Росія виділяла кошти на просування так званого "мовного закону Ківалова-Колесніченка", який де-юре надавав російській мові статус регіональної в Україні, а де-факто наближав її вагу до державної. Фінансування надходило і до, і після ухвалення закону та спрямовувалося на публічні заходи, статті в медіа та друковані матеріали для української громадськості та міжнародних інституцій, створені, зокрема, щоб чинити "політичний тиск на українську владу". Це встановили "Схеми" (Радіо Свобода), проаналізувавши та верифікувавши документи витоку з "Правфонду" - російської державної організації "з підтримки співвітчизників за кордоном".
Співавтори мовного законодавства, колишні народні депутати від "Партії регіонів" Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, не надали коментарів на запит "Схем".
У 2012 році розгляд закону про засади мовної політики, який у суспільстві стали називати за прізвищами його авторів, Ківалова та Колесніченка, викликав бійки в парламенті й вуличні протести та, попри це, набув чинності. Він запроваджував статус "регіональних" для мов, якими говорить понад десять відсотків жителів на певній території. Як результат, російська стала регіональною у 13 із 27 територіальних одиниць України.
Дослідження "Схем" виявило, що Колесніченко отримував фінансування від "Правфонду" для заходів, спрямованих на підтримку цього мовного закону, як до його ухвалення в парламенті, так і після.
Зокрема, у лютому 2012 року, за шість місяців до цього, Колесніченко звернувся до "Правфонду" з проханням виділити 1,9 мільйона рублів (приблизно 65 тисяч доларів на той момент) для створення, друку та розповсюдження альтернативного офіційного звіту про нібито невиконання Україною міжнародного зобов'язання перед Радою Європи. Йдеться про "Європейську хартію регіональних мов", яка діє в Україні з 2006 року і має на меті захист мов, які опинилися під загрозою зникнення. На той час до таких мов в Україні відносилася й російська, однак у 2025 році Верховна Рада виключила її з цього списку.
Згідно з думками науковців, які були опитані журналістами, мовний закон "Ківалова-Колесніченка" дійсно використовував цю хартію як засіб для просування російської мови в Україні.
"В його формулюванні було зазначено, що російську мову можна використовувати не як доповнення до української, а як заміну їй," - розповів експерт з мовної політики Володимир Кулик в інтерв'ю для "Схем".
"Правфонд" затвердив заявку Колесніченка, виділивши 1,2 мільйона рублів (близько 41 тисячі доларів), що є трохи меншою сумою, ніж було запрошено. Як повідомляється у грантовій заявці, доступ до якої отримали "Схеми", ці кошти призначені для видання книги та перекладу звіту українською та англійською мовами, а також для виплат експертам і перекладачам, а також на проведення масштабної інформаційної кампанії, яка включає сюжети на телебаченні та статті в засобах масової інформації.
"Схеми" встановили, що, крім грошей, Москва надавала Колесніченку вказівки про те, що саме писати у своєму "громадському звіті" для Ради Європи. Інструкції депутату Верховної Ради надходили особисто від тодішнього керівника "Правфонду" Ігоря Панєвкіна.
У переписці також обговорюється й потенційна участь Міністерства закордонних справ Російської Федерації у переведенні документа на англійську мову. У одному з листів до Панєвкіна Колесніченко відкрито зазначає мету цього звіту — здійснення політичного тиску на українське керівництво.
У звіті нардепа для Ради Європи, наприклад, йшлося про відсутність для російської мови квот на радіо- та телемовлення та брак російськомовних шкіл, то у офіційному звіті від української влади навпаки підкреслювалося, що російська майже витіснила українську в різних сферах життя великих міст, і підтримка російської зберігає тоталітарну політику СРСР.
Звіт Колесніченка був підготовлений за участю його асистента Руслана Бортніка, а вступну частину створив його політичний партнер з "Партії регіонів" Сергій Ківалов. На запитання "Схем" Ківалов не дав відповіді, тоді як Бортнік повідомив, що не мав інформації про фінансування цього звіту Колесніченком з Росії.
У розслідуванні, проведеному "Схемами", зазначається, що це не єдина підтримка, яку український депутат отримав від російського державного фонду для просування свого закону про мову.
Вже після його ухвалення, у 2013 році, "Правфонд" надав Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів). На цей раз, на видання брошури "для російських співвітчизників" в Україні з інструкціями про те, як застосовувати мовний закон, який тоді тільки набув чинності. Пояснювалося у брошурі, зокрема, як використовувати російську у діловодстві, судах та освіті замість української.
Згідно з даними витоку, які були вивчені журналістами "Схем", планувалося розповсюдження брошури, що отримала фінансування від російського фонду, серед українських державних органів та міжнародних установ. Також передбачалася її презентація для широкої аудиторії в Києві в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН за участю одного з авторів мовного закону - Сергія Ківалова. Однак захід було перенесено, і замість Ківалова виступив Михайло Товт, колишній депутат і на той час співробітник Академії наук України, який також був співавтором брошури, пов'язаної з мовним законодавством, як зазначено у розслідуванні "Схем".
Брошуру Товт створили спільно з Степаном Черничком, який на той момент був проректором Закарпатського угорського інституту, а тепер обіймає посаду ректора цього навчального закладу й є депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України.
"Схеми" вивчили та оцінили цей документ. Як виявилося в ході розслідування, автори брошури підтримували ідею використання російської мови в сфері обслуговування. Наприклад, вони відстоювали право "офіціанта спілкуватися з клієнтами лише російською, оскільки відвідувач сам вирішив відвідати цей заклад".
Відповідно до матеріалів, що стали відомі з Правфонду, Черничко і Товт отримали по 5000 гривень (близько 600 доларів на той момент) за створення коментарів для брошури.
"Схеми" звернулися за коментарем до Товта і Черничка.
Чинний депутат Закарпатської облради Черничко зазначив, що не знав, хто фінансував брошуру, співавтором якої він був. А на запитання журналістів про подяку російському фонду, висловлену на першій сторінці брошури, відповів: "Не можу і не хочу коментувати". Втім, згодом у своєму листі до редакції Черничко уточнив, що "подяка сформульована не від імені авторів, а від імені окремої організації (Вадима Колесніченка "Російськомовна Україна" - ред.)", і що ця подяка "не є заявою співавторів".
Товт, якого сьогодні у медіа згадують як конституційного юриста і очільника благодійного фонду "Свалявський меморіальний парк", у розмові з журналістами "Схем" також заявив, що не знає хто фінансував брошуру про використання російської мови: "Я такого не пригадую, хто її фінансував. Я тоді працював у багатьох проєктах".
Він додав: "Я не заперечую, що це фінансувалося тим фондом. Можливо, вони і фінансували. Щодо використання в сучасних умовах російської мови в Україні, безумовно, моя позиція змінилася. А в цілому моя позиція щодо повних прав національних меншин безумовно не змінилася".
У лютому 2014 року, після того як Віктор Янукович втік до Росії, Верховна Рада України ухвалила рішення про скасування "закону Ківалова-Колесніченка". Однак це рішення не було реалізовано, оскільки виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов відмовився його підписувати до ухвалення нового, альтернативного закону про мови.
Тільки в 2018 році Конституційний суд ухвалив рішення про визнання "закону Ківалова-Колесніченка" неконституційним.
#Телебачення #Україна #Росія #Москва #Українська мова #Суспільство #Англійська мова #Верховна Рада #Міністерство закордонних справ (Україна) #Київ #Юрист #Політик #Російська мова #Українське незалежне інформаційне агентство #Конституційний Суд України #Парламент #Радянський Союз #Віктор Янукович #Документ #Партія регіонів #Народний депутат України #Угорщина #Сергій Ківалов #Радіо «Свобода» #Угорці #Національна академія наук України #Рада Європи #Рубль #Олександр Турчинов #Закарпатська обласна рада #Договір #Ректор (академія) #Радіостанція #Президент (державна посада) #Колесніченко Вадим Васильович
