступив з офіційною заявою, в якій закликав до відновлення законності.
Глава держави прибув до приміщення Конституційного трибуналу в ніч з п'ятниці на суботу. Незадовго до п'ятої години ранку в суботу Павел Шефернакер, очільник президентського офісу Польщі, озвучив свою заяву. "У зв'язку з загрозою внутрішній безпеці Республіки Польща я ініціюю термінові консультації за участю парламентських партій з метою забезпечення стабільності політичної ситуації," — повідомив він.
У Президентському палаці стартували переговори з Богданом Свєнчковським та членами судової системи.
Таким чином, конфлікт навколо Конституційного трибуналу фактично перетворився на відкрите протистояння між урядом, президентом та опозицією.
Боротьба за Конституційний трибунал -- боротьба за модель польської держави
Сучасна криза має набагато більш складні корені, ніж просто конфлікти навколо правомочностей окремих суддів.
Під час епохи правління партії "Право і справедливість" Конституційний трибунал став ключовим об'єктом інституційних реформ, що викликали значну критику з боку Європейської комісії, Венеціанської комісії та інших європейських судових органів.
Після того як коаліція на чолі з Дональдом Туском прийшла до влади у 2023 році, однією з ключових цілей уряду стало повернення незалежності судової системи та забезпечення верховенства права.
Однак цей процес зустрів спротив з боку політичних угруповань, які раніше мали вплив на основні державні структури.
Обрання Кароля Навроцького президентом посилило позиції опозиції та ускладнило реалізацію судової реформи.
Тепер конфлікт вийшов на абсолютно новий етап.
Уряд підкреслює важливість дотримання рішень європейських судових інстанцій та відновлення конституційного ладу. Президент разом з партією PiS звинувачують уряд у порушенні принципу розподілу влади та неправомірному втручанні в роботу Конституційного трибуналу.
Обидві сторони посилаються на Конституцію та принципи верховенства права, проте їхні тлумачення законності істотно відрізняються.
Наступне випробування відбудеться 3 листопада, коли Анна Корвін-Пьотровська має намір організувати Загальні збори суддів Конституційного трибуналу.
Подальший розвиток конституційної кризи буде значною мірою визначатися тим, наскільки успішно вдасться налагодити їхню діяльність та чи отримають ухвалені рішення визнання з боку інших державних органів.
Польща опинилася перед складним випробуванням: як відновити верховенство права, не допустивши, щоб боротьба за незалежність судової влади перетворилася на новий етап політичного протистояння та інституційного паралічу.
Згідно з інформацією, опублікованою в Gazeta Wyborcza 30 жовтня 2026 року.
#
