"Кубинський вплив" у конфлікті Росії з Україною: Москва заповнює кадровий вакуум на фронті шляхом залучення іноземних найманців.

Щомісяця Росія зазнає втрат на фронті в Україні, де гине від 20 до 25 тисяч її солдатів. Цю інформацію оприлюднив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Крім того, дані, які надала Генеральний штаб України, свідчать, що загальні бойові втрати ворога перевищують 1,24 мільйона осіб.

Незважаючи на те, що Росія володіє значно більшим мобілізаційним резервом у порівнянні з Україною, Кремль протягом цього часу намагався уникнути широкомасштабної примусової мобілізації. Після майже чотирьох років конфлікту влада намагається поповнити свої військові ряди різними способами. Зокрема, вона пропонує спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців. Процес вербування триває без зупинки.

Російська Федерація через масове залучення іноземних найманців вирішує кілька важливих завдань. По-перше, це дозволяє збільшити чисельність військових, по-друге, зменшує втрати серед регулярних військ. І, нарешті, це також пов'язано з чисто економічними аспектами: оплата праці іноземних найманців значно нижча, ніж витрати на власних громадян.

Згідно з даними американських розвідувальних агентств, уряд Куби активно сприяє військовим діям Росії проти України, а до 5000 кубинських громадян беруть участь у конфлікті на боці агресора.

"Після Північної Кореї Куба займає друге місце серед постачальників іноземних військових сил для підтримки російської агресії, з оцінками, що від 1000 до 5000 кубинців беруть участь у бойових діях в Україні", - зазначено у телеграмі, яка була надіслана десяткам американських місій 2 жовтня.

Представник Державного департаменту зазначив, що кубинська влада не спромоглася забезпечити захист своїх громадян від перетворення їх на військові інструменти у конфлікті між Росією та Україною.

У складі окупаційних сил кубинці займають четверте місце за чисельністю серед іноземних національностей, поступаючись лише представникам групи країн СНД, зокрема Узбекистану, Білорусі та Таджикистану.

В цілому, процес масового залучення кубинців на контрактну військову службу стартував у червні 2023 року. Від цього моменту до березня 2024 року середній щомісячний показник рекрутації склав 102 людини.

У травні 2023 року в обласному виданні "Рязанські відомості" було опубліковано статтю, в якій йшлося про те, що кубинці уклали угоду з російською армією та вирушили "в зону спеціальної військової операції" — таку назву використовує російська влада для опису війни.

5 вересня 2023 р. МЗС Куби заявило про боротьбу зі спробами рф рекрутувати кубинців у зс рф. Увечері 7 вересня 2023 року за місцевим часом у новинах на кубинському телебаченні виступив офіційний представник МВС країни Сесар Родрігес. Він розповів, що влада заарештувала 17 осіб, ця група, за його словами, займалася вербуванням чоловіків на Кубі до російської армії.

Родрігес уточнив, що серед заарештованих є й організатор мережі з вербування. Імена та національності цих людей він не назвав.

Цікаво, що кубинські закони фактично забороняють діяльність найманців. Зокрема, відповідно до статті 135 Кримінального кодексу Куби, особи, які беруть участь у військових операціях на території інших країн з метою отримання особистої вигоди, можуть отримати покарання у вигляді ув'язнення на термін від 20 до 30 років, довічного ув'язнення або навіть смертної кари. Подібні норми закону існують і в Росії. Проте обидві країни застосовують свої внутрішні закони вибірково і в інтересах власної політики.

Реакція кубинського посла в Москві, Антоніо Гармендія Пенья, виявилася знаковою. "Ми не заперечуємо проти кубинців, які прагнуть укласти угоду і легально брати участь разом із російською армією в цій операції. Однак ми виступаємо проти будь-якої незаконності та дій, які не відповідають правовим нормам", - підкреслив посол Куби в Москві.

Він не уточнив, чи Куба толерантно ставитиметься до своїх громадян, які воюють на боці України у війні. Натомість закликав підписувати контракти з армією країни-агресора.

Справа утім, що інформація про те, що кубинські найманці воюють на боці Росії в Україні, не є чимось новим. Від початку свого існування кубинська комуністична диктатура відправляла своїх військових для участі у бойових діях на боці комуністичних режимів до таких країн, як Ангола, Ефіопія, Нікарагуа, Гренада, Болівія, Венесуела та багато інших.

Війна в Анголі була найбільшою спільною військовою операцією між Кубою і Росією.

5 листопада 1975 року у відповідь терміновий заклик ангольського уряду Куба запустила операцію "Карлота". Ця військова операція тривала понад 15 років. Більше 400 000 кубинських вояків, вчителів, лікарів, інженерів служили в Анголі у різні роки. Понад 2000 кубинців загинули. Протягом 1970-х та 1980-х років Куба розширила свою військову присутність за кордоном: 50 000 військовослужбовців в Анголі, 24 000 в Ефіопії, 1500 у Нікарагуа.

Військова співпраця між Росією та Кубою продовжує існувати і в наш час.

У вересні 2025 року Андрій Юсов, представник української військової розвідки, повідомив, що понад 20 000 кубинців оформили документи та стали частиною війни.

Якщо брати до уваги цю інформацію, то Куба -- найбільше джерело іноземних найманців для Росії. Навіть оцінка американської сторони у 5000 найманців ставить Кубу в один ряд з Північною Кореєю за кількістю її громадян, що відправилися воювати за рф.

Для рекрутингу використовуються приватні особи-посередники, які отримують матеріальну вигоду від залучення іноземців.

Журналістське розслідування "Радіо Свобода" виявило важливу постать: молоду росіянку Олену Шувалову, яка вільно володіла іспанською мовою і здобула репутацію надійного турагента. За словами її адвоката, Шувалова змогла завербувати більше 3000 іноземців. У квітні 2024 року її затримали в Росії через звинувачення у фінансових махінаціях на суму від 300 до 400 тисяч доларів у кубинських найманців, а згодом вона сама вирушила на фронт.

Згідно з аналізом, проведеним Кароліною Барреро, засновницею та керівницею громадської організації Ciudadanía y Libertad, така масштабна операція не могла обійтися без підтримки з боку держави. У звіті згадується полковник Моніка Міліан Гомес, яка виконує обов'язки військового аташе кубинського посольства в Москві; відзначається, що вона є однією з ключових фігур у координації вербувальної мережі. У травні 2023 року про зустріч із Гомес писав Валерій Ревенко, заступник міністра оборони Білорусі, відповідальний за міжнародне військове співробітництво. "Основною темою обговорення стало навчання кубинських військовослужбовців у Республіці Білорусь та подальший розвиток військової співпраці між нашими країнами в запланованому порядку", -- написав Ревенко у своєму Twitter іспанською мовою.

Згідно з даними Світового банку, у 2021 році Росія експортувала до Куби танкерами пального на понад 440 мільйонів доларів. Не припинився імпорт російських нафтопродуктів і після повномасштабного вторгнення. Нафта постачається танкерами, які належать російському підсанкційному "Совкомфлоту".

Це лише один з аспектів залежності Куби від Росії.

Крім того, залежність Куби від постачання російського продовольства. Плюс, необхідність модернізації застарілого обладнання, яке було встановлене ще в часи Радянського Союзу Йдеться про теплоелектростанції, які і досі експлуатується на Кубі.

Борг Куби країні -окупанту на початок 2010-х років сягав 34 мільярдів доларів. Але вже в 2014 році під час латиноамериканського турне російський диктатор списав 90% боргу Кубі.

Ці чинники визначають геополітичну прив'язаність Куби до Росії.

Унікальні аспекти набору працівників серед кубинських громадян.

Згідно з інформацією, наданою ГУР МОУ, найбільший сплеск рекрутингу іноземців було зафіксовано в лютому 2024 року, коли було зареєстровано 227 нових кандидатів. Це, ймовірно, пов'язано з указом президента путіна, виданим 4 січня 2024 року, що надає право на отримання російського громадянства для військовослужбовців ЗС РФ. Однак у березні 2024 року кількість кубинських рекрутів різко впала, і наразі з'ясовуються причини цього зменшення.

Середній вік кубинського найманця дорівнює 35 рокам. Щодо фізичної підготовленості (витривалості) та здатності успішно виконувати бойові завдання, розподіл осіб виглядає наступним чином: у віковій категорії 20-45 років знаходиться 75% найманців, тоді як у групі 46-70 років – 25%.

Згідно з інформацією, наданою представником ГУР МО України Андрієм Юсовим, кубинці зазвичай втрачають життя приблизно через 140-150 днів після укладення контрактів із збройними силами Росії.

Наразі відомо про 96 громадян Куби, що загинули або зникли безвісти. Реальні цифри, за оцінками української розвідки, значно вищі. Як мінімум у 250 осіб станом червень 2025 року завершились контракти, проте вони не були звільнені з лав російської армії.

Станом на лютий 2026 року в українському полоні знаходяться п'ятеро кубинців:

Франк Даріо Яроссей Манфуга, народився 6 січня 1989 року в місті Гуантанамо. Він уклав угоду з Збройними силами Росії в березні 2023 року. У квітні 2024 року отримав поранення та опинився в полоні.

Гонсалес Юсбел Туркас, народжений 31 липня 1973 року в Сантьяго-де-Куба, уклав контракт у червні 2025 року, а вже в серпні того ж року потрапив у полон.

Де Ла Пас Лара Йоланді, яка народилася 10 липня 1991 року в Санкті-Спірітус, підписала угоду з Збройними силами Росії у липні 2025 року. У жовтні того ж року вона потрапила в полон.

Рубіо Дель Ріо Йоан Мануель, народжений 7 червня 1996 року в місті Матансас, уклав угоду із збройними силами Російської Федерації в грудні 2024 року. У січні 2026 року він був узятий у полон.

Ернесто-Мішель Перес Альбелаєс, народився 2 серпня 1999 року в Санкті-Спірітус. У серпні 2025 року він уклав угоду з збройними силами Російської Федерації, а вже у вересні того ж року потрапив у полон.

Мотиви, що спонукають до укладення угоди з збройними силами Російської Федерації.

Однією з причин укладення контракту може стати отримання російського громадянства, що відкриває можливість легально перебувати на території РФ.

Окрім цього, фінансові переваги також слугують стимулом для кубинців приєднуватися до збройних сил Російської Федерації.

У 2023 - 2024 роках 70% населення Куби знаходилося за межею бідності, а середня місячна зарплата становила еквівалент $15-18.

Відповідно до угоди, Міністерство оборони Росії зобов'язалося надавати кубинцям близько 2000 доларів щомісяця.

Фінансові переваги для контрактників ЗС РФ включають в себе регулярні щомісячні виплати, одноразову компенсацію при укладанні контракту, а також виплати у випадку отримання поранення чи загибелі: з липня 2023 року та до сьогодні, щомісячні виплати для військовослужбовців становлять не менше ніж 204 тисячі рублів (приблизно $2400).

Унікальні аспекти набору на військову службу в Російській Федерації.

Кубинці дізнаються про можливості заробітку в Росії через соціальні мережі, такі як Facebook, YouTube і TikTok. Деякі з цих пропозицій маскуються під вакансії у будівельній сфері на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, під реконструкцію інфраструктури, пошкодженої внаслідок війни. Після прибуття до Росії вербованим особам замість обіцяних трудових контрактів надаються документи, складені російською мовою без жодного перекладу, які насправді є контрактами на військову службу.

Декілька інших оголошень прямо вказують на можливість проходження служби у збройних силах Російської Федерації з відповідними фінансовими та соціальними гарантіями. Витік інформації з пункту набору на військову службу за контрактом у Тулі містить анкети, контракти та описи зарплат і соціальних пільг, перекладені на іспанську мову. Серед даних також є інформація про 199 кубинських найманців, які фотографували свої паспорти та імміграційні документи і надсилали їх командиру пункту набору.

Для кубинців, що прибували у м. Москва оформлення на військову службу проходило у пункті відбору на військову службу за контрактом (1 розряду) м. Москва. Іноземців викликають до пункту відбору через посередників, щоб одночасно оформлювати групу з кількох десятків людей, а не в індивідуальному порядку.

Громадяни Куби, користуючись послугами перекладачів, заповнюють необхідні документи та проходять медичну комісію. Після цього їм видають направлення на тимчасове перебування в навчально-патріотичному центрі "Авангард", розташованому в Московській області. Цей центр використовується для збору особового складу перед укладенням контракту та відправкою до навчальних підрозділів. У "Авангарді" новобранці отримують військову форму та проходять тренування з фізичної підготовки, вогневої підготовки, тактичної медицини, а також ознайомлюються з безпілотниками типу коптер. Заняття проводять російські інструктори за підтримки перекладачів. Зазвичай кандидати залишаються в центрі від одного до двох тижнів.

Після цього нові призовники знову направляються до Пункту відбору на військову службу за контрактом першого розряду у Москві, де вони укладають контракт на один рік і потім розподіляються до резервних підрозділів для проходження початкової військової підготовки.

Інтеграція кубинських громадян у збройні сили Російської Федерації.

За інформацією ГУР МОУ, військове керівництво зс рф уникає формування великих підрозділів із іноземців. Здебільшого це відділення або взводи у складі стрілецьких, мотострілецьких або штурмових рот. При цьому, не відмічено концентрації представників однієї країни навіть на рівні взводів.

Базова військова підготовка, як правило, триває від двох до трьох тижнів. Іноземних військовослужбовців об'єднують у навчальні взводи та роти, де їх навчають основам поводження зі зброєю, базовій тактиці та тактичній медицині. Інструктори зазвичай спілкуються лише російською мовою. Перекладачів часто обирають з числа самих учасників навчання, або ж вони використовують мобільні додатки для перекладу.

Після закінчення базової підготовки іноземців розподіляють по підрозділах і відправляють у зону бойових дій. Часто там відбувається донавчання та злагодження у складі підрозділу, що включають стрільбу з кулеметів, гранатометів, кидання гранат, застосування бронетехніки. Таке злагодження триває від тижня до кількох місяців.

Зазвичай командирські посади в відділеннях і взводах займають росіяни або особи з країн СНД, які вільно говорять російською, тоді як кубинці, як правило, призначаються на нижчі військові посади. Через мовний бар'єр кубинці часто не мають чіткого уявлення про ситуацію навколо та можуть не знати, де саме вони перебувають, а також імена найближчих населених пунктів.

Тема кубинських найманців є надзвичайно важливою, оскільки вона викликає нові військові злочини і порушення суверенітету України. У нинішній ситуації Європа та США мають вжити заходів і запровадити санкції проти таких країн, як Куба, які постачають людські ресурси та військовий досвід для скоєння злочинів проти людяності в Україні.

Економічні санкції проти Куби і персональні санкції проти кубинського військово-політичного керівництва мають бути аналогічні тим, що були запроваджені щодо країни-окупанта.

Додатково, визнання Куби як держави, що бере участь в агресивних діях проти України, вимагатиме узгодженого дипломатичного тиску та призупинення політичних, торгових угод і угод про співпрацю з цією країною.