На лінії фронту та під час евакуації: як військовослужбовці, переселенці, біженці та мешканці прифронтових територій отримують інформацію.

Костянтин Квурт для "Радіо Свобода"

З яких джерел українці найчастіше отримують новини? Яким інформаційним ресурсам вони віддають перевагу? Чи слідкують за телемарафоном "Єдині новини"? Чи здатні вони виявляти ворожі наративи?

Відповіді на ці питання містять результати дослідження"Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році", проведеного ГО "Інтерньюз-Україна".

Крім всеукраїнського опитування, науковці також провели бесіди з українськими військовими, мешканцями прикордонних територій, а також з переселенцями і біженцями.

Це дозволило краще усвідомити, яким чином споживаються новини та які медіапотреби є у тих груп, які найбільше постраждали від війни і які регулярно стають об'єктом ворожої дезінформації.

Кому віддають свою довіру військові?

Переважна частина респондентів серед українських оборонців дедалі менше цікавиться новинами та черпає інформацію з обмеженої кількості джерел. Деякі з них віддають перевагу Telegram-каналам та випадковим новинам у YouTube, тоді як інші звертаються до новинних сайтів і блогів на YouTube, зокрема до каналів Віталія Портникова, Сергія Стерненка та Яніни Соколової.

Зменшення споживання новин військові пояснюють насамперед браком часу - на день можуть витрати на це до години. А ще критично ставляться до отриманої інформації. На їхню думку, вона сильно відрізняється від того, що самі бачать на фронті, отримують від побратимів та із закритих джерел.

Здебільшого військові довіряють матеріалам інших захисників у соцмережах, YouTube-репортажам військових бригад, онлайн-ресурсам Міністерства оборони та Офісу Президента.

Водночас за офіційними джерелами стежать рідко. Пояснюють це тим, що всі важливі новини вони й так отримують від командирів, а інформація на офіційних джерелах для них не є актуальною чи цікавою.

Більшість респондентів серед захисників не користуються телевізором. Тільки деякі з них переглядають відео на YouTube, зокрема розважальні програми з каналу "ICTV" та аналітичні проекти з "Еспресо", "5 канал", "Інтер" і "24 канал".

Переважна частина людей не стежить за телемарафоном регулярно, а лише випадково, наприклад, під час відпустки. "У нас на місці роботи немає телевізора, а в YouTube бракує часу, щоб переглянути його [телемарафон]."

Майже половина респондентів слухає новини по радіо, коли їде в авто. Серед згаданих радіостанцій - "Радіо ROKS", "Lux FM", "Хіт FM", "Громадське", "Європа плюс", "Радіо П'ятниця" та інші. Стільки ж слідкує за онлайн-медіа, зокрема "УНІАН", "Українська правда", "Укрінформ" та "OBOZ.UA".

Все більше військових користуються WhatsApp для комунікації в режимі онлайн, оскільки цей сервіс сприймається як більш надійний. У той же час, популярність Signal знижується.

Більшість захисників, які взяли участь в опитуванні, висловлюють думку, що соціальні мережі та месенджери можуть бути заблоковані, якщо їхня діяльність становить загрозу національній безпеці. Особливо це стосується Telegram та TikTok, де військові часто переглядають розважальний контент, але також помічають присутність російської пропаганди. Не оминають увагою і Viber, сервери якого розташовані в Росії.

Щодо висвітлення діяльності військових, думки респондентів майже порівну розділилися. Дехто вважає, що ЗМІ адекватно висвітлюють цю тему, тоді як інші скаржаться на однобокість та недостатню глибину поданих матеріалів.

"В інтерв'ю виступають лише командири, тоді як звичайних солдатів залишають без уваги."

Опитані захисники хотіли б бачити в медіа більше сюжетів про побут і думки "простих солдатів", реальну кількість загиблих, тактику ведення бою та орієнтування на місцевості, призначення на керівні посади у війську та заробляння грошей в армії.

Прифронтові населені пункти: інформаційні повідомлення через динаміки та місцеві чати

Оскільки у прифронтових селах часто немає електроенергії та зв'язку, їхні жителі мають обмежений доступ до інтернету.

Декілька респондентів зазначають, що він з'являється щодня, коли сільський староста активує генератор. У таких обставинах радіо стає справжнім порятунком, а в найскладніших випадках - інформація від місцевої адміністрації, що передається через гучномовці.

З цієї причини респонденти підкреслюють, що разом із традиційними медіа вони також споживають і надають перевагу новинам:

Незважаючи на це, мешканці населених пунктів, що знаходяться поблизу фронту, все більше звертаються до новин, зокрема через інтернет.

Причиною цього є небезпека – люди активно шукають дані про обстріли та загрози, одночасно переглядаючи новини. Це призводить до зростання популярності, особливо місцевих Telegram-каналів.

Більшість опитаних також активно стежать за Facebook-сторінками голів селищних рад. Локальні чати в Viber, WhatsApp і Telegram стали основним джерелом інформації. У цих групах можна отримати повідомлення про наслідки обстрілів, проведення загальних зборів, процедури евакуації, гуманітарну допомогу, а також про прибуття мобільного автомобіля ЦНАП тощо.

Зазвичай це закриті чати, куди не може потрапити стороння людина:

Коли ми помічаємо, що до нас хтось приєднався, ми запитуємо один в одного, хто це. Якщо виникають сумніви, ми можемо його видалити.

Опитані переселенці виявляють таку ж активність у стеженні за новинами свого нового місця проживання, як і за подіями в рідному регіоні.

Коли людина шукає нові джерела інформації, вона часто звертається до рекомендацій друзів і знайомих, використовує Google для пошуку або натискає на рекламу в Telegram.

Багато людей володіють можливістю швидко отримувати новини про своє рідне місто чи село, підписуючись на відповідні канали в Telegram та підтримуючи зв’язок з близькими через телефон або соціальні мережі.

Одночасно більшість людей надає перевагу інформації, отриманій з місцевих чатів у Viber, WhatsApp та Telegram, що належать до їхнього регіону:

"Це чати, в яких спілкуються виключно самі жителі. Цей чат заснований самими мешканцями."

Українські біженці: чи тримають вони руку на пульсі

Українські медіа є основним джерелом інформації для більшості респондентів за межами країни.

Основна частина новин сьогодні споживається через соціальні мережі та месенджери, зокрема в Telegram. Серед популярних національних каналів можна відзначити "Лачен пише", "INSIDER UA", "ТРУХА Україна", "Реальна війна" та інші.

Перегляд українських телеканалів на YouTube.

Там також можна знайти експертні відеоматеріали, інтерв'ю з військовими, політиками та впливовими особами. Крім того, онлайн-медіа слугують важливим інструментом для перевірки інформації з різних джерел.

Майже всі респонденти серед біженців підтримують групові чати з іншими українцями за кордоном, у яких вони обговорюють законодавство, місцеві новини, шукають вакансії та інші важливі питання.

Близько третини опитаних щодня переглядає телемарафон "Єдині новини" на YouTube, проте значна частина респондентів не вважає його надійним джерелом інформації.

На їхню думку, це нераціональне витрачання державних ресурсів; він утратив актуальність ще у 2023 році:

"Припинила слідкувати за марафоном, оскільки інформація повторюється без кінця, і я вже не можу її сприймати."

Більшість респондентів, які відвідували Україну, не помітили значних розбіжностей між медійними повідомленнями та реальними подіями. Проте вони зазначають, що іноземні новини про Україну часто виглядають перебільшеними і мають більш негативний підтекст.

Інші респонденти висловлюють протилежну думку: новини лише частково передають жахіття війни. Це може стати серйозною проблемою для України, адже світ повинен мати можливість бачити реальну ситуацію без будь-якого замовчування.

Дослідження виконано за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту "Сильне громадянське суспільство України - рушій реформ і демократії" за фінансування Норвегії та Швеції, а також за підтримки уряду Канади й французької агенції з розвитку медіа CFI. Зміст є відповідальністю ГО "Інтерньюз-Україна"(Український фонд медіа і суспільства) та не є відображенням поглядів донорських організацій та урядів зазначених країн.