Аварія літака AZAL: ключові деталі та факти
Літак Embraer 190, що здійснював переліт з Баку до Грозного (Чечня), зазнав аварії поблизу казахстанського населеного пункту Актау вранці 25 грудня. У літаку було п'ятеро членів екіпажу та 62 пасажири, з яких 38 загинули.
Літак тричі намагався приземлитися в Грозному, і, за словами пасажирів, під час останньої спроби вони почули звуки, що нагадували вибухи. Відповідно до даних з онлайн-сервісу Flightradar24, приблизно о 08:25 літак зник з радарного контролю в районі міста Каспійськ. Лише через півтори години він знову з'явився над Каспійським морем, рухаючись у напрямку Актау.
У перші години після трагедії російська сторона висувала різні версії причин катастрофи: від зіткнення з птахами до важкого туману та вибуху кисневого балона на борту. Проте, після детального аналізу уламків стало очевидно, що літак зазнав ушкоджень від елементів зенітної ракети. Спроба здійснити посадку в Грозному співпала з активною роботою протиповітряної оборони, яка відбивала атаку безпілотних літальних апаратів.
Детальніше про перші години після трагедії читайте в матеріалі "Авіакатастрофа в Актау. Що сталося з літаком і як РФ замовчує версію про ЗРК".
Фото: уламки літака "Азербаджанських Авіаліній" (Getty Images)
В останні дні Азербайджан активно вимагає покарання для винних та компенсацій від Росії. У відповідь на ці вимоги російські керівники більше не можуть залишатися в тиші: Володимир Путін вже висловив свої вибачення "за трагічний випадок". Однак Ільхам Алієв вважає цього недостатнім.
У день трагедії Росавіація оприлюднила інформацію про те, що капітан повітряного судна, зіткнувшись з птахами та зіткнувшись із надзвичайною ситуацією, ухвалив рішення перенаправитися на запасний аеродром, обравши для цього Актау, розташований на заході Казахстану.
Тоді Алієв зазначив, що причини трагедії ще не були встановлені. "Згідно з отриманою мною інформацією, літак авіакомпанії AZAL змінив свій маршрут через погіршення погодних умов і почав направлятися до аеропорту Актау, де, на жаль, сталася аварія під час приземлення", - повідомив він.
26 грудня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков відмовився "вибудовувати будь-які гіпотези" і закликав дочекатися закінчення слідства. Джерела Euronews в уряді Азербайджану повідомили, що причиною катастрофи стала російська ракета "земля-повітря", яка відпрацювала по лайнеру під час нальоту безпілотників на Грозний.
Азербайджанський ресурс сaliber.аz повідомив, що під час підльоту до столиці Чечні літак зазнав обстрілу з ППО "Панцир-С". Він зник з радарів після того, як російські радіоелектронні засоби порушили зв'язок на борту. Як зазначає Reuters, в Азербайджані не вважають, що це було навмисно, але з урахуванням усіх обставин чекають на офіційне визнання з боку Росії.
На наступний день Пєсков повідомив, що не має чого додати до своїх попередніх висловлювань. Тим часом компанія AZAL оприлюднила заяву, в якій зазначила, що літак зазнав впливу ззовні, як фізичного, так і технічного. Глава Росавіації Дмитро Ядров висловив занепокоєння через складну ситуацію в околицях аеропорту Грозний, де, за інформацією, відбулася атака українських безпілотників, а також через густий туман. "Командиру були запропоновані альтернативні аеропорти, але він вирішив направитися в аеропорт Актау. Є безліч різних факторів, які потребують спільного розслідування," - додав він.
Зображення: на залишках літаків можна помітити ознаки, що свідчать про ураження зенітною ракетою (bakues.az)
За словами міністра цифрового розвитку і транспорту Азербайджану Рашада Набієва, пасажири і бортпровідники чули вибухи, коли перебували над Грозним. "На крилі літака було видно пробоїни. Усередині літака і на фюзеляжі є пошкодження від різних ріжучих елементів", - сказав він.
У суботу Путін зателефонував Алієву і вибачився за те, що "трагічний інцидент стався в повітряному просторі Росії". Алієв підкреслив, що пробоїни на фюзеляжі підтверджують факт зовнішнього впливу.
29 грудня керівник Слідчого комітету Росії сповістив генерального прокурора Азербайджану, що російська сторона також здійснює своє власне розслідування. Тим часом президент Алієв у бесіді з азербайджанським телебаченням висловив жорстку критику щодо Москви.
На його думку, версія про те, що літак був знищений зенітною ракетою, має під собою серйозні підстави та базується на фактичних даних. Наразі неясно, як саме електронна боротьба вплинула на управління літаком і якою була ефективність вибуху, що стався поряд з ним. Однак намагання заперечити цей очевидний факт і подати його як "абсурд і безглуздя" виглядають не переконливо.
Алієв висловив думку, що Росія повинна принести вибачення, визнати свою провину, покарати відповідальних та виплатити компенсації. "Це ті умови, які ми висуваємо. Перше з них вже було виконано вчора. Сподіваюся, що й решта наших вимог також будуть задоволені", - зазначив він.
Деякі офіційні джерела Росії намагалися спотворити інформацію про інцидент, пропонуючи неправдиві версії. "Нас вразило і засмутило те, що російські державні структури запропонували версії про вибух газового балона. Це явно свідчило про бажання російської сторони приховати справжнє питання, що, безумовно, не додає їм честі", - зазначив Алієв.
Він також підкреслив, що, на його переконання, літак збили не спеціально. "На жаль, перші три дні ми не чули від Росії нічого, крім маячних версій", - сказав президент Азербайджану.
Баку також вирішив не залучати Міждержавний авіаційний комітет (МАК) до розслідування, оскільки в його складі переважають представники Російської Федерації. Алієв підкреслив, що це рішення є остаточним, адже "не є таємницею, що керівництво цієї організації складається з громадян РФ, і об'єктивність у даному випадку могла бути поставлена під сумнів".
Якби Росія з самого початку дотримувалася конструктивного підходу, пропозицію щодо розслідування з боку МАК можна було б прийняти. Після інтерв'ю з Алієвим стало відомо про ще один телефонний дзвінок між ним і Путіним. Прес-служба Кремля зазначила, що лідери "продовжили обговорення низки питань", які стосуються інциденту з AZAL.
Публічне визнання провини виглядало б як приниження Росії. Це найбільш логічне пояснення, оскільки Путін не любить вибачатися, особливо коли йдеться про країни, які, на його думку, нижчі за статусом, пояснює голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Якби мова йшла про Китай чи США, ситуація була б іншою. Щодо Сполучених Штатів, можливо, конфлікт міг би змінити їхню реакцію на вибачення. Але, на думку Путіна, статус Азербайджану значно нижчий за статус Росії. Тому, вибачатися перед Баку для "наддержави" виглядає неприязно. Це є основною причиною. Незважаючи на те, що Азербайджан проявляє лояльність і між країнами останнім часом склалися дружні відносини", - зазначив він у коментарі для РБК-Україна.
Фото: Володимир Путін уникає публічного визнання провини, оскільки вважає це "негідним" перед країною, на його думку, нижчою за статусом (kremlin.ru)
Путін усвідомлює наявність проблеми, не прагне ускладнювати стосунки і, ймовірно, в приватних бесідах з Алієвим робив певні визнання. Однак останній вимагає публічних вибачень, оскільки він дуже роздратований і демонструє своє незадоволення. Його обурення викликане не лише самим випадком трагедії, що сталася через нещасливий збіг обставин, а й поведінкою Путіна у цій ситуації.
"На мою думку, хоча це і відбудеться не в повному обсязі та не так публічно, Москва може зробити крок у напрямку Баку. Не особисто Путін, а, скоріше, Міністерство закордонних справ або інший державний орган тихо вибачиться перед Азербайджаном і, можливо, виплатить компенсацію. Що стосується фінансових аспектів, для Росії це буде найпростішим рішенням. Це буде реалізовано напівофіційно, і російська пропаганда залишиться в тіні," - зазначив співрозмовник.
Фесенко підкреслює, що Путіну все ще важливо зам'яти конфлікт. Спочатку намагалися це зробити версіями з птахами та кисневим балоном, однак з'ясувалося, що літак упав з інших причин. Російському диктатору довелося маневрувати, зараз він намагається знизити негативні наслідки, але певне охолодження стосунків проявлятиметься деякий час.
Причому негативні наслідки, скоріше, стосуватимуться масштабів зовнішнього авіасполучення з Росією, особливо в регіон Північного Кавказу. Цілком можливо, що міжнародні авіаційні організації та деякі країни вимагатимуть визначити там зону, закриту для цивільної авіації, вважає політолог.
Завершення відносин у конфліктному стані не вигідне ані Азербайджану, ані Росії. На думку Фесенка, нинішнє охолодження навряд чи триватиме довго — максимум кілька місяців або півроку.
Зображення: Ільхам Алієв не прагне до затяжного погіршення зв’язків з Росією (Getty Images)
Тут як приклад може послужити інцидент 2015 року, коли турецький F-16 збив російський Су-24 біля кордону з Сирією. Тоді вибухнула справжня криза, Москва посварилася з Анкарою і навіть вводила санкції. Але через кілька місяців Реджеп Таїп Ердоган вибачився, і відносини поступово налагодилися.
Безумовно, на сьогоднішній день між Путіним та Ердоганом існують певні розбіжності, проте, слід зазначити, що вони відновили не лише умовно добросусідські, а й в багатьох аспектах партнерські взаємини. Я вважаю, що з Азербайджаном ситуація буде подібною, - підкреслив він.
Епізод з аварією літака AZAL та його "теоріями змови" яскраво відображає суть путінського режиму.
Це спотворене уявлення про "велику державність", що є аморальним підходом, коли Росія відмовляється визнати свої помилки і не прагне дотримуватися стандартів, притаманних цивілізованим країнам у схожих ситуаціях. Наразі Алієв відчуває образу і не може ігнорувати гідність своєї країни, тому йому потрібно демонструвати рішучу реакцію. Хоча стосунки з Путіним для нього мають велике значення, він не планує конфліктувати, проте чітко показав, що не закриє очі на певні проблеми. Це також свідчить про те, що рівень страху перед Путіним вже не такий, як раніше, - зазначив Фесенко.
#Ракета. #Володимир Путін #Росія #Китай (регіон) #Москва #Екіпаж #Безпілотний літальний апарат #Міністерство закордонних справ (Україна) #Президент (державна посада) #Туреччина #Казахстан #Літак. #Вибух! #Командир підрозділу #Чечня #Аеропорт #Сирія #Електронна війна #Туман #Дрон #Азербайджан #Грозний #Радар. #Дмитро Пєсков #Протиповітряна оборона #Фюзеляж #Актау #Ільхам Алієв #Азербайджанські авіалінії #Авіалайнер #Міждержавний авіаційний комітет #Авіакатастрофа #Баку #Євроньюз #Каспійське море #Зенітний ракетний комплекс #Ракета класу "земля-повітря