Кандидат на пост президента Польщі під час дебатів використовував нікотиновий стимулятор, повідомляє ZAXID.NET.
На виборах президента Польщі переміг консервативний кандидат - 42-річний Кароль Навроцький. Попри ажніяк не взірцеву репутацію, за нього проголосували 50,89% виборців, тоді як його опонент Рафал Тшасковський набрав 49,11%. Загалом за обох кандидатів проголосували понад 10 мільйонів виборців, що свідчить про досить високу загальну явку виборців, яка склала 71,63%.
Протягом останніх років Польща стала важливим і надійним стратегічним партнером України, тому вибори в цій сусідній державі суттєво вплинуть не лише на українські справи, а й на політичну ситуацію в Європі в цілому.
ZAXID.NET спробував зʼясувати, як новий президент може вплинути на стосунки між обома країнами, що він обіцяв полякам та що Кароль Навроцький говорив про Україну.
Of course! Please provide the text you would like me to make unique.
Пам'ятники радянської епохи, шведський тютюн та зв'язки в кримінальних колах.
Кароль Навроцький має історичну освіту. У період з 2009 по 2017 рік він трудився в Інституті національної пам'яті, де керував Бюро громадської освіти в Ґданську. У 2017 році його призначили директором Музею Другої світової війни в цьому ж місті, а в 2021 році він став очільником Інституту національної пам'яті.
Як історик Кароль Навроцький досліджував антикомуністичну опозицію, організовану злочинність у Польській Народній Республіці та історію спорту. Зокрема, він ініціював демонтаж памʼятників Червоної армії. Через це Росія відкрила проти нього кримінальне провадження та оголосила в розшук.
Незважаючи на це, у 2018 році Кароль Навроцький таємно відвідав Москву в якості керівника музею Другої світової війни в Ґданську. Офіційні польські органи не оголошували про цю подорож. Проте журналісти виявили фотографії, на яких Навроцький зустрічається з директором російського Музею перемоги Алєксандром Школьником. Після того, як знімки з росіянами стали відомими, Кароль Навроцький підтвердив, що дійсно відвідував Москву, оскільки "виконував свої обов'язки".
Кароль Навроцький зустрічається з директором Московського музею Перемоги Алєксандром Школьніком. Зображення з фондів музею.
У 2018 році Кароль Навроцький, використовуючи псевдонім Тадеуш Батир, опублікував книгу під назвою "Сповідь Нікося з-за могили", в якій він виявляв захоплення власною особистістю. У творі йдеться про польську мафію. Щоб приховати своє справжнє ім'я, Навроцький виступав на телебаченні з закритим обличчям і зміненим голосом. Згодом політик визнав, що це його творіння, пояснивши, що обрав псевдонім через зміни в кар'єрі.
За інформацією сайту Wirtualna Polska, у 2009 році Кароль Навроцький став учасником хуліганської бійки, в якій брали участь більше ста фанатів футбольних клубів "Лехія" з Ґданська та "Лех" з Познані. Проте сам Навроцький охарактеризував ці події як "благородні бої" і зазначив, що з дитинства займається боксом. В подальшому частину учасників даної бійки було засуджено. Варто зазначити, що футбольна фанатська спільнота, яку в Польщі часто називають псевдоуболівальниками, є дуже впливовою, добре структурованою і в багатьох випадках має тісні зв'язки з кримінальними угрупуваннями.
На старті своєї виборчої кампані Навроцький назвав території сучасної Західної України "Східною Малопольщею" ("Małopolską Wschodnią"). Це висловлювання викликало значний резонанс у польських та українських ЗМІ. Зокрема, українські медіа інтерпретували його як спробу ревізії історичних кордонів і відновлення польських претензій до цих земель. Але такі заяви дуже добре "зайшли" електорату Навроцького.
Перед другим туром виборів сайт Onet опублікував статтю, в якій наводилися свідчення про те, що у 2007 році Кароль Навроцький обіймав посаду охоронця в готелі "Гранд" у Сопоті, де нібито сприяв гостям у замовленні послуг повій. Сам політик категорично спростував ці звинувачення. Внаслідок цього польські медіа почали підозрювати Навроцького у зв'язках з кримінальними елементами.
У травні під час теледебатів із ононентом Рафалом Тшасковським Навроцький просто перед камерами вживав нікотиновий стимулятор (снус). Згодом в ефірі RMF FM Кароль Навроцький сказав, що використав пакетик через слухання "брехні Рафала Тшасковського" і йому стало нудно.
Однак всупереч очікуванням всі ці скандали не потопили Навроцького, а навпаки - додали йому прихильників.
Навроцький та його зв'язок з Україною
У своїх висловлюваннях Кароль Навроцький не завжди виявляв особливу прихильність до України. Проте він рішуче критикував агресію Росії та підкреслював важливість військової підтримки України, а також необхідність врахування її політичних і територіальних інтересів під час ведення переговорів.
Як директор Інституту національної памʼяті він неодноразово публічно звинувачував Україну у Волинській трагедії та вимагав ексгумації жертв на Волині. У січні 2025 року він заявив, що без визнання провини за Волинську трагедію Україна не зможе вступити до ЄС і НАТО. На цю заяву відреагував президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що завдяки таким поглядам Навроцький повинен готуватися не до політичної боротьби, а до боротьби за життя.
Після першого другу виборів, у травні 2025 року, Навроцький офіційно підтримав вимоги лідера антиукраїнської партії "Конфедерація" Славоміра Менцена, який заявив, що готовий не пускати Україну в НАТО.
Відомий польський журналіст Павел Решка в інтервʼю ZAXID.NET висловлював сподівання, що антиукраїнські висловлювання Кароля Навроцького - це лише риторика, оскільки голова партії "Право і Справедливість" Ярослав Качинський, яка висунула його кандидатом у президенти, сам пропонував введення миротворчих військ в Україну.
"На мою думку, він є політиком, котрий дійсно добре усвідомлює, в чому полягає інтереси Польщі, наскільки важливо підтримувати Україну і мати з нею союз. В цьому дуеті керівником був не Кароль Навроцький, а Ярослав Качинський. Сподіваюся, що це лише слова, адже якщо хтось вважає, що Україні не слід ставати членом НАТО, то він або зовсім не розуміє польських інтересів, або ж ставить під сумнів свою лояльність", - підкреслив Павел Решка.
У зв'язку з зростанням кількості мігрантів, зокрема з України, Кароль Навроцький підкреслив важливість надання пріоритету полякам при зарахуванні до дитячих садків і шкіл. Проте він також запевнив, що продовжить підтримувати українських біженців, які перебувають у Польщі.
Після скандальної розмови Володимира Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Навроцький заявив, що Україна ставиться невдячно як до США та і до Польщі й повинна подякувати за системну підтримку у війні з Росією.
Попри неоднозначні висловлювання, 2 червня президент України привітав Кароля Навроцького з перемогою на виборах і наголосив на ролі Польщі як сильного регіонального та загальноєвропейського лідера, додавши, що розраховує на незмінно плідну співпрацю з Польщею і особисто з президентом.
Що чекати полякам
Кароль Навроцький не був членом жодної політичної партії, але в листопаді 2024 року його кандидатуру на посаду президента Польщі підтримала партія "Право і справедливість". Ця партія також асоціюється з Анджеєм Дудою, який обіймав президентську посаду два терміни поспіль з 2015 по 2025 рік.
Навроцький відомий як консервативний політик, який підтримує традиційні християнські цінності, обіцяє полякам знизити ціни, не підвищувати податки та збільшити чисельність армії до 300 тисяч військових.
Щодо заборони абортів, що була введена в Польщі у 2020 році, політик висловив свою позицію, але відмовився ділитися нею публічно. Водночас він оголосив, що не підпише так званий закон про мову ненависті, який розширює перелік злочинів на основі ненависті, включаючи такі ознаки, як вік, стать, інвалідність і сексуальна орієнтація. У цьому контексті дії Навроцького вигідні правим угрупуванням, які традиційно активно виступають проти різного роду дискримінації, зокрема, антиукраїнської риторики, яку популяризував Славомір Менцен за підтримки партії "Право і справедливість". Сюди ж можна віднести питання міграції.
У січні 2025 року Кароль Навроцький оголосив, що в якості президента він планує поступово вимагати від Німеччини компенсацій за злочини, скоєні під час Другої світової війни. Він підкреслив, що ці репарації повинні слугувати доказом мирних намірів Німеччини стосовно Польщі.
Завдяки своїй позиції "за все хороше і проти всього поганого", а також різким висловлюванням і непередбачуваній поведінці, польські ЗМІ провели паралелі між Навроцьким і президентом США Дональдом Трампом. Вони також передбачили, що політика розбрату між президентом і коаліцією уряду в сеймі продовжиться.
Зокрема, президент Анджей Дуда неодноразово накладав вето на закони, прийняті сеймом. Успіх Рафала Тшасковського міг би сприяти поліпшенню відносин між парламентом та президентською адміністрацією, проте на найближчі роки ця перспектива стала недосяжною.
Польські політичні оглядачі сьогодні пишуть, що шанси розпаду урядової коаліції у сеймі після перемоги Навроцького значно зросли. Першим хто може вийти - Владислав Косіняк-Камиш, який є головою Польської селянської партії, а також заступником прем'єр-міністра та міністра національної оборони Польщі в уряді Дональда Туска. Якщо так трапиться, то "Право і справедливість" може сформувати свій уряд, повернувши собі всю повноту влади після дворічної перерви.
Якщо уряд зуміє втриматися при владі, це, ймовірно, буде лише тимчасово. У 2027 році Польщу чекають нові парламентські вибори. Партія "Право і справедливість", піднесена успіхом на президентських виборах, прагнутиме повернути собі всю повноту влади, яку вона мала протягом останніх десяти років. Виходячи з результатів президентських виборів, можна припустити, що їхні методи боротьби за контроль, включаючи антиукраїнську політику, можуть знову виявитися дієвими.
Голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак висловив припущення, що з новим президентом Польща може зіткнутися з можливістю проведення позачергових парламентських виборів. Це, в свою чергу, може зміцнити позиції правих і праворадикальних сил, а також викликати загострення антиукраїнських настроїв у країні, що може призвести до призупинення співпраці з Україною в окремих сферах.
Згідно з інформацією від Politico, успіх Навроцького призведе до того, що країна продовжить свою суперечливу політику взаємодії з Європейським Союзом, впроваджуючи ряд суворих законів, зокрема ті, що стосуються заборони абортів та обмеження прав ЛГБТ-спільноти.
Екс-президент Польщі та керівник партії "Солідарність" Лех Валенса висловив своє незадоволення з приводу перемоги Навроцького на виборах. У своїй пристрасній промові він підкреслив, що "1 червня демократія в Польщі зазнала краху".
"Це не через відсутність вільних виборів, а через те, що значна частина суспільства обрала президента, який є сутенером, хуліганом, шахраєм, брехуном і наркоманом, причому з активною підтримкою католицької церкви. Він не представляє мої інтереси. Це не моя церква," - зазначив Лех Валенса у своєму пості на фейсбук.
Він також попередив, що сьогоднішнє рішення польського народу може призвести до повернення країни у проросійське русло.
Незважаючи на суперечливі заяви та обіцянки, Кароль Навроцький отримав підтримку 50,89% виборців у другому турі виборів. Як зазначив сайт Onet, найбільше голосів політик здобув у східних областях Польщі, а також серед жителів воєводств. Водночас, мешканці великих міст віддали свої голоси на користь Рафала Тшасковського.
Синіми відтінками позначені області, що висловили підтримку Каролю Навроцькому, тоді як червоним - Рафалу Тшасковському.
Газета Frankfurter Allgemeine наголошує, що така висока підтримка Навроцького серед сільського населення спричинена тим, що його передвиборча кампанія базувалася на захисті традиційних цінностей, що близькі багатьом полякам.
#Історія #Дональд Трамп #Україна #Facebook #НАТО #Росія #Європейський Союз #Європа #Москва #Друга світова війна #Володимир Зеленський #Президент України #Польща #Політик #Німеччина #Президент (державна посада) #Консерватизм #Риторика #Асоціативний футбол #Президентські вибори в Україні 2019 #Поляки #Антиукраїнські настрої #Волинська область #Волинь #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Гданськ #Zaxid.net #Анджей Дуда #Дональд Туск #Західна Україна #Червона Армія #Сопот #Право і справедливість #Польська Народна Республіка #Onet.pl #Ярослав Качинський #Сейм Речі Посполитої #Wirtualna Polska #RMF FM #Лех Валенса #Малопольща #Лех Познань #Антикомунізм #Польська народна партія