В політичному просторі Сакартвело продовжують бушувати пристрасті.

Ілюстрація Арзу Гейбуллаєвої, розроблена з використанням Canva Pro.

Цю статтю спочатку опубліковано на платформі OC Media. Тут представлено відредаговану версію, яка публікується відповідно до угоди про медіапартнерство.

Всі посилання в даному тексті наведені англійською, якщо не зазначено інше.

Політичний ландшафт Сакартвело охоплений кризою: і досі тривають масові протести на тлі поточної політичної нестабільності, в той час як партія влади "Картвельська мрія" [укр.] не відступає від свого репресивного курсу попри наростання опору як всередині, так і за межами країни. Серед останніх дій уряду -- утворення нового Департаменту ефективності уряду (Department of Government Efficiency, DOGE) та запровадження закону про іноземних агентів за зразком американського Закону про реєстрацію іноземних агентів (Foreign Agents Registration Act, FARA).

31 березня прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе оголосив [карт.] про створення нового органу влади, свого роду міністерства, покликаного наглядати за роботою й покращувати показники виконавчої гілки влади Сакартвело. Департамент розширить повноваження вже наявної державної аудиторської служби і зосередиться на забезпеченні ефективного використання державних ресурсів, особливо коштів платників податків. Представники уряду заявили, що ця ініціатива є складовою ширших зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією й покращення роботи державного сектору.

Проте назва цього органу викликала неабиякий подив через свою разючу подібність до департаменту, створеного за час поточного терміну президентства Дональда Трампа й очолюваного техномільярдером Ілоном Маском.

Мамука Мдинарадзе, представник керівної партії, заявив [карт.], що департамент буде моніторити "ефективність реалізації рішень" у різних міністерствах і підпорядкованих організаціях, підкреслюючи важливість посиленого контролю за витратами держави.

В той день, коли Кобахідзе повідомив про наміри створити грузинську версію DOGE, у Тбілісі зібралися тисячі людей, щоб відзначити 34-ту річницю референдуму про незалежність Грузії та ще раз висловити своє незадоволення політикою чинної влади.

Серед спікерів на цьому заході була й колишня президентка Саломе Зурабішвілі, котра запропонувала [карт.] створити "платформу опору", щоб проєвропейські політичні сили змогли спільним фронтом протистояти владі "Картвельської мрії". Зурабішвілі, котра відкрито критикує керівну партію відколи Росія вторглася в Україну, наголосила на необхідності політичної альтернативи нинішньому режиму й закликала до нових, чесних виборів і звільнення всіх в'язнів совісті.

Промова Зурабішвілі викликала неоднозначні реакції, особливо серед опозиційних лідерів. Зокрема, Ніка Гварамія та Паата Бурчуладзе, які відкрито критикували колишню президентку за відсутність конкретних дій. Гварамія, співзасновник опозиційної "Коаліції за зміни", прокоментував виступ у іронічному ключі, процитувавши Шекспіра: "слова, слова, слова", звинувативши Зурабішвілі в тому, що її діяльність зводиться лише до пустих заяв. Бурчуладзе, який має досвід як колишній політик та оперний співак, був ще більш різким у своїх висловлюваннях, зазначивши, що слова Зурабішвілі лише відвертають увагу від необхідних дій, і закликав до більш рішучого керівництва.

Експрезидентка також отримала критику за те, що не висловила вимогу про звільнення колишнього президента (2004-2013 рр.) Міхеіла Саакашвілі. Він був затриманий у жовтні 2021 року, одразу після свого повернення з добровільного вигнання, на підставі рішення суду, ухваленого в 2018 році, коли його заочно визнали винним у низці випадків зловживання владою та засудили до шести років позбавлення волі.

Зурабішвілі критикували за неспроможність розібратися з підходом влади до поточного розслідування щодо "Єдиного національного руху" (ЄНР) [укр.], коли парламентській комісії доручили провести глибоку перевірку дій партії, попри заклики протестувальників винести розслідування на відкрите обговорення.

У березні Мамука Мдинарадзе повідомив, що його партія збирається звернутися до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційними і "Єдиний національний рух", й інші опозиційні партії і таким чином позбавити їх права на участь у виборах.

Крім створення картвельської версії DOGE, "Картвельська мрія" ухвалила ряд спірних законів, спрямованих на обмеження іноземного впливу й посилення контролю над громадянським суспільством і медійними організаціями. 1 квітня члени парламенту прийняли обмежувальні закони й поправки до Закону про реєстрацію іноземних агентів (FARA), а також поправки до Закону про телерадіотрансляції.

Замість прийнятого у травні 2024 року суперечливого закону про іноземних агентів [укр.] вводиться FARA, котрий керівна партія нав'язливо подає як точний переклад американського закону. Необхідність заміни чинного закону керівна партія виправдовує твердженням, що значна кількість організацій, чия діяльність має регулюватися цим законом, відмовляються його дотримуватися.

Відповідно до нового законодавства, іноземним агентом вважається будь-яка особа, будь то юридична чи фізична, яка підпадає під управління або діє за вказівками іноземної держави, переслідуючи її інтереси. Це означає, що на відміну від попередніх правил, ухвалений у вівторок закон буде також поширюватися на окремих громадян.

Порушення закону може призвести до ув'язнення терміном до п'яти років, або до накладення штрафу в розмірі до 10 000 доларів, або ж до застосування обох видів покарання.

Критики вказують, що на противагу самому взятому за основу американському закону FARA, задуманому як засіб проти іноземних лобістів та агентів, картвельська версія, схоже, більше зосереджується на придушенні інакомислення й обмеженні впливу організацій громадянського суспільства.

Внесені зміни до Закону про телерадіотрансляції надають "Картвельській мрії" право встановлювати обов'язкові "стандарти висвітлення інформації" для теле- і радіомовників, фактично дозволяючи партії контролювати контент у медіа. Крім того, введено новий захід, що забороняє телерадіомовникам отримувати фінансування з-за кордону, що особливо вплине на незалежні медіаорганізації, які залежать від іноземної допомоги.

Окрім зазначених законів, "Картвельська мрія" ухвалила низку інших законодавчих актів, які були ініційовані раніше. Серед них, зокрема, повернення терміна "державна зрада" до Кримінального кодексу, виключення слова "гендер" з усіх законодавчих документів, а також обмеження участі організацій громадянського суспільства в офіційних процесах прийняття рішень.

Запровадження цих законів влада аргументує необхідністю захистити країну від зовнішніх впливів і підтримати національну безпеку.

У Європейському Союзі виникли розбіжності. 6 березня Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи прийняв резолюцію, в якій виражається стурбованість "відступом від демократії в Грузії", що негативно позначається на демократичних процесах у цій країні, як зазначено в документі. Резолюція підкреслює, як ці негативні тенденції [укр.] посилилися після парламентських виборів 2024 року, детально описуючи суттєве послаблення демократичних інститутів та їх концентрацію в руках правлячої партії "Грузинська мрія".

У спільній заяві, опублікованій 2 квітня Високою представницею ЄС та віцепрезиденткою Європейської комісії Каї Каллас разом із єврокомісаркою з питань розширення ЄС Мартой Кос, підкреслюється, що нові законодавчі ініціативи "надають державним органам Сакартвело адміністративні інструменти для придушення інакомислення та посилення репресивних практик". Водночас Марія Телалян, директорка Бюро з демократичних інститутів і прав людини в ОБСЄ, вказала на те, що FARA "значно впливає на діяльність громадянського суспільства та всіх, хто займається захистом прав людини", закликаючи уряд переглянути цей закон.