Кремль вкладає ресурси в африканські уряди, що демонструють ситуативну лояльність - Новини Весь Харків.

Малі, Буркіна-Фасо і Нігер активізують процес створення конфедерації під назвою "Альянс держав Сахеля" (AES), формуючи власні механізми безпеки, фінансів та інформаційної політики, відходячи від західних моделей. Під час другого саміту AES, який проходив 22-23 грудня в Бамако, керівники цих трьох держав оголосили про створення спільних збройних сил, розвитку банку та телеканалу конфедерації.

Ключовим безпековим елементом стали спільні збройні сили FU-AES чисельністю близько 5 тис. військовослужбовців, сформовані з підрозділів армій трьох держав. Сили матимуть єдине командування, координацію наземних, повітряних і розвідувальних компонентів, а штаб розміщено в Ніамеї. Формально їхня мета - боротьба з ісламістськими угрупованнями, однак сама модель позиціонується як альтернатива механізмам ECOWAS і західній безпековій присутності. Це відбувається на тлі загострення відносин із Нігерією, яку традиційно вважали головним регіональним гарантом безпеки.

Основою економічної структури конфедерації став Банк інвестицій і розвитку AES, який має статутний капітал у 500 мільярдів західноафриканських франків (приблизно 900 мільйонів доларів США) і розташований у Бамако. Цей банк позиціонується як інструмент "суверенної інтеграції", що дозволяє фінансувати інфраструктурні та стратегічні проєкти без залежності від західних фінансових установ. У той же час, був запущений спільний телеканал AES Television, перший випуск якого, за участю лідерів трьох країн, мав виразно ідеологічний підтекст.

Для москви така конфігурація відкриває додатковий простір впливу - у сфері безпеки, фінансів та інформації - без формального взяття зобов'язань. Водночас сама логіка AES вказує, що країни Сахеля прагнуть зберегти максимальну автономію: використовуючи зовнішніх партнерів ситуативно, вони залишають за собою повний контроль над рішеннями. Для місцевих режимів характерні політична непослідовність, швидка зміна пріоритетів і прагматична готовність розривати домовленості, щойно вони втрачають вигоду. У цій конфігурації росія може нарощувати присутність, однак ризикує зіткнутися з тими самими практиками опортунізму та зрад, з якими раніше стикалися й інші зовнішні гравці.

Джерело: сайт szru.gov.ua