Дослідники з Нідерландів та Великої Британії провели аналіз 61 дослідження, що використовують менделівську рандомізацію, і виявили, що генетичні свідчення, які підтверджують причинний зв'язок між загальною фізичною активністю та покращенням психічного чи когнітивного здоров'я, є обмеженими і часто суперечливими. Як зазначає News-Medical, у 30 з 61 проаналізованого дослідження не було виявлено жодного зв'язку, або результати свідчили про його зворотний напрямок.
Що аналізували науковці
Огляд був опублікований у журналі npj Exercise Medicine and Health. У ньому представлені дослідження, які аналізують потенційний причинний зв'язок між фізичною активністю, малорухливим способом життя та показниками фізичної підготовленості з такими станами, як депресія, тривожні розлади, шизофренія, біполярний розлад, хвороба Альцгеймера та загальні когнітивні функції.
Метод менделівської рандомізації використовує генетичні варіанти, успадковані від предків, як непрямі маркери для оцінки певних характеристик або поведінки. Цей підхід здатний зменшити вплив зовнішніх факторів і проблему зворотної причинності — наприклад, коли більш здорові люди частіше займаються фізичною активністю. Проте, результати цього методу залежать від якості генетичних даних та правильності використаних припущень.
Яскравіші імпульси для аеробних тренувань та розвитку сили.
Більш послідовні результати виявили для окремих видів активності та характеристик фізичної форми. Усі три дослідження, присвячені аеробним вправам, зокрема плаванню й велоспорту, показали зв'язок із нижчим ризиком депресії. Автори наголосили, що такі генетичні висновки самі по собі не доводять ефективності конкретної програми тренувань.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Показники фізичної активності частіше асоціювалися з позитивнішими результатами: шість з восьми досліджень виявили потенційно захисні зв'язки для психічного здоров'я, а дев'ять з дванадцяти – для когнітивних функцій. В окремих дослідженнях виявлено, що більша сила кисті та підвищена безжирова маса кінцівок пов'язані з нижчим ризиком розвитку депресії і кращими когнітивними показниками.
Обмеження наявних даних
Якість значної частини робіт була низькою: це стосувалося 32 із 61 дослідження. Лише 11% робіт мали достатньо сильні генетичні інструменти. Поширеними проблемами були надто м'які критерії відбору генетичних варіантів, мала кількість таких варіантів або неповна статистична інформація. Лише 26 досліджень використовували незалежні генетичні зведені дані для конкретної пари "чинник -- наслідок".
Дані про малорухливий спосіб життя виявилися неоднозначними. Тривалі сеанси перегляду телевізора неодноразово асоціювалися з підвищеним ризиком розвитку депресії, однак після корекції за індексом маси тіла частина висновків втрачала свою силу. Автори огляду пропонують інтегрувати генетичні дослідження з рандомізованими експериментами та сімейними групами для отримання більш надійних рекомендацій щодо підтримки мозкового здоров'я протягом життя.
#
