Корупційні скандали, вбивства та тендерні афери: найзначніші кримінальні розслідування в Україні за останній рік.

Що насправді відбувається у справі нардепа Миколи Тищенка, як кейс Крупи став початком кінця роботи МСЕК в Україні, якою була мотивація вбивці Ірини Фаріон і як просувається справа Гринкевичів, - у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

Протягом року великої війни з Росією в Україні спостерігається значне загострення реакції на корупційні прояви та злочини, пов’язані з національною безпекою. Не можна стверджувати, що кількість корупційних випадків зросла. Швидше, їхня видимість збільшилася, а резонанс від будь-яких правопорушень, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів, швидко набуває величезних масштабів.

Аналогічні висновки можна зробити й щодо всіх випадків, що стосуються національної безпеки, навіть якщо вони не мають прямих зв'язків із цією темою. РБК-Україна підкреслює найбільш резонансні справи 2024 року, пов'язані з високопосадовцями, депутатами та великими корупційними схемами.

Микола Тищенко почав шукати популярність ще на початку 2000-х, активно пробиваючись на телебачення. Спочатку він взяв участь у шоу "Форт Боярд", потім став суддею на "Майстер Шеф", а також ведучим програми "Ревізор". Паралельно він розвивав свій бізнес у ресторанній сфері. У 2019 році Тищенко вирішив, що його діяльності в шоу-бізнесі та ресторанах недостатньо, і тому вирушив на парламентські вибори. В результаті він став мажоритарним кандидатом від партії "Слуга народу" і отримав місце у Верховній Раді.

Його каденція запам'яталася низкою скандалів, які здебільшого стосувалися його ексцентричних заяв. За кілька років Тищенко встиг назвати Україну "надувною лялькою", Чорнобильську катастрофу "великим святом", а до привітання з Різдвом додати фразу "Христос воскрес". Уже в період війни Тищенко несподівано полетів до Таїланду, назвавши це робочим відрядженням, під час якого він мав вести "переговори" з партнерами з В'єтнаму. Після цього епізоду нардепа вигнали з фракції. Це лише мала частина того, чим запам'ятався Микола Тищенко, і, здавалося б, цього могло бути достатньо, але влітку 2024 року стався вже не просто конфуз, а повноцінний кримінальний скандал.

Микола Тищенко (зображення: Getty Images)

20 червня в Дніпрі невідомі в балаклавах напали і побили колишнього добровольця, бійця спецпідрозділу "Kraken" Дмитра Павлова. На кадрах відео, яке встигли відзняти, видно, що чоловіки оточують Павлова, який гуляв із немовлям у візочку, сковують кайданками і б'ють. За цим фактом у Дніпровській поліції попередньо відкрили дві справи за статтями за побиття і незаконне позбавлення волі.

У той же день представники правоохоронних органів повідомили, що до ескалації конфлікту причетний Микола Тищенко. Невдовзі перед цими подіями він оголосив про свої наміри боротися з нелегальними call-центрами, які він називає "офісами". Для реалізації своїх планів Тищенко вирушив до Дніпра, де знаходився один із таких "офісів". Там він вступив у суперечку з військовим Павловим, якого нардеп звинуватив у захисті незаконного call-центру. У результаті, охоронці Тищенка влаштували бійку з Павловим. Також у цьому інциденті брав участь поліцейський Богдан Писаренко, який згодом був звільнений зі служби.

25 червня співробітники ДБР із поліцією провели у Тищенка обшуки, під час яких знайшли в нього вдома пачки з готівкою в пакетах і коробках і дорогий годинник. Сам же нардеп під час обшуків спеціально розбив свій телефон, вдаривши ним об кут столу. У ДБР, повідомивши про це, зазначили, що зробив він це даремно - з нинішніми технологіями всю потрібну інформацію можна відновити і зі зламаного телефону.

На суді Тищенко не зраджував собі - звертаючись до судді, він попросив не забирати в нього гроші, бо йому не буде на що жити. "І це не смішно. Я їх заробляв 30 років, ось цими руками. І ні в кого нічого не взяв",- сказав Тищенко під час суду.

17 грудня Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про завершення розслідування справи щодо Тищенка, якому пред'явлено звинувачення в незаконному позбавленні волі особи та завданні їй тілесних ушкоджень. Згідно з цією статтею закону, Тищенко може отримати покарання у вигляді ув'язнення терміном до п'яти років. Наразі залишається незрозумілим, яким чином обвинувачення планує доводити в суді його провину, адже слідство стверджує, що він віддав наказ своїй охороні завдати побоїв Павлову.

23 грудня планувалося проведення судового засідання, на якому нардепу мали продовжити запобіжний захід. Його примусово повинні були доставити на засідання, але він запевнив, що сам прибуде, проте в підсумку не з'явився. Як зазначив прокурор, вранці 23 грудня нардеп потрапив до лікарні з попередньо встановленим діагнозом - ішемічна хвороба серця.

Микола Тищенко (зображення: Getty Images)

Поки тривало слідство, у медіа також було опубліковано аудіо телефонних розмов, де голос, схожий на голос Тищенка, говорить про те, як можна заробити на call-центрах. "І ми починаємо працювати як партнери. І я хочу 50 хвилин за вхід для того, щоб компанія заходила. І я хочу конкретно для себе. Теж щомісяця щось за вхід", - каже людина з голосом, схожим на голос Тищенка.

Сам же нардеп заперечує, що на записах він, і говорить про те, що його голос підробили в нейромережі. Правоохоронці ж ніяк не коментують цю інформацію - ні ДБР, ні СБУ не стали відповідати на запитання РБК-Україна. Чи будуть "плівки Тищенка" якось обговорюватися під час судових засідань по суті справи, невідомо, але, скоріш за все, ні - це окрема стаття й окреме провадження, за яким жодних підозр Тищенку не повідомляли.

Оскільки народний депутат не з'явився на засідання суду, розгляд питання про запобіжний захід було відкладено на 6 січня. Суд має вирішити, наскільки обґрунтованою є причина відсутності Тищенка і чи можливо застосувати запобіжний захід у його відсутність.

4 жовтня Державне бюро розслідувань повідомило про викриття керівника Хмельницького центру медико-соціальної експертної комісії та її сина, який очолює обласне управління Пенсійного фонду. Під час обшуків у їхньому житлі було виявлено приблизно 6 мільйонів доларів готівкою. На фотографіях можна побачити звичайні комоди та тумбочки в спальнях, переповнені грошима та дорогими ювелірними виробами. У робочому кабінеті керівника МСЕК також знайшли близько 100 тисяч доларів, а також ряд підроблених документів і списків військовозобов’язаних з фальшивими діагнозами.

Через деякий час з'ясувалося, що йдеться про Тетяну Крупу. Крім керівництва МСЕК, вона також брала участь і в політичному житті як депутатка облради Хмельницької області від фракції "Слуга народу". Разом із цим Крупа має звання заслуженого лікаря України. Вона ж, за словами слідчих ДБР, під час обшуків викидала сумки з доларами через вікно. Абсурдну картину доповнив чоловік чиновниці - екскерівник Держаудитслужби в Хмельницькій області Володимир Крупа лежав на ліжку в пачках готівки, поки слідчі обшукували квартиру.

Чоловік Тетяни Крупи під час проведення обшуків (фото: прес-служба ДБР)

Після обшуків Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні. Санкція статті передбачає позбавлення волі до 12 років. Поки тривало слідство, з'ясувалося, що у сім'ї Крупи доволі значний список майна - 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних машин, корпоративні права на 48 млн гривень і готельно-ресторанний комплекс на 3 тисячі кв м. За кордоном у чиновників у власності нерухомість в Австрії, Іспанії та Туреччині, а на рахунках - 2 млн 300 тисяч доларів. Усе це, відповідно, не було задекларовано.

7 жовтня Тетяні Крупі було обрано запобіжний захід у вигляді 60 днів перебування в СІЗО з можливістю внесення застави в розмірі 500 мільйонів гривень. 28 листопада суд продовжив її арешт, зменшивши суму застави до 280 мільйонів гривень. Під час слідства з'явилися численні деталі, зокрема, що ще в 2017 році її племінник подарував їй магазин вартістю 200 тисяч гривень, який вона, вже під час війни, продала за 18 мільйонів гривень.

У матеріалах розслідування міститься переписка Крупи з правоохоронними органами, зокрема, з Державним бюро розслідувань та прокуратурою Хмельницької області. На одному з судових засідань Крупа зазначила, що не всі гроші, які були виявлені у її помешканні, є її власністю. Цю інформацію підтвердив обізнаний джерело для РБК-Україна.

"Вона, ймовірно, зберігала 'общак'. Хоча це не всі її фінанси, ці гроші ніяк не пов'язані з 'інвестиційними проектами', про які згадував її чоловік. Це ті кошти, які вона зберігала у себе", - зазначив співрозмовник.

Ситуація з Крупою є фактично унікальною. Раніше, до лютого 2022 року, мільйони доларів та нерухомість, що належать керівнику організації, яка визначає, чи готовий громадянин служити в армії, могли б не викликати такого сильного резонансу чи обурення в суспільстві. Проте, з початком повномасштабної війни, неефективної мобілізації та численних корупційних скандалів, цей випадок став каталізатором, який активізував більш широкі суспільні процеси.

Раптово стало відомо, що значна кількість державних службовців, серед яких чимало представників правоохоронних органів, мають підроблені інвалідності. Корупційні схеми почали виявлятися одна за одною в ряді міст та регіонів. 20 жовтня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, присвячене скандалу, що виник навколо Хмельницького МСЕК, а згодом ухвалив рішення про ліквідацію всіх медико-соціальних експертних комісій.

Одночасно з цим було звільнено керівництво Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я, а також представників Українського державного науково-дослідного інституту з проблем інвалідності при МОЗ і працівників самого міністерства, які займалися цим сектором. Дивує, що ці заходи були вжиті після скандалу, що розгорівся в Хмельницькій МСЕК, хоча раніше, за рік до цього, Міністерство охорони здоров'я заявляло про проведення перевірок медико-соціальних комісій. Чому ж такі серйозні корупційні схеми в МСЕК стали відомі лише через рік після перевірок? І чи стали ці перевірки каталізатором для дій правоохоронних органів? На ці запитання досі немає офіційних відповідей.

Тетяна Крупа під час судового засідання (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

У відповідь на запит РБК-Україна, представники міністерства вказали, що питання, пов'язане з МСЕК, є значно складнішим, ніж очікувалося. Вони визнали, що їхня діяльність у рамках комісій є недостатньою, і як альтернативу запропонували створення "експертних груп". До складу цих груп увійдуть практикуючі лікарі, при цьому жоден з колишніх керівників МСЕК не матиме можливості потрапити до експертної команди.

Оцінювання буде здійснюватися експертними групами в багатопрофільних лікарнях, які мають усіх необхідних фахівців та можливість для проведення додаткових досліджень. Направлення на оцінку здійснюватиметься за чітко визначеними критеріями через спеціалізовану електронну систему, в якій також буде зберігатися вся документація, пов'язана з оцінюванням, а також дії користувачів і прийняті рішення, - повідомили у відповіді на запит.

19 липня у Львові трагічний інцидент забрав життя колишньої народної депутатки Ірини Фаріон. Невідомий злочинець вистрілив у неї з пістолета, коли вона виходила з дому та прямував до таксі. Жінку терміново госпіталізували в критичному стані, але, на жаль, вже ввечері стало відомо про її смерть.

Розслідування справи про стрільця тривало п'ять днів. Поліція ретельно обшукала лісові масиви, аналізувала відеозаписи з камер спостереження та провела попереднє розслідування, в результаті чого вийшла на потенційного злочинця. Несподівано затриманим виявився 18-річний мешканець Дніпра В'ячеслав Зінченко. Його етапували до Львова, де перед початком судового засідання керівництво правоохоронних органів провело брифінг. Під час заходу детально розповіли про те, як слідчі вийшли на слід Зінченка і чому його підозрюють у скоєнні вбивства.

В'ячеслав Зінченко під час судового засідання (зображення: Getty Images)

Згідно з даними слідства, Зінченко прибув до Львова, де отримав на пошті одяг: панамку бренду Patagonia, темні окуляри та червону футболку з написом "Los Angeles". У цьому вбранні він кілька днів залишався поблизу будинку Фаріон, майже не змінюючи своєї позиції. Скриншоти з камер спостереження, на яких зафіксовано ймовірного стрільця в червоній футболці, панамці та окулярах, поширилися в соціальних мережах і на новинних каналах ще за кілька днів до арешту Зінченка.

За інформацією слідства, 19 липня Зінченко проникнув на подвір'я Фаріон, одягнувши червоні рукавички, і вистрілив у неї, після чого втік. Відеокамери зафіксували, як він заходить в арку подвір'я, а через кілька хвилин вже біжить уздовж будинків. 21 липня Зінченко сів на потяг у Львові та вирушив до Дніпра, де його затримали. Цікаво, що правоохоронці, окрім численних експертиз та свідчень, змогли ідентифікувати ймовірного вбивцю за його ходою. Вони переглянули записи з камер зовнішнього спостереження, на яких зафіксовано рух стрільця, і порівняли їх з аналогічними записями, де був уже сам Зінченко.

На брифінгу показали кілька скріншотів з його телефону, листування і запити в пошуковику - серед іншого, Зінченко шукав адресу нардепа Максима Бужанського, причому шукав він її вже після вбивства Фаріон. Ще в мережі Зінченка знайшли "прощального" листа. "Привіт, я з Дніпра, раз це повідомлення тобі відправлено, значить, щось пішло не за планом". Також він просить у разі чого пояснити його батькові, що він приховував "це" заради безпеки батьків, а не тому що він їм не довіряє.

Того ж дня відбулося перше судове засідання, на якому Зінченку було обрано запобіжний захід. Хлопець демонстрував певну самовпевненість, проте його дії виглядали непослідовно. Спочатку він висловлював бажання спілкуватися з журналістами, але згодом змінив свої наміри – це співпало з приїздом його нового адвоката, відомого Ігоря Сулими, який раніше захищав проросійського пропагандиста Руслана Коцабу.

Пізніше Зінченко все ж вирішив дати пресконференцію, але обирав питання, на які відповідав, дуже ретельно. Наприклад, про Фаріон він взагалі не бажав вести дискусію, висловлюючи незадоволення щодо запитів журналістів. "Чи є у вас щось більш цікаве? Це ж просто нудно, якщо серйозно", - зауважив Зінченко, реагуючи на питання про його перебування у Львові.

В'ячеслав Зінченко під час судового засідання (зображення: Getty Images)

Спочатку Зінченку пред'явили обвинувачення за статтею 115 Кримінального кодексу України, що передбачає умисне вбивство. Проте після брифінгу та початкового судового засідання виникло враження, що справу, ймовірно, незабаром перекваліфікують. І дійсно, майже через півроку після трагедії Національна поліція оголосила про зміни в обвинуваченні. Тепер Зінченка підозрюють у вбивстві на ґрунті національної ненависті. За словами джерела в правоохоронних органах, сам Зінченко не коментує ситуацію і заперечує свою участь у вбивстві Фаріон. Водночас у перші дні після арешту він не заперечував можливу причетність, але й не підтверджував її.

"Він засів за читання різноманітних статей, "телеграм" та інших матеріалів, в яких йшлося про розподіл українців і подібні теми. Це його роздратувало, і він вирішив, що Фаріон нехтує російськомовними українцями та не ставить їх у жодну вагу. І тоді він наважився на крок. До того ж, знайти її було зовсім не складно, він легко зміг її відшукати", - розповідає співрозмовник.

Скандал, пов'язаний із родиною Гринкевичів, розгорнувся наприкінці 2023 року, але його розвиток продовжився вже в 2024-му. 29 грудня 2023 року в Державному бюро розслідувань повідомили, що одному з керівників підрозділу Бюро була зроблена пропозиція хабара в розмірі 500 тисяч доларів за повернення арештованого майна львівському бізнесмену. Цю особу затримали безпосередньо в кафе, де, судячи з усього, він намагався передати гроші слідчому. Саме там були пораховані всі 500 тисяч доларів.

Ігор Гринкевич, бізнесмен зі Львова, виявився ключовою фігурою у цій справі. Його сім'я володіє декількома компаніями, які активно беруть участь у тендерах Міністерства оборони. Мова йде про три підприємства, що мають зв'язок із родиною Гринкевича: ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ", ТОВ "Будівельна компанія СІТІГРАД" та "Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ".

Роман Гринкевич (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Ці компанії здобули перемогу в 23 тендерах, загальна сума яких сягнула 1,5 мільярда гривень. Проте, з шести контрактів, три були виконані не в повному обсязі, а ще сім - частково. Крім того, вісім угод були реалізовані із затримками. Після цього всі три будівельні фірми вирішили розширити свою діяльність, додавши до своїх послуг торгівлю текстильними виробами. Однак у них не було ні виробничих потужностей, ні достатнього досвіду, що стало очевидним під час тендерних процедур. Виникає питання, чому замовник, зокрема Міноборони, цього не помітив. За попередніми підрахунками Державного бюро розслідувань, збитки, завдані державі через діяльність підприємств Гринкевичів, оцінюються в 1 мільярд гривень.

У ході розслідування з'ясувалося, що для виконання державних оборонних замовлень використовувалися підприємства, що перебували під контролем певного бізнесмена. Ці компанії, які раніше займалися будівельними роботами, не мали необхідних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання матеріальних ресурсів, потрібних Міністерству оборони України. Це призвело до попередніх оцінок збитків бюджету у сумі 1,2 млрд грн та до зриву термінів поставок, як зазначається у пресрелізі Державного бюро розслідувань.

Коли на Гринкевичів було розпочато кримінальне провадження та накладено арешт на їхнє майно, голова сім'ї Ігор Гринкевич спробував підкупити слідчого Державного бюро розслідувань, внаслідок чого отримав підозру ще в одній кримінальній справі.

Оскільки скандал виник на фоні війни і стосувався закупівель Міністерства оборони, розслідування та судові процеси проходили на тлі значного суспільного інтересу. У жовтні Державне бюро розслідувань оголосило про завершення розслідування стосовно Гринкевичів і направило справу до суду. У цій справі фігурують п’ятеро осіб: Ігор Гринкевич, його син Роман, а також троє учасників злочинної схеми - Роман Тимків, Андрій Колотило і Віктор Кузьмінський, про що повідомили джерела РБК-Україна в правоохоронних органах.

Варто зазначити, що одразу після затримання Гринкевичів у ДБР заявили, що проводитимуть перевірки в Міноборони. Це логічно, тому що чиновники, які допускали фірми, які явно не підходять для тендерів, також можуть бути замішані в корупційних схемах. До кінця року ДБР повідомило про підозру екс-чиновнику Міноборони - за версією слідства, він списав "пеню" Гринкевичу майже на 94 млн грн. За словами джерел РБК-Україна в правоохоронних органах, йдеться про одного з колишніх директорів департаменту Міноборони Максима Гриценка.

***

Не можна стверджувати, що з початком війни злочини почали виникати частіше. Проте, в умовах екзистенційної боротьби за збереження країни, кожен випадок розкрадання бюджетних коштів, вбивство на основі національної ненависті чи будь-який військовий скандал сприймаються значно серйозніше і мають більший резонанс.

Наприклад, у 2024 році в Україні почала активно обговорюватися ситуація, пов'язана із знущаннями над військовослужбовцями 211 понтонно-постової бригади Сил підтримки ЗСУ. За попередніми даними, командир цієї військової частини, Олег Побережнюк, залучав підлеглих до зведення власного будинку на Хмельниччині, при цьому ігноруючи численні випадки жорстокого поводження та катувань щодо своїх бійців.

Спочатку його затримали через зловживання службовими повноваженнями, але згодом він вийшов на волю, сплативши заставу у розмірі 908 тисяч гривень. Наприкінці року, 29 грудня, йому знову висунули підозру в бездіяльності. Можливо, подібні випадки в армії мали місце й раніше, проте війна зробила їх більш помітними, адже йдеться про військових, чия роль у забезпеченні суверенітету України є надзвичайно важливою.