Безпілотники, які постачаються "із коробки", не завжди готові до виконання бойових завдань — у підрозділах, що займаються безпілотними системами, часто виникає необхідність в кустарних доопрацюваннях: дрони модифікують безпосередньо на місці. Подібні визнання звучать від українських військових, які займаються експлуатацією БпЛА. У той же час ворог має можливість зосереджувати фінансові та людські ресурси на виконанні конкретних завдань. Це дозволяє агресору оперативно розширювати успішні проекти, такі як "Шахед / Герань". На жаль, ці наслідки відчувають як тил, так і фронт.
Чотири роки повномасштабної російської агресії проти України повністю змінили філософію сучасної війни. Гаубиці й танки відійшли на другий план. В авангарді тепер саме безпілотні системи: повітряні, морські, наземні. Це непрохідні kill-зони на лінії зіткнення, це взаємні рейди в глибокий тил. Якщо це ще не війна роботів, то ми вже на її порозі. За підрахунками військових експертів, до 70% усіх уражень противнику в цій страшній війні завдають саме безпілотники. Вони відносно недорогі (порівняно з ракетами та літаками) й малопомітні. Те, що ще зовсім недавно було інструментами для теле- та кінооператорів, конструкціями авіамоделістів і просто іграшками, стало грізною зброєю.
Станом на травень 2025 року в Силах оборони України налічувалося понад 420 різних підрозділів БпЛА. До них належать ударні роти, батальйони й окремі бригади безпілотних систем, які використовують широкий спектр розвідувальних, ударних і FPV-дронів. За рік кількість екіпажів зросла всемеро, а підрозділи використовують близько 70 моделей БпЛА.
Підрозділи безпілотних літальних апаратів, які ще нещодавно функціонували в статусі рот та батальйонів, перетворилися на бригади. Наприклад, 20-та окрема бригада безпілотних систем ЗСУ, відома як К-2, виникла з механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Роберт Бровді, більш відомий під псевдонімом "Мадяр", який є ідеологом та командиром 414-го окремого батальйону ударних БПЛА "Птахи Мадяра", минулого року, у червні, став на чолі нового роду військ – Сил безпілотних систем ЗСУ. Команда спеціального призначення Нацгвардії України, відома як Lasar's group ("Група Лазаря"), що розпочала свою діяльність у 2022 році з двома пілотами, сьогодні є однією з найуспішніших одиниць у Силах оборони України. Її командир і співзасновник, Павло Єлізаров, або "Лазар", з 19 січня 2026 року обіймає посаду заступника командувача Повітряних сил ЗСУ. Примітно, що як Бровді, так і Єлізаров прийшли до армії як добровольці з цивільного життя, не маючи попереднього військового досвіду.
Ще не так давно підрозділи безпілотних літальних апаратів намагалися залишатися в тіні, але сьогодні ми можемо спостерігати їх активність у соціальних мережах: у них є сучасні вебсайти та Telegram-канали, про які активно говорять. Чому це відбувається? Перш за все, щоб залучити нових членів команди та тих, хто бажає надати фінансову підтримку. Очевидно, що підрозділам, які працюють з безпілотниками, потрібні кадри, а волонтерська допомога завжди буде корисною. Їхня активність в інтернеті також може свідчити про зростаючу конкуренцію.
На веб-ресурсах цих підрозділів можна знайти інформацію про те, як у них все ідеально, наскільки безпечно та яке чудове обладнання вони мають. Спілкуючись із представниками цих служб, можна скласти враження, що це дійсно так. Проте, через зміни в системі забезпечення, чергування на бойових позиціях можуть тривати безкінечно, а про можливість добре відпочити чи отримати заслужену відпустку залишається лише мріяти.
Ми надіслали кілька запитів командирам різних підрозділів БпЛА з різних військових родів. Відповіли лише троє з них. Проте "Птахи Мадяра" лише зазначили, що не надають коментарів. Відповіді інших були пізнавальними, але досить лаконічними — ніби шматочки пазла без готового зображення.
Ось яким вийшов діалог із командиром роти бомберів 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2 з позивним "Сарацин".
Проблема з набором особового складу змусила підрозділи безпілотних систем активізувати свої зусилля та донести до людей інформацію про переваги служби в їхніх рядах. Чи можна це вважати своєрідною конкуренцією?
Конкуренція в даному контексті не є прямим показником, адже для кожного підрозділу ключовим є саме його ефективність. Важливими аспектами є стабільність, яку він демонструє, а також кількість знищених супротивників і їх техніки. Проте в секторі безпілотних літальних апаратів (БпЛА) ми стикаємося з суттєвою нестачею кадрів, оскільки наш рід військ швидко розширюється. Лише за рік ми перетворилися з механізованого батальйону на бригаду БпЛА. Таке стрімке зростання вимагає оперативного набору нових спеціалістів. Більш того, в сфері БпЛА існує значна потреба в різноманітних фахівцях: не лише пілотах, а й водіях, медичних працівниках, адміністраторах, аналітиках даних тощо. Прямий набір є надзвичайно ефективним методом поповнення складу підрозділу. Це вигідно для обох сторін: бригада може шукати кандидатів на конкретні вакансії, а новобранець, який прагне зайняти певну позицію, має можливість безпосередньо поспілкуватися з представниками підрозділу, вибрати свою спеціалізацію та бути впевненим у відсутності ризиків на шляху до своєї мети.
-- Чи відчуваєте ви дефіцит БпЛА? Компонентів до них? Інших ресурсів? Що можете сказати про їхню якість "із коробки"?
Не можу стверджувати, що в нашій частині існує серйозний дефіцит безпілотних літальних апаратів, але, безумовно, ми відчуваємо недоліки в тому, як швидко виробники реагують на виклики, що виникають в умовах війни. Коли один із пристроїв виходить з ладу, ми починаємо шукати альтернативи, але цей процес може зайняти кілька місяців — від виробництва до бета-тестування, а потім і до повернення в наш підрозділ. Якщо затримка триває два-три місяці, може виникнути потреба в оновленні обладнання через нові обставини. Деякі виробники проявляють інтерес до співпраці з військовими підрозділами, а інші — не дуже. Я вважаю, що більшість підрозділів стикається з необхідністю модернізувати значну частину отриманого "з коробки" обладнання своїми силами. Коли якийсь пристрій демонструє високу ефективність, починає працювати "сарафанне радіо": один підрозділ радить іншим, але не так багато виробників мають можливості, щоб швидко забезпечити всі підрозділи цим працюючим обладнанням. Тому ми періодично опиняємося в ситуаціях, коли відчуваємо брак ресурсів і маємо величезні черги на отримання новинок.
Від керівників підрозділів безпілотників неодноразово звучала думка, що ворог має перевагу у можливості зосереджувати свої ресурси на певних напрямках.
Якщо розглядати питання безпілотних засобів у збройних силах супротивника, то варто зазначити, що вони дійсно мають певні переваги. Їхня стратегія чітко структурована, що дозволяє ефективно застосовувати різні ресурси, створюючи так звані kill-зони. Вони вміло концентрують зусилля окремих підрозділів, як, наприклад, "Рубікон", на специфічних цілях, зокрема в сфері логістики. Наша ж проблема полягає в тому, що підрозділи намагаються охопити всі аспекти одночасно. Один розрахунок виконує завдання з логістики, працює з піхотою, займається мінуванням та веде повітряні операції. Можливо, цю концепцію варто переглянути, на мою скромну думку.
Які аспекти українських збройних сил вимагають термінових змін? Які підходи потребують швидкого вдосконалення?
-- Як безпілотний підрозділ ми маємо фокусувати свою роботу на тому, щоби зберегти життя піхоті. Це має бути нашим основним завданням. Піхотні підрозділи потерпають від того, що неможливо ні дістатися на позицію, ні завести провізію, ні здійснити евакуацію. Якщо ми не контролюємо своєї логістики й не можемо забирати поранених, у нас неповний контроль цієї ділянки фронту. Нам потрібно створювати свої kill-зони. Треба ламати логістику ворога, вибудовувати кращу взаємодію. Може бути дуже багато екіпажів БпЛА, але через специфіку взаємодії їх використання не буде цілком ефективним.
Щодо оцінки ефективності. Зараз ми здебільшого використовуємо кількість напрацьованих е-балів як основну метрику ефективності підрозділу. Але насправді потрібно дивитися на те, наскільки стабільно той чи інший підрозділ працює й тримає смугу. Звісно, якщо це основний напрямок удару противника, то кількість знищених росіян буде високою. Та якщо водночас смуга рухається не на нашу користь і ми втрачаємо території, то, можливо, кількість напрацьованих балів -- не єдина й не основна метрика.
-- Багато підрозділів безпілотних систем -- це приватна ініціатива окремих людей, успішні проєкти, як то кажуть. Чому?
Збройні сили будь-якої держави зазвичай функціонують у досить традиційному режимі. Однак, якщо ми зосередимося на безпілотних технологіях, то це, напевно, найменш традиційна сфера. Багато людей, які до служби в армії досягли успіху на цивільному фронті, займаючи керівні позиції у бізнесі, не втрачають впевненості в роботі з швидко змінюваною інформацією, ризиками та складними процесами. Ті, хто створював успішні компанії в цивільному житті, здатні також формувати ефективні військові підрозділи. Ці фахівці щоденно доводять, що перемогу здобувають не найчисленніші сили, а ті, хто виявляється найбільш гнучким і здатним швидко адаптуватися до вимог війни.
На кілька наших запитань відповів полковник Павло Єлізаров.
Павле Олександровичу, які унікальні риси характеризують Lasar's Group?
-- Головна особливість -- безперервне вдосконалення. Ми постійно шукаємо інноваційні технології, тестуємо їх і впроваджуємо найкращі рішення в підрозділі. Інша особливість -- це поєднання цивільного та військового досвіду. В підрозділі Нацгвардії Lasar's Group 98% людей -- колишні цивільні. Для нас головне -- результат, а не процес.
Як часто роботизовані підрозділи Збройних Сил України стикаються з роботизованими формуваннями противника у бою?
Дрони групи Lasar постійно "перетинаються" з ворожими апаратами. Протягом доби відбувається безліч дуелей між нашими і російськими безпілотниками. Противник застосовує БпЛА на базі оптоволокна та наземні роботизовані системи для виконання засідок, логістичних завдань та інших операцій. Екіпажі "лазарів" невпинно знищують ці цілі.
Сьогоднішні конфлікти — це ера безпілотників?
-- У цій війні застосовуються всі види озброєнь, проте дронова компонента станом на зараз домінує на полі бою. Це підтверджує нещодавній звіт міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, у грудні за допомогою безпілотників було уражено понад 106 тисяч цілей. Приріст становив 31% порівняно з листопадом.
Протягом 2025 року команди Lasar's Group знищили більше 200 ворожих безпілотників. Джерело: Lasar's Group НГУ / Telegram.
Командувач Збройних сил України Олександр Сирський вказував, що близько 70% російської військової техніки знищується за допомогою безпілотних літальних апаратів. Інші цілі знищують за допомогою різних військових засобів, таких як артилерія, проте для розвідки завжди використовують БпЛА. Таким чином, дрони беруть участь у всіх атаках на противника.
Чи є можливість адаптувати ваш досвід для Збройних Сил України та подібних підрозділів Національної гвардії та Державної прикордонної служби?
Ми постійно співпрацюємо в даному напрямку з різними частинами Сил оборони. Наша команда займається навчанням та обміном досвідом щодо ведення бойових дій з використанням сучасних технологій. Чимало підрозділів на етапі свого формування спиралися на модель Lasar's Group, після чого адаптували її відповідно до своїх специфічних потреб.
#Збройні сили України #Україна #Батальйон #Тактична мета #Екіпаж #Безпілотний літальний апарат #Піхота #Національна гвардія України #Ворожий комбатант #Дрон #Угорці #Конкуренція (економіка) #Логістика #Бригада #Авангард #Розвідувальні війська #Командувач #Задня частина (військова) #Бойові озброєння #Компанія (військова частина) #Бойове чергування #Загін (військова справа) #54-та механізована бригада (Україна)