На двохденної конференції міністрів закордонних справ "Групи семи", яка стартувала в Італії в понеділок, 25 листопада, учасники розглядають можливості подальшої підтримки Києва, зокрема у світлі атаки "експериментальною" балістичною ракетою на Дніпро.
Як повідомляють ЗМІ, саміт проходить на фоні нової хвилі ескалації конфлікту між Росією та Україною. Це сталося після того, як 21 листопада Росія здійснила ракетний удар, який, за словами президента РФ Володимира Путіна, був реакцією на рішення Києва дозволити використання американських та британських ракет для атак у глибину російської території.
Також міністри закордонних справ Сполучених Штатів, Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії та Великої Британії, до яких у вівторок долучиться міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, обговорять перспективи миру та ініціативи щодо майбутньої реконструкції України, зазначає Deutsche Welle.
Це остання зустріч "Групи семи" у такому форматі за каденції адміністрації чинного президента США Джо Байдена.
Перед зустріччю, запланованою на понеділок, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі висловив думку, що, згідно з оцінками Лондона, Володимир Путін не виявляє "жодних свідчень" готовності до переговорів про завершення війни в Україні.
Цю тему підкреслюють і в українському Міністерстві закордонних справ, акцентуючи увагу на нових агресивних акціях з боку Кремля.
За словами представників українського уряду, основною темою переговорів Андрія Сибіги з міністрами "Групи семи" стане питання "посилення підтримки України у контексті останніх агресивних дій Росії, зокрема залучення до воєнних дій військових КНДР, обстрілів українських територій балістичними ракетами середньої дальності, а також повітряного терору, спрямованого на цивільних осіб, критичну інфраструктуру та енергетичні системи".
Сибіга вестиме переговори щодо "розширення військової допомоги та посилення санкційного тиску на Російську Федерацію", згідно з інформацією українського Міністерства закордонних справ.
Крім того, згідно з інформацією відомства, він проведе двосторонні переговори, зокрема, з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.
У повідомленні Державного департаменту зазначається, що війна Росії проти України є основною темою візиту до Італії Ентоні Блінкена.
У повідомленні йдеться про те, що в Ананьї та Ф'юджі керівник Державного департаменту США братиме участь у зустрічі міністрів закордонних справ G7. Під час цього заходу він планує обговорити з партнерами низку важливих тем, зокрема конфлікти на Близькому Сході, агресію Росії проти України, питання безпеки в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, а також триваючі кризи на Гаїті та в Судані.
Блінкен планує обговорити питання України не лише з міністрами країн Групи семи, а й під час зустрічі у Ватикані.
Як повідомили в Державному департаменті, у середу, після завершення саміту, держсекретар планує провести зустріч з Папою Франциском та кількома ключовими його радниками, щоб обговорити важливі міжнародні питання, зокрема ситуацію на Близькому Сході та російську агресію щодо України, перед поверненням до Вашингтона.
Засоби масової інформації підкреслюють, що візити Блінкена проходять на фоні завершення терміну президентства Байдена, а також занепокоєння щодо можливих значних змін у зовнішньополітичному курсі США під керівництвом новообраного президента Дональда Трампа.
Як повідомляв Голос Америки, перед самітом міністрів закордонних справ G7 Ламмі заявив журналістам, що Велика Британія оголошує "найбільший пакет санкцій щодо російського тіньового флоту", маючи на увазі флот, який, за словами Британії, постачає російську нафту в обхід обмежень, введених Заходом.
Він закликав держави G7 надавати підтримку та військову допомогу Україні в тому обсязі, який необхідний.
Раніше провідні військові аналітики з Західного світу вказували на те, що ракетний удар по Україні 21 листопада, а також оголошення Кремля про нову експериментальну ракету, стали частиною російської стратегії, спрямованої на те, щоб змусити західних союзників згорнути допомогу Києву, а також примусити саму Україну до капітуляції.
Зокрема, аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) також вважають, що Путін цим ударом прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські глибокі удари по Росії.
Водночас вони підкреслюють, що в своїй телевізійній промові, яка прозвучала через кілька годин після атаки, Путін риторично асоціював ракетний удар 21 листопада з ядерними можливостями Росії.
За оцінками аналітиків ISW, це свідчить про значне загострення існуючої російської інформаційної кампанії, яка намагається використати відкриті погрози та демонстрацію ядерної сили з метою зупинити подальшу військову допомогу Україні з боку Заходу.
#Дональд Трамп #Телебачення #Україна #Ракета. #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Росія #Північна та Південна Америка #Північна Корея #Кремль (фортифікаційна споруда) #Міністр закордонних справ (Україна) #Міністерство закордонних справ (Україна) #Джо Байден #Київ #Канада #Сполучене Королівство #Франція #Російська мова #Нафта #Німеччина #Японія #Вашингтон, округ Колумбія #Інфраструктура #Італія #Державний департамент США #Ядерна зброя #Голос Америки #Терор (політика) #Лондон #Агресивна війна #Ватикан #Deutsche Welle #Міністерство закордонних справ #Західна Європа #Папа! #Зовнішня політика #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Близький Схід #Міністр (уряд) #Папа Франциск #Судан #Гаїті
