Європейські наративи про українське сільське господарство базуються на низці постулатів, основні з яких полягають у тому, що Україна захоплює європейські ринки.
У своєму інтерв'ю для NV Бізнес президент Українського Клубу Аграрного Бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітца поділився цією інформацією.
"Наративи про українське сільське господарство базуються на таких постулатах:
Він також підкреслив: "Складається враження, що це все було написано в Москві і розповсюджено через їхні канали. Якщо українські товари низької якості, чому ж ви їх тоді дозволяєте до себе? Адже ви проводите контроль на вхідному етапі. Вони якісні. Їх купують по всьому світу. Безумовно, в деяких випадках ми дійсно проявили себе досить активно. Наприклад, якщо раніше наша квота на цукор становила 20 тисяч тонн, то тепер ми експортуємо 350 тисяч тонн. Очевидно, що Україна виходить на міжнародні ринки, і наші продукти користуються попитом".
Румунія виступила найбільшим імпортером українського зерна, хоча більшість з цього обсягу пішла на реекспорт. Сільське господарство є надзвичайно чутливим сектором в країнах Європейського Союзу, і ця чутливість виникла ще з часів Другої світової війни. Після тривалого періоду недоїдання у європейців з'явилися так звані «молочні ріки». Вони почали контролювати виробництво харчових продуктів через систему квот, в яку було вкладено значні дотації. Протягом 50 років пояснювали, що важливо зберегти сільські райони, створивши образ працелюбного фермера. Наприклад, німецьке телебачення часто демонструє сімейні ферми, показуючи, як важко працювати на селі з коровами, і аргументуючи необхідність їх підтримки. Цей ідеал супроводжує їхнє життя: вони відвідують супермаркети, купують продукти, які, по суті, фінансуються державою, створюючи враження казкового світу, -- зазначив Ліссітца.
Обговорюючи Україну, він підкреслив, що навіть незначний або середній фермер з цієї країни є серйозним конкурентом для будь-якого європейського виробника. Це руйнує створений образ світу, де панують дотації та пільги.
"Ми пояснювали цю ситуацію полякам, адже наша аграрна структура не з'явилася вчора. Вона сформувалася в 20-30-х роках минулого століття. Тоді в Україні налічувалося близько 550 тисяч так званих дворів, які фактично представляли собою малих фермерських господарств. Після розкуркулення (внаслідок політики більшовиків і колективізації) їх об'єднали в колгоспи, а згодом ще більше укрупнили. Отже, протягом останніх ста років в Україні відбулася індустріалізація. Якщо ж говорити про середнє господарство в Польщі, яке становить всього 11 гектарів, ми це розглядаємо як присадибну ділянку," -- зазначив він.
Кілька місяців тому я дав інтерв'ю німецькому виданню Die Welt, де висловив свою думку про ситуацію в сільському господарстві Німеччини. Я зазначив, що ви активно захищаєте інтереси німецьких аграріїв, і це похвально. Але давайте розглянемо питання прибутковості. Фермером вважається той, чий основний дохід походить саме з сільського господарства, правильно? Проте 57% німецьких аграріїв не відповідають цьому критерію. Наприклад, великий виробник окулярів, який є власником землі і також фермером, є мільярдером і отримує дотації від Європейського Союзу. Нещодавно одна з найбільших отримувачок європейської допомоги була королева Англії, оскільки вона також займається фермерством. Це є прикладом абсурдності ситуації. Сьогодні фермери не можуть забезпечити своє існування виключно за рахунок доходів від агровиробництва. В Німеччині великою фермерською господаркою вважається та, що має 50-60 гектарів, тоді як у Греції - всього 4-5 гектарів, а в Україні навіть 1-2 тисячі гектарів вважаються невеликими. Таким чином, ситуація в аграрному секторі є доволі складною, — підкреслив Ліссітца.
Раніше була інформація про те, що Європейський Союз планує ввести суттєво підвищені тарифи на імпорт з України в найближчі тижні, що може негативно вплинути на економіку Києва в критичний момент його опору російській агресії.
Перехідний захід Комісії передбачає поділ річної безмитної квоти на 12 місячних, щоб скоротити імпорт, поки триватимуть переговори.
Цей вплив буде найбільш помітний на вирощуванні кукурудзи, виробництві цукру, меду та м'ясної продукції з птиці.
#Телебачення #Україна #Європейський Союз #Європа #Москва #Друга світова війна #Імпорт #Київ #тонна #Друга Польська Республіка #Російська мова #Німеччина #Президент (державна посада) #Світ #Колгосп #Зерно #Поляки #Велика рогата худоба #Фермер #Гектар #Сільське господарство #Більшовики #Колективізм #Король #Греція #Ферма #Цукор #Український клуб аграрного бізнесу #Розкуркулення #Насправді #Індустріалізація
