Можна вимкнути мобільні телефони. Ці зустрічі з Україною нагадують безперервне реаліті-шоу, яке абсолютно позбавлене сенсу, - Андреас Клут.

Андреас Клут, автор колонок для Bloomberg, що аналізує теми американської дипломатії, національної безпеки та геополітики, вважає, що всі ці саміти з Трампом, присвячені війні, не приносять жодних суттєвих результатів. Тим часом Україна продовжує страждати через рішення однієї людини – путіна.

Засоби комунікації визначають суть інформації, що передається, як зазначив Маршалл Маклюен, один із найзначніших медіа-теоретиків XX століття. Цю істину також усвідомив президент США. Андреас Клут, колумніст Bloomberg, вважає це трагедією для українського народу.

На його думку, за останні кілька днів відбулося так багато подій, що важко усвідомити, як мало насправді змінилося. А саме: нічого суттєвого. Особливо якщо говорити про ситуацію з війною та миром в Україні, де путін продовжує завдавати ударів по цивільному населенню, викрадати дітей (за що його розшукує Міжнародний кримінальний суд) і, в цілому, тероризувати суверенну державу, яку він вважає непокірною сатрапією.

Проте, на думку Клута, багато хто мог цього і не помітити, якщо, як і автор, стежили за самітами та урочистостями на YouTube, TikTok, X, Truth Social або в іншому медіа. У нескінченному скролі наших екранів один мем переслідує інший, а всі вони обертаються навколо яскравої жовтогарячої зірки шоу - Дональда Трампа. Засіб комунікації є повідомленням, зауважив філософ Маршалл Маклюен шість десятиліть тому. А сьогоднішнє повідомлення полягає в тому, що цей президент США, на краще чи на гірше, формує світові справи.

Ось Трамп аплодує Путіну, коли російський лідер проходить червоною доріжкою на Алясці. І знову він приймає підготовлену подяку від українського президента та семи європейських союзників, які терміново зібралися в Білому домі, аби зменшити можливі негативні наслідки від дій Путіна, який має зв'язки з КДБ. І знову він з'явиться, якщо Трампу вдасться зібрати в одній кімнаті і Путіна, і його українського колегу Зеленського — у "трилаті", створеній ніби для реаліті-шоу.

Реаліті-шоу, а конкретно "Учень. Історія Трампа", за словами Клута, було тим засобом, який, починаючи з 2004 року, вивів Трампа з відносної невідомості на меметичну платформу, з якої він у підсумку не один, а два рази потрапив до Овального кабінету. Як і багато іншого в нашому дусі часу, все в цьому засобі є водночас і справжнім, і не зовсім, і жартівливим, і серйозним, не зовсім змістовним, але завжди показовим.

Як зазначає автор, це всесвіт, в якому зустріч Трампа з Зеленським в Овальному кабінеті в лютому, коли американський господар лаяв і принижував українського гостя, вважалася в Білому домі успіхом, тому що, як висловився президент, вона зробила "чудове телебачення". Трамп знову використав цей сценарій під час іншого візиту до Овального кабінету, коли заманив президента Південної Африки в пастку, яка була настільки ж руйнівною, наскільки й видовищною.

Як справжній віртуоз, Трамп майстерно залучає до свого шоу різноманітних учасників — як добровільних, так і тих, хто опиняється в епіцентрі подій випадково, зазначає Клут. Він розмірковував про можливість атаки на іранські ядерні об'єкти не в затишному кабінеті, а прямо на трав'яному покритті Білого дому, де робоча група встановлювала флагшток і раптом стала частиною цього епізоду. Коли Трамп розглядає варіанти повітряних ударів чи інші дії, перше питання, яке він ставить своїм радникам, не стосується стратегічних наслідків чи можливостей. Він запитує: "Як це виглядає?"

На думку Клута, Маклюен не був би здивований цими змінами, адже він без осуду вивчав вплив медіа на формування реальності у часи, коли друковані видання і радіо вже стали традиційними, а телебачення лише починало свою еру. Він усвідомлював, що зміст медіа підпорядковується тим каналам, якими інформація потрапляє до свідомості людей. Текстова культура заохочує лінійність та логіку в мисленні, тоді як візуальні медіа (навіть тоді, коли жив Маклюен) трансформують політику в театральні вистави, скорочуючи тривалість уваги аудиторії і ставлячи акцент на зовнішні аспекти, а не на зміст.

У 80-х і 90-х роках, на фоні швидких трансформацій у медіа та під час формування політичної кар'єри Трампа, інші теоретики розвинули концепції Маклюена. Французький соціолог Жан Бодріяр звернув увагу на те, що медіа дедалі більше відображають не реальність, а те, що він називав гіперреальністю — світом "симулякрів", де копії існують без оригіналів. Він стверджував, що "карта передує території", підкреслюючи, що наративи часто переважають над фактичною правдою. Ця думка спала на думку автору цього тижня, коли Трамп вручив Зеленському карту українських територій, які, судячи з усього, наразі обговорюються в контексті переговорів.

Ще до того, як з'явилися Fox News чи TikTok, американський медіа аналітик Ніл Постман з точністю передбачив сучасні тенденції. У своїй книзі "Розважаючись до смерті" він вказував на те, що нові медіа дедалі більше перетворюють різні аспекти життя — від новин до політичних подій та воєн — на прості форми розваги та видовища. Він описував дистопічне суспільство, схоже на "Прекрасний новий світ", де "сома" (психоактивна речовина з твору Олдоса Гакслі) трансформується у стрічку Instagram або Truth Social Дональда Трампа.

Як наголошує Андреас Клут, в результаті два саміти вже позаду, а попереду ще кілька. Ми аналізуємо такі речі, як, скажімо, гардероб. У лютому в Овальному кабінеті Зеленського критикували за те, що він одягнув військову форму, яку носить з часу вторгнення росії; цього разу він з'явився в чорному вбранні, і Трамп погодився, що він виглядає "чудово". Позитивний знак? Кілька днів тому російський міністр закордонних справ прибув до свого готелю на Алясці в світшоті з написом кирилицею "СРСР". Код імперіалістичної зради путіна?

Увесь цей час трагедія розгортається перед тими, хто готовий її спостерігати. За словами Клута, реальність залишається, і вона включає в себе такий факт: війна, яку Трамп колись обіцяв завершити за добу, продовжується. Він постійно переключається між звинуваченнями на адресу Путіна та Зеленського. Виявляючи невизначеність у питанні підтримки США, Трамп заважає зусиллям України захистити свою територію. Відновивши дипломатичні відносини з Путіним, він зміцнив позиції Росії, роблячи їх більш потужними, ніж могли б бути. Встановивши термін для припинення вогню, а потім дозволивши Путіну уникнути "серйозних наслідків", які обіцяв ще тиждень тому, Трамп ослабив тиск, який мав би чинити в цій ситуації.

На думку автора, новим явищем є те, що раптово виникло безліч зустрічей, присвячених обговоренню інших зустрічей. Проте, незмінним залишається той факт, що люди страждають, плачуть і гинуть — все це внаслідок рішень, що їх ухвалює одна особа, путін. "У свідомості Трампа і багатьох з нас в цьому новому, чудовому світі може здаватися, що карта має перевагу над реальністю. Однак це не та розкіш, якою можуть насолоджуватися люди, наприклад, у Луганську чи Донецьку. Українці та їхні союзники абсолютно праві, коли на деякий час вимикають свої телефони, усвідомлюючи з гіркотою, що нічого істотного насправді не змінилося," — завершує свою колонку Андреас Клут.