Кремль активно популяризує серед громадян ідею конфлікту між Росією та Заходом. Основні акценти міжнародних новин на 1 жовтня.

Міжнародні медіа звертають увагу на свіжий наратив, який поширює Кремль серед "втомлених війною" росіян, що звучить як "Росія проти Заходу". Також в центрі уваги опинилися заяви Зеленського про зростаючий рівень загрози внаслідок безпрецедентного відключення електроенергії на Запорізькій атомній електростанції.

Про це і не тільки писали світові ЗМІ, станом на ранок 1 жовтня.

Володимир Путін, зображення: прес-служба Кремля.

Поки Росія перевіряє східні межі НАТО за допомогою безпілотників і літаків, Кремль змінює сприйняття дійсності для суспільства, яке "втомилося від війни", зазначає видання Politico.

Війна в Україні має потенціал стати тривалішою, ніж радянська кампанія проти Адольфа Гітлера, яка стала каталізатором національної свідомості. Водночас з’являються ознаки того, що російське суспільство прагне завершення конфлікту. У відповідь на це пропагандистські механізми активізують зусилля, намагаючись переконати, що Росія виступає в ролі жертви, а західні держави бояться її військової сили.

Останніми тижнями, нагадує видання, Польща, Литва та Естонія повідомили про вторгнення російських дронів або літаків, що, за оцінкою НАТО, є "проявом дедалі більш безвідповідальної поведінки".

Однак, за наративом, що його представляє Москва, Європа виступає агресором, намагаючись втягнути регіон у більш серйозний конфлікт, вважаючи, що вона здатна збивати російські літаки в майбутньому.

Як і в попередніх випадках, коли Москва опинилася в ситуації оборони, наприклад, після катастрофи малайзійського літака MH17 або під час повномасштабного вторгнення в Україну, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову був направлений, щоб донести до світової спільноти альтернативну версію подій. Варто зазначити, що саме Лавров у січні 2022 року рішуче заперечував, що Росія має намір вторгатися в Україну.

Виступаючи в суботу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, він звинуватив Захід у загостренні риторики щодо Росії, зокрема у "відвертих дискусіях про можливу агресію проти нашого Калінінградського регіону та інших російських територій".

Як зазначає Politico, він, ймовірно, мав на увазі пресконференцію в липні, під час якої генерал НАТО висловив свої припущення про потенційну реакцію Альянсу на можливу російську агресію. Проте Лавров не зробив жодних уточнень з цього приводу.

Він підкреслив, що "Росія ніколи не мала ані намірів, ані планів" щодо атаки на НАТО або Європейський Союз, і зазначив: "Будь-яка агресія проти моєї держави отримає рішучу реакцію".

Подвійна стратегія Лаврова, що поєднує заперечення з прихованими погрозами, віддзеркалює коментарі, які зробив Путін на засіданні Ради безпеки Росії на минулому тижні. Звинувачуючи Захід у "деструктивних діях", Путін запевнив, що Росія реагуватиме на будь-які ескалаційні дії "не лише словами, а й конкретними військово-технічними заходами".

Державне інформаційне агентство РІА "Новости" відобразило агресивний настрій Кремля у провокаційному заголовку: "НАТО готує атаки на російські літаки. Путін приймає виклик".

У подальшому ланцюгу командування, пропагандистські групи Кремля, що постачають новини більшості росіян і мають значний простір для творчості в рамках, визначених Кремлем, відкрито висловлюють критику на адресу НАТО та Європейського Союзу.

Провідні новини російського державного телебачення та їхні експертні групи називають реакцію Заходу на серію вторгнень "істеричною" і підкреслюють його внутрішні розбіжності.

Як і слід було очікувати, російські ЗМІ також взяли на приціл президента України, якого вони звинуватили у змові з метою втягнути США в глибший конфлікт.

Тільки президент США Дональд Трамп не опинився під жорстким пресингом критики; журналісти відзначили його за, на їхню думку, обдуману реакцію, адже він не поспішив з різким засудженням Росії після того, як дрони вторглися на польську територію.

"Ми, росіяни, поступово рухаємося вперед, в той час як Європа продовжує демонструвати агресивну позицію. Трамп залишається на своїй позиції: або чекає на зустріч з Путіним, або веде з ним бесіду, або ж ділиться враженнями про те, як пройшла їхня розмова, - зазначив Олексій Журавльов, учасник пропагандистської програми '60 хвилин'. - Вся Європа піднімає шум. Летять якісь дрони, невідомо звідки... вони не становлять жодної загрози, але все ж вони панікують."

Проте, хоча вони малювали Європу як безладну, працівники державних медіа в той же час прагнули зменшити сприйняття загрози.

У середовищі ультранаціоналістів обговорення проходило вкрай агресивно. Соловйов у своєму шоу висловив думку, що Росії слід "завдати удару по всій території" за допомогою Орешників — російських балістичних ракет середньої дальності, які можуть бути оснащені ядерними боєголовками.

Схожі рішучі заяви звучали також від російських військових блогерів, які виступають на підтримку конфлікту.

"Ви ще не вступали у конфлікт з Росією. Все, що ви встигли зробити, – це виявили на своїй території кілька незвичних дронів (ніхто не може пояснити, як вони там опинилися). І ви вже налякалися до втрати контролю", – написав відомий російський блогер Юрій Подоляка, який має близько 3 мільйонів підписників у Telegram.

Останні події, які ставлять під сумнів безпеку повітряного простору НАТО, розглядаються як елемент більш глобальної "психологічної війни" проти Європи, стверджує незалежний експерт Андрій Колесников. Проте, основна ціль цієї пропагандистської кампанії полягає у впливі на власне населення.

На завершення четвертого року конфлікту, війна між Росією та Україною в січні найближчим часом перевищить за тривалістю боротьбу Радянського Союзу з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, що стане значущою психологічною віхою.

В умовах економічного тиску, після оголошення Міністерства фінансів Росії про намір підвищити податок на додану вартість, стає очевидним, що Путін також відчуває необхідність дати певні роз'яснення.

"Де ж наша перемога?" - спитав Колесников. "Відповідь проста: ми стикаємося з загрозами з боку Фінляндії, Польщі та інших держав. Саме тому ми перебуваємо в умовах безперервної війни і потребуємо додаткових фінансових ресурсів для забезпечення нашої оборони."

Нещодавно Росія відсвяткувала три роки з моменту своєї військової мобілізації. Відтоді Кремль адаптував свої підходи. З метою залучити добровольців, він пропонує надзвичайно щедрі зарплати, одночасно приховуючи від суспільства дані про людські втрати, включаючи жертви серед мобілізованих.

Окрім затримання матері мобілізованого військового, яка виступила з протестом біля Міністерства оборони Росії, трирічна мобілізація практично пройшла без уваги, спричинивши невдоволення серед військових блогерів.

Але звичайні росіяни, пише Politico, здається, не мають бажання до подальших потрясінь чи ескалації конфлікту. Нещодавнє опитування незалежного Левада-Центру показало, що 66% респондентів підтримують мирні переговори для вирішення війни в Україні - це найвищий рівень, зафіксований з початку повномасштабного вторгнення Росії.

Водночас, число осіб, які підтримують ідею продовження конфлікту будь-якою ціною, знизилося до рекордно низького показника в історії.

"Ось чому вони посилюють пропаганду - щоб переконати людей, що ми нібито воюємо з усім світом, щоб якось розбурхати їх емоційно, - сказав Politico російський опозиційний політик Ілля Яшин. - Якби завтра війна закінчилася на нинішніх лініях фронту, більшість людей вибухнула б оплесками".

Риторика Кремля вказує на наявність у нього альтернативних намірів.

"Аналітик Колесников зазначив, що режим Путіна не може функціонувати без конфлікту, адже це його основна суть."

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Запорізька атомна електростанція, яка знаходиться під контролем Росії, вже протягом семи днів не є частиною енергомережі. Він попередив про можливі ризики, які можуть призвести до "критичної" ситуації, повідомляє видання The Guardian.

Це найдовше відключення на Запорізькій АЕС з моменту вторгнення Росії та захоплення найбільшої в Європі атомної електростанції.

Зеленський повідомив, що обстріли з боку Росії ускладнюють процес відновлення електропередач, які є критично важливими для охолодження реакторів та уникнення їх розплавлення.

Очільник МАГАТЕ повідомив, що організація активно взаємодіє з обома сторонами для відновлення зовнішніх ліній електропостачання. За словами Рафаеля Гроссі, наразі немає прямої загрози, оскільки дизельні генератори продовжують функціонувати, забезпечуючи аварійне електропостачання для об'єкта.

Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні повідомив, що один із дизельних генераторів, які забезпечують аварійне електропостачання, перестав працювати через сім днів після відключення зовнішніх ліній електропередач.

"Це вже сьомий день. Такої екстреної ситуації на Запорізькій атомній електростанції ще не було. Ситуація залишається дуже напруженою. Російські обстріли призвели до відключення АЕС від електропостачання," - повідомив президент України.

The Guardian зазначає, що Запорізька атомна електростанція, яка є найбільшою в Європі і має шість реакторів, була захоплена російськими військовими на початку вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Обидві сторони регулярно звинувачують одна одну в атаках, які ставлять під загрозу ядерну безпеку. Атомна станція розташована поблизу міста Енергодар на березі Дніпра і знаходиться в безпосередній близькості від лінії фронту.

В даний момент станція не генерує електроенергію, проте їй необхідне електропостачання для підтримки охолодження пального в реакторах та запобігання його перегріванню. Це вже десяте відключення з моменту початку війни, коли об'єкт залишився без підключення до електромережі.

"Це виклик для всього людства. Жоден терорист у всьому світі не наважувався на те, що нині робить Росія з атомною електростанцією. Світ не має права залишатися байдужим до цього," - підкреслив Зеленський.

У своїй заяві, оприлюдненій пізно ввечері у вівторок, Гроссі підкреслив, що "регулярно підтримує зв'язок з усіма сторонами, аби сприяти якнайшвидшому відновленню електропостачання станції".

Хоча станція поки що функціонує завдяки аварійним дизельним генераторам, які є останнім бар'єром, і наразі немає прямої загрози, поки вони працюють, ця ситуація явно не є стабільною з погляду ядерної безпеки, - зазначив він, додавши: - Жодна зі сторін не отримає вигоди від ядерної катастрофи.

Гроссі також підкреслив, що обидві сторони усвідомлюють, що військові конфлікти ускладнюють проведення необхідних ремонтних робіт. Він зазначив, що на станції діють вісім дизельних генераторів, дев'ять з яких готові до роботи, а три проходять технічне обслуговування.

"Я щиро закликаю обидві сторони до співпраці з нами та забезпечення виконання цих важливих ремонтних робіт," - підкреслив він.