"Марті Супрім": відбиток України

Фільм "Марті Супрім. Геній комбінацій" черпає натхнення з реальних подій, що стосуються гравця в настільний теніс Марті Рейсмана, який у 1950-х роках двічі здобував титул чемпіона США та суттєво трансформував стиль гри. Головну роль у картині зіграв Тімоті Шаламе. Ця стрічка отримала дев'ять номінацій на премію "Оскар", зокрема в категоріях "Найкращий фільм" і "Найкраща робота художника-постановника". Серед художників, які працювали над проектом, був і Мирослав Дузінкевич может быть представлен как уникальная личность с богатой историей и глубокими интересами. — український декоратор, що з 2019 року мешкає і творить у США.

Мирослав Дузінкевич может быть представлен как уникальная личность с богатой историей и глубокими интересами., українець за походженням, є випускником Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка (раніше відомого як Республіканська художня школа). Окрім живопису, він активно бере участь у художніх виставках та благодійних заходах, паралельно розвиваючи свою кар'єру в американському кінематографі. Щоб стати частиною кіноіндустрії, Мирослав пройшов непростий відбір та екзаменаційний процес, ставши одним із небагатьох українців у складі профспілки United Scenic Artists (також відомої як Local USA 829). Це об'єднання, засноване ще в 1897 році, об'єднує дизайнерів, художників і ремісників, які працюють у кіно, телебаченні, театрі та суміжних сферах. Завдяки цьому, він отримав можливість приєднатися до команди художників, які працювали над проектами "Сирени", "Боб Ділан: Цілковитий незнайомець" та "Марті Супрім. Геній комбінацій".

Мирослав Дузінкевич может быть представлен как уникальная личность с богатой историей и глубокими интересами.

Коментуючи процес створення "Марті Супрім", Дузінкевич підкреслює, що декоратори в кіно формують команду, завдання якої – втілити візію режисера та художника-постановника. Вони відповідають за різні елементи фільму: від текстур та матеріалів до об'єктів і дрібних деталей, які глядач може не помічати свідомо, але які грають важливу роль у створенні реалістичності сцени.

«Коли ми закінчували зйомки серіалу "Сирени", наш керівник сказав: "Я знайшов для нас чудовий фільм. Нам потрібно відтворити атмосферу 50-х років ХХ століття, і це вимагатиме багато творчих зусиль". І справді, так і сталося. Наприклад, нам потрібно було створити безліч вивісок та знаків, і кожну з них необхідно було виготовити вручну у стилі п’ятдесятих. Мої навички каліграфії, які я здобув в українській художній школі, виявилися дуже корисними — дякую викладачам. Крім того, ми повинні були додати ефект старіння, щоб глядачі могли повірити, що ці вивіски дійсно провисіли під дощем і вітром багато років, а не були створені мною всього лише за два дні до зйомок. Все, що ви бачите у фільмі, було виготовлено спеціально для цього проекту», — ділиться спогадами Дузінкевич.

Згідно з висловлюваннями митця, практично всі елементи декору виготовляються з дерева: фанери, щитів та конструкцій, що їх створюють столярі. Після цього команда декораторів перетворює ці матеріали на "камінь", "цеглу", "бетон" або "старий метал".

Одна з найпомітніших для глядача сцен, де присутня робота Дузінкевича, - турнір із пінг-понгу. За словами Мирослава, саме він виготовляв усі столи для цієї сцени - приблизно три десятки.

Говорячи про організацію художнього департаменту, Дузінкевич виділяє номінованого на "Оскар" продакшн-дизайнера 80-річного Джека Фіска.

Тридцять столів, підготовлених для сцени турніру (зображення з архіву митця).

"Якщо подивитися на його фільмографію, то можна побачити всіх найкрутіші фільми останніх десятиліть - від "Малхолланд-драйву" до "Вбивць квіткової повні". Він один з найкращих у своїй професії, але неймовірно скромна та уважна людина. Він вже не працює руками, він створює задум світу, який ми відтворюємо. Це томи і томи креслень, схем, нарисів. Але його практичний досвід неймовірний, тому він прекрасно розуміє, як кожне його креслення має бути втілене", - розповідає художник.

Дузінкевич зазначає випадок із використанням штучної цегли: "Я намагався відтворити цегляну текстуру на фанерному аркуші, але не міг досягти бажаного результату. Джек порадив: "Спробуй додати тирсу". І це спрацювало - тепер ви знаєте, що цегляні стіни в цьому фільмі насправді є шаром деревини, нанесеним на деревину".

Мирослав також згадує головну зірку фільму Тімоті Шаламе: "Після успіху "Боба Ділана" він долучився вже не просто як актор, а як продюсер. І, наскільки я бачу, це дуже талановитий, молодий, амбітний, впевнений в собі професіонал. Це вже третя акторська номінація на "Оскар" для нього. І я дуже вболіватиму за нього, він заслужив цю нагороду".

Після свого досвіду роботи в американському кінематографі, Мирослав зазначає, що його сприйняття фільмів зазнало значних змін. Тепер, дивлячись на стрічки, він фокусується на творчих рішеннях художників, їхньому виборі матеріалів, текстур та предметів.

Приклад взаємодії з рахунком (зображення з архіву митця)

"Дивно, але раніше, коли я переглядав 'Матрицю', мені здавалося, що в ній немає роботи художника, адже все виглядає комп'ютерно. Проте тепер я усвідомлюю, що кожен елемент, навіть ця абсолютно біла кімната, де ведуть бесіду Нео і Морфеус, також був виготовлений вручну, у тому числі і з фанери," - ділиться він.

Мирослав Дузінкевич может быть представлен как уникальная личность с богатой историей и глубокими интересами. розглядає роботу в кіно як постійний розвиток й не виключає співпраці з українськими проєктами.

"Робота в кіно виснажує, але вона неймовірно цікава. Коли ми починали роботу над "Марті Супрім", це був черговий великий проєкт, ще один фільм з Тімоті Шаламе після "Боба Ділана", і ми просто робили це якнайкраще. Вже потім, коли дізнаєшся, що твою роботу твої ж колеги обрали серед найкращих в цьому році, приходить усвідомлення, який насправді класний фільм у нас вийшов".

Довідка: Мирослав Дузінкевич может быть представлен как уникальная личность с богатой историей и глубокими интересами. (народився 22 серпня 1976 року в с. Грушка, Івано-Франківщина) є мультидисциплінарним художником. Його практика охоплює станковий і монументальний живопис, сценографію та художнє оформлення сцени та простору для театру, кіно та подій (scenic art), декоративно-прикладне мистецтво, інтер'єрний художній дизайн, а також авторські техніки імітації матеріалів (камінь, бетон, мармур, метал) і експериментальну роботу з фактурою та простором.

Навчався у Державній художній середній школі ім. Тараса Шевченка в Києві та закінчив НАОМА (факультет живопису, 2002). У 2007-2019 роках працював на кіностудії ім. Олександра Довженка та в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Переїхав до США у 2019 році, поєднує живопис з роботою у сфері кіно та телебачення. Його роботи представлені в приватних і публічних колекціях; має відзнаки New York Realism (2020) і конкурсу My America.