Митні збори від Трампа: чи знаменують вони старт глобальної торгової війни?

Уряди та бізнес-лідери з багатьох країн світу вражені новими митними ставками, введеними Сполученими Штатами. Аналітики працюють над оцінкою можливих наслідків, тоді як посадовці активно розробляють заходи у відповідь.

Як і очікувалося, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 2 квітня оголосив перелік нових митних ставок на імпорт з десятків країн світу. Чимало найвищих ставок поширюватимуться не лише на таких політичних опонентів як Китай, а й на формальних союзників, таких як Японія.

"Цей день стане знаковим в історії як момент відновлення американської промисловості," - заявив Дональд Трамп під час церемонії підписання президентського указу в Білому домі. Президент впевнений, що нові митні збори принесуть державному бюджету трильйони доларів, "що дозволить знизити податковий тягар і погасити державні борги".

Президентським декретом запроваджується додаткова митна ставка у 10 відсотків, яка поширюється на всіх торговельних партнерів за винятком Росії і кількох країн Африки. Питання мит на товари з сусідніх Канади й Мексики розглядатиметься окремо. Остаточна митна ставка вираховується складною і досі безпрецедентною формулою щодо кожної країни окремо, враховуючи, зокрема, діючі імпортні ставки окремих країн, а також дефіцит торговельного балансу США з кожною країною. Чим більший торговельний дисбаланс не на користь США, тим вище мито.

За цією формулою, імпорт товарів з ЄС обкладатиметься митом у 20 відсотків. З Китаю - 34 відсотки, Японії - 24, В'єтнаму - 46, Південної Кореї - 26, Тайваню - 32 відсотки. Щодо Швейцарії діятиме мито у 32 відсотки, Ізраїлю - 17, Індії - 27. Україна потрапила у перелік країн, на які поширюватиметься мінімальна ставка у 10 відсотків.

Деякі категорії товарів отримали виключення з нових митних ставок, зокрема медичні пристрої, напівпровідники, фармацевтичні продукти та золото. Основна ставка мита у 10% почне діяти вже 5 квітня, тому у окремих країн фактично немає часу, щоб провести переговори з адміністрацією у Вашингтоні. Додаткові мита, що перевищують ці 10%, стануть чинними 9 квітня. Як базові 10%, так і додаткові мита будуть накладатися на вже існуючі ставки. Це, зокрема, стосується Китаю, на який вже діють мита на алюміній, сталь та автомобілі.

Промислові групи та економісти відреагували швидко і здебільшого вкрай негативно. "Багато виробників у США вже нині працюють з низькою маржею", - каже Джей Тіммонс, президент Національної асоціації виробників. "Високі витрати через нові мита ставлять під загрозу робочі місця, ланцюги постачань і, як наслідок, здатність Америки конкурувати з іншими країнами і бути лідером як видатна промислова супердержава", - зазначив представник асоціації.

Не в захваті, м'яко кажучи, і голова Асоціації споживчих технологій Гарі Шапіро. "Всеосяжні мита президента Трампа, які важким тягарем ляжуть на плечі американців, розігріватимуть інфляцію, нищитимуть робочі місця і можуть призвести до рецесії в економіці США", - йдеться у заяві Шапіро. "Ці мита піднімуть споживчі ціни і спровокують наших партнерів на заходи у відповідь", - попередив очільник Асоціації споживчих технологій.

Колишній голова Федеральної резервної системи США Лоуренс Саммерс висловив думку, що митні заходи, запроваджені адміністрацією Трампа, можуть суттєво вдарити по економіці, викликавши зростання цін та рівня безробіття. "Ці наслідки можна порівняти з катастрофами, такими як різке підвищення цін на нафту, землетруси або посухи, які призводять до збою в постачаннях," - зазначив Саммерс під час інтерв'ю на Bloomberg Television.

Ознайомтеся також: Трамп запровадив "взаємні мита" для безлюдних островів.

Цей етап митного шоку символізує кінець ери глобальної вільної торгівлі на фоні загроз нового адміністрації США, які стосуються можливого захоплення Канади і Гренландії, а також контролю над Панамським каналом. Введення нових мит може спричинити невизначеність, збої в ланцюгах постачання, збільшення бюрократичних бар'єрів та зростання цін для споживачів, як попереджає голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. "Ми завершуємо підготовку до першого пакету заходів у відповідь на мита на сталь. Також ми плануємо подальші дії для захисту наших інтересів і бізнесу, якщо переговори не принесуть результатів," - підкреслила фон дер Ляєн.

Прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні у своєму пості на Facebook висловилася більш обережно. "Ми прикладемо всі зусилля для досягнення угоди зі Сполученими Штатами, щоб уникнути митної війни, яка неминуче ослабить Захід на користь інших глобальних учасників", - підкреслила Мелоні.

Аналітик Deutsche Bank Джим Рейд у листі інвесторам висловив сумнів у тому, що удар митами з боку американської адміністрації є частиною довгострокової продуманої стратегії. За його словами, обсяги запроваджених мит "сягнули найгірших прогнозів" і матимуть наслідком втрату 1-1,5 відсотка зростання ВВП Сполучених Штатів цього року. Наголошуючи на приголомшливих розмірах мит, Рейд уточнив, що, наприклад, щодо Китаю додаткові 34 відсотки мита означають загальне митне навантаження на імпорт китайських товарів у 54 відсотки.

Канада та Мексика, які є безпосередніми сусідами США, не підпадуть під нові додаткові мита. На них поширюватимуться вже встановлені 25 відсотків, але лише стосовно товарів, що не входять до сфери дії торговельної угоди між цими трьома державами. "Серед інших країн, які отримають певну конкурентну перевагу на американському ринку, варто відзначити Австралію, Бразилію та Великобританію, які підпадуть лише під мінімальну ставку додаткового мита у 10 відсотків", - зазначив Нейл Шерінг з консалтингової компанії Capital Economics. Він також додав, що найбільший вплив від нових мит відчує Китай та кілька інших азійських країн. За оцінками Capital Economics, мита США можуть призвести до зниження ВВП Китаю приблизно на 0,5 відсотка, тоді як країни єврозони та Японії можуть втратити близько 0,2 відсотка ВВП.

Дивіться також: "Хоч і важко, але не фатально": в українському уряді прокоментували нові тарифи Трампа.

Всі аналітики одностайні у висновках, що ці митні збори не принесуть жодної вигоди. Натомість, вони призведуть до затримки у економічному розвитку. Декілька негативних наслідків можуть проявитися лише через кілька років, застерігають фахівці.

Політичні наслідки ситуації також виглядають непередбачуваними. Проте, ймовірно, вони можуть мати негативний вплив на Сполучені Штати, підштовхуючи їхніх колишніх партнерів до пошуку нових союзників. Наприклад, нове керівництво Канади одразу ж почало активно працювати над зміцненням зв'язків з Євросоюзом, розглядаючи його як більш надійного партнера. Деякі експерти припускають, що дії Вашингтону можуть підштовхнути інші країни до налагодження тісніших стосунків з Китаєм, зокрема, це стосується Мексики та навіть держав ЄС. Японія та Південна Корея вже висловили намір координувати свої дії з Китаєм, захищаючи свої регіональні інтереси в контексті глобальної торгівлі.

Замість цього, якщо звернути увагу на тих, хто відчує наслідки найбільше і найшвидше, експерти вказують насамперед на малозабезпечених американців. Саме вони першими вразять підвищення цін на основні товари в магазинах. Рівень інфляції в кінцевому результаті залежатиме від реакції торговельних партнерів. Сучасні митні збори США, вірогідно, стали лише початковим етапом торговельних конфліктів.