Кремлівський тиск: на кого спрямовані ядерні загрози Росії та які їхні цілі?

У листопаді президент Росії Володимир Путін оголосив про розширення умов застосування ядерної зброї Росією. Цього ж місяця РФ завдала удару по Україні експериментальною балістичною ракетою "Орєшнік".

У Державному департаменті США охарактеризували ядерну риторику Росії як "недоцільну", проте підкреслили, що Вашингтон не має наміру коригувати свою ядерну стратегію у відповідь на агресивні дії Кремля.

З 2022 року російські ядерні загрози залишалися на порядку денному – звіт "Війна слів".

Нова заява Путіна була посиленням ядерної риторики Росії, яка тривала від самого початку широкомасштабної агресії, кажуть дослідники.

Після цього речник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час прес-конференції з журналістами знову ствердила, що, на її думку, ядерна ескалація з боку України стала причиною для початку "спеціальної військової операції" в Україні.

А дещо раніше Дмитро Медведєв, колишній президент та заступник голови Ради Безпеки РФ, заявив, що Захід "готується до ядерного конфлікту з Росією". Він послався на статтю про "ймовірну передачу Києву ядерної зброї" у західній пресі, попри те, що радник з національної безпеки США Джейк Салліван вже встиг її спростувати.

Пропагандист Володимир Соловйов у своєму Telegram-каналі пише, що нібито команда Дональда Трампа вважає можливість ядерної ескалації з боку Росії ймовірним сценарієм, якщо НАТО й надалі продовжуватиме "провокувати Росію".

Такі заяви і погрози на російському телебаченні лунають щодня по кілька разів, щонайменше від лютого 2022 року, кажуть українські дослідники, які вирішили підрахувати частотність російського ядерного шантажу, використовуючи інструменти штучного інтелекту.

За даними українського проєкту семантичного аналізу War of Words, за цей час зафіксовано понад 5,500 згадувань про можливість застосування ядерної зброї.

Проект включає архів, який охоплює понад десятирічний період і містить аудіо- та відеофайли з російського телебачення, Telegram, а також платформи RuTube.

В даному ресурсі зібрано більше 100 000 одиниць контенту, доступних для перегляду з англійськими субтитрами. Це створює можливості для дослідників виявляти тенденції, аналізувати основні теми та порівнювати їх з подіями на фронті, а також з політичними ситуаціями, пов'язаними з російсько-українською війною.

Для тих, хто не слідкував за цією ситуацією так ретельно, автори проєкту зазначають, що найвищий рівень ядерних загроз спостерігався не зараз, а наприкінці 2022 року.

Найбільш інтенсивна риторика -- 2800 випадків за місяць, тобто понад 90 разів на день -- звучала у жовтні два роки тому.

У той час, за інформацією українських аналітиків, було зареєстровано рекордну кількість вживань терміна "ядерний" у різних формах, а також у поєднанні з такими словами, як "зброя", "війна", "удар", "держава".

Аналітики, які створили Індекс порожніх ядерних погроз Росії, кажуть, що піки обговорення теми ядерної зброї на російському телебаченні та в пропагандистських медіа чітко корелюють із ключовими подіями у війні.

Зростання індексу збіглося з захопленням Запорізької атомної електростанції, вибухом Кримського мосту та масштабним контрнаступом України на Херсонщині й Харківщині – ці події сталися восени 2022 року.

У період з серпня по вересень 2022 року спостерігається зростання використання терміна "ядерний" в різних контекстах. Найвищий рівень згадок, що досягає 2800, зафіксовано в жовтні 2022 року, коли українські сили успішно відновили контроль над певними територіями Харківської та Херсонської областей поблизу Києва.

Новий рекорд зафіксовано в березні 2023 року, коли було видано ордер на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом.

"Підвищення ядерних загроз є стратегічним елементом російської пропаганди, що має на меті створення атмосфери страху серед західних партнерів України та світової спільноти", – коментує Володимир Бородянський, колишній міністр культури, молоді та спорту України, а також засновник ініціативи War of Words.

Він стверджує, що активне вживання термінів на кшталт "ядерна зброя", "конфлікт", "атака", "катастрофа" дозволяє пропагандистам створювати атмосферу невпевненості та занепокоєння серед громадян західних держав. Кожного разу, коли Росія стикається з негативними новинами, вона активізує свою ядерну риторику.

За словами Бородянського, мета цього шантажу полягає в тому, щоб зменшити підтримку України, завадити досягненню справедливого миру та легітимізувати "право" Росії на агресію лише на підставі її володіння ядерною зброєю.

Західні фахівці, що досліджують питання використання пропаганди в контексті війни, стверджують, що наратив про нездоланність Росії є ключовою стратегією Кремля та його єдиною справжньою надією на досягнення успіху.

Отже, Росія прагне переконати західний світ у безперспективності підтримки України, закликаючи до її припинення. Відсторонивши Україну від західної допомоги, Кремль намагається забезпечити свою перемогу.

А наріжним каменем цього наративу про непереможність є ядерна риторика.

Оскільки ядерні загрози виявилися не дуже ефективними для стримування Заходу, Кремль намагається тиснути на владу в країнах НАТО за допомогою творення суспільної паніки та шукає нових ходів, кажуть експерти.

Генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян вважає, що у листопаді Путін, імовірно, вирішив, що його постійні згадки про ядерну зброю вже не мають потрібного ефекту, тому захотів підкріпити їх використанням нового виду ракет.

"Він потребував альтернативного сигналу від Вашингтону, тому вирішив використати інший тип зброї," - зазначає Раян.

При цьому він наголошує, що удар балістичною ракетою є швидше "політичним, а не військовим".

Відомий чеський дослідник у галузі дезінформації Ян Каленський підтримує думку військового експерта. Він зазначає, що ймовірність застосування Росією ядерної зброї проти України або НАТО є досить низькою. За його словами, цей "мундир" у рукаві Путіна є останнім козирем, і піднімати ставки далі просто немає сенсу.

"У 99% ситуацій ці [російські ядерні погрози] є лише елементом інформаційної кампанії. Я не сприймаю їх серйозно," - зазначив Каленський у бесіді з Голосом Америки.

Він підкреслює, що ядерні загрози з боку Росії були актуальні не тільки протягом останніх двох років, після початку масштабного вторгнення.

"Це явище має свої корені ще в минулому. Зокрема, в 2006 або 2008 роках Путін робив спроби перешкодити Румунії у розміщенні американських радарів, - зазначає Каленський."

Цей прийом бере початок ще з часів Холодної війни, коли Кремль використовував ядерні погрози у 1956 році під час вторгнення в Угорщину чи у 1968 році під час придушення Празької весни.

"Це була їхня тактика — створювати атмосферу страху в світі через ядерні загрози", — зазначає фахівець, який на даний момент обіймає посаду заступника директора з питань гібридних впливів в Європейському центрі передового досвіду боротьби з гібридними загрозами.

Соціальний технолог і спеціаліст у сфері боротьби з дезінформацією Віктор Березенко зазначає, що нещодавно оголошена Путіним зміна ядерної доктрини є спробою надіслати певний сигнал, однак за своєю суттю вона не є більш значущою, ніж попередні заяви.

"Нова ядерна доктрина є офіційним документом, який може бути змінено в будь-який момент, в залежності від політичних потреб, що виникають у Кремлі," -- зазначає Березенко.

За його слвоами, зстосування ядерної зброї принаймні найближчим часом не відповідає інтересам Кремля.

Це ускладнить будь-яку можливість діалогу з майбутньою адміністрацією Трампа. Ось чому Росія активно тестує нові типи озброєнь, що не є ядерними. Це частина психологічної стратегії, спрямованої на політичний тиск як на Україну, так і на новий американський уряд. Березенко вважає, що підвищення ставок має на меті забезпечити більш вигідну позицію.

Але Кремль апелює не тільки до Заходу, адже російська пропаганда корисна і для підтримки курсу Путіна всередині країни.

Самі росіяни є головними споживачами "ядерних погроз" -- вважає дослідниця дезінформації, викладачка Київського університету імені Тараса Шевченка Альона Романюк.

"Тема ядерної загрози на російському телебаченні працює як один із символів сили нації. Брехня, повторена тисячу разів, не стає правдою, але в неї починають вірити, як у правду" -- провадить експертка.

За її словами, ядерний наратив створює у росіян відчуття єдності перед "зовнішніми загрозами", відволікаючи їх від актуальних проблем, що турбують звичайних громадян Росії.

Сама ідея застосування ядерної зброї стає більш прийнятною для росіян, додає Березенко, який наводить дані опитувань недержавної російської соціологічної служби - "Левада-центру".

Згідно з проведеними опитуваннями, приблизно дві третини громадян Росії вірять або прагнуть вірити, що Путін не вдасться до використання ядерної зброї. Однак майже третина респондентів вже не вважає це неможливим.

Протягом минулого року рівень підтримки використання ядерної зброї Російською Федерацією серед її громадян зріс приблизно на 5%, підкреслює Березенко.

"У цьому є велика заслуга російських медіа", -- каже він.

Однак фахівці звертають увагу на те, що західні ЗМІ також відіграють роль у розповсюдженні ядерної риторики Кремля, безперервно транслюючи заяви Путіна та його команди.

За словами Березенка, сама суть новин, що надходять з Російської Федерації, в основному має на меті пропаганду. Він підкреслює, що такі повідомлення повинні бути ретельно роз'яснені та розташовані в контексті безлічі неправдивої інформації, яка поширюється кремлівськими джерелами.

"Цитування авторитарного брехуна не є зразком якісної журналістики", -- підкреслює Якуб Каленський.

Західні медіа, за його словами, "виривають" з контексту фрази кремлівської пропаганди про ядерні загрози, не враховуючи більшого контексту ситуації.

"Ви маєте нагадати скільки сотень чи навіть тисяч разів ці погрози звучали до того", -- постійне цитування погроз створює непотрібну паніку, вважає експерт.

Окрім того, українські фахівці підкреслюють, що заяви в медіа здобувають нове життя, активно розповсюджуючись у соціальних мережах.

"Журналісти, блогери та медіа в цілому стають мішенню для ядерних загроз з боку Росії, які активізуються в моменти, коли необхідно посилити тиск," — зазначає Романюк.

Аналітики з Заходу підкреслюють, що у західних країн є ефективні механізми для стримування Росії, і погрози Путіна щодо ядерної зброї не повинні вводити в оману західних чиновників. Водночас ігнорувати цю загрозу як незначну також небезпечно, оскільки це може призвести до втрати пильності.

Рут Деєрмонд, старша наукова співробітниця з питань пострадянської безпеки на факультеті військових досліджень Королівського коледжу Лондона, підкреслює, що насправді Кремль вкрай обережний, щоб не перетворити свої дії на відкриту агресію.

"Потреба запобігти можливим фатальним непорозумінням пояснює, чому Росія заздалегідь повідомила США про ракетний удар 'Орєшніком' та його ненасильницький характер", - зазначила дослідниця в своїй статті для Moscow Times.

Деєрмонд попереджає західні держави, особливо Сполучені Штати та Великобританію, про небезпеку ядерного шантажу з боку Путіна. Вона підкреслює, що поступки Кремлю в Україні були б стратегічною помилкою, оскільки його амбіції виходять за межі лише цієї країни.

"Ідея про те, що Захід, і особливо мерзенні "англосакси", є ворогом, зараз є фундаментальною для президентства Путіна", - каже вона.

Деєрмонд закликає західні уряди та населення "визначити, яким чином вони можуть забезпечити свою безпеку та захистити своїх партнерів від цієї агресії", незалежно від дій Путіна в Україні.