Між особистими даними та безпекою: способи протистояння дезінформації у месенджерах

Пропозиції для урядів і платформ щодо протидії маніпуляціям у приватних повідомленнях.

Месенджери стали невіддільною частиною повсякденного життя, водночас ці платформи також стають каналами поширення дезінформації чи маніпуляцій. Саме тому понад 80 експертів, політиків і представників громадського суспільства з 30 країн працювали над питанням, як протидіяти таким загрозам, зберігаючи гарантії приватного зашифрованого спілкування.

10 березня міжнародна експертна спільнота представила звіт про те, як протидіяти дезінформації в месенджерах. Документ підготували в межах роботи Форуму з інформації та демократії за участі Міністерства культури України, Міністерства цифрової трансформації, ГО "Лабораторія цифрової безпеки", Центру стратегічних комунікацій Spravdi та партнерів із Люксембургу.

У заході, присвяченому презентації звіту, взяли участь кілька видатних осіб. Серед них були Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції культури України Міністерства культури, Максим Дворовий, старший юрист Лабораторії цифрової безпеки, Люк Докендорф, посол з питань кібербезпеки та цифрових технологій Люксембургу, а також Маріанна Олайзола Розенблат, радниця з технологічної та правової політики в Центрі бізнесу та прав людини імені Стерна при Нью-Йоркському університеті. У заході також брали участь представники різних європейських та міжнародних організацій. Модератором події виступила Катарина Цюгель, директорка з політики Форуму з інформації та демократії.

Повний текст звіту доступний за вказаним посиланням, а ключові тези, представлені під час презентації, можна знайти в статті "Детектора медіа".

Каміль Греньє, виконавчий директор Форуму з інформації та демократії, під час своєї презентації зазначив, що в останні роки було опубліковано безліч досліджень стосовно регулювання платформ, і може здатися, що це питання вже вичерпано. Однак, це нове дослідження виявило значні прогалини в цій сфері. За його словами, отримані результати можуть сприяти прогресу в регулюванні цифрових платформ і водночас допомогти зберегти цілісність інформації в месенджерах, які стали важливою частиною сучасної комунікації.

Ганна Красноступ, очільниця Департаменту стратегічних комунікацій та популяризації української культури при Міністерстві культури України, висловила думку щодо посилення ризиків для інформаційної цілісності в приватних месенджерах.

"Ми прагнемо не лише визначити їхні проблеми, а й запропонувати чіткий шлях для політиків і представників громадянського суспільства, щоб забезпечити захист наших приватних комунікацій," -- зазначила вона.

За словами представниці Мінкульту, довгостроковий захист цифрового простору має базуватися на двох ключових принципах -- розумному регулюванні платформ і підвищенні стійкості суспільства. Вона також звернула увагу на зміну медіаспоживання в Україні. Близько 86% українців отримують новини через соціальні платформи, тоді як традиційні медіа поступово втрачають аудиторію: лінійне телебачення залишається основним джерелом новин приблизно для третини населення, а друковані видання мають мінімальне охоплення.

Окремо Красноступ підкреслила важливість месенджерів у сучасному інформаційному середовищі. За її словами, в Україні найбільшу довіру здобув Telegram, який використовують для отримання новин приблизно 75-80% опитуваних завдяки його швидкості та зручності. Водночас Viber залишається найпопулярнішим сервісом для особистого спілкування, адже ним користуються близько 80% населення, хоча як джерело інформації він не може зрівнятися з Telegram та YouTube. Серед молоді швидко набуває популярності TikTok, а частка WhatsApp на ринку зросла приблизно до 30%.

На думку Красноступ, така залежність від закритих або напівзакритих середовищ обміну повідомленнями створює виклик для інформаційної безпеки, адже ці платформи не мають ефективних механізмів перевірки фактів.

Водночас в Україні активно реалізуються ініціативи, що мають на меті покращення медіаграмотності. До таких ініціатив належать національний проєкт "Фільтр" та Національний тест на медіаграмотність.

Водночас, на її думку, самих освітніх заходів недостатньо для боротьби з дезінформацією. Саме тому звіт пропонує не універсальне рішення, а комплексну програмну дорожню карту.

Згідно з Ганною Красноступ, сьогодні межа між особистим спілкуванням та публічним висловленням практично зникає: "Коли одне приватне повідомлення може бути розповсюджене 2000 разів за мить, це вже не просто розмова. Це безвідповідальна трансляція."

Посол з питань кібербезпеки та цифрових технологій Люксембургу Люк Докендорф зазначив, що протягом останнього року спостерігається зростання інтересу до регулювання платформ для приватної комунікації, що пов'язано з глобальними політичними подіями.

Він пояснив, що такі платформи використовують для поширення політичної пропаганди та впливу на вибори. Крім того, за його словами, вони можуть використовуватися для поширення шкідливого програмного забезпечення, яке атакує інформаційні системи та мобільні пристрої.

"Ключовим аспектом є регулювання та встановлення міцних стандартів, а також забезпечення збереження цілісності стандартів наскрізного шифрування. Це питання постійно виникає у обговореннях. Я сумніваюся, що ми досягли остаточного рішення, адже багато держав все ще вважають за доцільне мати певний 'бекдор' у системах (спосіб обходу стандартних методів автентифікації – 'ДМ'). Проте, принаймні, ми намагаємося акцентувати увагу на захисті якості самих стандартів," – зазначає Докендорф.

Радниця з технологічної та правової політики Центру бізнесу та прав людини імені Стерна при Нью-Йоркському університеті Маріанна Олайзола Розенблат представила ключові рекомендації звіту, які стосуються регулювання платформ приватних повідомлень.

Вона підкреслює, що документ виходить з того, що сучасні цифрові платформи не можна сприймати як єдині сервіси. Кожен додаток представляє собою унікальне поєднання різних функцій – від приватних комунікацій до напівпублічного транслювання або використання штучного інтелекту. Саме ці функції формують різноманітні ризики для користувачів, особливо коли вони поєднані в одному застосунку.

"Основні рекомендації цього звіту спираються на перспективи майбутнього регулювання та розробки продукту, а не на просте розділення додатків чи платформ на публічні та приватні," – зазначила Розенблат.

Під час обговорення рекомендацій для урядів було акцентовано на необхідності встановлення чітких зобов'язань для окремих функцій платформ. Експерт зазначила, що регуляторні органи повинні чітко окреслити, як діючі правила поширюються на різноманітні можливості сервісів, такі як функції для масової передачі чи трансляції контенту.

Наступна пропозиція пропонує регуляторним органам створити критерії для відмінності між публічними та приватними просторами. У цьому контексті рекомендується враховувати різноманітні аспекти, такі як обсяг аудиторії, ступінь видимості контенту, використання шифрування, механізми контролю доступу та потенціал для поширення інформації.

Третя порада закликає регуляторні органи не приймати жодних зобов'язань, що можуть загрожувати шифруванню, включаючи проактивне сканування або звітування в зашифрованих середовищах. Крім того, автори документа попереджають про небезпеку нечітких формулювань у регуляціях, які можуть в результаті ослабити шифрувальні механізми.

Маріанна Олайзола Розенблат

Іншим аспектом рекомендацій є поліпшення прозорості роботи платформ. Як зазначає Розенблат, сервіси з функціями обміну повідомленнями мають надавати інформацію про те, яким чином вони дотримуються своїх правил, чи здійснюють збір метаданих користувачів, а також як вони відповідають на запити від державних органів щодо доступу до інформації.

Це означає, що приватні простори для обміну повідомленнями повинні бути включені до регулювання платформи за замовчуванням. При цьому регулювання має враховувати технічні особливості зашифрованих сервісів. Наприклад, зобов'язання щодо видалення незаконного контенту можуть застосовуватися лише там, де повідомлення не зашифровані. Але прозорість і процедурні зобов'язання, такі як обов'язки щодо надання інструментів звітності користувачів, зобов'язання щодо оцінки та пом'якшення ризиків, можуть застосовуватися навіть до зашифрованих функцій.

Окремий розділ звіту присвячено темі медіаграмотності. На думку експертки, медіаграмотність повинна доповнювати існуючі регуляторні обмеження, а не замінювати їх. Автори документа дослідили національні програми медіаграмотності в Україні, Ірландії, Вірменії, Литві, Північній Македонії, Австралії та Люксембурзі. Однак Розенблат зазначила, що жодна з цих ініціатив не фокусується безпосередньо на приватних месенджерах. Вона підкреслила, що такі програми мають бути орієнтовані на довгострокову перспективу, сприяти зміцненню довіри в громадах і проходити регулярну оцінку їхньої ефективності.

Крім порад для держав, у звіті також наведені рекомендації для самих платформ. Зокрема, компаніям радять більш чітко розмежовувати функції особистого спілкування та публічного розповсюдження контенту.

"Сервіс може найкраще захистити шифрування, розглядаючи канали, дуже великі групи, рекламні функції та функції штучного інтелекту як окремі функції з різними типами безпеки", -- пояснила Розенблат.

Також важливо запроваджувати обмеження на цільову аудиторію та пересилання повідомлень з метою уповільнення поширення дезінформації, яка має вірусний характер. Серед можливих інструментів можна виділити технічні обмеження на рівні пристроїв або контроль за швидкістю розповсюдження інформації. Це конкретні заходи для боротьби зі зловживаннями, проте їх варто розробляти і оцінювати у співпраці з користувачами, щоб не порушити права власників кількох облікових записів.

Нові рекомендації спрямовані на допомогу користувачам у процесі перевірки фактів, особливо в контексті закритих та зашифрованих чатів. Оскільки платформи не мають змоги аналізувати зашифровану інформацію, це і є основною проблемою. Користувачам надається право самостійно визначати, що вони хочуть перевіряти, і що залишати без уваги або повідомляти. На думку експертки, інструменти для перевірки фактів, які користувачі можуть самостійно використовувати, такі як підказки або зворотний пошук зображень, можуть бути сумісними з принципами конфіденційності в умовах зашифрованого спілкування. Платформам слід активно працювати над їхнім вдосконаленням.

Узагальнюючи, Розенблат виділила три основні принципи, які повинні керувати законодавцями: зосереджуватися на регулюванні функцій, а не на самих платформах; чітко розмежовувати приватні та публічні сфери; а також гарантувати захист інформації через шифрування. Що стосується платформ, вона вказала на важливість переосмислення дизайну сервісів, підвищення рівня прозорості та надання користувачам більшої свободи дій.

Потім модераторка Катарина Цюгель надала можливість висловитися тим учасникам, які активно займаються реалізацією рекомендацій звіту та їх трансформацією в конкретні політики. Також слово отримали представники громадянського суспільства, що брали участь у створенні цього документа.

Член Ради Бельгійського інституту телекомунікацій і поштових послуг (BIPT) Бернардо Герман розповів про досвід взаємодії бельгійського регулятора з месенджером Telegram. За його словами, BIPT має можливість і привілей бути головним відповідальним за контроль над телеграмом, оскільки юридичний представник компанії розташований у Брюсселі.

Герман зазначив, що одним із важливих аспектів для регулятора є кількість користувачів платформи в країнах Європейського Союзу. Це має вирішальне значення для визначення, чи буде сервіс визнано дуже великою онлайн-платформою згідно з вимогами європейського Закону про цифрові послуги (DSA).

"Спільно з Європейською комісією, регулятор направив Telegram три запити про чисельність користувачів у Європейському Союзі. За інформацією, яку вони надали, кількість все ще не досягає критичного рівня", -- зазначив Герман, вказуючи на межу у 45 мільйонів користувачів, після якої починають діяти більш суворі регуляторні вимоги.

Також він визнав, що платформу використовують як люди з цілком легітимними цілями, для яких важливою є конфіденційність спілкування, так і користувачі з менш прозорими намірами. Особливе занепокоєння у регулятора викликають так звані "приватні" групи, які можуть налічувати понад 100 тисяч учасників і до яких легко приєднатися.

За словами Германа, BIPT регулярно отримує запити від національних органів влади Бельгії та інших європейських держав, таких як Естонія, Литва, Іспанія та Данія, а також скарги від користувачів. Регулятор досліджує, як Telegram реагує на ці запити: чи своєчасно їх обробляє, чи надсилає відповіді відповідним особам і чи виконує подальші дії. Однак, за його оцінкою, загальна кількість таких запитів наразі залишається відносно низькою.

Він також додав, що взаємодія між регуляторами та платформами наразі перебуває на етапі формування.

Лео Твігс, очільник відділу політики в Європейському апеляційному центрі, звернув увагу на те, що розширення послуг породжує нові виклики в управлінні інформаційною сферою.

Він зазначив, що будь-які регуляторні ініціативи повинні враховувати баланс між захистом інформаційної цілісності та правами користувачів на приватність і свободу висловлювання. Тому, на його думку, платформи повинні забезпечувати більш детальну інформацію про свої правила спільноти, процеси модерації контенту, оцінку ризиків та результати розгляду скарг.

Окремо Твігс акцентував увагу на впровадженні Закону ЄС про цифрові послуги (DSA) у контексті приватних месенджерів: "У січні 2026 року Європейська Комісія вжила значних заходів, офіційно класифікувавши WhatsApp як одну з надзвичайно великих онлайн-платформ. Це також надає користувачам можливість звертатися до механізму позасудового розв'язання конфліктів, який, згідно з статтею 21 DSA, забезпечується організаціями, такими як Європейський апеляційний центр."

Як зазначає Твігс, переважна кількість справ, які розглядає центр, пов'язана з ненависницькою мовою та контентом для дорослої аудиторії. Хоча дезінформація займає меншу частину розглядуваних випадків, вона все ще є актуальною проблемою.

Він також сказав, що у більш ніж половині випадків рішення центру не збігаються з позицією платформ. "Ця незгода дійсно вказує на виклик із тим, як платформи соціальних мереж модерують контент", -- підсумував він, додавши, що подібні проблеми можуть виникати і в сервісах приватних повідомлень.

Старший юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий зазначив, що в багатьох країнах, що не входять до складу ЄС, навіть в тих, які є партнерами в питаннях інформації та демократії, ситуація є більш ускладненою. Він пояснив, що коли правоохоронні органи звертаються до платформ з запитами про дані користувачів чи виконання судових рішень, вони часто не отримують відповіді. Це, в свою чергу, змушує політиків шукати більш суворі регуляторні заходи, включаючи ідеї про блокування певних сервісів.

"Жодне регулювання не повинно надмірно обмежувати права користувачів, і хоча шифрування повинно залишатися під захистом, свобода вираження думок також повинна бути врахована в рамках регуляторних ініціатив," -- зазначив він.

Ще одним важливим аспектом документа, на думку юриста, є потреба в міжнародній співпраці. Він зазначив, що хоча законодавчі процеси в рамках ЄС мають велике значення, багато країн, зокрема й ті, що прагнуть вступити до ЄС, як-от Україна, не мають реального впливу на їхню розробку.

Дворовий висловив надію, що запропоновані принципи стануть початковим етапом для більш широких міжнародних обговорень, а також можуть призвести до розробки потужніших міжнародно-правових інструментів для регулювання месенджерів і онлайн-платформ в цілому.

Виконавчий директор Фонду Саміра Кассіра в Бейруті, Айман Мханна, зазначив, що шкода, зокрема внаслідок дискримінаційних кампаній, найчастіше проявляється не в приватних чатах, а в публічних або напівпублічних просторах.

Він зазначив, що подібні кампанії зазвичай розвиваються за певною схемою: спершу політичні або економічні гравці запускають наратив, потім його підхоплюють авторитетні особи, а згодом активізуються мережі акаунтів, які стрімко розповсюджують інформацію. Наступним етапом є потрапляння цих повідомлень у месенджери, де завдяки мережам довіри - сім'ї, друзям, колегам - вони здобувають широке поширення.

На його думку, навіть якщо пізніше з'являються спростування, виправити завдану шкоду стає вкрай складно. Тому його організація спрямовує ресурси на розробку систем раннього виявлення, які допомагають оперативно виявляти подібні інформаційні кампанії.

За його словами, підтримка інформаційного середовища -- незалежних медіа, безпеки журналістів, медіаграмотності -- історично становить мізерну частку міжнародної допомоги. На цьому тлі бюджети держав, які активно просувають власні інформаційні наративи, є значно більшими. Тому без серйозніших фінансових інвестицій навіть найкращі політики можуть залишитися лише деклараціями.

Мханна застеріг, що в крихких демократіях регуляторні інструменти можуть бути використані владою для обмеження свободи слова. Тому, на його думку, регулювання має бути дуже обережним і не може мати універсального підходу для всіх країн.

Співвиконавчий директор Aláfia Lab Родріго Каррейро зазначив, що певна частина бразильського населення отримує доступ до інтернету через мобільні дані, які часто використовують модель zero-rating. Це означає, що користувачі можуть безкоштовно користуватися певними платформами, не витрачаючи мобільний трафік. Зазвичай до таких пакетів входять месенджери, що робить їх основним способом виходу в інтернет для мільйонів людей.

Крім звичного спілкування, ці платформи все частіше використовуються для отримання новин. Згідно з дослідженням Aláfia Lab, у 2025 році 28% бразильців зверталися до месенджерів для отримання інформації, що є зростанням у порівнянні з попереднім роком.

За його словами, Бразилія вже експериментує з підходом зосереджуватися не на платформах загалом, а на їхніх функціях. Наприклад, закон ECA Digital, спрямований на захист дітей і підлітків у цифровому середовищі, зосереджується не на регулюванні конкретних сервісів, а на функціях і механізмах, які можуть створювати ризики для неповнолітніх. Подібний підхід застосовують і під час виборів: виборчі органи запроваджують правила щодо масових розсилок і автоматизованого поширення політичного контенту.

Експерт також підкреслив значущість співпраці між різними платформами. Насправді дезінформація рідко обмежується однією платформою: зазвичай вона спочатку виникає у відкритих соціальних мережах, де її поширення підсилюється алгоритмами, а потім швидко переходить до месенджерів.

Внаслідок цього, як зазначає Каррейро, самостійні дії окремих платформ часто виявляються малоефективними. Натомість, обмін даними та координація між ними є вирішальними для зниження системних ризиків.

Підсумовуючи, він сказав, що запропоновані рекомендації враховують багато викликів, із якими стикається інформаційна екосистема месенджерів, і можуть допомогти зміцнити цілісність інформаційного простору.