Автори звернення підкреслили важливість міжвідомчої співпраці, зокрема між Міністерством культури та Міністерством освіти і науки. Вони наголосили на необхідності підтримки мовної адаптації, розвитку мовної індустрії та дерусифікації публічного простору.
Група культурних діячів висловила свої вимоги щодо реформування мовної політики та висунула кандидатуру актора, режисера та доцента Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Олександра Завальського на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Цю інформацію містить відкрите звернення, яке було опубліковане.
"Ми фахівці, мовознавці, волонтери, блогери, активісти й громадські діячі занепокоєні мовною ситуацією в Україні. Попри наявність ефективного законодавства про державну мову, функціонування інституту Уповноваженого з захисту державної мови та реалізовані заходи з її підтримки, ситуація у публічному просторі викликає тривогу.
Велика кількість людей на Півдні та Сході України, незважаючи на 11-річний конфлікт і більш ніж три роки повномасштабної агресії, продовжує активно використовувати російську мову, незважаючи на втрати та руйнування. У певних громадах батьки все ще висловлюють бажання зберегти російську мову як мову навчання в школах, йдеться у листі.
Автори звернення зауважили, що останні роки засвідчили, що мовне законодавство діє, але без комплексних міжвідомчих заходів не забезпечує використання державної мови в усіх сферах.
"Протягом свого терміну на посаді омбудсмена Тарас Кремінь створив ефективну систему захисту прав, а його офіс активно протистояв дискримінації на мовному ґрунті. Однак, незважаючи на це, мовне законодавство та методи захисту прав мають дуже обмежений вплив на публічний простір розваг, який стає основним джерелом зросійщення для дітей і підлітків," -- підкреслили в заяві.
Автори звернення впевнені, що українську мову слід активно популяризувати. Вони також підкреслюють важливість співпраці між різними установами, зокрема Міністерством культури та Міністерством освіти, а також необхідність підтримки мовної адаптації, розвитку мовної інфраструктури та зменшення впливу російської мови в публічному просторі.
"Ми вважаємо, що необхідно розширити підхід до мовної політики. Недостатньо лише захищати права української, тим паче що правозахист не відповідає на питання про перспективи розвитку, особливо серед суспільно і політично активного населення.
Проте, вирішивши цю частину проблеми, потребуємо перевизначити актуальні потреби політики дерусифікації, популяризувати і адвокатувати українську серед скептично чи негативно налаштованих до дерусифікації громадян, а також забезпечити виконання тих частин мовного законодавства, що націлені на загальне практичне опанування мови. Дерусифікація публічної сфери є логічним наступним кроком після ефективної дерусифікації офіційних інституцій", -- йдеться у листі.
Автори листа зазначили, що "готові висловити свою підтримку Олександру Завальському на посаді мовного уповноваженого, оскільки він розділяє наші погляди та цілі".
"Ми прагнемо активізувати нашу діяльність, щоб зміцнити її ефективність та залучити до реалізації більш широкої стратегії всіх, хто небайдужий до української мови. Мовний омбудсмен виконує функції державного офісу, проте формування потужної мовної політики і дотримання європейських стандартів у мовному плануванні, враховуючи історичний контекст, у якому знаходиться Україна та її державна мова, є нашою спільною відповідальністю. Прозорість і залученість повинні стати основними принципами для подальшого втілення мовних політик," - вважають вони.
Документ був підписаний наступними особами: голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, представник організації "Культурні сили" Миколай Серга, блогер Андрій Шимановський, викладачка сценічної мови з КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого Карина Сухорукова, актор театру та кіно, а також волонтер Дмитро Вівчарюк, і заслужена артистка України, яка працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, Ірина Мельник.
Звернення також підтримав Остап Українець, який повідомив, що погодився на пропозицію стати військовим представником в офісі Уповноваженого із захисту державної мови. Наразі невідомо, які повноваження передбачає ця посада, та хто запропонував Остапові Українцю її обійняти.
У своєму дописі він написав, що зацікавлений у тому, щоб офіс Олександра Завальського як мовного омбудсмана "працював настільки ефективно, наскільки можливо", хоча на сайті Кабміну поки що не було указу про призначення Завальського на цю посаду. Згодом Остап Українець виправив у своєму дописі формулювання "офіс Олександра Завальського" на "офіс уповноваженого".
Олександр Завальський прокоментував для "Детектора медіа", що наразі він є одним із кандидатів на цю посаду. Проте, чи отримає він цю роль і коли це станеться, залежить від рішення прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля та уряду.
"Що стосується Остапа Українця, то ця особистість заслуговує на величезну повагу та захоплення, і співпраця з ним була б для мене великою честю. У випадку, якщо я отримаю призначення на посаду мовного омбудсмена, я зроблю все можливе, щоб пан Українець приєднався до моєї команди. Окрім цього, я з радістю співпрацюватиму з будь-ким, хто щиро піклується про Україну, нашу мову та традиції, і хто вважає себе справжнім патріотом. Не важливо, чи це будуть професіонали з попередньої команди, які прагнуть продовжити свою роботу, нові спеціалісти, чи просто волонтери, які підтримують мову."
Нагадуємо, що 8 липня завершився п'ятирічний термін повноважень уповноваженого з питань захисту державної мови Тараса Кременя.
Згідно з положеннями статті 50 закону про державну мову, протягом трьох місяців перед зазначеною датою міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій, а також уповноважений Верховної Ради з прав людини повинні подати уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін. Особа має право бути призначеною уповноваженим повторно, однак не може обіймати цю посаду тричі.
25 квітня група громадських організацій висловила занепокоєння щодо дій влади, які, на їхню думку, можуть призвести до ослаблення інституту Уповноваженого із захисту державної мови. За інформацією активістів, кандидатури були подані без належного обговорення з суспільством, і в них виникають сумніви щодо здатності більшості з них ефективно виконувати обов'язки мовного омбудсмана.
Автори звернення закликали Офіс президента утриматися від втручання у процес вибору нового уповноваженого, а керівників міністерств — пропонувати на розгляд кандидатів, які мають досвід у захисті державної мови.
Невдовзі стало відомо, що на посаду мовного омбудсмана висунуті кілька кандидатур. Серед них — філологиня та викладачка кафедри фольклористики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Олена Івановська, колишній заступник міністра освіти і заступник державного секретаря Кабінету Міністрів Павло Полянський, а також кандидатка наук у галузі філології, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України Ірина Коваль-Фучило.
Тарас Кремінь зазначив, що його не залучали до обговорення можливого повторного призначення на позицію мовного омбудсмана. Проте він висловив готовність продовжити виконання обов'язків на цій посаді.
19 червня представники суспільства оприлюднили звернення до державних діячів, в якому закликали зберегти інститут Уповноваженого із захисту державної мови та знову призначити Тараса Кременя на цю посаду.
Згодом з'ясувалося, що Міністерство юстиції висунуло актора Олександра Завальського на посаду мовного омбудсмена.
#Телебачення #Україна #Українська мова #Директор #Політик #Волонтерство #Театр #Російська мова #Блог #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Міністерство освіти і науки України #Доцент #Дискримінація #Іван Карпенко-Карий #Максим Рильський #Учитель #Державна мова #Законодавство #Уряд України #Кінофільм #Національна академія наук України #Русифікація #Кремінь Тарас Дмитрович #Фольклористика #Дерусифікація #Українець Остап Віталійович
