Майк Дітка: українська ікона в світі американського футболу

У минулому році Майк Дітка, колишній американський футболіст, тренер і коментатор, відзначив свій 85-й день народження.

Перш ніж зануритися в розповідь про цю видатну особистість, варто зробити кілька зауважень. Майк Дітка, ім'я якого, можливо, не відоме багатьом з наших читачів, є не лише єдиним живим героєм історичних досліджень Чемпіона щодо видатних спортсменів українського походження, але й, напевно, найуславленішим з усіх наших персонажів, якщо говорити про рівень популярності та фінансового успіху.

Існує завжди два аспекти: наш, внутрішній, український, і міжнародний, що стосується тієї держави, в якій прославився той чи інший діяч українського походження.

Можливо, про декого читачі Чемпіона інколи вперше дізнаються з наших публікацій - а ті особи насправді є культовими за океаном. Тож є природна аберація сприйняття.

Ось у чому річ. Американський футбол, м'яко кажучи, не є дуже популярним у нашій країні. Я особисто не маю жодного уявлення ані про правила цієї гри, ані про причини її неймовірної популярності в США. Я щиро це визнав у статті про Бронко Нагурського. Тим не менш, я неодноразово писав про американський футбол як важливий елемент американської культури, про вид спорту, в якому обертаються величезні кошти, і де існує ціла індустрія, що забезпечує медіа, товари та події навколо нього.

Усі знають про Супербоул - матч, у якому розігрується титул чемпіона Національної Футбольної Ліги (НФЛ), який є найважливішою суспільною та культурною подією США. Супербоул, який проводиться з 1967 року, має найдорожчу телевізійну рекламу, у перерві виступають найбільші світові естрадні зірки. Супербоул скромно називається чемпіонатом світу, а кожний такий матч позначають римською цифрою порядкового номера - як королів або Римських Пап. Найближчий Супербоул LIX відбудеться 9 лютого в Нью-Орлеані, і про нього на Чемпіоні кваліфіковано розповість той, хто точно знається на американському футболі.

Ставлячи собі питання - чи вправі я писати про американський футбол, не відрізняючи тайтенда від пантера, я даю собі таку відповідь. Коли мені іноді доводиться писати про нобелівських лауреатів з фізики чи медицини, я також не маю жодного уявлення, в чому полягають їхні відкриття - але ж якісь популярні пояснення їх значення для людства переказати можу.

Саме цю проблему я намагатимусь вирішити, розкриваючи історію Майка Дітки, який є справжньою легендою американського футболу.

Майк Дітка провів свою кар'єру в НФЛ, граючи за три команди: "Чикаго Беарз" з 1961 по 1966 рік, "Філадельфія Іглз" у 1967-1968 роках та "Даллас Ковбойз" з 1969 по 1972 рік. Після завершення ігрової кар'єри він перейшов до тренерської роботи, обіймаючи посаду асистента головного тренера в "Даллас Ковбойз" з 1973 до 1981 року, а згодом став головним тренером "Чикаго Беарз" (1982-1992) та тренував "Нью-Орлеан Сейнтс" у період з 1997 по 1999 рік.

Його успіхи, хоча й не завжди зрозумілі, справляють глибоке враження.

У якості гравця він здобув перемогу у Супербоулі VI (1971), завоював титул чемпіона НФЛ у 1963 році, а також п'ять разів брав участь у матчах Pro Bowl (всі зірки НФЛ). У 1961 році його визнали найкращим новачком-захисником НФЛ. На його честь клуби "Чикаго Беарз" та "Пітсбург Пантерз" (за який він виступав у коледжі) вивели з обігу його джерсі з номером 89.

Зробив за кар'єру 427 прийоми на 5812 ярдів і 43 тачдауни - але, що воно таке, оцінять лише знавці.

Як наставник, він здобув перемогу в Супербоулі двічі (XII, XX) і двічі був удостоєний звання кращого тренера НФЛ (1985, 1987).

Майк Дітка - один з двох людей, що вигравали титули НФЛ як гравці, помічники головного тренера й головні тренери.

Другим у списку є Том Флорес. Він, разом із Гері Куб'яком, Дугом Педерсоном та ще кількома, є унікальними постатями в сучасній історії НФЛ, оскільки виграв чемпіонат як головний тренер команди, за яку сам колись грав.

У 1999 році Дітку було inducted до Зали слави професійного американського футболу, ставши першим гравцем на позиції тайтенд, який поєднує в собі вміння ловити м'яч та фізичну силу для блокування. А ще раніше, у 1986 році, його визнали видатним спортсменом і включили до Зали слави студентського футболу.

У 1999 році він посів 90 місце в списку 100 найкращих футболістів за версією The Sporting News.

Хіба не переконливо?

Таким чином, Майк Дітка є американцем, у чиїх жилах тече українська кров.

Майк Келлер Дітка з'явився на світ 18 жовтня 1939 року в околицях індустріального міста Пітсбург, що розташоване в штаті Пенсильванія, в населеному пункті Карнегі.

Народжений Майкл Дітка, син українського іммігранта з Польщі, також на ім'я Майкл (Михайло). Польське походження підтверджується написанням прізвища Dyczko, яке згодом адаптували до більш зрозумілого американцям формату Дітка. Крім того, його зв’язок з римо-католицькою церквою та факт, що у 2001 році він був inducted до Зали слави спорту польсько-американців у Трої, штат Мічиган, свідчать про його корені.

Мати Майка Шарлотта Келлер - німецько-ірландського походження. Майк - старший з чотирьох дітей подружжя: в нього були брати Ештон і Девід та сестра Мері Енн. Батько працював зварювальником.

Майк виріс у маленькому містечку Аліквіппа, яке є одним із передмість Пітсбурга, де він закінчив єдину середню школу. У цьому навчальному закладі він виділявся як талановитий спортсмен, досягнувши успіху в трьох дисциплінах: бейсболі, баскетболі та американському футболі. Лікар шкільної команди, Джон Міллер, заохотив Майка зосередитися на футболі, адже хлопець зрозумів, що це може стати для нього шансом уникнути долі, пов'язаної з роботою на заводах Пітсбурга, і отримати можливість вступити до коледжу завдяки футбольній стипендії.

Після трьох років виступів за команду Університету Пітсбурга (1958-1960), у 1961 році він був обраний на драфті під п'ятим номером клубом "Чиказькі Ведмеді" (Chicago Bears). Вже у своєму дебютному сезоні Дітка зловив м'яч 58 разів, що стало справжнім проривом, адже раніше тайтенди здебільшого виконували роль блокуючих. Крім того, він здобув 12 прийомних тачдаунів. Завдяки своїм досягненням його визнали найкращим новачком року.

Протягом п'яти наступних років Майк виступав за команду "Ведмеді", щороку здобуваючи право на участь у Pro Bowl (Матчі всіх зірок НФЛ). У 1963 році він разом із командою здобув титул чемпіона НФЛ, ще до початку ери Супербоулу.

Його кликали Залізний Майк, але не лише через вражаючі параметри: зростання 191 см і вага 103 кг під час найуспішніших років кар'єри. Справа була в його коренях, адже він походив зі сталі міста Пітсбург.

У квітні 1967 року, після об'єднання двох професійних ліг — АФЛ (Американської футбольної ліги) та НФЛ, команда "Чикаго Беарз" вирішила продати Дітка в "Філадельфійські Орли". Проте його кар'єра в новій команді не склалася. Через численні травми він рідко виходив на поле і коли вже з'являвся, то не міг показати своїх найкращих результатів. До того ж, довелося виступати під номером 98, замість звичного 89, що для спортсменів, відомих своїми забобонами, стало додатковим фактором невдачі.

У січні 1969 року нашого героя було обміняно до "Даллас Ковбоїв" (Dallas Cowboys), з якими він здобув перемогу на Супербоулі VI у 1971 році. У березні 1973-го він оголосив про завершення своєї кар'єри гравця і вирішив перейти до тренерської діяльності.

За 9 років, які Дітка працював асистентом головного тренера в "Далласі", команда 6 разів вигравала свій дивізіон, тричі чемпіонат НФК (конференції) та один раз - Супербоул XII (1977).

Працюючи в "Далласі", Майк написав листа Джорджу Галасу, власнику "Чикаго Беарз", який свого часу був головним тренером команди всі ті роки, коли там виступав Дітка.

У 1982 році Дітка зайняв пост головного тренера команди "Ведмеді". Найяскравішим моментом його кар'єри стало тріумфальне здобуття перемоги у Супербоулі XX (1986), коли його команда у Нью-Орлеані здолала "Нью-Інгленд Патріотс" з вражаючим рахунком 46:10. Однак у 1992 році Чикаго прийняв рішення звільнити Дітку з його тренерської посади після невдалого сезону.

Після чотирьох років паузи, коли Дітка займався коментуванням на телевізії, він знову увійшов у світ НФЛ, очоливши клуб "Новоорлеанські Святі" (New Orleans Saints) протягом трьох сезонів. Проте, його спроби не призвели до значних успіхів.

Протягом 14 сезонів на посаді головного тренера в НФЛ, Майк Дітка досягнув 121 перемоги і 95 поразок у регулярних чемпіонатах. Що стосується постсезонних матчів, до яких входять фінали дивізіонів, конференцій та Супербоул, його рекорд становить 6 перемог і 6 поразок.

Після завершення своєї кар'єри в спорті Майк Дітка став дуже активно займатися телевізійною діяльністю. Він писав книги, знімався у телевізійних шоу та фільмах, а також займався різноманітними бізнес-проектами. Дітка запустив власні лінії вина, сигар і ковбас. Крім того, він також долучився до розробки комп'ютерних ігор та рекламних кампаній.

Він славиться своїми політичними переконаннями, які самостійно визначає як "надзвичайно консервативні".

У 2004 році, живучи в Чикаго, Майк Дітка планував висунути свою кандидатуру на пост сенатора від штату Іллінойс від Республіканської партії. Його опонентом у цій гонці був Барак Обама, який представляв Демократичну партію. Проте, під впливом своєї дружини, Дітка змінив свої плани і вирішив зосередитися на веденні ресторанного бізнесу. Обама, в свою чергу, здобув перемогу над республіканцем Аланом Кейсом, що стало стартом його політичної кар'єри. Згодом він став президентом США. Дітка неодноразово висловлював думку, що Обама був найгіршим президентом в історії країни, і шкодував, що не зробив спроби балотуватися у 2004 році, впевнений, що неодмінно здобув би перемогу.

З моменту, коли Дональд Трамп розпочав свою політичну діяльність, Майк став його відданим шанувальником і активно допомагав у кампанії на останніх президентських виборах. Таким чином, можна з упевненістю стверджувати, що Майк Дітка досягнув вражаючого успіху у цьому змаганні.

Звичайно, виникає питання: чи можливе порівняння статистичних даних і мільйонів доларів, зароблених Майком Діткою, з олімпійськими медалями Віктора Чукаріна або з культовим статусом сумоторі Тайхо Кокі в Японії. Це все доволі умовно. Проте безсумнівно одне: кожен з цих спортсменів українського походження досяг значних висот і залишив незабутній слід в історії світового спорту. І це викликає в нас гордість.

Майк Дітка в 2016 році зустрівся з українською родиною в Чикаго.